Вирок № 74096621, 21.05.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1кп/263/27/2018

№263/11178/14к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2018 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., судді Скрипниченко Т.І., присяжних: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, при секретарі Гущиній О.О., за участю прокурора Балджи О.М., перекладача ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12014050770002878 відносно

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Санкт-Петербург (Ленінград) ОСОБА_13 Федерації, громадянина ОСОБА_13 Федерації, маючого середню спеціальну освіту, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, в Україні та в м.Маріуполі не зареєстрований, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився у м. Маріуполі, громадянина України, маючого середню освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1) 10.04.2003 року Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 185 ч. 3, 69 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців; 12.02.2004 р. умовно-достроково звільнений на 8 місяців 6 днів на підставі постанови Іллічівського райсуду м. Маріуполя від 04.02.2004 р.; 2) 03.05.2006 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст. 185 ч.2, 186 ч. 2 КК України до 5 р. 6 міс. позбавлення волі, ухвалою Апеляційного суду Донецької області змінено вирок, вважається засудженим до 4 р. позбавлення волі, звільнений 23.06.2009 р. по відбуттю покарання; 3) 07.02.2011 р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ст. ст. 395, 186 ч. 2, 70,72 КК до 4 р. позбавлення волі; 4) 03.03.2011 р. Жовтневим районним судом м. Маріуполя за ст.185 ч.2, 186 ч.2, 70 ч.1, 70 ч.4 КК України до 4 p. 1 міс. позбавлення волі, 5) 11.05.2011р. Приморським районним судом м. Маріуполя за ст.190 ч.2, 70 ч.4 КК України до 4 p. 1 міс. позбавлення волі, звільнений 23.08.2013 р. умовно-достроково на 1 рік 4 місяці 6 днів на підставі ухвали Селідівського міського суду Донецької області від 23.08.2013 р., мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

02.08.2014р. приблизно о 07.00 год. ОСОБА_12, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету нападу з метою заволодіння чужим майном, шляхом вибивання вхідної двері в квартирі № АДРЕСА_3 в Центральному (Жовтневому) районі м.Маріуполя, проник у зазначену квартиру, в якій в цей час знаходилась його знайома ОСОБА_14, де з погрозою застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я потерпілої, погрожуючи ножем, який утримував в лівій руці, став висловлювати на адресу ОСОБА_14 погрози вбивством, які остання сприймала реально. Тим самим, подавивши волю потерпілої до опору, заволодів її майном, а саме: ноутбуком «Toshiba PSL 40E» із зарядним пристроєм та мишею, загальною вартістю 1500 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_14 матеріальну шкоду на вказану суму, після чого з викраденим зник з місця скоєння злочину, розпорядившись в подальшому викраденим майном на свій розсуд.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_12 03.08.2014р. в період часу приблизно з 01-30 до 01.45 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, групою осіб без попередньої змови між собою, з раніше знайомим ОСОБА_11, який також перебував у стані алкогольного сп’яніння, переслідуючи мету умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, а саме незнайомого їм ОСОБА_15, діючи спільно з єдиним умислом на досягнення зазначеної мети, знаходячись в громадському місці, тобто на ділянці відкритої місцевості з торця будинку №110 по проспекту Миру (Леніна) в Центральному (Жовтневому) районі міста Маріуполя, умисно, з хуліганського мотиву – із спонукань, позбавлених будь-якої необхідності, із розгнузданого самолюбства, пов’язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужого ставлення до законів і правил поведінки, бажаючи фізичним шляхом розправитись з раніше незнайомими ОСОБА_15, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, безпричинно, нібито за те, що останні голосно виражали радість щодо свята повітряно-десантних військ, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, спочатку спостерігав, як ОСОБА_11 підійшов до ОСОБА_15, що безконфліктно спілкувався з ОСОБА_16, і який висловлювався на адресу ОСОБА_15 нецензурною лайкою, ображаючи і принижуючи його честь і гідність, не заважав ОСОБА_11 нанести ОСОБА_15 декілька ударів руками по різних частинах тіла, спричинивши ОСОБА_15 садна в лобній області справа. Потім ОСОБА_11 обхопив шию потерпілого ОСОБА_15 рукою, стискаючи та здавлюючи її, таким чином, утримував останнього, обмежуючи його рух і створюючи неможливість потерпілому ОСОБА_15 повноцінно дихати киснем, не даючи можливості до опору і самооборони, спричинивши своїми діями потерпілому тілесне ушкодження у виді садна в області лівої ключиці. Вищеописані тілесні ушкодження у виді садна в лобній області справа та садна в області лівої ключиці мають признаки легких тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_9, який знаходився поруч, з метою припинення злочинних дій ОСОБА_11, підбіг до них, де відтягуючи ОСОБА_11, спробував звільнити від утримання останнім ОСОБА_15

В цей час ОСОБА_12, продовжуючи реалізовувати єдиний спільний з ОСОБА_17 злочинний умисел, підібравши на місці порожню скляну пляшку з-під шампанського, утримуючи в руці за горловину, безпричинно наніс нею удар по голові потерпілому ОСОБА_9, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді забитої рани лобної області, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликає за собою короткочасний розлад здоров’я на строк понад 6-ти, але не більше 21-го дня, від якого останній втратив координацію руху, припинив звільнення ОСОБА_15 від ОСОБА_11, та відійшов убік.

При цьому ОСОБА_11, продовжував утримувати потерпілого ОСОБА_15, здавлюючи йому шию, обмежуючи його рух та створюючи можливість ОСОБА_12 завершити умисел на умисне вбивство останнього.

ОСОБА_12, скориставшись співвиконанням ОСОБА_11 вказаного умислу, складним ножем, який заздалегідь мав при собі, утримуючи його в правій руці, умисно наніс два удари в область грудної клітки зліва, усвідомлюючи, що наносить їх в життєво-важливі органи ОСОБА_15, тим самим заподіяв йому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої поверхні грудної клітини зліва з пошкодженням підшкірно-жирової клітковини, проникаюче поранення у плевральну порожнину зліва, з ушкодженням серцевої сорочки, висхідний відділ дуги аорти, де сліпо закінчується в її просвіті; проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини лівої бокової поверхні грудної клітини, з пошкодженням підшкірно-жирової клітковини, міжреберних м’язів у 6-му міжреберному просторі, проникає у ліву плевральну порожнину, ушкоджує нижню долю лівої легені, де сліпо закінчується, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя під час їх спричинення, які призвели до смерті потерпілого ОСОБА_15 Причиною смерті ОСОБА_15 стали проникаючі колото-різані поранення грудної клітини зліва з ушкодженням висхідного відділу дуги аорти, лівої легені, які призвели до внутрішньої кровотечі та ускладнилися гострим недокрів’ям внутрішніх органів.

ОСОБА_12, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.08.2014р. після 01.45 год., перебуваючи з торця будинку №110 по проспекту Миру (Леніна) в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство ОСОБА_15, групою осіб з ОСОБА_11 без попередньої змови між собою, продовжуючи діяти зі злочинним умислом, направленим на позбавлення життя двох і більше осіб, підбіг до незнайомого йому ОСОБА_9, із хуліганського мотиву – із спонукань, позбавлених будь-якої необхідності, із бажання показати свою нібито вищість (винятковість), з розгнузданого самолюбства, пов’язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужого ставлення до законів і правил поведінки, бажаючи фізичним шляхом розправитись з раніше незнайомими ОСОБА_9 та ОСОБА_8, безпричинно, з метою позбавлення життя ОСОБА_9, складним ножем, який заздалегідь мав при собі, утримуючи його в правій руці, наніс один удар, усвідомлюючи, що наносить його в життєво-важливі органи ОСОБА_9 - в область черевної порожнини спереду, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини з пошкодженням сальникової сумки, брижі тонкої кишки і паранефральної клітковини, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею, які віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння. Підозрюваний ОСОБА_12 вважав, що виконав усі дії, які були необхідними для доведення злочину – умисного вбивства ОСОБА_9 - до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_12 – своєчасного надання медичної допомоги працівниками бригади швидкої допомоги та госпіталізації до лікарні, де йому була надана своєчасна медична допомога.

ОСОБА_12, продовжуючи свою злочинну діяльність, 03.08.2014р. після 01.45 год., перебуваючи з торця будинку №110 по проспекту Миру (Леніна) в Центральному (Жовтневому) районі м. Маріуполя, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство ОСОБА_15 групою осіб з ОСОБА_11 без попередньої змови між собою та закінчений замах на умисне вбивство ОСОБА_9, продовжуючи діяти зі злочинним умислом, направленим на позбавлення життя двох і більше осіб, підбіг до незнайомого йому ОСОБА_8, із хуліганського мотиву – із спонукань, позбавлених будь-якої необхідності, із бажання показати свою нібито вищість (винятковість), з розгнузданого самолюбства, пов’язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужого ставлення до законів і правил поведінки, бажаючи фізичним шляхом розправитись з раніше незнайомим ОСОБА_8, безпричинно, з метою позбавлення життя ОСОБА_8, складним ножем, який заздалегідь мав при собі, утримуючи його в правій руці, наніс два удари, усвідомлюючи, що наносить їх в життєво-важливі органи ОСОБА_8 - в область грудної клітини справа, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді: двох колото-різаних ран з пошкодженням діафрагми і печінки, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння. ОСОБА_12 вважав, що виконав усі дії, які були необхідними для доведення злочину – умисного вбивства ОСОБА_8 - до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_12 – своєчасного надання медичної допомоги працівниками бригади швидкої допомоги та госпіталізації до лікарні, де йому була надана своєчасна медична допомога.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та пояснив, що 02.08.2014 р. він був запрошений сусідкою ОСОБА_18 попити пива. Протягом дня вони вживали пиво з ОСОБА_18 у неї вдома, її парубком ОСОБА_12 та ОСОБА_16 Коли стемніло, ОСОБА_18 залишилася вдома, а він з ОСОБА_16 спустився посидіти у дворі, а ОСОБА_12 поїхав додому, потім повернувся приблизно о 23.00 год., сказав, що не зміг потрапити додому, і вони вирішили ще придбати пива. Приблизно о 00.00 год. вони, підійшовши до торгівельного кіоску на перехресті вул.Зелінського - пр.Миру (Леніна), придбали пиво, а ОСОБА_12 пішов до сусіднього кіоску за стаканами. ОСОБА_18 із ОСОБА_16 пішли у двір будинку, повз них пройшли троє нетверезих парубків у тільняшках, що виголошували фрази про ВДВ. ОСОБА_16, будучи нетверезою, крикнула їм щось образливе, на що останні також щось відповіли, тому він узяв її за руку та повів у двори, де вони сіли на лавочці, потім до них приєднався ОСОБА_12, який йшов позаду. Біля арки вони знов почули крики, ОСОБА_16 підхопилася і пішла у бік ВДВ-шників зі словами «я им устрою» рос., а вони пішли за нею, щоб зупинити конфлікт. Завернувши за ріг будинку, вийшовши з арки, він зіткнувся з двома парубками – ОСОБА_9 і ОСОБА_15, які його схопили та почали наносити йому удари в область голови, він також схопив обох, ОСОБА_15 тримав його лівою рукою, та правою бив, ОСОБА_17 тримав його правою рукою, а лівою рукою бив, потрапив у висок. ОСОБА_11 намагався вирватися, відбитися, втратив рівновагу і впав на коліна, тримаючи ОСОБА_9 за тільняшку, внаслідок чого вона порвалася. У цей момент закричала жінка з балкону. ОСОБА_18 впав і на короткий час втратив свідомість. Опритомнівши, він встав на ноги, після чого його хтось вдарив, від чого він впав на спину і знепритомнів. Підвівшись, він побачив що на землі лежить парубок у крові, неподалік стояли ОСОБА_19 та ОСОБА_17, він їм крикнув викликати швидку допомогу. Ззаду підійшов ОСОБА_12 і вони із ОСОБА_16 пішли до ОСОБА_20 додому, де він умився і прохав ОСОБА_18 попрати його речі, які вони прали вночі, що також робив і ОСОБА_12. ОСОБА_12 також розповів йому, що вдарив ОСОБА_9 пляшкою по голові, а потім усіх потерпілих вдарив ножем. Вранці до квартири прийшли співробітники міліції і затримали їх.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав частково та пояснив, що його знайомий ОСОБА_21 заборгував йому 600 гривень, борг не повертав, тому він вирішив зайти до нього додому за адресою: пр.Будівельників, 64-13, у перших числах серпня 2014 року. ОСОБА_18 піднявся до його квартири о 07.00 год., подзвонив у двері, але йому відмовили відкрити, після чого він вибив двері ногою, пішов по кімнатах шукати ОСОБА_21, його не було вдома, він узяв ноутбук, оскільки думав, що він є сумісною власністю ОСОБА_21 та його дружини ОСОБА_14, хоча остання казала йому, що ноутбук є її власністю. Сів разом із ОСОБА_14 та на кухні вони викурили цигарки, пили каву, він їй сказав, що віддасть ноутбук, коли її чоловік поверне борг. Стосовно наявності в нього ножа та погроз ним ОСОБА_12 надав суперечливі покази, спочатку стверджуючі, що в нього був маленький ніж, але він ним не погрожував, в подальшому вказав, що ножа в нього не було, однак, були пилочка та кусачки, схожі на ніж, які випали з кармана та він їх убрав. ОСОБА_18 самостійно узяв ноутбук та пішов. Через добу за ноутбуком ніхто не прийшов, тому він попросив ОСОБА_18 піти і закласти ноутбук у ломбард, за що вона виручила близько 700 гривень, які принесла додому. 02.08.2014 р. з обіду він вдома у ОСОБА_20 по вул.Зелінського, 30-22, разом з ОСОБА_11, ОСОБА_16 та ОСОБА_20 вживали пиво. Ввечері він поїхав додому, потім повернувся і близько півночі приєднався до ОСОБА_11 і ОСОБА_16, які продовжували пити пиво у дворі будинку №30 по вул.Зелінського. Зі північ вони пішли на банкомат, де зняли гроші і пішли за пивом до ларька, що розташований на перетині вул.Зелінського і пр.Леніна. Вони придбали пиво, він підійшов до ларька та спілкувся з продавщицею. Відходячи від ларька він побачив трьох чоловіків, які йшли з боку магазину «1000 дрібниць» і вигукували вислови за ВДВ і нецензурно лаялися. ОСОБА_18 крикнув хлопцям щось на кшталт «ВДВ рулить!», однак йому відповіли нецензурною лайкою, на що він також відповів матом. ОСОБА_18 з ОСОБА_11 і ОСОБА_17 зайшли у двір будинку №110 по пр.Леніна, сіли на лавочці і продовжили розпивати пиво, через 3-4 хвилини, коли ОСОБА_17 почула крики поміж аркою, вона рушила на ріг будинку в бік арки, за нею пішов ОСОБА_11, а він залишився. Потім він також пішов до них, узявши пусту пляшку з-під шампанського під під’їздом. Вийшовши з-за рогу будинку, він побачив, що ОСОБА_17 і ОСОБА_15 б’ють ОСОБА_11 в живіт та в голову, він висить на них, а ОСОБА_17 стояла неподалік. ОСОБА_18 підійшов до ОСОБА_9, оскільки той був ближчий до нього, та лівою рукою смикнув за плече, тримаючи пляшку в правій руці і запитав, що вони чинять. По реакції ОСОБА_9 він зрозумів, що той буде на нього кидатися, тому наніс йому удар пляшкою по голові в лобну область зліва, від чого потерпілий похитнувся, зробив два кроки назад. У цей момент з двору вибіг ОСОБА_19, при цьому ніби ліз за пояс за зброєю. ОСОБА_18 дістав з кармана розкладний ніж, викинув лезо ножа, відступив на крок назад та виставив уперед руку з ножем, у цей момент ОСОБА_19 напоровся на ніж, розвернувся і побіг. ОСОБА_18 побачив, що на нього рушив ОСОБА_17, якому він наніс удари ножем у живіт, після чого ОСОБА_17 також розвернувся і побіг. ОСОБА_12 побіг за ОСОБА_9 та ОСОБА_8, однак, пробігши метрів 10, розвернувся. Повернувшись, він побачив, що ОСОБА_11 встав, а ОСОБА_15 наносив йому два удари в обличчя, від чого ОСОБА_11 упав. ОСОБА_18 підбіг збоку і зрозумів, що ОСОБА_15 хоче нанести удари і йому. ОСОБА_18 наніс ОСОБА_15 два удари в серце, хоча хотів у живіт. ОСОБА_15 зробив два кроки назад і впав. ОСОБА_11 підвівся і став кричати, щоб викликали швидку допомогу. Потерпілі йому ударів не наносили, при цьому він наносив потерпілим удари ножем навідмах. Потім вони з ОСОБА_11 і ОСОБА_16 пішли додому до ОСОБА_18. Катя викинула ніж з квартири у вікно, а вранці підняла і викинула у смітник. Вказав, що не хотів нікого вбивати, але після першого удару вже не тямив, в нього вже «впала пелена перед очима, впала штора», він не віддавав звіт своїм діям. Позов прокурора про стягнення витрат на лікування потерпілих визнав у повному обсязі. В останньому слові обвинувачені вибачилися перед батьками загиблого ОСОБА_15

Незважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_11 свою вину в пред’явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України не визнав, а ОСОБА_12 визнав свою вину частково в пред’явленому йому обвинуваченні за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, а за ч.3 ст.187 КК України не визнав, що суд розцінює як намір ухилитися від кримінальної відповідальності, але їх вина в інкримінованих їм злочинах у повному обсязі підтверджується наступною сукупністю досліджених відповідно до ст.94 КПК України судом доказів.

Стосовно епізоду обвинувачення ОСОБА_12 за ч.3 ст.187 КК України суд дійшов наступних висновків.

Так, потерпіла ОСОБА_14 суду пояснила, що за місцем її проживання 02.08.2014 р. о 07.00 год. в квартиру №АДРЕСА_4 увірвався ОСОБА_12, вибивши двері ногами, запитав у неї, де її цивільний чоловік, з яким в нього був конфлікт. Хазяйка квартири ОСОБА_19 відповіла, що його немає. ОСОБА_12 зайшов у кімнату і запитав, що можна забрати, оскільки чоловік винен йому гроші. ОСОБА_12 висловлював погрози, що якщо вона не віддасть гроші, то він забере те, що у неї є. ОСОБА_18 забрав ноутбук «Тошиба» з зарядним пристроєм, мишею та телефон чорного кольору. Весь час він утримував в руці ніж, яким розмахував, спочатку погрожуючи ОСОБА_19, при цьому відібрав у неї телефон, а потім демонстрував ніж перед її обличчям та її дитини. Оскільки дитина дуже злякалася, вона просила сховати ніж. ОСОБА_12 пішов з її ноутбуком, який їй згодом повернули працівники міліції, до яких вона одразу звернулася після вчинення злочину.

ОСОБА_22 того, суд приймає до уваги покази свідка ОСОБА_20 про те, що вранці 02.08.2014 р. вона разом із ОСОБА_12 їздила до буд.64 по пр.Будівельників в м.Маріуполі до боржника ОСОБА_21, чекала його біля під’їзду приблизно 20 хвилин, коли він забирав ноутбук, який 03.08.2014 р. вона разом з ОСОБА_16 заклала в ломбарді. ОСОБА_23 свідок повідомила, що ОСОБА_12 зазвичай носив з собою розкладний ніж.

Таким чином, наведені свідчення потерпілої ОСОБА_14, свідка ОСОБА_20 повністю підтверджують час, місце, спосіб та обставини скоєного кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_12, який скоїв напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечним для життя чи здоров’я потерпілій ОСОБА_14, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, оскільки дані свідчення логічні, послідовні, узгоджені між собою та з іншими дослідженими у судовому засіданні доказами.

При цьому суд вважає необхідним визнати достовірними свідчення потерпілої ОСОБА_24, вищевказаного свідка та покласти ці свідчення, поряд з іншими доказами, які були встановлені у судовому засіданні, в основу даного вироку, не довіряти яким у суду немає підстав, оскільки ці обставини відповідають фактичним даним, встановленим у судовому засіданні, а саме:

- специфікацією до Договору фінансового кредиту та Договору закладу майна до ломбарду, згідно з яким у ЛВ ПТ «Чесний ломбард» ОСОБА_20 03.08.2014 р. було закладено ноутбук «Toshiba PSL 40E» (т.2 а.п.56-58).

- протоколом огляду речей і документів від 07.10.2014 р. та доданої до нього фототаблиці було оглянуто ноутбук «Toshiba PSL 40E» з зарядним пристроєм, вилучений з ЛВ ПТ «Чесний ломбард» (т.2 а.п.183-188), та повернуто потерпілій ОСОБА_14 на зберігання (т.2 а.п.193).

Суд також відхиляє твердження захисника ОСОБА_6 щодо перекваліфікації дій ОСОБА_12 з ч.3 ст.187 КК України на ст.356 КК України (самоправство) з наступних підстав.

Суспільна небезпечність злочину, передбаченого ст.356 КК України, визначається тим, що він порушує встановлений порядок реалізації громадянами своїх законних або передбачуваних прав, призводить до порушення прав та законних інтересів інших фізичних та юридичних осіб.

3 об’єктивної сторони злочин характеризується сукупністю таких трьох ознак: а) самовільне вчинення будь-яких дій; б) оспорювання правомірності цих дій іншими громадянами або юридичною особою; в) заподіяння такими діями значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.

Самовільне вчинення будь-яких дій має місце тоді, коли винний реалізує своє дійсне або уявне право незаконними методами.

Оспорюваність таких дій означає, що інша фізична особа вважає їх неправомірними. Чи дійсно у винного було відповідне право, чи воно було уявним - значення не має.

Дійсне право - це право, що належить особі в силу закону, договору чи іншої підстави. Уявним (передбачуваним) є право, яке в дійсності особі не належить, але вона помилково вважає, що має на це право.

Так, під час вчинення інкримінованого ОСОБА_12 злочину, останній усвідомлював, що посягає на чужу власність, розумів, що ноутбук належить потерпілій ОСОБА_14, відкрито, вибиваючи двері квартири та погрожуючи ножем, вилучає майно потерпілої, на яке він не має жодного права, передбачав спричинення матеріальної шкоди в певному розмірі. Та у короткий проміжок часу розпорядився майном потерпілої, отримані гроші використав на свої особисті потреби. ОСОБА_22 того, звернення потерпілої до міліції підтверджує відсутність між ОСОБА_12 та потерпілою будь-яких боргових цивільно-правових відносин.

Отже, жодних прав на заволодіння майном потерпілої чи відповідних правових підстав на таке майно у ОСОБА_12 не було, а тому в його діях відсутні ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст.356 КК України.

Стосовно епізодів обвинувачення ОСОБА_11 за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України та ОСОБА_12 за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України суд дійшов наступних висновків.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 пояснила, що загиблий ОСОБА_15 є її сином. Ввечері 02.08.2014 р. він пішов з друзями святкувати день «ВДВ» (повітрянодесантних військ), а вранці наступного дня зателефонував його співробітник та повідомив про вбивство ОСОБА_25. У цей день він був вдягнений у майку чорного кольору, смугасті білі шорти, білі кросівки, при ньому був мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору. ОСОБА_25 характеризувався позитивно, був неконфліктним, допомагав батькам в усьому, займався спортом, володів навичками рукопашного бою, вважає, що саме обвинувачені скоїли його вбивство.

Потерпілий ОСОБА_9 суду пояснив, що 02.08.2014 р. він з друзями святкував день «ВДВ» (повітрянодесантних військ). З ним був ОСОБА_8, а близько першої години 03.08.2014 р. приєднався ОСОБА_15 Будь-яких конфліктів у цей день вони ні з ким не мали. Приблизно о 01.30 год. утрьох вони проходили від магазину «Щирий кум», що розташований на перехресті пр. Леніна та вул. Зелінського в м. Маріуполі, рухаючись праворуч по пр.Леніна у напрямку пр. Будівельників. ОСОБА_18 з ОСОБА_8 йшов попереду, а ОСОБА_15 трохи позаду. Проходячи зупинку громадського транспорту, ОСОБА_15 сказав їм, що їх покликали, розвернувся і попрямував у бік вул. Зелінського, ОСОБА_8 сказав, щоб він забрав ОСОБА_15, тому він пішов за ОСОБА_15, а ОСОБА_19 зайшов до арки між будинками №108/110 по пр.Леніна. Коли ОСОБА_15 завернув за бік будинку №110 по пр. Леніна, він перестав його бачити. Потім, після того як він повернув за бік будинку №110 він побачив, що біля ОСОБА_15 стоїть раніше їм невідомий ОСОБА_11 та висловлює на його адресу претензії нецензурною лайкою, що нібито ОСОБА_15 образив його дівчину, яка стояла поруч. ОСОБА_11 почав наносити ОСОБА_15 удари по обличчю, хапати за одежу, внутрішньою поверхнею ліктя лівої руки обхопив шию ОСОБА_15, щоб обмежити можливість опору, та намагався схилити його голову у горизонтальне положення. ОСОБА_18 став говорити ОСОБА_11, щоб він припинив свої дії та намагався зняти захват руками, але у цей час відчув сильний удар по голові, втратив рівновагу, похитнувся, але свідомість не втрачав. Озирнувшись, він побачив другого раніше невідомого чоловіка – ОСОБА_12, у якого був в руці ніж. ОСОБА_11 продовжував утримувати ОСОБА_15 за шию лівою рукою і звернувся до ОСОБА_12 із закликом їх вбити, а саме закричав: «Мочи его!», після чого ОСОБА_12 ножем, який утримував у правій руці, наніс серію ударів в область грудної клітини ОСОБА_15, який був нахилений вперед, від чого останнього похитнуло, потім ОСОБА_12 розвернувся і наніс також йому ножем, який утримував у правій руці, удар у живіт, він відчув різкий біль та присів. У цей момент з арки між будинками №110 по пр. Леніна та будинку по вул. Зелінського з’явився ОСОБА_19. ОСОБА_12 попрямував до нього і став наносити удари ножем в область грудної клітини, а ОСОБА_11 в цей час намагався повалити їх з ОСОБА_15, схопив його за одежу, порвавши тільняшку. Вважає, що ОСОБА_12 міг перекривати огляд для ОСОБА_19 і той міг не побачити ОСОБА_11, який тримав ОСОБА_15. Для запобігання нових ударів він з ОСОБА_8 відійшли на декілька метрів у бік вул.Зелінського. ОСОБА_15 вже лежав на спині без ознак життя. Утримуючи ніж у правій руці, ОСОБА_12 став наближатися до них та, висловлюючись нецензурною лайкою, почав викрикувати, що зараз буде їх всіх добивати. Потім вони всі пішли через арку між будинками №110 по пр.Леніна та будинку по вул. Зелінського. Згодом його забрала карета швидкої допомоги. ОСОБА_18 проходив лікування з приводу отриманих тілесних ушкоджень в лікарні.

Потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що з ОСОБА_15 вони знайомі з дитинства, з ОСОБА_9 разом служили в армії. 03.08.2014 р. о 01.30 год. вони усі разом йшли по пр. Леніна у напрямку пр. Будівельників м. Маріуполя, ОСОБА_8 попереду, за ним ОСОБА_9, за ними трохи далі йшов ОСОБА_15 Пройшовши зупинку громадського транспорту, неподалік від арки між буд.№108 та №110 по пр. Леніна, ОСОБА_15 сказав, що їх покликали, повернувся і пішов у бік вул. Зелінського. ОСОБА_18 сказав ОСОБА_9 забрати ОСОБА_15 та, оскільки йому необхідно було справити нужду, то він зайшов у арку між буд.№108 та №110 по пр. Леніна, а ОСОБА_17 пішов за ОСОБА_15. Коли він повернувся, то побачив, як ОСОБА_17 заходив за будинок по вул.Зелінського, та він пішов за ним дворами. Біля арки з боку вул. Зелінського він почув звуки метушні. Прискорившись та забігши через арку, побачив, що ОСОБА_15 стояв в нахиленому положенні, ударів нікому не наносив, а ОСОБА_12 ножем, який утримував у правій руці, наносив йому удар в область грудної клітини. В цей час він сконцентрував увагу на ОСОБА_12, за спину ОСОБА_15 не дивився, та крикнув: «Стій, що робиш!». ОСОБА_12 висловився нецензурною лайкою, що він теж «ВДВшник» та він його «завалить» і наніс йому два удари ножем у праву частину тулубу, внаслідок чого він відчув сильний біль, відкрилася кровотеча і він втратив свідомість. Опритомнів лише в реанімації. Освітлення було поганим, всі події відбувалися протягом декількох секунд. Потерпілий ОСОБА_8 не виключає, що хтось міг стояти поряд, а ОСОБА_15 могли утримувати позаду, однак, він сконцентрував усю увагу на ОСОБА_12 як на особі, яка напала на його друга.

