Постанова № 74096899, 15.05.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/133/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Сіренко О.І.

суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018, суддя Бадюков Ю.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 06.02.18 по справі № 820/133/18

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (ГУ ДФС у Харківській області) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 165-2031-тр від 23.03.2017 року яким ОСОБА_1 нараховано транспортний податок за 2017 рік у сумі 25 000 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував та надав відзив до суду першої інстанції, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначив, що транспортний засіб позивача 2012 року випуску, є об'єктом оподаткування , з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1 200 000грн.). Авто позивача підпадає повність під норму права, до 5 років використання та середньоринкова вартість авто становить 1 963 847,16 грн., а отже податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 165-2031-тр від 23.03.2017 року прийнято у відповідності до норм діючого законодавства.

06 лютого 2018 року рішенням Харківського окружного адміністративного суду - задоволено в повному обсязі адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення. Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 165-2031-тр від 23.03.2017 року яким ОСОБА_1 нараховано транспортний податок у сумі 25 000,00 грн. за 2017 рік.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник Головного управління ДФС у Харківській області зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи. Відповідач зазначає, що транспортний засіб позивача 2012 року випуску, є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Митного кодексу України, , як автомобіль, з року з випуску якого минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість якого становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (1 200 000грн.). Тому авто позивача, Land Rover Range Rover, рік випуску 2012, дата реєстрації - 22.05.2013 р., номерний знак НОМЕР_1, підпадає повність під вказану норму права, як такий, що до 5 років у використанні та середньоринкова вартість авто становить 1 963 847,16 грн., а отже податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 165-2031-тр від 23.03.2017 року прийнято у відповідності до норм діючого законодавства.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що той факт що автомобіль позивача знаходиться в експлуатації менше 5 років, не має значення по справі, оскільки ст. 267 ПКУ передбачений критерій віднесення автомобіля до об'єкту оподаткування - якщо з року випуску минуло не більше 5 років (включно), а не с початку експлуатації.

В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Згідно частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

На підставі частини 4 статті 229 цього ж Кодексу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв'язку із неявкою сторін.

Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач, ОСОБА_1, є власником автомобіля Land Rover Range Rover, рік випуску 2012, дата реєстрації - 22.05.2013 р., номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 9).

Головним управлінням ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 23.03.2017 року № 165-2031-тр, яким відповідно до підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок за 2017 рік в розмірі 25 000,00 грн.

Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.

Задовольняючи позов ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення від 23.03.2017 року № 165-2031-тр, винесене Головним управлінням ДФС у Харківській області, є протиправним та підлягає скасуванню через те, що автомобіль позивача не підпадає під визначений ст. 267 ПКУ критерій віднесення автомобіля до об'єкту оподаткування, оскільки з року випуску транспортного засобу минуло більше 5 років (включно).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів п. 21.1.1. Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України № 71-УІІІ від 28.12.2014 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким згідно зі статтею 267 Податкового кодексу України було введено транспортний податок.

Приписами п.п.267.1.1 п.267.1 ст.267 Податкового кодексу України встановлено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Відповідно до п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Станом на 2017 рік діяла редакція п.п. 267.2.1 п.267.2 ст.267 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, якою передбачено що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.

Як вбачається з наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, роком випуску автомобіля Land Rover Range Rover, реєстраційний номер: НОМЕР_2 є 2012 рік.

При цьому, календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів.

Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу.

Вказана позиція викладена у Постанові Верховного Суду України №21-94а13 від 16.04.2013 року.

Таким чином, враховуючи, що роком випуску автомобіля позивача є 2012 році, а об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років, та факт того, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року, суд приходить до висновку, що у 2017 році автомобіль позивача вже не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 267 Податкового кодексу України, оскільки календарні роки слід рахувати з 1 січня по 31 грудня. Тому, доводи апеляційної скарги стосовно обрахунку 5 річного терміну з моменту реєстрації, а не з 1 січня року випуску автомобіля - є безпідставними.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, апелянтом не доведено віднесення автомобіля позивача до об'єкту оподаткування транспортним податком у 2017 році в частині критерію ст.267 Митного кодексу України, а саме: віднесення транспортного засобу позивача до легкових автомобілей, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) .

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 308, 310, п.1 ч.1ст. 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 по справі № 820/133/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

.

Головуючий суддя О.І. СіренкоСудді С.П. Жигилій Т.С. Перцова Повний текст постанови складений та підписаний 18.05.2018.