Ухвала суду № 74095746, 08.05.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/10765/18

Провадження №1-кс/127/5404/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Гнасько Н.О., за участю прокурора Ходацької М.В., підозрюваного ОСОБА_1, захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, відповідно до ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Вінницького відділу поліції ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором Ходацькою М.В., про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи свої вимоги тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що 05 травня 2018 року приблизно о 12.30 год. ОСОБА_1 спільно із ОСОБА_4, перебуваючи біля будинку №139 по вул. Кн. Коріатовичів в м. Вінниці, виявили пристебнутий тросом до дерева гірський велосипед марки «Pilot» чорного кольору зі вставками зеленого кольору, який належить ОСОБА_5 та вартість якого становить 2000 гривень. Після чого у них виник умисел, спрямований на таємне заволодіння цим велосипедом.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 пішли до квартири №АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_1, та взяли ручну пилку по дереву, після чого повернулись до місця знаходження велосипеда. Далі, приблизно о 13.10 год. 05 травня 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4, діючи спільно, умисно, таємно, з корисливих спонукань, підійшли до дерева, до якого був пристебнутий вищевказаний велосипед, де ОСОБА_4 став різати стовбур дерева, а ОСОБА_1 став йому допомагати.

Зрізавши стовбур дерева, ОСОБА_4 звільнив трос та взяв до рук кермо велосипеда, після чого разом з ОСОБА_1 почали залишати місце вчинення злочину. Однак, в момент, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_4 намагалися розпорядитися викраденим майном, вони були виявлені власником велосипеда - ОСОБА_5, який побачивши, що його майном намагаються заволодіти, став до них кричати. Однак ОСОБА_1 та ОСОБА_4, усвідомлюючи, що їх дії викрито, продовжили вчиняти дії, спрямовані на завершення свого злочинного наміру, та почали тікати від потерпілого разом із викраденим. Проте, ОСОБА_5 вдалося їх наздогнати та зачепитись руками за велосипед. Далі, у зв»язку із втратою рівноваги ОСОБА_5 впав. Після чого, ОСОБА_4 сів на викрадений велосипед та поїхав у невідомому напрямку, а ОСОБА_1 самостійно залишив місце вчинення злочину.

В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розпорядилися викраденим велосипедом на власний розсуд, завдавши ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 2000 гривень.

06 травня 2018 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

06 травня 2018 року о 10.58 год. ОСОБА_1, в порядку ст. 208 КПК України, був затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вищезазначеного злочину підтверджується наступними зібраними під час проведення досудового розслідування доказами: результатами проведеного огляду місця події; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_5; допитами свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7; протоколами впізнання за участю потерпілого ОСОБА_5

Враховуючи, що метою та підставою застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов»язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він на даний час є особою без визначеного місця проживання, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до шести років; злочин, у якому він підозрюється, є умисним, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння; незаконно впливати на інших підозрюваних, зокрема, перебуваючи на волі, матиме можливість визначити з іншими підозрюваними спільний план заходів надання свідчень у провадженнях по яким на даний час ще проводяться слідчо-оперативні заходи, в тому числі повідомлення неправдивих обставин щодо власних дій з метою уникнення кримінальної відповідальності, заплутати слідство, затянути розслідування; вчинити інші подібні корисливі кримінальні правопорушення, пов»язані із привласненням чужого майна.

Зазначені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Жоден із більш м»яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Особисте зобов»язання не може бути застосовано у зв»язку з тим, що це найбільш м»який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов»язків, передбачених ст. 194 КПК України, і зобов»язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати запобіжний захід відносно підозрюваного – домашній арешт недоцільно, оскільки він не має визначеного місця проживання.

Враховуючи особу підозрюваного, обставини кримінального правопорушення, наявність ризиків, слідчий Дацков А.А. просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити підозрюваному розмір застави в межах 80 мінімальних прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 140 960 гривень.

В судовому засіданні прокурор Ходацька М.В. клопотання підтримала за обставин, викладених в ньому, та просила клопотання задоволити. Крім того, зазначила, що ОСОБА_1 хоча є особою яка, відповідно до ст. 89 КК України є такою, що не має судимостей, однак характеризується з негативної сторони, зокрема: зловживає спиртними напоями, має антисоціальну поведінку, не має почуття відповідальності, моралі або інтересу до інших, його поведінка майже повністю визначає його власні сітуативні потреби, на протязі року ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за різні адміністративні правопорушення, зокрема: розпивання алкогольних напоїв в громадських місцях, зберігання наркотичних засобів мез мети збуту, хуліганські дії, тощо.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечилили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що слідчий не довів, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Крім того, адвокат ОСОБА_2 зазначила, що ОСОБА_8 страждає на хронічний алкоголізм та йому необхідно лікуватися, вважає підозру не обгрунтованою.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши прокурора Ходацьку М.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п»ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов»язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення. Крім того, слідчим суддею було з»ясовано, що хоча ОСОБА_1 в силу ст. 89 КК України є особою, яка не має судимості, однак обгрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, санкція за який передбачає покарання до шести років позбавлення волі, соціально стримуючих факторів таких, як сім»я, робота, нерухоме майно на праві власності, в нього немає, відсутні джерела постійного доходу, крім того має антисоціальну поведінку, на протязі року ОСОБА_1 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за різні адміністративні правопорушення,що є підставами вважати про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні “Летельє проти Франції” від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного злочину, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за різні адміністративні правопорушення, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного і наміри вчиняти злочини в майбутньому.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки є обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_1 може спробувати переховуватися від органів слідства та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи те, що прокурором було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.107, 183, 177, 194, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання до 10:58 години 04 липня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави, в сумі 35240 ( тридцять п"ять тисяч двісті сорок ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_9 казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваного ОСОБА_1,виконувати обов’язки, передбачені пунктами 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_1у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: