Постанова № 74094982, 14.05.2018, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року Справа № 918/111/15

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Саврій В.А. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Кравчук О.В.

за участю представників сторін:

заявника: представник не з'явився

боржника: представник не з'явився

арбітражного керуючого Андрощук О.П. - представник Павлюк І.А.

арбітражного керуючого Ткачука Д.В. - представник Мельник І.А.

апелянта: ТОВ "Динеро-Капітал" - представник Бігдан О.А.

кредиторів: ВАТ "РЗТА" - представник Савонік Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" від 15.02.2018р. на ухвалу господарського суду Рівненської області, постановлену 12.02.18р. суддею Войтюком В.Р. о 17:49год. у м.Рівне, повний текст складено 15.02.18р. у справі № 918/111/15

за заявою Державної податкової інспекціяї у Рівненському районі Головного управління ДФС України у Рівненській області

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Рівненської області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" за заявою Державної податкової інспекції у Рівненському районі ГУ ДФС України у Рівненській області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.02.2018р. у справі №918/111/15 за заявою ТОВ "Динеро-Капітал" про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод", серед іншого, відмовлено в задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. від 12.01.2017 року з урахуванням доповнень до скарги від 25.01.2017р.; відмовлено у задоволенні заяви ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження мирової угоди між кредиторами та ПАТ "Завод "Технопривод"; задоволено клопотання ПАТ "Завод "Технопривод" та кредитора ТОВ "Динеро-Капітал" про відкладення розгляду справи на іншу дату; призначено до розгляду у судовому засіданні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. подані 15.01.2018 року та 12.02.2018 року на 23.02.2018р.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що рішення про укладення спірної мирової угоди було прийнято 02.03.2017р. на засіданні Комітету кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод", при цьому за укладення мирової угоди проголосував лише ТОВ "Динеро-Капітал" який діяв як Голова Комітету кредиторів. На час проведення зборів зазначений кредитор володів більш ніж 90% голосів кредиторів, таким чином приймав рішення одноосібно. Також, враховано наявні заперечення кредиторів щодо затвердження мирової угоди у справі. Крім того, оскільки мировою угодою передбачено прощення (списання) вимог Рівненська ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області, мирова угода має бути підписана керівником податкового органу, про те остання не погоджується з умовами мирової угоди та просить суд відмовити в її затвердженні (згідно заперечень). Всупереч вимогам п. 2 ст. 78 Закону про банкрутство мирова угода не погоджена та не підписана керівником Рівненської ОДПІ ГУ ДФС, що свідчить про недотримання передбаченої Законом про банкрутство процедури погодження мирової угоди керівником податкового органу, яка передує поданню такої мирової угоди на затвердження господарському суду. Враховуючи матеріали справи боржником не доведено можливість реального погашення кредиторської заборгованості боржника із зазначеного в мировій угоді джерела, угода не містить заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, що сприятимуть фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, а лише передбачає списання та розстрочення грошових зобов'язань боржника. Умови мирової угоди також не вказують на можливість сталого функціонування даного господарюючого суб'єкта, за результатами виконання мирової угоди її учасниками. Ухвала суду в частині відмови у задоволенні скарги на бездіяльність розпорядника майна, мотивована тим, що вимоги скарги від 12.01.17р. ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна, з урахуванням доповнень від 25.01.17р. є тотожними з вимогами скарги на дії арбітражного керуючого, яка подавалася кредитором ТОВ "Динеро-Капітал" до Департаменту з питань банкрутства МЮУ. За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого уповноваженими було внесено подання державним органом з питань банкрутства до дисциплінарної комісії щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень. Наказом МЮУ від 26.06.17р. на арбітражного керуючого Ткачука Д.