Постанова № 74095846, 08.05.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 травня 2018 рокусправа № 804/4897/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Шлай А.В.

судді: Круговий О.О. Прокопчук Т.С.

за участю секретаря судового засідання: Горшков В.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року (суддя Боженко Н.В.) у справі № 804/4897/17 за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. щодо не включення ОСОБА_1 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. включити ОСОБА_1 із сумою 5700 євро до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_1 для внесення даних позивача до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", які отримують кошти в межах гарантованої суми відшкодування за рахунок коштів Фонду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі.

Доводи скаржника:

-Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб не надано до матеріалів справи доказів укладення між позивачем і банком договорів, умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання ОСОБА_1 переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством чи внутрішніми документами банку;

-Суд першої інстанції в постанові не зазначив про наявність в матеріалах справи відповіді ПАТ «Державний ощадний банк України» від 20.05.2016 року, в якому вказано на те, що ОСОБА_1 є вкладником АТ «Дельта Банк».

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обгрунтовану.

У судовому засіданні представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні, підтримав вимоги апеляційної скарги.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації та ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадиров В.В., Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та їх представники належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду справи, до суду не прибули.

Відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без задоволення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, 23.02.2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" було укладено договір банківського вкладу (депозиту) "Найкращий від Миколая" № 003-03726-230215 по особовому рахунку НОМЕР_1. Також, 23.02.2015 року між позивачем та ПАТ "Дельта Банк" укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 003-03726-230215 від 23.02.2015 року, в якій сторони домовились внести зміни до пункту 1.8 договору. 23 лютого 2015 року на поточний рахунок позивача НОМЕР_1, відкритий ПАТ "Дельта Банк" перераховано грошову суму у розмірі 5 700,00 євро з призначенням платежу Переказ коштів від ОСОБА_3, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності № 46285333 від 23.02.2015 року. На підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015 року № 150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 року № 51 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", згідно з яким з 03.03.2015 року було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича. Відповідно до оголошення на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 181 від 02.10.2015 року про початок ліквідації ПАТ "Дельта Банк" з 02.10.2015 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розпочинає виплати коштів вкладникам даного банку. 23 вересня 2015 року представник ПАТ "Дельта Банк" направив ОСОБА_1 повідомлення № 8821/2746 про визнання договору банківського вкладу по особовому рахунку НОМЕР_1 укладеного між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 нікчемним, про що зазначено і в позовній заяві позивачем.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що Уповноважена особа Фонду правомірно не включив позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки грошові кошти в іноземній валюті надійшли на рахунок позивача від іншої фізичної особи, з порушенням вимог Постанови Правління Національного банку України від 16.09.2013 року № 365 «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України» та відбулася з метою дроблення суми вкладу іншої особи для надання такій особі незаконної переваги перед іншими вкладниками банку.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Нормативно-правовим актом, який регулює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, є Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 року №4452-VI.

Відповідно до Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

За змістом статті 12 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду.

Виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; призначає працівників, до повноважень яких належить проведення моніторингу стану дотримання банком вимог порядку формування та ведення баз даних про вкладників, проведення банком банківських операцій, у тому числі збір інформації та копій документів, необхідних для підготовки проекту плану врегулювання, забезпечення проведення оцінки активів банку в порядку, встановленому Фондом (у тому числі заборгованості за кредитами перед банком, наявності та вартості забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, заборгованості за цінними паперами, що є у власності банку, вимог банку до клієнта за списаною безнадійною заборгованістю та наявності і вартості забезпечення виконання зобов'язань за такою заборгованістю тощо); приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду; затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб; встановлює додаткові вимоги до порядку розкриття банками інформації для вкладників про умови надання банківських послуг із залучення вкладів.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Фонд не відшкодовує кошти: передані банку в довірче управління; за вкладом у розмірі менше 10 гривень; за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення); розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - один рік до дня прийняття такого рішення); розміщені на вклад власником істотної участі банку; за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; за вкладами у філіях іноземних банків; за вкладами у банківських металах; розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Статтею 27 зазначеного Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

З аналізу викладених норм вбачається, що уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, з урахуванням обставини, передбаченої частиною другою статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Повноваження уповноваженої особи Фонду передбачені статтею 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Так, уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку. На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.

