Постанова № 74096513, 15.05.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 рокуЛьвів№ 876/2344/18

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

при секретарі судового засідання - Гелецького П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року (Головуючий суддя: Пастернак І.А., м.Івано-Франківськ, 02.03.2018 складено повний текст рішення) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, одноразової грошової допомоги при звільненні та здійснювати її виплату в подальшому до втрати права на таку пенсію, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУПФ України в Івано-Франківській області в якому з урахуванням уточненням позовних вимог просив визнати дій протиправними, зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2016 року з врахуванням індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та здійснювати її виплату в подальшому до втрати права на таку пенсію.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.02.2018р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.05.2016 року з врахуванням індексації грошового забезпечення, одноразової матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні та здійснювати її виплату в подальшому до втрати права на таку пенсію в період з 01.05.2016 року по 14.05.2017 року - залишено без розгляду.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в заробітну плату для обчислення пенсії відповідачем не включено: матеріальну допомогу на оздоровлення, індексації та одноразову грошову допомогу при звільненні, на які нараховувався та сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути. Позивач 05.10.2017 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, на які нараховувався та сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, проте в такому перерахунку йому було відмовлено.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови у зарахуванні до сум, з яких ОСОБА_1 обраховано розмір пенсії, виплачені суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань.

Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (м.Івано-Франківськ, вул. Січових Стрільців, 15, код ЄДРПОУ 20551088) здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючому АДРЕСА_1, пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з включенням до заробітної плати (з якої нараховується пенсія) одноразові додаткові види грошового забезпечення - суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, з яких утримувався, а також нараховувався і сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області №16/26 від 08.02.2018 року з 05.10.2017 року без обмеження розміром та будь-яким кінцевим терміном.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, ГУПФ України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції порушив норми матеріального права, а допущена упереджена оцінка зібраних доказів та довільне трактування законодавства за текстом постанови, не відповідає фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до ч.4 ст. 229, ч.2 ст. 313 КАС України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши доповідача - суддю Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та йому призначено пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

05.10.2017 року ОСОБА_1 звернувся до ГУПФ України в Івано-Франківській області із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням виплачених сум індексації грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні (а.с. 14-16). Проте, в такому перерахунку листом від 09.10.2017 року № 818/В-15 йому було відмовлено (а.с. 17).

Згідно копії довідки ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області №В-110/108/01/29-2017 від 28.09.2017 року, яка була подана ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області для перерахунку пенсії, при звільненні з ГУНП в Івано-Франківській області позивачу нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу. На суму нарахованої одноразової грошової допомоги при звільненні єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування не нараховувався (а.с. 19).

Відповідно до довідки Управління Державтоінспекції УМВС України в Івано-Франківській області №16/26 від 08.02.2018 року, за період з 01.04.2014 року по 06.11.2015 року позивачу виплачено: матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію грошового забезпечення. Із зазначених виплат, крім сум індексації грошового забезпечення, у повній мірі утримано та перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок (а.с. 25).

Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що дії апелянта щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу є протиправними.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактам, особам начальницького і рядового складу органу внутрішніх справ та членам їх сімей», пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Відповідно до до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», цей Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Тобто, незалежно від дати призначення пенсії розмір пенсії осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», при інших рівних умовах (посада, військове звання, вислуга років тощо) повинен бути обчислений за єдиними нормами та умовами.

Згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», держава гарантує перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04 квітня 2006 року, що набрав чинності 29 квітня 2006 року, в Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» були внесені зміни і згідно пункту 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону з метою створення фінансових можливостей в державі для вирівнювання розмірів пенсій, призначених звільненим зі служби в різні періоди військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», незалежно від часу звільнення їх у запас або у відставку і ліквідації існуючої диспропорції в розмірах таких пенсій, ввести мораторій на розширення військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, які перебувають на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, нових додаткових щомісячних видів грошового забезпечення. Кабінет Міністрів України повинен забезпечити прийняття нормативно-правових актів щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років) за рахунок рівноцінної заміни сплачуваної їм щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років).

На виконання зазначеного Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу». Зазначена постанова набула чинності з 01 січня 2008 року.

Згідно пункту 1 постанови «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином, постановою № 1294 було змінено структуру грошового забезпечення військовослужбовців.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів від 07 листопада 2007 року № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців. Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток № 25) до одноразових віднесені: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони від 11 червня 2008 року № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 14 липня 2008 року за № 638/15329).

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань встановлюється за рішенням Міноборони, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міноборони (підпункт 3 пункту 5 постанови №1294, підпункти 33.1, 33.3 пункту 33 розділу XXXIII вказаної Інструкції).

Таким чином, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Відтак, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Враховуючи те, що страхові внески з одноразової грошової допомоги, яка була виплачена позивачу при звільненні та з індексації грошового забезпечення не стягувалися, тому зазначена грошова допомога та індексація грошового забезпечення не може бути включена до розрахунку при обчисленні пенсії позивача, а в задоволенні позовної вимоги про визнання дій щодо відмови у зарахуванні сум виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні та індексації грошового забезпечення, з яких обраховано розмір пенсії, неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення: індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні з 15.05.2017 року без обмеження строком, слід відмовити.

Таким чином враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства апеляційний суді вважає, що пенсія позивачу повинна виплачуватись в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення, до якого включені матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, починаючи з 05.10.2017 року, з часу звернення із заявою до відповідача про здійснення такого перерахунку.

Поряд з цим слід зазначити, що суд не може обмежувати судовим рішенням термін або строк виплати перерахованого розміру пенсії, оскільки щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії, яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Вказана позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 19 березня 2013 року у справі № 21-53а13 та від 23 квітня 2012 року у справі №21-239а11, що відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Перевіривши дійсні обставини справи та додатково проаналізувавши зібрані документальні докази по матеріалах справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст.316 КАС України, правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч.4 ст. 229, ст. 243, ст. 308, ст. 310, ч.2 ст. 313, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ч.1 ст.321, ст.322, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27 лютого 2018 року у справі №344/15218/17 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. М. Гулид судді С. М. Кузьмич В. З. Улицький Повне судове рішення складено 21.05.2018 року