В. було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження, який був оскаржений арбітражним керуючим в порядку адміністративного судочинства, та постановою адміністративного суду від 10.10.17р. у справі №817/980/17 визнано протиправним і скасовано наказ МЮУ. Твердження скаржника щодо порушень арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. "Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" спростовуються наявними у справі копіями листів, якими арбітражний керуючий звертався до директора ПАТ "Завод "Технопривод" з проханням організувати передачу бухгалтерської та іншої документації ПАТ "Завод "Технопривод", матеріальних та інших цінностей банкрута, а саме від 19.12.16р. та від 05.01.17р. Однак, жодних дій директором вчинено не було. Крім того, у відповідності до п. 3.1 вказаних Правил документи, які видавалися арбітражним керуючим не підлягають передачі керівнику боржника. Також, судом встановлено, що питання протиправного привласнення коштів ПАТ "Завод "Технопривод" в загальному розмірі 118246,60грн. арбітражним керуючим було предметом дослідження Комісії ГТУЮ у Рівненській області. При цьому, комісією встановлено лише порушення, яке полягало у неналежному веденні касових документів, а отже порушення порядку ведення операцій з готівкою. Доказів проведення за рахунок належних боржнику коштів безпідставних витрат, зняття готівкових коштів без наявності відповідних підстав та протиправне привласнення коштів арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. матеріали справи не містять. Доводи скаржника щодо порушення арбітражним керуючим чинного законодавства, що регулює обіг готівкових коштів в межах України, спростовуються наказом №1 від 04.01.16р., з урахуванням Положення №637. Твердження ПАТ "Завод "Технопривод" про незаконне виведення, з метою привласнення грошових коштів, належних боржнику в розмірі 133250,00грн. перерахованих на користь Якимів Ю.Б. за відповідними договорами надання послуг є лише припущенням скаржника. У діях арбітражного керуючого Ткачука Д.В. з укладення договору про переведення боргу від 31.07.16р. не встановлено допущень будь яких порушень вимог чинного законодавства. При цьому, даний факт досліджувався сектором з питань банкрутства ГТУЮ у Рівненській області. Разом з тим, в силу статті 114 Закону про банкрутство ініціювання питання усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків може, зокрема, комітет кредиторів, а не боржник чи окремий кредитор. Інші кредитори внесені до Реєстру вимог кредиторів боржника, крім ТОВ "Динеро-Капітал" зауважень до роботи арбітражного керуючого Ткачука Д.В. не мають.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" 15.02.2018р. звернулося до суду з апеляційною скаргою від 15.02.2018р., в якій просить ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.02.2018р. по справі №918/111/15 скасувати в частині відмови в задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на дії (бездіяльність) розпорядника майна арбітражного керуючого Ткачука Д.В., а також відмови в задоволенні заяви ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження мирової угоди, укладеної між боржником та кредиторами. Прийняти в цій частині нове рішення, яким: задовольнити скаргу ПАТ "Завод "Технопривод" на дії (бездіяльність) розпорядника майна арбітражного керуючого Ткачука Д.В.; усунути арбітражного керуючого Ткачука Д.В. від виконання обов'язків розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод"; задовольнити заяву ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження мирової угоди, укладеної між ПАТ "Завод "Технопривод" та кредиторами.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала в оскаржуваній частині має бути скасована. Так, відповідно до скарги боржника, зазначено про незаконне ухилення Ткачука Д.В. від передання згідно матеріалів справи, ухвалою суду від 31.07.2015р. по справі, задоволено клопотання Ткачука Д.В., відсторонено від виконання обов'язків директора "Завод "Технопривод" ОСОБА_8, виконання обов'язків директора боржника покладено на розпорядника майна Ткачука Д.В. 17.11.2016р. компетентним органом боржника було призначено директора ПАТ "Завод "Технопривод", у зв'язку із чим виконання Ткачуком Д.