Постанова № 74096933, 15.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 823/2048/17 Суддя (судді) першої інстанції: Гайдаш В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання Цюпка Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року (повний текст складено 08 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Черкасихліб ЛТД» до Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування рішення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 03 листопада 2017 року №0006292200.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 03 листопада 2017 року №0006292200.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції не здійснив всебічного, повного та об'єктивного дослідження доказів наданих відповідачем. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем до перевірки не надавались первинні документи, які зазначено у договорах поставки, подані первинні документи не містять всіх необхідних даних, не підтверджено факт надання послуг з доставки придбаного товару перевізниками, а щодо директора контрагента позивача ПП «Інтер Дрід Фуд» ОСОБА_2 в рамках досудового розслідування встановлено користування схемою мінімізації податкових зобов'язань.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити без змін рішення суду першої інстанції, а апеляційну скаргу - без задоволення, зазначаючи, що товариством надавались відповідачу всі необхідні первинні документи, які повністю підтверджують законність та дійсність укладених договорів з ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер Парс», отримання по ним реального товару, проведення розрахунків та використання сировини у виробництві.

Сторони у судове засідання не з'явились. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд заяви за відсутності сторін.

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, в період з 02 листопада 2016 року по 10 листопада 2016 року посадовими особами відповідача, на підставі наказів від 02 листопада 2016 року №1789, від 08 листопада 2016 року №1815 та направлень від 02 листопада 2016 року №761/23-01-14-02, №7652/23-01-14-02, згідно з пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства при проведенні господарських взаємовідносин з ПП «Інтер Дрід Фуд» за період з 01 вересня 2013 року по 30 вересня 2013 року, з 01 грудня 2013 року по 31 грудня 2013 року, з 01 березня 2014 року по 31 травня 2014 року, з 01 грудня 2014 року по 31 грудня 2014 року, з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року та з ПП «Інтер Парс» за період з 01 березня 2015 року по 31 березня 2015 року, за наслідком якої складено акт від 17 листопада 2016 року №776/23-01-14-02/37715680 (а.с.54 т.1), в якому зафіксовано порушення ТОВ «Черкасихліб ЛТД»:

- п.134.1 ст.134 ПК України, пп.1.2 п.1, пп.2.4, пп.2.1 п.2 Наказу №88, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013 рік в сумі 17327,00 грн., за 2014 рік в сумі 44866,00 грн., за 2015 рік на 74730,00 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, п.2.4 наказу №88, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2013 року, грудень 2013 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, березень 2015 року у сумі 83476,00 грн. та зменшено суму від'ємного значення за період грудень 2014 року, січень 2015 року на суму 67616,00 грн.

За наслідками розгляду заперечень на вказаний акт перевірки, листом ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 01 грудня 2016 року №28480/23-01-14-02 (а.с.89 т.1) надано відповідь на заперечення, якою висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі акту перевірки від 17 листопада 2016 року №776/23-01-14-02/37715680 відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2016 року (а.с.75-77 т.1):

- №0001172301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ із вироблений в Україні товарів (робіт, послуг) на 106345,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 83476,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20869,00 грн.;

- №0001182301, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у сумі 16904,00 грн. у зв'язку з завищенням суми від'ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року, лютий 2015 року на суму 67616,00 грн.;

- №0001192301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток із вироблений в Україні товарів на 152491,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 136923,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15548,00 грн.

За наслідком розгляду первинної скарги позивача на зазначені податкові повідомлення-рішення, рішенням ГУ ДФС у Черкаській області від 13 лютого 2017 року №2948/23-00-10-0210 (а.с.105 т.1) скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 06 грудня 2016 року №0001182301 про зменшення розміру від'ємного значення з ПДВ частково, на суму 16904,00 грн. штрафних санкцій, а в іншій частині - без змін, а скаргу в цій частині без задоволення, залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 06 грудня 2017 року №0001172301 та №0001192301, а скаргу - без задоволення.

