Постанова № 74097554, 15.05.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/2955/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"15" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря Шведюк М.М.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2017 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗЕВС" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00455001201 від 11.10.2017 , -

суддя в 1-й інстанції - Шуляк Л.А.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту рішення - 29.12.2018,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 21.12.2017р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №00455001201 від 11.10.2017р. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (м.Житомир, вул.Юрка Тютюнника,7, ЄДРПОУ 39459195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗЕВС" (м.Житомир, вул.В.Бердичівська,23, ЄДРПОУ 39864773) 7126 (сім тисяч сто двадцять шість) грн. 38 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду від 21.12.2017р. скасувати та ухвалити нове - про відмову в позові. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що підприємством ТОВ "АГРО-ЗЕВС" завищено суму від'ємного значення, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 475092,00 грн., заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2017 року.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Зазначає, що за результатами дослідження судовим експертом Тихоненко І.П. складений висновок експерта №2/11-2017 згідно якого висновки щодо заниження ТОВ "Агро-Зевс" (код 39864773) податкових зобов'язань з ПДВ за липень 2017 року на загальну суму ПДВ 475092 грн., документально та нормативно не підтверджується, оскільки ТОВ "Агро-Зевс" за операцією з поставки ріпаку до ТОВ СП "Нібулон" за видатковими накладними №3 від 22.07.2017р., №4 від 23.07.2017р. та №6 від 23.07.2017р. задекларовано податкові зобов'язання з ПДВ; законодавство України не передбачає подвійного оподаткування податком на додану вартість однієї операції; внесенні до Єдиного реєстру податкові накладні №3 від 22.07.2017р., №4 від 23.07.2017р. та №6 від 23.07.2017р., але не зареєстровані, не призвели до заниження ТОВ "Агро-Зевс" податкових зобов'язань на загальну суму ПДВ 475092 грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, дослідивши докази, зібрані в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, а саме податкової декларації з ПДВ за липень 2017 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Зевс", за результатами якої складено акт перевірки №6380/06-30-12-01-27 від 19.09.2017р. (а.с.36-38).

В ході перевірки встановлено, що при заповненні податкової декларації у рядку 1.1 розділу 1 "Податкові зобов'язання" не задекларовано (занижено) податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 475092 грн., які зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вказаного акту, 11.10.2017 Головним управлінням ДФС у Житомирській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0045501201, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 475092 грн. (а.с.45).

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (підпункт «а», «б» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України).

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів;

Пунктом 188.1 статті 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

У відповідності до п.201.1 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.7 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 Податкового кодексу України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

У відповідності до абзацу 5 п.201.7 Податкового кодексу України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абз.10 п.201.7 ПК України).

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абз.12 п.201.7 ПК України).

Згідно з п.201.16 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ "Агро-Зевс" 27.07.2017р. були відправлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: №3 від 22.07.2017р., №4 від 23.07.2017, №6 від 23.07.2017р. (покупець ТОВ СП "Нібулон"), загальна сума ПДВ за якими становила 475092,00 грн. Рішеннями комісії ДФС від 04.08.2017р. відмовлено у їх реєстрації (а.с.17-25). Вказані податкові накладні були надіслані для реєстрації помилково. Позивач вказав, що за господарською операцією із ТОВ СП "Нібулон" були виписані та зареєстровані 10.08.2017р. податкові накладні №5 від 22.07.2017р., №8 від 23.07.2017р., №7 від 23.07.2017р. на загальну суму ПДВ 475092,00 грн., на підставі яких суми ПДВ віднесено до складу податкових зобов'язань з ПДВ (а.с.170-175).

Як вбачається із акту перевірки, відповідачем при проведенні перевірки 19.09.2017р. не з'ясовувалось питання щодо наявності зареєстрованих податкових накладних №5 від 22.07.2017р., №8 від 23.07.2017р., №7 від 23.07.2017р. на загальну суму ПДВ 475092,00 грн. та віднесення підприємством сум ПДВ до складу податкових зобов'язань з ПДВ у декларації за липень 2017 року.

Отже, мають місце розбіжності даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп.75.1.1 цієї статті камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно із пп.75.1.2 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

З аналізу наведених вище положень Податкового Кодексу України слідує, що контролюючий орган при проведенні камеральної перевірки може перевіряти дані єдиного реєстру податкових накладних, та при виявленні розбіжності - провести документальну позапланову виїзну перевірку.

Натомість, після виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних відповідачем всупереч п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України не було проведено документальну позапланову виїзну перевірку.

У постанові від 27.01.2015 по справі №21-425а14 (номер в ЄДРСР 43075087) Верховний Суд України виклав правову позицію, відповідно до якої невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування та не бере до уваги докази, отримані з порушенням порядку встановленого законом (ч.1 ст.74 КАС України).

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що протиправність дій відповідача щодо проведення лише камеральної перевірки позивача, то така перевірка не має правових наслідків, а складений за наслідками такої перевірки акт не може вважатися належним та допустимим доказом порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області №00455001201 від 11.10.2017р., прийняте на підставі вказаного акту, правомірно визнано протиправним та скасовано.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "21" грудня 2017 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повне судове рішення складено "21" травня 2018 р.