В. обов'язків керівника боржника - припинилося. Таким чином, у період із 31.07.15р. по 22.03.16р. арбітражний керуючий Ткачук Д.В. одночасно виконував обов'язки розпорядника майна та директора "Завод "Технопривод", у період із 22.03.16р. по 19.10.16р. виконував обов'язки керівника боржника у якості ліквідатора. Як обґрунтовано доведено у скарзі боржника, не зважаючи на численні звернення керівників ПАТ "Завод "Технопривод" на адресу Ткачука Д.В., щодо передання бухгалтерської документації товариства, зазначені звернення останнім або проігноровані, або повідомлено про неможливість передання у зв'язку із находженням документації на території об'єктів нерухомості, належних боржнику. Апелянт, вважає, що боржник обґрунтовано послався на приписи «Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)» №447/5 від 15.03.13р. Враховуючи, що згідно ухвали суду від 31.07.16р., на арбітражного керуючого Ткачука Д.В. було покладено виконання обов'язків керівника ПАТ "Завод "Технопривод", вважає, що будь-які документи, складені арбітражним керуючим щодо боржника із зазначеної дати - акти інвентаризації, договори, листування, фінансова документація та інше, як в якості розпорядника майна, так і в якості керівника ПАТ "Завод "Технопривод" є документами, що мають зберігатися в архіві зазначеного арбітражного керуючого. При цьому, Ткачук Д.В. зазначив що документи, такі не можуть бути передані керівництву боржника. Проте, така позиція Ткачука Д.В. є помилкова та незаконна, оскільки, тривалий термін ним виконувалися обов'язки не лише розпорядника майна, а і керівника боржника, у зв'язку із чим уся документація, що має відношення до господарської діяльності боржника, та сформована під час виконання Ткачуком Д.В. обов'язків керівника ПАТ «Завод «Технопривод» є безумовно, документацією товариства та має бути передана новому керівнику боржника. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що під час виконання обов'язків керівника боржника, Ткачуком Д.В. було сплачено, як це відображено у скарзі та доповненнях до неї, грошові кошти за договором відновлення бухгалтерського обліку та бухгалтерських послуг від 01.10.15р., в розмірі 71250,00грн., а також за договором на надання бухгалтерських послуг від 01.10.15р., в розмірі 51000,00грн. Документи, сформовані під час виконання зазначених договорів, по-перше, безумовно відносяться до бухгалтерської документації ПАТ "Завод "Технопривод", та, по-друге, є такими документами, що мали бути передані Ткачуком Д.В. у розпорядження нового керівника боржника. Крім того, апелянт звертає увагу суду на той факт, що у своїх поясненнях щодо скарги, Ткачуком Д.В., на підтвердження зазначених витрат надані копії договорів, та актів виконаних робіт. Проте, під час проведення інвентаризації майна боржника, будь-які документи, які мали бути сформовані за наслідками виконання зазначених договорів відновлення бухгалтерського обліку та бухгалтерських послуг, на території належних боржнику об'єктів нерухомості, не виявлені. Таким чином, на цей час відсутні належні докази того, що на підставі зазначених договорів було надано реальні послуги, за які Ткачуком Д.В. сплачено за рахунок грошових коштів ПАТ "Завод "Технопривод" 122 250,00грн. Апелянт також вважає підставними та обґрунтованими доводи скаржника щодо порушення Ткачуком Д.В. приписів чинного законодавства під час витрат коштів, належних боржнику. Так, умовами договору надання послуг з охорони не передбачено розрахунки за договором із використанням готівкових коштів. Відповідно за будь-яких обставин обраний Ткачуком Д.В. спосіб оплати послуг ТОВ «Вінар-плюс» - готівковими коштами замість безготівкових розрахунків, викликає сумнів у доцільності та реальності проведених розрахунків. Так, на підтвердження сплати знятих з розрахункового рахунку ПАТ «Завод «Технопривод» готівкових коштів на користь ТОВ «Вінар-плюс», Ткачуком Д.В. надані копії видаткових касових ордерів, згідно яких ніяким чином не визначена особа, яка, нібито, прийняла кошти від імені ТОВ «Вінар-плюс». При цьому, у матеріалах справи відсутні належні докази прийняття ТОВ «Вінар-плюс» готівкових коштів у дати та розмірах, зазначених у наданих Ткачуком Д.В. копіях видаткових касових ордерів. Таким чином, на даний час наявні підстави стверджувати, що отримані Ткачуком Д.