Свідок ОСОБА_20 суду показала, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, з травня по серпень 2014 р. співмешкала з ОСОБА_12, по сусідству з ними проживав ОСОБА_11 Зазвичай ОСОБА_12 носив у кармані розкладний ніж. Вранці 02.08.2014 р. вона разом із ОСОБА_12 їздила до буд.64 по пр.Будівельників в м.Маріуполі до боржника ОСОБА_21, чекала його біля під’їзду приблизно 20 хвилин, коли він забирав ноутбук, який 03.08.2014 р. вона разом з ОСОБА_16 заклала в ломбарді, а на виручені гроші вони з ОСОБА_16, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 придбали і вжили пиво. Протягом 2 серпня 2014 р. вони вчотирьох вживали алкогольні напої, потім вона пішла додому спати. У ніч з 02 на 03 серпня 2014 р. вона вдома спала, також вдома була її бабуся ОСОБА_26, коли десь о другій годині повернувся ОСОБА_12 з ОСОБА_11 та ОСОБА_16 і попросив випрати їх скривавлену одежу. Вона випрала їх одежу в пральній машинці і вони усі пішли спати, при цьому ОСОБА_12 сказав, що когось «порізав» ножем. Вранці їй розповіли обставини нічних подій, як вона зрозуміла, що ОСОБА_16 почала сварку з якимись хлопцями, ОСОБА_12 одного з них вдарив пляшкою по голові та почалася бійка, ОСОБА_11 били два парня. ОСОБА_23 ОСОБА_16 сказала їй, що ОСОБА_11 утримував одного з хлопців. ОСОБА_23 вранці під вікном її квартири ОСОБА_16 знайшла скривавлений ніж, вони його помили від крові та сховали, в подальшому цей ніж вилучили.

Свідок ОСОБА_26 суду показала, що 02 серпня 2014 р. її онучка ОСОБА_20 зі своїм співмешканцем ОСОБА_12, а також ОСОБА_11 і подругою ОСОБА_16 протягом дня вживали пиво в квартирі АДРЕСА_5. Потім вона посварилася з ними і вони з ОСОБА_20 лягли спати, а ОСОБА_12, ОСОБА_11 і ОСОБА_17 пішли на вулицю. ОСОБА_8 ночі у домофон хтось подзвонив. Вона почула, що прийшли ОСОБА_11 з ОСОБА_12. ОСОБА_12 розповів, що вони побилися. ОСОБА_11, ОСОБА_12 і ОСОБА_17 залишилися ночувати у них в квартирі, вони були п’яними. Тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 і ОСОБА_12 вона не бачила.

Свідок ОСОБА_27 суду показала, що у серпні 2014 р. на день «ВДВ» працювала у нічну зміну продавцем у торгівельному павільйоні, розташованому на перехресті вул.Зелінського та пр.Леніна в м.Маріуполі, почула як проходили повз павільйону парубки у тільняшках ВДВ, у їх бік хтось висловився нецензурною лайкою, двоє парубків на цей крик пішли назад. Потім вона чула чоловічі крики, бійку. Учасниками конфлікту були її постійні клієнти, які у цей день тричі купували пиво, а саме – ОСОБА_20, ОСОБА_16 та двоє хлопців. Зранку приходила ОСОБА_17, яка була в стані алкогольного сп’яніння, та сказала фразу, що «він вбив його».

Свідок ОСОБА_28 суду показала, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_4. Влітку біля півночі через відкриті двері балкону вона почула шум та нецензурну лайку. Вийшовши на балкон, вона побачила як били кілька чоловіків парубка, у 15-ти метрах від них стояла дівчина, один парубок впав на коліна, його били. Потім парубок біля тополь впав на спину, після чого вона відчула крики, що ви накоїли, викликайте швидку, що той парубок мертвий, і усі розбіглися, залишивши двох парубків, які залишилися біля того, який лежав, після чого прибула карета швидкої допомоги і забрала двох парубків, а третій залишився лежати на землі. Усі були в темному одязі. Потім приїхала міліція, вона спустилася та розповіла усе, що бачила слідчому.

Свідок ОСОБА_29 суду показала, що працює лікарем невідкладних станів СШМД. У ніч з 2 на 3 серпня 2014 р. в день «ВДВ» вона заступила на роботу на добу. Вночі приблизно о 02.00 год. вони отримали виклик щодо ножових поранень на перехресті пр. Леніна та вул. Зелінського, на місці були двоє парубків з проникаючими ножовими пораненнями, яких вони доставили до МЛ №2, а один парубок помер до приїзду лікарів.

Свідок ОСОБА_30 суду показав, що підтримував дружні відносини з ОСОБА_15 з 2013р. 02.08.2014р. святкували день «ВДВ». ОСОБА_18 проживав по вул.Зелінського, увечері зателефонував ОСОБА_15, а потім приїхав з товаришем на ім’я ОСОБА_30. Вони посиділи за столом, спілкувалися, пили горілку, але випили небагато, ОСОБА_30 взагалі не пив. Приблизно о 00.00 год. ОСОБА_15 з товаришем пішли з його квартири. О четвертій годині ранку йому зателефонували та розповіли, що ОСОБА_15 вбили вночі.

Свідок ОСОБА_31 суду показав, що він товаришував з ОСОБА_15 та ОСОБА_8 На час подій працював дільничним інспектором, в ніч з 02 на 03 серпня 2014р. знаходився на роботі. Зранку приблизно о 04.00 год. з чергової частини йому подзвонили та повідомили про смерть ОСОБА_15. Після цього він почав телефонувати ОСОБА_19, однак, останній не брав слухавку. Близько 08.00 год. він приїхав на місце події на перетині вул.Зелінського та пр.Будівельників, де неподалік від дерева побачив розбитий телефон ОСОБА_19. ОСОБА_15 характеризує позитивно та як неконфліктну людину.

Судом досліджені наступні письмові докази.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що 03.08.2014 р. у Жовтневому РВ ММУ УМВС України в Донецькій області зареєстровано повідомлення за №12957 про те, що 03.08.2014 р. о 02.25 годині на перехресті пр.Леніна і вул.Зелінського в м.Маріуполі знаходиться труп ОСОБА_15 з колото-різаною раною грудної клітини, за №12960, 12961 про госпіталізацію ОСОБА_9 з ножовим пораненням черевної порожнини та ОСОБА_8 з ножовим пораненням грудної клітини справа (т.1 а.п.2-4).

З протоколу огляду трупа і протоколів огляду місця події з фототаблицями від 03.08.2014 р. вбачається, що біля тильного боку буд.№110 по пр.Леніна в м.Маріуполі виявлено труп ОСОБА_15, що лежав на землі на спині обличчям догори з явними ножовими пораненнями, при здійсненні огляду місця події вилучений одяг потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_9, ОСОБА_8 (т.1 а.п.5-10, 12-28, 29-40).

З переглянутого в судовому засіданні відеозапису з камер спостереження з магазинів «Щирий кум» та «Сантехника», що міститься на ДВД-диску (т.2 а.п.246), вбачаються контури кількох осіб, розташованих між будинками №110 по пр.Леніна і №33 по вул.Зелінського в м.Маріуполі, зафіксований час скоєння кримінальних правопорушень.

Згідно з протоколами огляду місця події від 03.08.2014 р. у квартирі АДРЕСА_6 за місцем проживання ОСОБА_11 виявлено і вилучено військовий квиток на ім’я ОСОБА_11, 4 кухонні ножі (т.1 а.п.42-44, 46-49), у квартирі АДРЕСА_7 за місцем проживання ОСОБА_12 виявлено і вилучено рушник зі слідами розмивів темно-бурого кольору, три мобільні телефони «Нокія», мобільний телефон «Самсунг», фрагмент ковдри з плямами світло-коричневого кольору, записник, чорну футболу із слідами розривів, розкладний ніж та 5 кухонних ножів, чоловічі кросівки зі слідами речовини бурого кольору, чорні носки, чоловічі брюки, рукав зі слідами бурого кольору, чоловічі спортивні штани (т.1 а.п.52-57,61-77).

Згідно з протоколом огляду від 10.10.2014 р. був оглянутий мобільний телефон «Самсунг» (т.2 а.п.214-217), і відповідно до протоколу пред’явлення речей для впізнання від 10.10.2014 р. зазначений телефон був упізнаний свідком ОСОБА_30 як належний загиблому ОСОБА_15 (т.2 а.п.218-220). Згідно з довідкою СПД «ОСОБА_32 Технікс» станом на 03.08.2014 р. вартість вищезазначеного телефону складає 850 грн. (т.2 а.п.198).

З протоколу огляду місця події з фототаблицями від 06.08.2014 р. вбачається, що на бетонному козирку біля першого під’їзду буд.№110 по пр.Леніна в м.Маріуполі виявлено і вилучено пляшку з-під шампанського «Ореанда» (т.1 а.п.82-86). Як зазначив суду ОСОБА_12, пляшкою з-під шампанського він наніс удар по голові ОСОБА_9

Відповідно до протоколу огляду місця події від 04.08.2014 р. в приміщенні СМЕ оглянуто труп ОСОБА_15, виявлено проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва з пошкодженням східного відділу аорти та нижньої долі правої легені (т.1 а.п.87-89).

З карт виїзду швидкої допомоги вбачається, що 03.08.2014 р. на розі пр.Леніна і вул.Зелінського в м.Маріуполі було надано медичну допомогу о 02.00 год. ОСОБА_9 внаслідок отриманого проникаючого ножового поранення черевної порожнини, ОСОБА_8 внаслідок отриманої торакоабдомінальної травми, проникаючого поранення грудної і черевної порожнини, потерпілих госпіталізовано до МЛ №2. ОСОБА_23 констатовано смерть потерпілого ОСОБА_15 до приїзду бригади швидкої допомоги (т.1 а.п.106,108,110).

З висновку СМЕ №2696 від 10.09.2014 р. вбачається, що при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлено: проникаюче колото-різане порання передньої поверхні грудної клітини зліва, яке починається раною між навколо грудної та середньо-ключичною лініями у 5-му міжреберному просторі, від якої відходить раневий канал, який іде спереду назад, знизу догори, та зліва направо, ушкоджуючи підшкірно-жирову клітковину, міжреберні м'язи у 5-му міжреберному просторі, проникає у плевральну порожнину зліва, ушкоджує серцеву сорочку, висхідний відділ дуги аорти, де сліпо закінчується в її просвіті. Довжина раневого каналу складає близько 6,5-7 см; проникаюче колото-різане поранення грудної клітини лівої бокової поверхні грудної клітини, яке починається раною по середньо-пахвовій лінії у 6-му межреберному просторі, від якої відходить раневий канал, який йде зліва направо, дещо знизу догори, та спереду назад, ушкоджуючи підшкірно-жирову клітковину, міжреберні м’язи у 6-му міжреберному просторі, проникає у ліву плевральну порожнину, ушкоджує нижню долю лівої легені, де сліпо закінчується, довжина раневого каналу складає близько 3-4 см, які утворювалися від двукратної дії плоского колюче-ріжучого предмету незадовго до смерті і стосовно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх спричинення, які призвели до смерті, та полягають у прямому причинному зв’язку з настанням смерті. ОСОБА_23 були виявлені по одній садні в лобній області справа, в області лівої ключиці, які утворилися від двократної дії тупих предметів незадовго до смерті та відносно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Причиною його смерті стали проникаючі колото-різані поранення грудної клітини зліва з ушкодженням висхідного відділу дуги аорти, лівої легені, які призвели до внутрішній кровотечі та ускладнилися гострим недокрів’ям внутрішніх органів. Враховуючи розвиток ранніх трупних явищ на місці огляду трупа та беручи до уваги безпосередню причину смерті та крововтрату, яка мала місце, смерть ОСОБА_15 настала приблизно за 2-3 години. Враховуючи крововтрату, що була в нього після спричинення тілесних ушкоджень, смерть його настала у короткий проміжок часу, що обчислюється декількома хвилинами. Після заподіяння йому тілесних ушкоджень, він міг здійснювати будь-які самостійні дії, але не в повному обсязі та короткий проміжок часу до настання гострого недокрів’я внутрішніх органів. Під час спричинення йому тілесних ушкоджень він відчував фізичний біль. При судово-токсикологічному дослідженні крові й нирки від його трупа спирт етиловий знайдений в кількості у крові - 2,4%о, у нирці - 1,61%о, що при житті могло бути розцінене як алкогольне сп’яніння середнього ступеня. Враховуючи характер та локалізацію наявних в нього тілесних ушкоджень, під час їх спричинення він був обернутий передньою поверхнею тіла до нападника, або близькому до нього положенні. Будь-яких тілесних ушкоджень, які могли б свідчити про можливу боротьбу чи самооборону на його тілі знайдено не було. (т.3 а.п.3-5).

У судовому засіданні експерт ОСОБА_33 роз’яснив механізм нанесення ножових поранень, що потерпілому ОСОБА_15 було нанесено 2 подібних удари колюче-ріжучим предметом, внаслідок яких виникли проникаючі колото-різані порання грудної клітини, а саме, удари були направлені спереду назад, знизу догори, та зліва направо. Потерпілий та нападник були повернуті передньою поверхнею один до одного. Більш вірогідно, що потерпілий знаходився у вертикальному положенні або ближчому до нього, при цьому не виключено, що він міг бути нахиленим вперед на 20-30є. Людина, яка була нижче за потерпілого, мала можливість нахилити його вперед фізичним зусиллям. Кожний удар окремо міг привести до смерті потерпілого та після кожного удару потерпілий міг залишатися у вертикальному положенні до настання малокрів’я. ОСОБА_23 були виявлені по одній садні в лобній області справа, в області лівої ключиці, які утворилися від двократної дії тупих предметів незадовго до смерті та відносно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Ознак самооборони виявлено не було.

Згідно з протоколами отримання зразків від 03.08.2014 р., 06.08.2014 р., 07.08.2014 р. було отримано біологічні зразки з рук ОСОБА_12, ОСОБА_11, взірці крові ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8, на підставі яких виконано судово-імунологічну експертизу (т.3 а.с.17-18,20-21,24-25,28-29,32,36-37,41-42), в результаті якої отримано висновок експерта №808 від 11.09.2014 р., з якого вбачається, що кров потерплілого ОСОБА_15 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В ізосерологічної системи АВ0. ОСОБА_22 потерпілого ОСОБА_8 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0; у його крові виявлений супутній антиген ОСОБА_22 потерпілого ОСОБА_9 відноситься до групи В з ізогемаглютиніном анти-А ізосерологічної системи АВ0; у його крові виявлений супутній антиген ОСОБА_22 підозрюваного ОСОБА_11 відноситься до групи А з ізогемаглютиніном анти-В ізосерологічної системи АВ0; у його крові виявлений супутній антиген ОСОБА_22 підозрюваного ОСОБА_12 відноситься до групи АВ з супутнім антигеном Н ізосерологічної системи АВ0. В слідах на майці (об’єкт №1) та шортах (об'єкт №2) ОСОБА_15, а також у п’яти зішкрібах (об’єкти №7-10,13), двох змивах (об’єкти №11,12) та на двох каменях (об’єкти №14,15) встановлена наявність крові людини і виявлений антиген Н, а в об’єктах №1,2,11 - з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи 0 з ізогемаглютиніном анти-А і анти-В, у тому числі від потерпілого ОСОБА_15 Даних за походження крові від потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також від підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не отримано. В слідах на береті (об’єкт №3), майці-тільняшці (об’єкт №4) та парі тапок-шльопанців (об’єкти №5,6) встановлена наявність крові людини і виявлені антигени В та Н, а в об’єкті №4 - з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, у тому числі від потерпілого ОСОБА_9 Домішка крові потерплілого ОСОБА_15 не виключається. Походження крові від потерпілого ОСОБА_8 та підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виключається (т.3 а.п.47-50).

ОСОБА_22 того, з висновку експерта №811 від 09.09.2014 р. також вбачається, що в слідах на кросівках (об'єкти №9,10), вилучених в приміщенні АДРЕСА_8, встановлена наявність крові людини і виявлені антигени А, В та ОСОБА_23 результат міг бути отриманий як за рахунок крові особи (осіб) з групою АВ з супутнім антигеном Н, у тому числі підозрюваного ОСОБА_12, за наявності в нього на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею, так і при змішенні крові осіб з різною груповою характеристикою за системою АВО, у тому числі при змішенні крові потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_15 як між собою, так і з кров’ю підозрюваних ОСОБА_11 і (або) ОСОБА_12, за наявності в останніх на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. В слідах на шортах ОСОБА_12 (об'єкт №15) встановлена наявність крові людини і виявлені антигени А та Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі потерпілого ОСОБА_8, або підозрюваного ОСОБА_11 за наявності в останнього на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Домішка крові потерпілого ОСОБА_15 не виключається. Походження крові від потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_12 виключається. В слідах на футболці чорного кольору (об’єкт №1), вилученої в приміщенні АДРЕСА_9 наявність крові людини і виявлений антиген Н з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В, що вказує на походження крові від особи (осіб) і ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, у тому числі від потерпілого ОСОБА_15 Походження крові від потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, а також від підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виключається (т.3 а.п.59-63).

З висновку експерта №810 від 01.09.2014 р. вбачається, що у слідах на майці-тільняшці (об'єкт №1) потерпілого ОСОБА_8 встановлена наявність крові людини і виявлені антигени А і Н, що не виключає походження крові особи (осіб) групи А з ізогемаглютиніном анти-В та супутнім антигеном Н, у тому числі від самого потерпілого ОСОБА_8, або підозрюваного ОСОБА_11 за наявності в останнього на момент того, що сталося, тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею. Домішка крові потерплілого ОСОБА_15 не виключається. Походження крові потерпілого ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_12 виключається. У слідах на речах потерпілого ОСОБА_9, а саме: на футболці (об’єкти 2,3), джинсових брюках (об'єкт №4) та ремені (об’єкт №5) встановлена наявність крові людини і виявлені антигени В і Н, а в об’єктах №4,5 - з ізогемаглютиніном анти-А, що не виключає походження крові від особи (осіб) групи В з ізогемаглютиніном анти-А та супутнім антигеном Н, у тому числі від самого потерпілого ОСОБА_9 Домішка крові потерпілого ОСОБА_15 не виключається. Походження крові від потерпілого ОСОБА_34 та підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виключається (т.3 а.п.67-70).

Згідно з висновком експерта №552 від 12.09.2014 р. при судово-цитологічному дослідженні клинка ножа (об’єкт № 1) знайдено кров людини, встановити статеву належність якої не виявляється можливим через відсутність в препаратах клітин крові, необхідних для даного виду дослідження. При встановленні групової належності крові в об’єкті №1 були виявлені антигени А,В і Н ізосерологічної системи АВ0, що не виключає як походження крові від особи (осіб) з групою крові АВ з супутнім антигеном Н, у тому числі від гр. ОСОБА_12 при наявності у нього тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину, так і змішування крові осіб з різною груповою приналежністю за ізосерологічною системою АВ0, у тому числі змішування крові ОСОБА_15 з кров’ю потерпілих ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та (або) ОСОБА_12 та (або) ОСОБА_11, при наявності у останніх тілесних ушкоджень із зовнішньою кровотечею на момент скоєння злочину (т.3 а.п.81-84).

Відповідно до висновку експерта №409 від 22.09.2014 р. пошкодження №1,2 на майці ОСОБА_8 були заподіяні односторонньогострим колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, що мав обух та лезо, найбільша ширина клинка, що занурилася, складала не менше 14 мм. Результати проведеної експертизи не виключають можливість пошкоджень на майці ОСОБА_8 клинком ножа, наданого на експертизу (т.3 а.п.87-90).

Як вбачається з висновку експерта №372 від 22.09.2014 р. рани на клаптях шкіри із області передньої поверхні грудної клітини зліва та лівої бокової поверхні грудної клітини від трупа ОСОБА_15 були заподіяні плоским односторонньогострим колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, що мав обух та лезо, найбільша ширина клинка, що занурилася, складала біля 18,8-21,4 см. Ушкодження №1,2 на майці ОСОБА_15 були заподіяні плоским односторонньогострим колюче-ріжучим предметом, яким міг бути клинок ножа, що мав обух та лезо, найбільша ширина клинка, що занурилася, складала не менше 12 мм. Результати проведеної експертизи не виключають можливість спричинення ран на клаптях шкіри від трупа ОСОБА_15, а також пошкоджень №1,2 на майці, що йому належала, клинком ножа, наданого на експертизу (т.3 а.п.93-98).

З висновку експерта №385 від 10.09.2014 р. вбачається, що у ОСОБА_9 при звертанні за медичною допомогою були виявлені наступні тілесні ушкодження: одне проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини з пошкодженням сальникової сумки, брижі тонкої кишки і паранефральної клітковини, що ускладнилися внутрішньочеревною кровотечею, які утворилися від дії колючо-ріжучого предмета, в результаті одного травматичного впливу, яким міг бути клинок ножа, можливо в строк і при обставинах, зазначених у постанові слідчого, і по ступеню важкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх заподіяння. ОСОБА_23 виявлена забита рана лобної області, яка утворилася від дії тупого предмету, можливо в строк і зазначених у постанові слідчого, в результаті одного удару й по ступеню важкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що викликає за собою короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6-ти, але не більше 21-го дня. Вищеописані тілесні ушкодження можуть свідчити про боротьбу, що мала місце, слідів для самооборони на кистях рук і передпліччях в історії хвороби не мається. У представленій історії хвороби є результат дослідження крові, узятої 03.08.2014 р. в 02.40 год. для визначення наявності і концентрації етилового спирту, - при дослідженні крові газохроматографічним методом етиловий алкоголь не визначається (т.3 а.п.100-101).

З висновку експерта №384 від 10.09.2014 р. вбачається, що у ОСОБА_8 при звертанні за медичною допомогою були виявлені наступні тілесні ушкодження: дві колото-різані рани з пошкодженням діафрагми і печінки, які утворилися від дії колючо-ріжучого предмета, яким міг бути клинок ножа, від двох травматичних дій, можливо в строк і при обставинах, зазначених у постанові слідчого, й по ступеню важкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. За представленими медичними документами судити про кількість осіб, які заподіяли ОСОБА_8 тілесні ушкодження та про їх взаєморозташування між нападникам і ОСОБА_8 не представляється можливим. Всі вищеописані тілесні ушкодження можуть свідчити про можливу боротьбу, що мала місце; слідів, характерних для самооборони, на кистях рук і передпліччях в історії хвороби не мається. У представленій історії хвороби, є результат дослідження крові, узятої 03.08.2014 р. в 02.35 год. для і наявності і концентрації етилового спирту, - при дослідженні крові газохроматографічним методом етиловий алкоголь не визначається (т.3 а.п.103-104).

Отже, двома вищенаведеними висновками експертиз спростовуються доводи обвинувачених щодо обоюдної бійки. Як при огляді тіла ОСОБА_15, так і при огляді ОСОБА_9 характерних тілесних ушкоджень на кистях рук, які б могли свідчити про нанесення ними ударів, не виявлено.

ОСОБА_22 того, з висновку експерта №385/207 від 07.10.2014 р. вбачається, що на підставі представленого протоколу слідчого експерименту з участю ОСОБА_9, фототаблиць, даних меддокументів судово-медичний експерт дійшов висновку, що тілесні ушкодження, які мали місце у ОСОБА_9, могли утворитися при обставинах, на які він вказує в ході проведення слідчого експерименту з його участю (т.3 а.п.113), а також з висновку експерта №384/206 від 07.10.2014 р. вбачається, що на підставі представленого протоколу слідчого експерименту з участю ОСОБА_8, фототаблиць, даних меддокументів судово-медичний експерт дійшов висновку, що тілесні ушкодження, які мали місце у ОСОБА_8, могли утворитися при обставинах, на які він вказує в ході проведення слідчого експерименту з його участю (т.3 а.п.116).

При цьому, з висновку експерта №799 від 03.08.2014 р. вбачається, що при обстеженні ОСОБА_11 у нього виявлено поверхневу рану грудної клітки зліва у нижнього краю 10-го ребра розміром 1,3 х 0,3 см, яка утворилася від дії ріжучого предмета, можливо у строк і при обставинах, зазначених у постанові слідчого, утворилася від одного травматичного впливу і відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.3 а.п.13).

Таким чином, вищезазначеними висновками спростовуються покази обвинуваченого ОСОБА_11 щодо нанесення йому з боку ОСОБА_15 та ОСОБА_9 множинних ударів в область голови, обличчя.

Окрім того, з відповіді Маріупольського СІ від 18.06.2015 р. №4512 вбачається, що при прибутті ОСОБА_11 до слідчого ізолятора 03.08.2014 р. при його обстеженні жодних тілесних ушкоджень у нього не було виявлено, крім сонячних опіків шкіри.

Згідно з висновком СМЕ №2696/94 від 13.10.2014 р. при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_15 виявлено: проникаюче колото-різане порання передньої поверхні грудної клітини зліва, яке починається раною між навколо грудної та середньо-ключичною лініями у 5-му міжреберному просторі, від якої відходить раневий канал, який іде спереду назад, знизу догори, та зліва направо, ушкоджуючи підшкірно-жирову клітковину, міжреберні м'язи у 5-му міжреберному просторі, проникає у плевральну порожнину зліва, ушкоджує серцеву сорочку, висхідний відділ дуги аорти, де сліпо закінчується в її просвіті. Довжина раневого каналу складає близько 6,5-7 см; проникаюче колото-різане поранення грудної клітини лівої бокової поверхні грудної клітини, яке починається раною по середньо-пахвовій лінії у 6-му межреберному просторі, від якої відходить раневий канал, який йде зліва направо, дещо знизу догори, та спереду назад, ушкоджуючи підшкірно-жирову клітковину, міжреберні м’язи у 6-му міжреберному просторі, проникає у ліву плевральну порожнину, ушкоджує нижню долю лівої легені, де сліпо закінчується, довжина раневого каналу складає близько 3-4 см, які утворювалися від двукратної дії плоского колюче-ріжучого предмету незадовго до смерті і стосовно живих осіб мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час їх спричинення, які призвели до смерті, та полягають у прямому причинному зв’язку з настанням смерті. ОСОБА_23 були виявлені по одній садні в лобній області справа, в області лівої ключиці, які утворилися від двократної дії тупих предметів незадовго до смерті та відносно живих осіб мають ознаки легких тілесних ушкоджень. Враховуючи локалізацію колюче-ріжучих поранень, вони могли утворитися за обставин, на які посилається ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту за його участю 01.10.2014 р. при нанесенні ударів ножем. Садни в лобній області справа, в області лівої ключиці могли утворитися за обставин, на які посилається ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту за його участю 01.10.2014 р., при ударах кулаками руки ОСОБА_11 в область обличчя та лоба ОСОБА_15 та садна в області лівої ключиці утворилися внаслідок захвату лівою рукою шиї ОСОБА_15 (т.3 а.п.142).

З протоколів пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2014 р. вбачається, що потерпілий ОСОБА_9 упізнав за фотознімками ОСОБА_12 як чоловіка, що приблизно о 1.30 год. 03.08.2014 р. в районі буд. 110 по пр.Леніна вдарив його тупим предметом по голові, після чого наніс кілька ударів ножем в область грудної клітини зліва ОСОБА_15, якого утримував другий чоловік, після чого утримуючи ніж у руці, наблизився до нього та вдарив його ножем; а також упізнав ОСОБА_11 як чоловіка, що пристаючи до ОСОБА_15, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, після чого став наносити удари руками по обличчю та лобу ОСОБА_15, рукою обхопив йому шию, утримуючи таким чином, у цей час підійшов інший чоловік і вдарив ОСОБА_15 ножем, після чого він відпустив ОСОБА_15, продовжуючи конфлікт з ОСОБА_15 та з ним (т.2 а.п.125-130).

