Постанова № 74096776, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/1003/18

Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С. О. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 12.03.2018 р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Апексімова І.С.,

представника позивача Єрмолатіна В.І., представника прокуратури Одеської області Афанасьєвої І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області до заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 радника юстиції Вербицького Дмитра Анатолійовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

07.03.2018р. Калаглійська сільська рада Овідіопольського району Одеської області звернулася до суду з позовом до заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 радника юстиції Вербицького Д.А. про визнання протиправними дій по складанню і направленню до Овідіопольського районного суду Одеської області позову до Калаглійської сільської ради Овідіопольського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року №(16-89)941-18, тобто за межами своїх повноважень, встановленими ст.23 Закону України «Про прокуратуру», ст.56 ЦПК України без врахування положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; зобов'язання відкликати з Овідіопольського районного суду Одеської області позов до Калаглійської сільської ради Овідіопольського районного суду Одеської області від 31.01.2018 року №(16-89)941-18.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2018р. відмовлено у відкритті провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм процесуального права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що звернення органу прокуратури на виконання своїх повноважень до суду не може бути предметом розгляду справи адміністративної юрисдикції, оскільки складений позов не є рішенням суб'єкта владних повноважень, який змінює стан суб'єктивних прав та обов'язків позивача. Натомість таке звернення до суду є підставою для порушення відповідного судового провадження, метою якого є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору. При цьому, підстави даного позову фактично випливають з правової позиції Калаглійської сільської ради, як учасника справи, що розглядається Овідіопольським районним судом Одеської області, зокрема позивач наголошує, що позов заступником керівника Одеської місцевої прокуратури №2 радника юстиції Вербицьким Д.А. подано безпідставно та за межами своїх повноважень. Отже, відповідні доводи позивача підлягають оцінці відповідним судом, в провадженні якого перебуває справа за позовом прокуратури.

Оскаржуваний позов прокуратури не змінює стану суб'єктивних прав та обов'язків позивача, не припиняє та не спричиняє неможливості реалізації його прав, а також не породжує додаткового обов'язку, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень. При цьому прокуратура у спірних правовідносинах не здійснює публічно-владні управлінські функції відносно позивача, а тому цей спір не є публічно-правовим.

Апелянт посилається на те, що заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №2 радник юстиції Вербицький Д.А. вчинив незаконній дії по складанню і направленню до Овідіопольського районного суду Одеської області позову до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 31.01.2018р. за межами своїх повноважень, встановлених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку про правомірність висновків суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі з наступних підстав.

Предметом оскарження у даній справі є незаконні дії заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 радника юстиції Вербицького Д.А. по складанню і направленню до Овідіопольського районного суду Одеської області позову до Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 31.01.2018р., тобто за межами своїх повноважень, встановлених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з позову, позивач оскаржує незаконні дії відповідача як суб'єкта владних повноважень, вчинені шляхом подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства та відсутність повноважень для вчинення зазначених дій. Однак, за своєю суттю Калаглійська сільська рада Овідіопольського району Одеської області з'ясовує питання наявності або відсутності процесуальних повноважень у заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 2 Вербицького Д.А. для звернення до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

За ч. 2 ст. 3 ЦПК України у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку п. 3 ст. 131-1 Конституції України покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області відкрито провадження у цивільній справі №509/361/18 за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 до Калаглійської сільської ради Овідіопольского району Одеської області в порядку цивільного судочинства, справа призначена до судового розгляду. /а.с.51-52/

Таким чином, з'ясування питання процесуальної дієздатності заступника керівника Одеської місцевої прокуратури №2 радника юстиції Вербицького Д.А. по складанню і направленню до Овідіопольського районного суду Одеської області позову повинно розглядатися та вирішуватися в межах цивільної справи №509/361/18 в межах цивільного судочинства.

На підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, необхідно зважати на його ефективність з точки зору ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У п. 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст.13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

Іншими словами, у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Тим більше, що пріоритет міжнародного договору за наявності колізій з внутрішнім законодавством надає судам України досить широкі повноваження при обранні джерела права для вирішення конкретного спору.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження у справі та необхідністю вирішення спірного питання в цивільному судочинстві.

Доводів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано.

На підставі викладеного, відповідно до ст.316 КАС України судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Калаглійської сільської ради Овідіопольського району Одеської області залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 21.05.2018р.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Романішин В.Л.