Постанова № 74097323, 26.04.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2018 рокусправа № 804/3073/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Дурасова Ю.В.

судді: Божко Л.А. Уханенко С.А.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

представника позивача: Соколова Андрія Олексійовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 (суддя Турлакова Наталія Василівна)

у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі", звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позов обґрунтовано тим, що ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 344100грн. за неподання звіту про контрольовані операції за 2013 рік, про що винесено податкове повідомлення-рішення від 04.12.2015 №0003162202. Позивач не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, мотивуючи тим, що податковий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції між пов'язаними особами ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Трейдсорт" є контрольованими, оскільки контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) лише товарів (робіт, послуг), а господарські операції між ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Трейдсорт" з придбання цінних паперів у 2013 році є інвестиціями. Щодо необхідності відображення в податкових розрахунках за формою - 1ДФ за IV квартал 2012 року виплати поворотної фінансової допомоги по ознаці доходу " 153", позивач зазначає, що під час проведення перевірки своєчасності та повноти сплати ТОВ "ЗЕ Технолоджі" податку на доходи фізичних осіб ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська формально дослідило порядок розрахунків товариства перед бюджетом, розрахунок штрафних санкцій не відповідає дійсним обставинам справи, а дані, наведені в ньому, є суперечливими між собою. Крім того, позивач зазначає, що відповідачем була порушена процедура оформлення та направлення товариству Акту перевірки, а саме замість двох актів перевірки вони отримали лише один примірник.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.12.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що у відповідності до пп. 39.2.1.1 та 39.2.1.4 ст. 39 ПКУ проведені операції між позивачем та ТОВ "Трейдсорт" за 2013 рік на суму 77 005 633,88грн. відповідають критеріям контрольованих. Тому Позивач зобов'язаний був подати звіт про контрольовані операції, натомість не подав, наслідком чого є застосування штрафних санкцій.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем (ТОВ "ЗЕ Технолоджі") подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що господарські операції між ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Трейдсорт" з придбання цінних паперів у 2013 році є інвестиціями, а не контрольованими операціями. Вважає, що комплексний аналіз ПКУ надає підстави для висновку, що контрольованими операціями є лише господарські операції з придбання/продажу лише товарів/ послуг/робіт. Господарські операції між позивачем та ТОВ "Трейдсорт" з придбання інвестиційних іменних сертифікатів як портфельна фінансова інвестиція, не може розглядатися в якості контрольованої операції в розумінні пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ. Також зазначає, що діяв відповідно до Узагальненої податкової консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів України від 22.11.2013 року №699. Щодо необхідності відображення в податкових розрахунках за формою - 1ДФ за IV квартал 2012 року виплати поворотної фінансової допомоги по ознаці доходу " 153", зазначає, що під час розгляду заперечень та до Акту перевірки та прийняття податкового повідомлення-рішення №0023451702 від 04.12.2015 року податковий орган залишив поза увагою, що згідно пп. 165.1.31 ст. 165 ПКУ основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податків іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу. Під час проведення перевірки своєчасності та повноти сплати ТОВ "ЗЕ Технолоджі" податку на доходи фізичних осіб контролюючий орган формально дослідив порядок розрахунків товариства перед бюджетом, розрахунок штрафних санкцій не відповідає дійсним обставинам справи, а дані, наведені в ньому, є суперечливими між собою. Вказує також, що відповідачем була порушена процедура оформлення та направлення позивачу Акта перевірки, а саме замість двох актів перевірки вони отримали лише один примірник.

Представником відповідача надано до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, згідно якого просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що протягом 2013 року позивач здійснював, згідно укладених договорів купівлі-продажу цінних паперів, господарські операції із придбання інвестиційних сертифікатів у ТОВ "Трейдсорт" на суму 77 005 633,88грн. Зазначає, що цінні папери у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, розглядаються у ПКУ як товар. Тому операції позивача з купівлі інвестиційних сертифікатів та подальшим їх продажем через незначний проміжок часу є господарськими операціями з придбання-продажу товарів. Ці операції не мали ознак інвестицій, визначених ЗУ «Про інвестиційну діяльність», а саме: створення прибутку або досягнення соціального ефекту, тому підлягали відображенню у звіті про контрольовані операції. Вказує, що під терміном інвестиції, який зазначено у відповіді №2 Узагальнюючої податкової консультації щодо трансфертного ціноутворення зазначений термін, в розумінні ЗУ «Про інвестиційну діяльність». Крім того зазначає, що ТОВ "Трейдсорт" не є платником податку на додану вартість; а протягом 2013 року керівником позивача та керівником ТОВ "Трейдсорт" була одна і та ж фізична особа - ОСОБА_1. (пов'язані особи, що відповідає пп. 39.2.1.1 ПКУ). Зазначає про правильно розрахований розмір штрафної санкції. Просить також замінити відповідача на: Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, оскільки відповідно до Положення про Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, що затверджене наказом ДФС України від 25.01.2017 року №39 перейменовано Державну податкову інспекцію у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на Державну податкову інспекцію у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Надав пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі.

Інші учасники процесу у судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце судового засідання повідомленні належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції дослідженні встановлено, що контролюючим органом у період з 25.09.2015р. по 23.10.2015р. проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.04.2012 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 26.04.2012 по 31.12.2014. За результатами планової перевірки складено Акт №1113/04-66-22-02/38198547 від 30.10.2015р. Перевіркою встановлені порушення:

- пп.39.4.2 п.39.4 ст.39 Податкового кодексу України, в частині неподання звіту про контрольовані операції за звітний період 2013 року;

- абз. "а" п.176.2 ст.176, пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України, несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб у загальній сумі 263,16 грн. (за липень 2013 року - 93,12 грн. (сплачено в листопаді 2013 року), серпень 2013 року - 85,02 грн. (сплачено у листопаді 2013 року), вересень 2013 року - 85,02 грн. (сплачено у листопаді 2013 року);

- пп.16.1.3 п.16.1 ст.16, пп.49.18.2 п.49.18 ст.49, абз."б" п.176.2 ст.176, не відображення підприємством в податкових розрахунках за формою 1-ДФ за IV квартал 2012 року суми виплати поворотної фінансової допомоги за ознакою доходу " 153".

На підставі висновків Акта перевірки 04.12.2015 прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0023451702 за платежем Податок на доходи фізичних осіб, із зазначенням суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 639,56 грн.;

- №0003162202 за платежем Адміністративні штрафи та інші санкції, із зазначенням суми грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 344100 грн.

За результатами адміністративного оскарження прийнятих ППР, скарга платника податків залишена без задоволення.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України "Про інвестиційну діяльність" №1560 від 18.09.1991р., Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок".

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19).

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини.

Перш за все колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити поняття інвестицій, оскільки даний спір точиться навколо питання, чи були господарські відносини між позивачем та ТОВ "Трейдсорт" інвестиціями або контрольованими операціями.

Так, п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що інвестиції - господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на:

а) капітальні інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу;

б) фінансові інвестиції - господарські операції, що передбачають придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та/або інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на:

прямі інвестиції - господарські операції, що передбачають внесення коштів або майна в обмін на корпоративні права, емітовані юридичною особою при їх розміщенні такою особою;

портфельні інвестиції - господарські операції, що передбачають купівлю цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку;

в) реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Отже, Податковий кодекс України у вищезазначеній нормі надає чітке визначення інвестиції, як господарській операції; при цьому фінансова інвестиція, передбачає купівлю цінних паперів за кошти на фондовому ринку або біржовому товарному ринку.

Аналізуючи дану норму, слід поставити питання: «Чи відповідала господарська операція між позивачем та ТОВ "Трейдсорт", визначенню інвестиції, яка зазначена в п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України»? На думку колегії суддів апеляційної інстанції, аналіз вказаної норми вказує, що зазначена операція не була інвестицією, оскільки не відповідає вимогам, встановленим п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Таким чином, аргументи позивача, що вказана господарська операція між позивачем та ТОВ "Трейдсорт" є інвестицією - спростовуються аналізом п.п.14.1.81 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України.

Наступне питання, яке колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити, є питання, чи відповідала господарська операція між позивачем та ТОВ "Трейдсорт" визначенню контрольованої операції (пп.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПКУ)?

Так, п.п.39.2.1.1 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України передбачено, що контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов'язаними особами - резидентами, які:

задекларували від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;

застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;

сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року;

не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року.

Слід також зазначити, що згідно п.п.39.2.1.4 пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що протягом 2013 року позивач здійснював, згідно укладених договорів купівлі-продажу цінних паперів, господарські операції із придбання інвестиційних сертифікатів у ТОВ "Трейдсорт" на суму 77 005 633,88грн. Отже, сума, на яку були здійснені операції з купівлі-продажу цінних паперів перевищує 50 мільйонів гривень.