За наслідком подальшого адміністративного оскарження позивачем наведених податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної фіскальної служби України від 25 квітня 2017 року №8811/6/99-99-11-01-01-25 (а.с.152 т.1) скасовано податкове повідомлення-рішення від 06 грудня 2016 року №0001192301 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року щодо яких підтверджено здійснення оплати грошовими коштами на користь ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер Парс» і не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення №0001172301, №0001182301, з урахуванням рішення про результати розгляду первинної скарги, залишено без змін, а скаргу задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року у справі №823/730/17 (а.с.39 т.3) за позовом ТОВ «Черкасихліб ЛТД» до ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області №0001172301 від 06 грудня 2016 року.

03 листопада 2017 року ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області на підставі рішення Державної фіскальної служби України від 25 квітня 2017 року №8811/6/99-99-11-01-01-25 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0006292200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 77741,00 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - 62193,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15548,00 грн.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про наявність факту здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Інтер Парс», ПП «Інтер Дрід Фуд», а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 03 листопада 2017 року №0006292200 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 9.1.1 п.9.1 ст.9 ПК України податок на прибуток підприємств віднесено до загальнодержавних податків.

Згідно пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

В силу п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України).

З акту перевірки позивача та рішення Державної фіскальної служби України від 25 квітня 2017 року №8811/6/99-99-11-01-01-25 вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 2013-2015 роки у зв'язку з не підтвердженням реальності господарських операцій за вказаний період з ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер Парс», тобто господарські операції з вказаним контрагентами здійснювались без мети реальних правових наслідків, але з метою формування валових витрат.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ПП «Інтер Дрід Фуд» (постачальник) 04 грудня 2013 року укладено договір поставки №04/12-13 (а.с.160 т.1), за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити в обумовлені строки продукцію. Найменування, кількість та ціни на товар зазначаються в рахунку-фактурі та видаткових накладних на кожну партію товару (п.1 договору). Товар супроводжується наступними документами на кожну партію товару: рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна, посвідчення якості, копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, протокол санітарної служби на відсутність ГМО (п.2 договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору щодо придбання та доставки товару до покупця матеріали справи містять копії: рахунків-фактур та платіжних доручень (а.с.210-232 т.1), видаткових накладних та товарно-транспортних накладних (а.с.236 т.1 - а.с.12 т.2), прибуткових накладних (а.с.17-19 т.2), висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи (а.с.48, 52 т.2).

Проведення розрахунків за даним договором підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631, карткою рахунку 631 та звітами по проводках по контрагенту ПП «Інтер Дрід Фуд» (а.с.109, 110, 113-116 т.2).

Також, між ТОВ «Черкасихліб ЛТД» (покупець) та ПП «Інтер-Парс» (постачальник) укладено договір поставки №03/02-15 від 03 лютого 2015 року (а.с.163 т.1), за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити в обумовлені строки продукцію. Найменування, кількість та ціни на товар зазначаються в рахунку-фактурі та видаткових накладних на кожну партію товару (п.1 договору). Товар супроводжується наступними документами на кожну партію товару: рахунок-фактура, податкова накладна, видаткова накладна, посвідчення якості, копію висновку санітарно-епідеміологічної експертизи, протокол санітарної служби на відсутність ГМО (п.2 договору).

На підтвердження виконання умов вказаного договору щодо придбання та доставки товару до покупця матеріали справи містять копії: рахунку-фактури №А-00000047 від 31 березня 2015 року (а.с.233 т.1), платіжних доручень від 07 квітня 2015 року №1875, від 15 квітня 2015 року №10321 (а.с.234-235 т.1), видаткової накладної №А-00000049 від 31 березня 2015 року (а.с.13 т.2), товарно-транспортної накладної №б/н від 31 березня 2015 року (а.с.14 т.2), прибуткової накладної №1929 від 01 квітня 2015 року (а.с.16 т.2),

Проведення розрахунків за даним договором підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, актом звірки взаємних розрахунків за період 1 півріччя 2015 року між ТОВ Черкасихліб ЛТД» і ПП «Інтер-Парс» (а.с.54 т.2), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 631 (а.с.111 т.2), карткою рахунку 631 (а.с.112 т.2), звітом по проводках (а.с.117 т.2) по контрагенту ПП «Інтер-Парс».