В. готівкові кошти ПАТ «Завод «Технопривод», витрачені ним нібито на оплату послуг з охорони, насправді витрачені у невідомих цілях та напрямку. Крім того, відповідно до скарги, боржник зазначає, що 14.02.16р. Ткачуком Д.В. було знято готівкові кошти в розмірі 14 000,00грн., із призначенням підстав такого зняття - «господарські витрати (реєстрація права власності»). У запереченнях щодо наведених доводів скаржника, Ткачук Д.В. зазначає, що зазначені кошти були насправді зняти з рахунку боржника 17.02.16р. та сплачені користь ТОВ «Вінар-плюс» за послуги з охорони, згідно видаткових ордерів від 17.02.16р. та 18.02.16р., при цьому, останнім залучена лише копія видаткового ордеру від 17.02.16р. щодо сплати 10000,00грн. У матеріалах справи відсутні докази сплати 18.02.17р. на користь ТОВ «Вінар-плюс» коштів в розмірі 4000,00грн. Також у матеріалах справи відсутні докази приймання ПАТ «Завод «Технопривод», під час виконання Ткачуком Д.В. обов'язків керівника, готівки в касу боржника згідно приписів чинного законодавства. У наданих Ткачуком Д.В. копіях видаткових касових ордерах відсутня розшифровка підпису особи, що фактично отримала кошти, неможливо встановити, хто саме отримав зазначені кошти. Відповідно, наведене підтверджує доводи скаржника щодо порушень чинного законодавства, допущених Ткачуком Д.В. під час використання готівкових коштів. Щодо порушень, допущених під час розрахунків готівкою, Ткачук Д.В., зокрема, зазначив, що розрахунки проводилися згідно встановлених лімітів каси, на підтвердження чого ним надана копія наказу від 04.01.16р. Під час розгляду справи апелянт звертав увагу суду, що згідно наказу встановлено ліміт каси в розмірі 30000,00грн. із 03 січня 2017р. Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що на протязі 2016р. у ПАТ «Завод «Технопривод» був відсутній встановлений згідно із чинним законодавством ліміт каси товариства. Крім того, за переконанням апелянта, зазначена копія наказу є свідченням того, що сам наказ виготовлений лише у 2017р., після подання ПАТ «Завод «Технопривод» скарги, та в той час, коли Ткачук Д.В. не виконував обов'язків керівника боржника. Крім того, у скарзі боржника зазначено, що згідно виписки з рахунку боржника, протягом 2016р. Ткачуком Д.В. здійснювалися перерахування грошових коштів боржника на користь ФОП Якиміва Ю.Б., на підставі 4 договорів. Всього за вказаними договорами перераховано на користь Якиміва Ю.Б. грошові кошти, належні ПАТ «Завод «Технопривод», в розмірі 133 250,00грн. На підтвердження обґрунтованості зазначених витрат Ткачуком Д.В. надано копії договорів та актів виконаних робіт. Апелянт звертає увагу суду на той факт, що укладені від імені боржника Ткачуком Д.В. договір відновлення бухгалтерського обліку та бухгалтерських послуг, договір на надання бухгалтерських послуг передбачають значний обсяг документів ПАТ «Завод «Технопривод», які в процесі виконання договору мав сформувати виконавець за договорами. Проте, як вже зазначалося, у доповненнях до скарги скаржник зазначає, що під час інвентаризації майна боржника, не виявлено будь-якої документації ПАТ «Завод «Технопривод», що є результатом виконаних робіт за договором. Крім того, апелянт під час розгляду судом скарги боржника, зазначав, що доводи, викладені у скарзі ПАТ «Завод «Технопривод», були також предметом перевірки з боку контролюючого органу - Головного територіального управління юстиції у Рівненської області за скаргою ТОВ «Динеро-Капітал». Відповідно до листа Головного управління від 09.06.17р. повідомлено, що за наслідками вивчення подання, прийняте рішення про застосування до арбітражного керуючого Ткачука Д.В. дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.Таким чином, доводи, викладені у скарзі директора ПАТ «Завод «Технопривод» щодо незаконності дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Ткачука Д.В. під час здійснення ним обов'язків керівника боржника в якості розпорядника майном та ліквідатора ПАТ «Завод «Технопривод», підтверджені, зокрема, висновками контролюючого органу. При цьому, в якості заперечень щодо зазначених доводів скаржника, Ткачук Д.В. послався на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.17р., згідно якої скасований наказ МЮУ щодо застосування до Ткачука Д.В. дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Під час розгляду скарги було встановлено, що на час прийняття оскаржуваної ухвали зазначене рішення суду не набуло законної сили. Тобто, під час розгляду скарги ПАТ «Завод «Технопривод» судом було встановлено, що на час розгляду скарги ніяким чином не скасовані висновки контролюючого органу щодо порушень, допущених Ткачуком Д.В. під час виконання обов'язків розпорядника майна та ліквідатора боржника. Крім того, апелянт вважає, що цілком обґрунтованими є твердження скаржника щодо порушень Ткачуком Д.В., під час виконання обов'язків ліквідатора боржника, приписів закону щодо розгляду грошових вимог кредиторів, що виникли під час провадження по справі про банкрутство. Зокрема, боржником обґрунтовано зазначено, що згідно ч.1 ст.38 закону, вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Одночасно, як вбачається з матеріалів справи, згідно укладеного між ПАТ «Завод «Технопривод», ПАТ «Рівнеобленерго» та ТОВ «Технопривод» договору про переведення боргу від 31.07.2016р., первісний боржник (ПАТ «Завод «Технопривод») переводить на нового боржника (ТОВ «Технопривод») заборгованість перед кредитором (ПАТ «Рівнеобленерго») в розмірі 83 108,48грн. Відповідно до ухвали господарського суду від 31.07.15р. затверджений реєстр вимог конкурсних кредиторів, згідно якої ПАТ «Рівнеобленерго» не є конкурсним кредитором ПАТ «Завод «Технопривод». Таким чином, зазначена заборгованість ПАТ «Завод «Технопривод» перед ПАТ «Рівнеобленерго» сформувалася під час провадження по справі про банкрутство, відповідно до чого зазначені грошові вимоги ПАТ «Рівнеобленерго» є поточними у розумінні приписів закону, та мали бути заявлені за наслідками винесення 22.03.16р. господарським судом постанови про визнання ПАТ «Завод «Технопривод», із наступним їх розглядом та затвердженням (або відмовою у затвердженні) судом. Зазначені дії арбітражного керуючого Ткачука Д.В., вчинені ним під час виконання обов'язків ліквідатора ПАТ «Завод «Технопривод», свідчать про порушення ним приписів закону, що полягають у самостійному, без участі господарського суду, розгляді поточних грошових вимог кредитора банкрута під час тривання ліквідаційної процедури, їх визнання та погашення шляхом переведення боргу на третю особу. Апелянт також звертає увагу суду на ст.38 Закону про банкрутство та те, що ПАТ «Завод «Технопривод» було визнано банкрутом постановою суду від 22.03.16р. В той же час, як відомо ТОВ «Динеро-Капітал», окрім договору переведення боргу від 31.07.16р. Ткачуком Д.В. укладалися інші договори переводу боргу після визнання ПАТ «Завод «Технопривод» банкрутом, зокрема, 31.03.16р, 30.04.16р., 31.05.16р., 30.06.16р., 31.08.16р., 30.09.16р. Таким чином, не зважаючи на той факт, що відповідно до приписів закону про банкрутство, після 22.03.16р. у ПАТ «Завод «Технопривод» не могло виникнути зобов'язань перед ПАТ «Рівненобленерго» на підставі договору №525.1 від 05.03.07р., а вимоги щодо зобов'язань перед ПАТ «Рівненобленерго», що виникли до 22.03.16р., мали бути пред'явлені ПАТ «Рівнеобленерго» в порядку та на умовах, передбачених законом, усі зазначені вимоги, всупереч приписів закону, були незаконно погашені Ткачуком Д.В. шляхом укладення договорів переведення боргу. Проте, наведені факти та обставини залишилися поза увагою суду, що призвело до незаконної відмови у задоволенні скарги ПАТ «Завод «Технопривод». Таким чином, доводи скарги ПАТ «Завод «Технопривод» щодо порушень приписів закону про банкрутство арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. під час виконання ним обов'язків розпорядника майном, керівника та ліквідатора ПАТ «Завод «Технопривод», є підставами для задоволення скарги та усунення зазначеного арбітражного керуючого від виконання обов'язків розпорядника майном ПАТ «Завод «Технопривод». Апелянт вважає, що подана ПАТ «Завод «Технопривод» на затвердження судом мирова угода, укладена згідно із порядком, передбаченим законом, а її умови є такими, що не суперечать законодавству, у зв'язку із чим у суду були відсутні правові підстави для відмови в задоволенні мирової угоди між боржником та кредиторами. Наведені факти та обставини призвели до незаконної відмови суду у задоволенні скарги боржника на дії (бездіяльність) розпорядника майна/та у задоволенні заяви ПАТ «Завод «Технопривод» про затвердження мирової угоди, укладеної між боржником та кредиторами.