Відповідно до пп.39.4.2 п.39.2 ст.39 Податкового кодексу України, платники податків (крім Національного банку України), які протягом звітного періоду здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, до 1 травня року, наступного за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції вищезазначені норми чітко визначають операції, що є контрольованими, при цьому суд першої інстанції правильно визначив, що проведені операції між позивачем та ТОВ "Трейдсорт" за 2013 рік на суму 77 005 633,88грн. відповідають критеріям контрольованих.

Однак, Позивачем не подано у відповідний строк звіт про контрольовані операції.

Натомість, господарські операції між позивачем та ТОВ "Трейдсорт" за 2013 рік чітко відповідають критеріям контрольованої операції.

Підтвердженням правильності висновку про контрольовані операції є також той факт, що протягом 2013 року керівником позивача та керівником ТОВ "Трейдсорт" була одна і та ж фізична особа - ОСОБА_1. (пов'язані особи, що відповідає пп. 39.2.1.1 ПКУ).

Відповідно до абзацу "ж" пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України пов'язаними особами для цілей трансфертного ціноутворення визнаються юридичні особи, в яких повноваження одноособового виконавчого органу здійснює одна й та сама особа.

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає за необхідне проаналізувати норми податкового законодавства, які визначають продаж (реалізацію) товарів.

Так, згідно пп.14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до пп.14.1.244 п.14.1 ст.14 ПК України, товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Таким чином, пп.14.1.244 п.14.1 ст.14 ПК України, визначено, що цінний папір у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, в Податковому кодексі України розглядається як товар. Отже спростовується аргумент позивача, що придбання цінних паперів не є товаром, а є інвестицією. Ці операції є господарськими операціями з придбання-продажу товарів та не мають ознак інвестицій, визначених ЗУ «Про інвестиційну діяльність» та ПКУ, тому підлягали відображенню у звіті про контрольовані операції

Згідно до ч.1 ст.163 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законодавством порядку можуть випускати та реалізовувати цінні папери, а також придбавати цінні папери інших суб'єктів господарювання.

Статтею 165 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання можуть придбавати акції та інші цінні папери, зазначені у цьому Кодексі, за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та відсотків за банківський кредит, якщо інше не встановлено законом.

Операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами

Статтею 2 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", визначено, що фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.

Згідно ч.3 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", цінним папером є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, що має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

Статтею 1 Закону України "Про інвестиційну діяльність" передбачено, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Такими цінностями можуть бути кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери.

Колегія суддів апеляційної інстанції також вважає за необхідне зазначити, що в силу пп.39.2.1.1, 39.2.1.2 та 39.2.1.4 п. 39.2.1 ст. 39 ПК України (станом на момент виникнення спірних правовідносин) для визнання господарських операцій контрольованими, необхідно обов'язкова сукупність, двох критеріїв: вартісний, за контрагентом. При цьому, і вартість здійснення господарських операцій (77 005 633,88грн.) і пов'язаність контрагента (ОСОБА_1.) відповідають визнанню господарських операцій як контрольованих.

Згідно з пп.39.2.1.4 п.39.2.1 п.39.2 ст.39 Кодексу господарські операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума таких операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування ПДВ) за відповідний звітний календарний рік.

Таким чином, для розрахунку вартісного критерію розраховується сума господарських операцій за календарний рік. Водночас, у звіті за 2013 звітний рік відображаються тільки операції, що здійснюються у період 01.01.2013 по 31.12.2013. Відповідне роз'яснення викладене в Узагальнюючий податковій консультації з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансферного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів України від 22.11.2013 №699.

При цьому, щодо посилання позивача на те, що підприємство діяло згідно уточненої, а не первинної редакції узагальнюючої податкової консультації, суд першої інстанції правильно зазначив, що у відповіді № 2 Узагальнюючої податкової консультація з окремих питань застосування норм податкового законодавства щодо трансфертного ціноутворення, затвердженої наказом Міндоходів України 22.11.13 № 699 та чинної на час здійснення операцій ТОВ "ЗЕ Технолоджі", вартість інвестицій враховується при визначенні вартісного критерію - 50,0 млн. грн. В зв'язку зі змінами внесеними до Кодексу Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення трансфертного ціноутворення від 13.05.14 № 1260-УІІ" (набрали чинності 30.05.2014), наказом Міндоходів України від 01.07.14 № 368 питання 2 Консультації викладено у новій редакції та вартість інвестицій не враховується при визначенні вартісного критерію починаючи з 30.05.2014 року.

Отже, аналіз норм законодавства України підтверджує, що проведені операції між ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Трейдсорт" за 2013 рік на суму 77 005 633,88 відповідають критеріям контрольованих (п.п.39.2.1.1 та 39.2.1.4, пп.39.2.1 п.39.2 ст.39 ПК України).

Даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підтверджується, що керівником ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Трейдсорт" протягом 2013 року був ОСОБА_1.

Так, директором ТОВ "ЗЕ Технолоджі" за період з 26.04.2012 року по 13.01.2014 року згідно з наказами, які надані в ході проведення перевірки, був ОСОБА_1 (наказ про прийняття № 1-0к від 18.04.2012 року, наказ про звільнення від 14.01.2014 року), що також підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначене позивачем не заперечується.

Відповідно ці юридичні особи є пов'язаними особами для цілей трансферного ціноутворення відповідно до пп.14.1.159 п.14.1 ст.14 ПК України.

При досліджені критерію "за контрагентом" (в розрізі операцій з резидентами) матеріалами справи підтверджено, що згідно з обліковими даними платника та даними Інформаційної системи "Податковий блок" контрагент позивача - ТОВ "Трейдсорт" з моменту взяття на облік в органі ДФС не було платником податку на додану вартість.

Матеріалами справи підтверджено, що протягом 2013 року ТОВ "ЗЕ Технолоджі" відповідно укладених договорів купівлі-продажу цінних паперів № 5687БВ від 02.07.2013 та № 2588/13-БВ від 09.12.2013 здійснювало господарські операції із придбання інвестиційних сертифікатів у ТОВ "Трейдсорт" на загальну суму 77 005 633,88 грн., а саме: у грудні 2013 року: згідно актів приймання-передачі цінних паперів від 06.12.2013 - на суму 67 005 633,88 грн. та від 09.12.2013 - на суму 10 000 000 грн.

Однак, згідно договору купівлі-продажу цінних паперів від 27.12.2013 №1230БВ та акту виконаних робіт від 27.12.2013 ТОВ "ЗЕ Технолоджі" (Продавець) продало ТОВ "Менеджмент Інвестицій", (Покупець) частину цінних паперів, які були придбані у ТОВ "Трейдсорт" на суму 58 035 000 грн. Вказані взаємовідносини підтверджується актами прийому-передачі цінних паперів та бухгалтерськими проводками, які зроблені підприємством: Дт- 35 "Інші поточні фінансові інвестиції" - Кт- 685/2 "Розрахунки з іншими кредиторами"; Дт-685/2 "Розрахунки з іншими кредиторами" - Кт-311 "Розрахунки в національній валюті".

Зазначене свідчить про те, що придбані цінні папери частково були реалізовані в тому ж місяці (27.12.2013 року на суду 58 035 000 грн.), що також підтверджує господарську операцію не як інвестицію, а як продаж товару: частину цінних паперів, придбаних у ТОВ "Трейдсорт", позивачем продано 27.12.2013 року Товариству "Менеджмент Інвестицій" (покупець) на суму 58 035 000грн. за договором купівлі-продажу цінних паперів від 27.12.13 № 1230БВ.

Таким чином, судом першої інстанції правильно спростовані твердження позивача про те, що контрольованими операціями є господарські операції з придбання (продажу) лише товарів (робіт, послуг), а господарські операції між ТОВ "ЗЕ Технолоджі" та ТОВ "Трейдсорт" з придбання цінних паперів у 2013р. є інвестиціями, тобто придбання інвестиційних іменних сертифікатів є портфельною фінансовою інвестицією, у зв'язку з чим, вказані господарські операції не є контрольованими. Зазначений аргумент позивача спростовується пп.14.1.244 п.14.1 ст.14 ПК України.

Проте, станом на 01.10.2014 року та на момент завершення перевірки ТОВ "ЗЕ Технолоджі" звіт про проведені ним у 2013 році контрольовані операції не подано.

Неподання до ДФС України платником податків звіту про проведені ним у 2013 році контрольовані операції відповідно до вимог п.39.4 ст.39 Кодексу є порушенням податкового законодавства, відповідальність за яке передбачено п. 120.3 ст.120 Кодексу.