Факт поставки товару, а саме винограду сушеного, за договорами поставки №04/12-13 від 04 грудня 2013 року та №03/02-15 від 03 лютого 2015 року, його оприбуткування та використання у господарській діяльності позивача підтверджується картками рахунку 201 по відбору по номенклатурі за списком виноград сушений (а.с.55-105 т.2), актами списання (а.с.118-145 т.2), довідками про випуск ТОВ «Черкасихліб ЛТД» продукції з використанням сировини «виноград сушений» та «чорнослив» за періоди з 01 грудня 2013 року по 31 травня 2014 року та з 01 грудня 2014 року по 31 березня 2015 року (а.с.20-21 т.2).

Наведене свідчить про наявність економічної та ділової мети проведених господарських операцій з придбання товару у ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер-Парс».

Придбання та використання придбаної у ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер-Парс» товару (винограду сушеного) відповідає основному виду економічної діяльності позивача « 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання», згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «Черкасиліб ЛТД» (а.с.48 т.1).

Наведене свідчить про наявність економічної та ділової мети проведених господарських операцій з придбання товару у ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер-Парс».

Додатково матеріали справи містять витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ПП «Інтер-Парс» (а.с.190 т.1) за яким основним видом діяльності останнього є « 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля» та підприємство у лютому 2008 року було взято на податковий облік у ДПІ у Московському районі м.Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області та стосовно ПП «Інтер Дрід Фуд» (а.с.171-189 т.1), за яким основним видом діяльності останнього є «46.31 Оптова торгівля фруктами та овочами» та підприємство у квітні 2013 року було взято на податковий облік у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Також, на противагу зазначеним в акті перевірки висновкам та в підтвердження реальності здійснених операцій, позивачем була надана копія книги обліку довіреностей товариства (а.с.38-47 т.2).

Отже, позивачем дотримано вимоги щодо документування та підтвердження здійснених господарських операцій первинними документами, у відповідності до вимог п.44.1 ст.44 ПК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Подані позивачем докази підтверджують реальні зміни у майновому стані сторін та дають підстави вважати, що господарські операції, спрямовані на виконання вказаних правочинів, дійсно відбулися, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності позивача.

На момент здійснення господарських операцій та складення згаданих вище первинних документів контрагенти позивача мали статус платників податків та були зареєстровані як юридичні особи у встановленому законодавством порядку.

У своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що позивачем до перевірки не надавались первинні документи, які зазначено у договорах поставки, подані первинні документи не містять всіх необхідних даних, не підтверджено факт надання послуг з доставки придбаного товару перевізниками, а щодо директора контрагента позивача ПП «Інтер Дрід Фуд» ОСОБА_2 в рамках досудового розслідування встановлено користування схемою мінімізації податкових зобов'язань.

Колегія суддів зазначає, що для цілей бухгалтерського та податкового обліку документальним підтвердженням здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання є належним чином оформлені первинні документи.

Апелянт зазначає, що у товарно-транспортних накладних на поставку товару до позивача від контрагентів не конкретизовано пункт навантаження, а підприємства перевізники не декларували податкових зобов'язань за вказаними перевезеннями.

Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, відповідно до р.1 яких товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу; товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

В той же час, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), а документи, передбачені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна або подорожний лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

ПК України не містить переліку обов'язкових первинних документів щодо підтвердження витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та не містить вимоги щодо обов'язкової наявності товарно-транспортної накладної для підтвердження отримання товару.

Колегія суддів зазначає, що позивач не виступав в якості замовника за договором перевезення, а здійснював операції з придбання товару, у зв'язку з чим відсутність певних відомостей у товарно-транспортних накладних не спростовує факт придбання позивачем товару та реальність відповідних господарських операцій, оскільки товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Неналежне оформлення товарно-транспортних накладних (або їх відсутність) не є свідченням нездійснення господарської операції з поставки товару, оскільки за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу як товарно-транспортна накладна або її неналежне оформлення, не може бути підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання товару.

Стосовно посилань апелянта на відсутність у видаткових накладних від ПП «Інтер Дрід Фуд» посади, або прізвища та ініціалів особи, що відпускала товар, відсутність певних документів, передбачених договорами поставки, колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта, що у наданих позивачем висновках державної санітарно-епідеміологічної експертизи не зазначено кількість винограду сушеного, який пройшов відповідну експертизу, оскільки наведене не може ставити під сумнів реальне виконання господарських операцій між позивачем та контрагентами, що підтверджується матеріалами справи.

Посилання скаржника на кримінальне провадження щодо посадових осіб ПП «Інтер Дрід Фуд», внесеного до ЄРДР за №22014220000000328 з попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за ст.ст.110-2, 205 КК України, яке було закрито ухвалою Київського районного суду м.Харкова від 20 липня 2016 року у зв'язку із визнанням ОСОБА_3 своєї вини у скоєнні злочину, жодним чином не свідчить про фіктивність господарських операцій здійснених між ТОВ «Черкасихліб ЛТД» та ПП «Інтер Дрід Фуд».

З наявної в матеріалах справи копії ухвали Київського районного суду м.Харкова від 20 липня 2016 року у справі №640/10122/16-к (а.с.48 т.3) вбачається, що зазначене кримінальне провадження було порушено щодо громадянина ОСОБА_2 по взаємовідносинах з певними юридичними особами, та жодним чином не стосується позивача та його контрагентів ПП «Інтер Дрід Фуд», ПП «Інтер Парс» і їх посадових осіб. Жодного вироку по притягненню посадових осіб ТОВ «Черкаси хліб ЛТД», ПП «Інтер Дрід Фуд», ПП «Інтер Парс» по спірним господарським операціям не існує.

Твердження, апелянта що ПП «Інтер Дрід Фуд» користувалось схемами мінімізації податкових зобов'язань при взаємовідносинах з сумнівними підприємствами жодним чином не підтверджені, та в будь-якому разі не стосуються формування позивачем валових витрат по господарським операціям з ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер Парс», реальність яких встановлена під час судового розгляду.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентами позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій, належним чином підтверджених.

Здійснення господарської діяльності контрагентом, в тому числі підприємствами-перевізниками, що здійснювали доставку придбаного товару, не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Жодних доказів на підтвердження того, що позивач або контрагенти позивача не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання знятих зобов'язань, матеріали справи не містять, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, зворотнього не доведено.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності реального здійснення договорів, укладених позивачем з ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер Парс», а твердження апелянта щодо відсутності реального здійснення господарських операцій спростовано наявними матеріалами справи.

Висновки податкового органу, щодо порушення позивачем п.134.1 ст.134 ПК України, пп.1.2 п.1, пп.2.4, пп.2.1 п.2 Наказу №88, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2013-2015 роки ґрунтуються виключно на припущеннях щодо відсутності факту здійснення господарських операцій ТОВ «Черкасихліб ЛТД» з ПП «Інтер Дрід Фуд» та ПП «Інтер Парс», що не відповідає фактичним обставинам.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наданими позивачем доказами підтверджується правомірність формування ним валових витрат на підставі первинних документів, з огляду на встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності придбаних товарів та використання їх в господарській діяльності позивача, дотримання позивачем вимог податкового законодавства, а тому спірне податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Черкасах ГУ ДФС у Черкаській області від 03 листопада 2017 року №0006292200 є таким, що порушує право позивача, як платника податків та підлягає скасуванню.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 18 травня 2018 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді В.О.Аліменко

А.Ю.Кучма