Арбітражний керуючий Андрощук О.П. у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" на ухвалу суду від 12.02.2018р. просить суд залишити ухвалу господарського суду Рівненської області 12.02.2018р. у справі №918/111/15 - без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" без задоволення, з підстав, викладених у відзиві.

Арбітражний керуючий Ткачук Д.В. у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" на ухвалу суду від 12.02.2018р. просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Рівненської області 12.02.2018р. у справі №918/111/15 залишити без змін

Ліквідатор ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" на ухвалу суду від 12.02.2018р. просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу господарського суду Рівненської області 12.02.2018р. у справі №918/111/15 залишити без змін, з підстав, викладених у відзиві.

Інші учасники провадження у справі не скористалися правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Оскільки явка учасників судового процесу в судове засідання обов'язковою не визнавалася, останні належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у даному судовому засіданні.

В судовому засіданні 14.05.2018р. представник апелянта підтримав свої доводи викладені у апеляційній скарзі.

Арбітражний керуючий Ткачук Д.В. у відзиві (Т.30, а.с.228-240) на апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.02.2018р. просить суд залишити ухвалу в оспорюваних частинах без змін, а апеляційну скаргу уповноваженої особи акціонерів ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_9 - без задоволення, з підстав, викладених у відзиві.

Представник арбітражного керуючого Ткачука Д.В. у судовому засіданні заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала додаткові пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Арбітражний керуючий Андрощук О.П. у відзиві (Т.30, а.с.222-226) на апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 23.02.2018р. просить суд залишити ухвалу в оспорюваних частинах без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" - без задоволення, з підстав, викладених у відзиві.

Представник арбітражного керуючого Андрощук О.П. у судовому засіданні також заперечила проти доводів апеляційної скарги та надала пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Кредитор ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" подав відзив на апеляційну скаргу (Т.30, а.с. 254-259), у кому заперечує доводи апеляційної скарги. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги а ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.02.18р. в оскаржуваній частині залишити без змін із підстав, наведених у відзиві. У судовому засіданні представник кредитора підтримала доводи, які наведені у відзиві.

Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників провадження у даній справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.02.2018р. у даній справі в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. від 12.01.2017 року з урахуванням доповнень до скарги від 25.01.2017 року (пункт 1 резолютивної частини ухвали); в частині відмови в задоволенні заяви ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження мирової угоди між кредиторами та ПАТ "Завод "Технопривод" (пункт 1 резолютивної частини ухвали) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

В провадженні господарського суду Рівненської області на стадії процедури розпорядження майном перебуває справа №918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.03.2015р., зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.05.2017р. прийнято справу №918/111/15 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" до провадження у новому складі суду та призначено до розгляду у підсумковому засіданні.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав зазначених у відповідних ухвалах.

Судом апеляційної інстанції за результатами дослідження матеріалів справи та наданих учасниками провадження пояснень (усних та письмових), зокрема, встановлено.

09.03.2017р. від ПАТ "Завод Технопривод" до господарського суду надійшла заява про затвердження мирової угоди між кредиторами та ПАТ "Завод Технопривод" (т.22, а.с. 38-62), до якої долучено текст мирової угоди від 02.03.2017р.

03.04.2017р. до суду надійшли письмові заперечення ініціюючого кредитора проти затвердження мирової угоди, оскільки її умови порушують права Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області та не відповідають вимогам чинного законодавства.

09.01.2018 р. арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. та кредитором ВАТ "РЗТА" подані до суду письмові заперечення на мирову угоду від 02.03.2017р.

10.01.2018р. кредитором ОСОБА_10 також подані до суду письмові заперечення на мирову угоду від 02.03.2017р.

12.01.2018р. кредитором ОСОБА_11 подані до суду письмові заперечення на мирову угоду від 02.03.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.03.2015р., за заявою ДПІ у Рівненському районі, крім іншого, порушено провадження у справі №918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод"; визнано грошові вимоги ДПІ у Рівненському районі до боржника у розмірі 1 535 924 грн. 09 коп., з яких 1 386 137 грн. 93 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 6 274 грн. 76 коп. - основний борг підтверджений документально, 12 850 грн. 43 коп. - штрафні санкції та 130 660 грн. 97 коп. -пеня, що обліковується по особовому рахунку; введено процедуру розпорядження майном.

