Постанова № 74096770, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 814/1486/17

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Час та місце ухвалення судового рішення « 13:05», м. Миколаїв

Повний текст судового рішення складений 17.01.2018р.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Градовського Ю.М., Романішина В.Л.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2017р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування приписів №52 від 14.03.2017р., №128 від 31.05.2017р. щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 09.01.2018р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Згідно із п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в зв'язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.11.2016р. відповідачем стосовно позивача винесений припис №391 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, відповідно до якого ОСОБА_1 до 07.12.2016р. була зобов'язана усунути порушення містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області на об'єкт «Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. /а.с.58/

Перевірку об'єкта реконструкції Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснило у березні 2017 року. Актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14.03.2017р. встановлено, що у січні 2016р. на об'єкті виконані роботи з реконструкції балкону: демонтовано огородження бетонної плити яка має розміри 1,0х3,3м та збудовано металевий каркас який виступає за межі балконної плити на 0,5м по всьому периметру плити та має розміри 1,5 х 4,3м (фото додається). Оскільки будівельними нормами заборонено розширення існуючих балконів, Управління дійшло висновку про порушення позивачем пункту 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», частини першої статті 34 Закону України №3038 «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 9 Закону України №687 «Про архітектурну діяльність». /а.с.69-71/

14.03.2017р. Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області прийняло стосовно позивача припис №52 про усунення у строк до 16.05.2017р. порушення містобудівного законодавства на об'єкті реконструкції шляхом приведення балкону у первісний стан. /а.с.72/

Оскільки, у строк до 16.05.2017р. позивач не повідомила відповідача про виконання вимог припису №52, на підставі абзацу 6 пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553, відповідач у травні 2017р. здійснив позапланову перевірку об'єкту реконструкції. Так, актом перевірки від 31.05.2017 було встановлено невиконання позивачем вимог припису № 52, оскільки металевий каркас який відступає за межі бетонної плити на 0,5м не демонтовано, балкон у першочерговий стан не приведено, що є порушенням абз.3 п.14 Порядку №553. /а.с.79-80/

За наслідками перевірки 31.05.2017р. Управління прийняло стосовно позивача припис №128 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким повторно зобов'язано позивача до 16.06.2017р. привести балкон у первісний стан. /а.с.81/

Не погоджуючись з винесеними приписами № 52 від 14.03.2017р. та № 128 від 31.05.2017р. позивач звернулася до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» (в редакції, чинній на момент виникнення спору) державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 вказаного Закону передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Відповідно до статті 41 державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 553), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 9 частини 7 цього Порядку передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що при проведені перевірок 14.03.2017р. та 31.05.2017р. спірного об'єкту реконструкція квартири АДРЕСА_1 був присутній представник позивача - ОСОБА_1, - ОСОБА_2 /а.с.15,18/

Перевірка зазначеного об'єкту призначалася за заявою сусідки ОСОБА_3 (мешканка квартири АДРЕСА_1 цього будинку), яка вимагала перевірити законність виконання будівельних робіт по реконструкції балкону. /а.с. 88/

Перевірками встановлений факт демонтування огородження бетонної плити, влаштування металевого каркасу, який виступає за межі балконної плити на 0,5м по всьому периметру плити та має розміри 1,5Х4,3м. При цьому, позивачем не виконані вимоги Управління щодо демонтажу металевої конструкції та приведення балкону у первісний стан.

Відповідно до вимог статті 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси суміжних землекористувачів, а також власників будинків і споруд.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпеченні урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об'єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції що діяла на момент будівництва) замовник має право виконувати будівельні роботи після: направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - орган державного архітектурно-будівельного контролю) - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності; видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Відповідно до ч.2 ст. 383 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Згідно зі ст. 152 ЖК переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1992р. №572 передбачено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку (п. 4).

Визначення термінів «переобладнання» і «перепланування» міститься в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005р. №76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005р. за №927/11207. Цими Правилами також встановлено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства (1.4.1).

Разом з тим, слід враховувати, що нормативними правовими актами визначено переобладнання, які не належать до самочинного будівництва і, відповідно, не потребують дозволу на їх проведення.

Так, згідно з п. 3.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001р. №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 10 липня 2001р. за №582/5773, не є самочинним будівництвом, зокрема:

- для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків: зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд, навісів, альтанок, теплиць, вбиралень, погребів та ін.;

- для квартир багатоквартирних житлових будинків, гуртожитків: перепланування, пов'язані зі збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок без порушення капітальних несучих стін, несучих конструкцій, опор, балок за рахунок площ коридорів та допоміжних приміщень, влаштування чи закриття дверних (віконних) прорізів у внутрішніх некапітальних стінах; демонтування або влаштування шаф, антресолей, комор тощо.

Отже, для переобладнання, перепланування, перебудови чи добудови належного на праві власності нерухомого майна, крім переобладнань, які не вважаються самочинним будівництвом, його власнику достатньо попередньо звернутися до органу місцевого самоврядування за одержанням дозволу на проведення конкретних робіт і в разі отримання відмови оскаржити її до суду.

Згідно з пунктом 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено зокрема улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій.

Як вказано в пункті 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зокрема зміну його геометричних розмірів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в 2016 році здійснила розширення балкону шляхом виконання будівельних робіт по встановленню нового металевого каркасу балкону на 0,5м більшого за первісний стан балкону, що підтверджується фотокартками об'єкту /а.с. 68,77,85,104,105/.

Під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції позивачем не наданий дозвіл на проведення реконструкції балкону шляхом розширення балкону, відсутнє погодження сусідніх співмешканців (співвласників) на проведення зазначеного розширення балкону.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

На підставі викладеного, оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Головуючий суддя Крусян А.В.Судді Градовський Ю.М. Романішин В.Л.