З протоколів пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 30.09.2014 р. вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 упізнав за фотознімками ОСОБА_12 як чоловіка, що приблизно о 1.30 год. 03.08.2014 р. в районі буд. 110 по пр.Леніна вдарив ножем ОСОБА_15, його та ОСОБА_9; а також упізнав ОСОБА_11 як чоловіка, що разом з іншим чоловіком конфліктували з ОСОБА_15, ОСОБА_9, в ході чого ОСОБА_15 були спричинені ножові поранення, він упав, і біля нього стояв впізнаний чоловік, який активно нападав на нього, ОСОБА_15, ОСОБА_9 (т.2 а.п.132-137).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 01.10.2014 р. та доданими до нього фототаблицями ОСОБА_9 на місці події в присутності понятих детально розповів обставини вчинення відносно нього, ОСОБА_15 і ОСОБА_8 злочину, при цьому показав в деталях місце конфлікту, взаєморозташування потерпілих і нападників, механізм нанесення ОСОБА_15 ударів ножем ОСОБА_12, якого в цей момент за шию утримував ОСОБА_11, як був йому нанесений удар по голові, а потім ножем ОСОБА_12 (т.2 а.п.148-161).

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 01.10.2014 р. та доданими до нього фототаблицями ОСОБА_8 на місці події в присутності понятих детально розповів обставини вчинення відносно нього злочину, при цьому показав в деталях місце конфлікту, взаєморозташування його і нападника, механізм нанесення йому двох ударів ножем ОСОБА_12 (т.2 а.п.162-171).

З протоколів пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.10.2014 р. вбачається, що свідок ОСОБА_27 упізнала за фотознімками ОСОБА_16, ОСОБА_20, ОСОБА_12 як осіб, які 02.08.2014 р. неодноразово приходили придбати пиво до кіоску неподалік буд. 110 по пр.Леніна (т.2 а.п.202-210).

З матеріалів кримінального провадження, а також з показів свідків ОСОБА_30, ОСОБА_31 та потерпілої ОСОБА_7 вбачається, що загиблий ОСОБА_15 характеризувався позитивно.

Як встановлено висновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи №563, №564 від 23.09.2014 р. як ОСОБА_12, так і ОСОБА_11 жодним психічним захворюванням не страждав і не страждає, як в період інкримінованих їм правопорушень, так і на теперішній час за психічним станом міг і може усвідомлювати свої дії та керувати ними; в період інкримінованих правопорушень у тимчасовому розладі психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.3 а.п.126-139).

З довідки КЛПУ «Міський наркологічний диспансер м.Маріуполя» №565 вбачається, що під час проведення огляду ОСОБА_12 у нього виявлена гостра інтоксикація внаслідок вживання каннабіноїдів, неускладнена (т.3 а.п.201). Суду ОСОБА_12 пояснив, що вживав марихуану до 02.08.2014 р.

Викладені у вироку показання потерпілих, свідків, висновки судових експертиз та інші наведені письмові докази суд вважає достовірними, оскільки ці докази отримані у встановленому законом порядку, є конкретними, логічними, узгоджуються між собою та не суперечать встановленим по справі фактичним обставинам подій.

Оглянуті судом матеріали відеоспостереження не спростовують правдивість показів потерпілих і не підтверджують версію обвинувачених стосовно обопільної бійки.

Щодо кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови «Про судову практику в справах про злочини проти життя і здоров'я особи» роз’яснив, що замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом - коли особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки і бажає їх настання.

Прямий умисел має місце, зокрема, у випадках, коли обвинувачений усвідомлював, що внаслідок його дій з невідворотністю настає смерть іншої людини. Завдання ушкоджень в життєво важливі органи тіла, які, як правило, спричиняють смерть потерпілого, але не призвели до смертельного наслідку лише через випадковий збіг обставин, незалежних від волі винного, належить кваліфікувати не за наслідками, що сталися, а як замах на умисне вбивство.

Судом прийняті до уваги дії обвинуваченого ОСОБА_12 під час вчинення злочину, які свідчать про спрямованість його умислу на вбивство. Це навмисне, цілеспрямоване нанесення удару ножем у життєво важливий орган потерпілого ОСОБА_9 в область черевної порожнини спереду, потерпілому ОСОБА_8 в область грудної клітини, що підтверджується вищевказаними поясненнями потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_8, свідка ОСОБА_29, висновками судово-медичних експертиз. Виходячи з характеру та локалізації поранення, ОСОБА_12 не зміг довести свій умисел на вбивство з причини від нього не залежної, а саме завдяки своєчасній медичній допомозі та операційному втручанню, що дієво запобігло смерті потерпілим.

Оцінюючи покази обвинуваченого ОСОБА_12 про часткове визнання вини, а саме, що тілесні ушкодження він наніс з метою самооборони і захисту товариша, суд розцінює їх як спосіб захисту та спробу уникнути відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення, оскільки ці покази ОСОБА_12 спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами.

Суд критично ставиться до показів обвинуваченого ОСОБА_11, що він непричетний до скоєння злочину відносно ОСОБА_15, оскільки вони суперечать сукупності досліджених доказів, а саме показам потерпілих, свідків, і не узгоджуються з іншим матеріалам кримінального провадження. При цьому ОСОБА_11, заперечуючи перебування у стані алкогольного сп’яніння, у своїх показах спростовує це, пояснюючи, що протягом усього дня 02.08.2014 р. вони вживали пиво, що також підтвердили ОСОБА_12 і ОСОБА_20 ОСОБА_23 слід зауважити, що і ОСОБА_11, і ОСОБА_15 були вдягнені у чорні футболки, при цьому свідок ОСОБА_28 вказала, що бачила усю конфліктуючу компанію, одягнену в темну одежу, у тому числі парубка, що впав на спину біля тополя. ОСОБА_23 слід зазначити, що посилання обвинуваченого та його захисника щодо фізичної переваги потерпілого не заслуговують на увагу, оскільки зовнішній вигляд людини не може свідчити про його фізичну перевагу і міць, крім того, ліва рука, якою утримував ОСОБА_11 потерпілого, не може вважатися фізично неповноцінною для проведення захвату шиї ОСОБА_15 Слід зауважити, що положення тіла потерпілого ОСОБА_15 під час нанесення йому ножових ударів ОСОБА_12 було спрямоване уперед, оскільки потерпілий зігнувся (т.2 а.п.154-156), і по інерції він повинен був впасти уперед, проте завдяки утриманню ззаду ОСОБА_11, потерпілий впав на спину. Наведені показання обвинуваченого ОСОБА_11 про його непричетність до злочину суд оцінює критично. Аналіз дослідженої судом доказової бази дає підстави стверджувати про бажання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за скоєний ним особливо тяжкий злочин.

При цьому суд вважає, що наведені вище показання потерпілого ОСОБА_9 стосовно дій обвинуваченого ОСОБА_11 є логічними, повними та послідовними, у продовж всього часу розгляду кримінального провадження він не змінював їх, та вони узгоджуються з іншими дослідженими доказами, зокрема, висновками СМЕ №2696 від 10.09.2014 р., №2696/94 від 13.10.2014 р., поясненнями експерта. ОСОБА_9 спостерігав за розвитком подій з самого початку, як він зайшов за ріг будинку та побачив, що біля ОСОБА_15 стоїть ОСОБА_11 та висловлює на його адресу претензії нецензурною лайкою. ОСОБА_22 того, ОСОБА_9 зазначив, що повну картину подій для ОСОБА_8 міг перекривати собою ОСОБА_12, з-за спини якого вийшов ОСОБА_8 В той же час, як показав потерпілий ОСОБА_8, він вибіг з арки у той момент, як ОСОБА_12 наносив удари ножем ОСОБА_15, який був нахилений вперед та не чинив йому ніякого опору, освітлення було поганим, він сконцентрував увагу на ОСОБА_12, спостерігав події лише декілька секунд, після чого отримав удар ножем від ОСОБА_12 та знепритомнів. При цьому ОСОБА_8 допускає, що ОСОБА_11 міг тримати ОСОБА_15 ззаду, але він цього не помітив, ОСОБА_15 був крупніше за ОСОБА_11 При цьому ОСОБА_8 не стверджував того, що ОСОБА_11 не тримав ОСОБА_15 за шию, але лише зазначив, що він цього не бачив. З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що показання ОСОБА_8 стосовно того, що він не бачив, як ОСОБА_11 тримав ОСОБА_15, не співпадають з об’єктивними даними, встановленими дослідженими доказами у справі, та пояснюються об’єктивними чинниками, як-то, місцем розташування ОСОБА_8 по відношенню до інших учасників подій, невеликий проміжок часу, а саме декілька секунд, протягом яких ОСОБА_8 спостерігав, як ОСОБА_12 наносить удар ОСОБА_15 та практично відразу отримав удар ножем від ОСОБА_12 та знепритомнів, поганим освітленням, стресовим станом тощо. Оскільки покази потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 між собою різняться, то в основу вироку кладуться саме покази ОСОБА_9, які узгоджуються з іншими фактичними обставинами справи. Враховуючи висновки експертиз та висновок експерта в судовому засіданні суд приходить до переконання, що покази потерпілого ОСОБА_9 є достовірними та відповідають обставинам справи. Наявність ушкодження ключиці потерпілого ОСОБА_15 підтверджують покази потерпілого ОСОБА_9, що ОСОБА_11 утримував ОСОБА_15, захопивши його за шию лівою рукою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у справі існує сукупність наведених вище та досліджених судом допустимих прямих і непрямих доказів, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними та достатньо повно викривають обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм злочинів та вважає, що винність обвинувачених у вчиненні злочинів при обставинах, викладених у вироку, доведена. При цьому судом під час нового судового розгляду, після скасування попереднього вироку суду від 07.07.2015р. ретельно вивчено висновки СМЕ, допитано експерта, потерпілих в судовому засіданні, та досліджено проведені слідчі експерименти за їх участю.

Оцінивши у сукупності досліджені у судовому засіданні докази, суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_11 наявний склад злочину, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, й відповідно його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 28, п.7 ч.2 ст. 115 КК України, оскільки він скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою. У діях обвинуваченого ОСОБА_12 наявний склад злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, й відповідно його дії обґрунтовано кваліфіковані за ч.3 ст.187 КК України, оскільки своїми умисними діями він скоїв напад з метою заволодіння чужим майном (розбій), поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, поєднаний з проникненням у житло, за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, оскільки своїми умисними діями ОСОБА_12 скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, з хуліганських мотивів, вчинене групою осіб без попередньої змови між собою, за ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки умисними діями ОСОБА_12 скоїв закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, двох і більше осіб, з хуліганських мотивів, вчинене особою, яка раніше вчинила умисне вбивство.

Згідно з ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації – покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Обговорюючи питання про вид та розмір покарання, яке слід призначити обвинуваченим, суд у відповідності зі ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, обираючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи винних та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання.

Так, суд враховує стан здоров’я ОСОБА_11, який страждає на хронічні захворювання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, не працює, неодружений, негативно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий. Твердження про наявність у нього неповнолітньої дитини належними доказами не підтверджені, при цьому сам обвинувачений підтвердив, що він не записаний в актовому записі про народження дитини її батьком, у передбаченому законом порядку своє батьківство не встановлював. Вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння суд розцінює як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_11

Суд враховує стан здоров’я ОСОБА_12 і приймає до уваги, що він негативно характеризується за місцем проживання, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та психіатра, не працює, неодружений, раніше неодноразово судимий за вчинення тяжких злочинів, скоїв ряд злочинів у період умовно-дострокове звільнення, що свідчить про явне небажання стати на шлях виправлення. Вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння та рецидив суд розцінює як обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_12

За таких обставин, суд вважає, що досягнення мети покарання - виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами у відповідності із ч.2 ст.50 КК України, можливе лише за умови призначення обвинуваченим покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки суд вважає, що виправлення обвинувачених неможливе без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_12 покарання за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, суд, крім вищенаведених даних про його особу, враховує конкретні обставини справи, роль ОСОБА_12 у вчинених злочинах, обсяг його винних дій, які призвели до незворотних наслідків, за яких підвищується ступінь суспільної небезпечності особи винного і вчиненого ним злочину, що позбавляє суд можливості призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_12 за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, покарання у виді довічного позбавлення волі, оскільки менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів. Враховуючи, що ОСОБА_11 до кримінальної відповідальності раніше не притягався, має хронічні захворювання, а також його роль у вчиненні злочину і обсяг винних дій, то суд визначає йому покарання за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України в межах санкції статті у вигляді позбавлення волі на строк 10 років.

За вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, суд призначає ОСОБА_12 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 10 років.

При цьому, визначаючи ОСОБА_12 покарання у вигляді позбавлення волі за вчинення злочину, передбаченого ст.187 ч.3 КК України, в межах санкції статті, суд призначає додаткове покарання у вигляді конфіскації усього належного йому на праві власності майна.

Призначаючи ОСОБА_12 остаточне покарання за сукупністю вироків, суд враховує невідбуту ним частину покарання, призначеного 11.05.2011 р. вироком Приморського районного суду м. Маріуполя. Частиною 2 ст.71 КК України передбачено, що якщо за знову вчинений злочин призначено передбачене законом максимальне покарання, невідбута частина покарання за попереднім вироком підлягає поглиненню. Якщо складаються покарання у виді довічного позбавлення волі і будь-яке інше, то остаточне покарання визначається шляхом поглинення менш суворого покарання довічним позбавленням волі.

Судом враховується правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 13 березня 2018 року у справі № 440/853/17, відповідно до якої у випадку, коли станом на 20 червня 2017 року особа мала право на застосування до неї положень, передбачених ч.5 ст.72 КК в редакції Закону України № 838-VIII «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» від 26 листопада 2015 року, відповідно до ч.2 ст.5 КК відсутні підстави для застосування відносно неї положень Закону України № 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» від 18 травня 2017 року, яким погіршуватиметься становище цієї особи. Таким чином строк попереднього ув’язнення обвинувачених слід зарахувати у строк покарання за правилами ч.5 ст.72 КК України, що діяла в редакції попереднього закону, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішуючи цивільний позов прокурора, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України № 545 от 16 липня 1993 року «Про порядок нарахування розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочину та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету та їх використання» передбачено, що сума коштів, що підлягають відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров’я, в якому знаходився на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день, кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної карти стаціонарного хворого; визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Як вбачається з довідок Комунального закладу «Маріупольська міська лікарня № 2», що фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, витрати на лікування потерпілого ОСОБА_9 за 10 ліжко-днів склали 1888,10 грн., а витрати на лікування потерпілого ОСОБА_8 за 12 ліжко-днів склали 2265,72 грн. (т.2 а.п.233,235).

Таким чином, заявлений прокурором цивільний позов про відшкодування витрат закладу охорони здоров'я на лікування осіб, які потерпіли від злочину, підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України такий обов'язок покладений на особу, яка вчинила злочин. Отже з обвинуваченого ОСОБА_12 підлягає стягненню загальна сума в розмірі 4153,82 грн. на користь Комунального закладу «Маріупольська міська лікарня № 2».

Відповідно до вимог ст.100 КПК України речові докази – шльопанці ОСОБА_8 та мобільний телефон «Нокія» - слід повернути ОСОБА_8; майку-тільняшку ОСОБА_8, джинсові брюки, ремінь, футболку чорного кольору, майку-тільняшку ОСОБА_9, майку, шорти ОСОБА_15, ніж, пляшку з-під шампанського, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_15, ОСОБА_11, кров на марлі, змиви, 5 зішкребів, клапті шкіри, зразки крові, волосся з трупа; спортивні штани сірого кольору, шорти, майстерку ОСОБА_12, спортивні штани чорного кольору, футболку чорного кольору ОСОБА_11, жіночі спортивні штани, шкарпетки, рукав від кофти - слід знищити; берет - слід повернути ОСОБА_9; мобільний телефон «Самсунг» - слід повернути потерпілій ОСОБА_7; кросівки – слід повернути ОСОБА_12, ноутбук «Тошиба» з зарядним пристроєм - слід залишити ОСОБА_14

Запобіжний захід ОСОБА_12 і ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі до набранням вироку законної сили суд залишає без змін.

З обвинувачених на користь держави підлягають стягненню судові витрати на проведення судової експертизи.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд, –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на десять років у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_11 у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_11 відраховувати з 03.08.2014 року.

Зарахувати строк попереднього ув’язнення у період з 03.08.2014 року до набрання вироком законної сили у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції від 26.11.2015р.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115, ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст.187 КК України у вигляді позбавлення волі строком на дев’ять років з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна, за ч.1 ст.28, п.7 ч.2 ст.115 КК України у вигляді довічного позбавлення волі, за ч.2 ст.15, п.п.1,7,13 ч.2 ст.115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на десять років.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш тяжкого покарання більш тяжким призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна.

На підставі ст.71 ч.2 КК України за сукупністю вироків невідбуту частину покарання, призначеного 11.05.2011 р. вироком Приморського районного суду м. Маріуполя, поглинути покаранням, призначеним за даним вироком, і остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому на праві власності майна у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою в Маріупольському слідчому ізоляторі до набрання вироком законної сили – залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_12 відраховувати з 03.08.2014 року.

Зарахувати строк попереднього ув’язнення у період з 03.08.2014 року до набрання вироком законної сили у строк покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції від 26.11.2015р.

Речові докази - шльопанці ОСОБА_8 та мобільний телефон «Нокія» - повернути ОСОБА_8; майку-тільняшку ОСОБА_8, джинсові брюки, ремінь, футболку чорного кольору, майку-тільняшку ОСОБА_9, майку, шорти ОСОБА_15, ніж, пляшку з-під шампанського, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_15, ОСОБА_11, кров на марлі, змиви, 5 зішкребів, клапті шкіри, зразки крові, волосся з трупа; спортивні штани сірого кольору, шорти, майстерку ОСОБА_12, спортивні штани чорного кольору, футболку чорного кольору ОСОБА_11, жіночі спортивні штани, шкарпетки, рукав від кофти - знищити; берет - повернути ОСОБА_9; мобільний телефон «Самсунг» - повернути потерпілій ОСОБА_7; кросівки – повернути ОСОБА_12, ноутбук «Тошиба» з зарядним пристроєм - залишити ОСОБА_14

Позов прокурора про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілих – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_12 на користь комунального закладу «Маріупольська міська лікарня № 2» (р/р № 31412544700052 в УДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄРДПОУ 37989721) витрати на стаціонарне лікування потерпілих від злочину в сумі 4153 гривень 82 копійки.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на користь держави витрати по проведенню судової експертизи в сумі 294,84 грн.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженими у той же строк з моменту вручення їм копії вироку.

Головуючий суддя О.М.Томілін

Суддя Т.І.Скрипниченко

ОСОБА_35 Роза

ОСОБА_2

ОСОБА_3