Статтею 27 зазначеного Закону визначено, що уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Таким чином, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку рахунків вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку рахунків вкладників Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ "Дельта Банк" постановою Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ віднесено до категорії проблемних із встановленням ряду обмежень в його діяльності, в тому числі, заборону проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом. При цьому, як зазначено в Рішенні Виконавчої дирекції Фонду, протокол №174/15 від 27.07.2015 року, керівників структурних підрозділів Банку було повідомлено про обмеження на здійснення певних операції, 15.01.2015 року.

Проте, незважаючи на заборону, ПАТ "Дельта Банк" був укладений договір з позивачем, за результатом якого збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, що є порушенням постанови Правління Національного банку України від 30.10.2014 року № 692/БТ, яка обов'язкова до виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності. На рахунок позивача було перераховано кошти у сумі 5700 євро від іншої фізичної особи, а саме ОСОБА_3 з його особистого рахунку.

З аналізу вищевикладеного колегія суддів вбачає, що Уповноважена особа Фонду, дійшла обґрунтованого висновку щодо нікчемності Договору банківського вкладу (депозиту), укладеного між позивачем та банком, відповідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно положень якого правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Пунктом 1 частини 4 статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині 2 статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З урахуванням того, що спірний правочин укладений банком під час дії заборони проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом з підстав віднесення, суд вважає, що уповноважена особа Фонду дійшла вірного висновку щодо нікчемності вчиненого між позивачем та банком правочину та відповідно застосування наслідків нікчемності правочину.

Відповідно до Постанови Правління національного банку України від 16.09.2013 року № 365 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" встановлено, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку. Отже, грошові кошти в іноземній валюті надійшли на вкладний рахунок позивача від іншої фізичної особи, тобто з порушенням вимог Постанови Правління національного банку України від 16.09.2013 року № 365 "Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточні рахунки фізичних осіб в межах України" та відбулася з метою дроблення суми вкладу іншої особи для надання такій особі незаконної переваги перед іншими вкладниками банку.

Також, відповідно до наказу Уповноваженої особи ФГВФО від 16 вересня 2015 року № 813 до договору банківського вкладу (депозиту), який було визнано нікчемними, застосовано наслідки нікчемності, відповідно до яких кошти з рахунку вкладника "подрібнювача" було повернуто на рахунки "ініціаторів переказів", серед яких значиться договір від 23 лютого 2015 року за № 003-03726-230215, тобто кошти з рахунку ОСОБА_1 були повернуті на рахунок ОСОБА_3

У судовому засіданні представник скаржника ОСОБА_3 підтвердив обставину того, що грошові кошти, які були перераховані на рахунок позивача, належать йому.

Наведені представником позивача доводи лише підтверджують обставину розділення вкладу ОСОБА_3, якого, у свою чергу,було включено до реєстру кредиторів, які мають право на отримання коштів за наслідками проведення процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" в 4-ту чергу погашення вимог кредиторів.

Надходження на відкритий позивачем депозитний рахунок грошових коштів шляхом так званого "дроблення" більшого депозиту іншого вкладника свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання клієнтами Банку сум, які перевищують суми гарантованого відшкодування, що дає певним особам переваги не встановлені законодавством чи внутрішніми документами банку, тобто порушенням публічних правил банку.

Таким чином, при виконанні договору, укладеного між Банком та позивачем, останньому було надано перевагу перед іншими кредиторами, щодо умов здійснення оплати всупереч публічним умовам та правилам самого банку, а отже такий договір банківського вкладу є нікчемним з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції в постанові не зазначено про наявність в матеріалах справи відповіді ПАТ «Державний ощадний банк України» від 20.05.2016 року, в якому вказано на те, що ОСОБА_1 є вкладником АТ «Дельта Банк», не можуть, на думку колегії суддів, бути підставою для скасування оскарженої постанови. Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вкладник - це фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Набуття позивачем статусу вкладника Банку відбулось після укладання договору № 003-03726-23012 банківського вкладу (депозиту), умовами якого передбачалось зарахування вкладу на рахунок з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку вкладника, відкритого у Банку, або готівкою через касу Банку в день укладання цього договору. У разі нездійснення перерахування коштів, цей договір вважався таким, що не був укладений (п.1.8 Договору). Натомість, додатковою угодою № 1 пункт 1.8 Договору викладено у новій редакції, за якою перерахування коштів відбулось з рахунку іншої фізичної особи. Проте, такі умови договору суперечать наведеним вище нормативно-правовим актам, дотримання яких є обов'язком Банку.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі, вірно застосований матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини, а доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2017 року в адміністративній справі № 804/4897/17- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16 травня 2018 року.

Головуючий суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: Т.С. Прокопчук