Пунктом 120.3 статті 120 ПК України передбачено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключения до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

Пунктом 120.3 статті 120 ПК України передбачено, що неподання платником податків звіту про контрольовані операції та/або документації з трансфертного ціноутворення або невключения до такого звіту інформації про всі здійснені протягом звітного періоду контрольовані операції відповідно до вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу тягне за собою накладення штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції.

З урахуванням законодавчо встановленого станом на 01.01.2013 року розміру мінімальної заробітної плати - 1 147,0 грн., розрахункова сума штрафу відповідно до п.120.3 ст.120 ПК України складає 344100грн. (1447х300).

Таким чином, суд першої інстанції зробив правильний висновок щодо правомірності дій відповідача в разі неподання звіту про контрольовані операції за 2013 рік та застосування штрафної санкції у розмірі 344 100 грн.

Щодо застосування штрафних санкції за порушення порядку подання розрахунків за формою 1ДФ та несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Згідно Акту перевірки позивача, встановлено, що ТОВ "ЗЕ Технолоджі" в порушення вимог п. 176.2 ст. 176. пп.168.1.1, пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.119.2 ст. 119, абз. „б" п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, під час виплати доходу несвоєчасно перераховано податок на доходи фізичних осіб, а саме: за липень 2013 року - 93,12 грн. сплачено в листопаді 2013 року, за серпень 2013 року - 85,02 грн. сплачено у листопаді 2013 року, за вересень 2013 року - 85,02 грн. сплачено у листопаді 2013 року та не відображено в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ за IV квартал 2012 року, виплачену 29.11.2012 року громадянину Канібору Ю.О. суму поворотної фінансової допомоги (ознака доходу " 153") у розмірі 8350 гривень.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариством "ЗЕ Технолоджі" надано в неповному обсязі до ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку" (форма 1 ДФ) за четвертий квартал 2012 року, а саме, в податковому розрахунку не зазначено виплачену 29.11.2012 року громадянину Канібору Ю.О. суму поворотної фінансової допомоги (ознака доходу " 153") у розмірі 8 350грн.

ТОВ "ЗЕ Технолоджі" здійснило нарахування доходу фізичним особам у вигляді заробітної плати, але несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 263,16 грн., у тому числі: за липень 2013 року - 93,12 грн. (сплачено у листопаді 2013 року), серпень 2013 року - 85,02 грн. (сплачено у листопаді 2013 року), вересень 2013 року - 85,02 грн. (сплачено у листопаді 2013 року).

Так, згідно з підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету (підпункт 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України).

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету (підпункт 54.2 статті 54 ПК України).

Згідно з абзацом "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, податкові агенти зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Кодексу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування.

Відповідно до абзацу "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України податкові агенти зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету" податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Згідно з п. 119.2 ст. 119 Податкового кодексу України, неподання, подання з. порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, ' з недостовірними 4 відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених). на користь платника податків, суми утриманого з них податку, якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов'язань платника податку та або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривен.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України встановлено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового, боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що матеріали справи не містять доказів, що спростовують встановлені вищевказані порушення.

Позивач, в апеляційній скарзі зазначає, що відповідачем була порушена процедура оформлення та направлення їм Акту перевірки, а саме замість двох актів перевірки вони отримали лише один примірник. На думку колегії суддів апеляційної інстанції з цього приводу суд першої інстанції правильно зазначив, що оскільки п.86.3 ст.86 ПК України визначено, що платнику податків вручається або надсилається лише один примірник акта про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки.

Таким чином, застосування відповідачем штрафних санкцій за порушення порядку подання розрахунків за формою 1ДФ та несвоєчасне перерахування податку на доходи фізичних осіб є правомірним, доказів протилежного в матеріалах справи відсутні.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростували правильність висновків відповідача, викладених ним в акті №1113/04-66-22-02/38198547 від 30.10.2015р., натомість відповідачем доведена правомірність податкових повідомлень-рішень від 04.12.2015р. №0023451702 та №0003162202.

Отже, виходячи з викладених доводів, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача спростовуються доводами, викладеними відповідачем.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, виходячи з обставин справи та норм законодавства України, що регулює дані правовідносини, права, та інтереси позивача не були порушені.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕ Технолоджі" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016 р. - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2016р. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили 26.04.2018 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів в порядку та строки передбачені ст. 328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 26.04.2018.

В повному обсязі постанова виготовлена 07.05.2018.

Головуючий суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: С.А. Уханенко