13.03.2015р. на веб-сайті Вищого господарського суду України здійснено офіційне оприлюднення оголошення за № 15664 про порушення провадження у справі №918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод".

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 31.07.2015р. у справі №918/111/15 (залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р.), зокрема, затверджено Реєстр вимог кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод", на загальну суму 3 646 553 грн. 62 коп. у наступному складі та обсязі:

- 13398,00 грн. - судовий збір до державного бюджету за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та за подання кредиторами заяв про визнання грошових вимог до боржника, які звільнені від сплати судового збору (1 черга);

- ДПІ у Рівненському районі у розмірі 1 392 412 грн. 69 коп. - основний борг (3 черга), 143 511 грн. 40 коп. - неустойка (штраф, пеня) (6 черга);

- УПФ України в Рівненському районі у розмірі 232 922 грн. 02 коп. - основний борг (2 черга), 429 612 грн. 11 коп. - неустойка (штраф, пеня) (6 черга);

- ТОВ "Західметалгруп" в розмірі 16 372 грн. 53 коп. - основний борг (4 черга), 1 218 грн. 00 коп. - судовий збір за подання заяви (1 черга);

- гр. ОСОБА_10 в розмірі 44 425 грн. 26 коп. - основний борг (1 черга);

- гр. ОСОБА_11 в розмірі 99 484 грн. 20 коп. - основний борг (1 черга);

- гр. ОСОБА_12 в розмірі 35 972 грн. 41 коп. - основний борг (1 черга), 1 000 грн. 00 коп. - моральна шкода (6 черга);

- ТОВ "Динеро-Капітал" в розмірі 1 236 225 грн. 00 коп. - штрафні санкції (6 черга), 1 218 грн. 00 коп. - судовий збір (1 черга).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.11.2015р. касаційну скаргу ТОВ "Динеро-Капітал" задоволено частково; постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015р. та ухвалу господарського суду Рівненської області від 31.07.2015р. у справі № 918/111/15 скасовано в частині грошових вимог ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" у розмірі 4745643 грн.58 коп.; справу №918/111/15, у скасованій частині, направлено на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.01.2016р. у справі №918/111/15 (залишена без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2016р.), визнано вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до боржника ПАТ "Завод "Технопривод" частково; присуджено розпоряднику майна ПАТ "Завод "Технопривод" Ткачуку Д.В. включити до Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" у розмірі 10000 грн. 00 коп. (4 черга); відхилено заявлені вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до боржника ПАТ "Завод "Технопривод" у розмірі 4735643 грн. 58 коп.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.05.2016р., зокрема, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 року та ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 року у справі № 918/111/15 скасовано частково (в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" у розмірі 4 735 643 грн. 58 коп.); в скасованій частині прийнято нове судове рішення, яким заяву ТОВ "Динеро-Капітал" про визнання грошових вимог до ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 4 735 643 грн. 58 коп. задоволено; визнано грошові вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 4 735 643 грн. 58 коп. - основний борг (вимоги 4 черги) із включенням їх до Реєстру вимог кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод".

Однак, Постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017р. заяву кредитора ОСОБА_11 про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 25.05.2016 за нововиявленими обставинами в частині задоволення заяви ТОВ "Динеро-Капітал" та визнання грошових вимог ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 4 735 643,58грн. - основного боргу із включенням їх до реєстру вимог кредиторів - задоволено. Постанову Вищого господарського суду України від 25.05.2016р. по справі №918/111/16 в частині задоволення заяви ТОВ "Динеро-Капітал" та визнання грошових вимог ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 4735643,58 грн. - основного боргу із включенням їх до реєстру вимог кредиторів скасовано. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 та ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.01.2016 по справі №918/111/16 в частині відхилення грошових вимог ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" у розмірі 4 735 643,58 грн. залишено без змін.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 02.03.2017р. відбулося засідання комітету кредиторів боржника ПАТ "Завод "Технопривод", на якому було розглянуто проект мирової угоди. За результатами розгляду поданого тексту мирової угоди, комітетом кредиторів було вирішено укласти мирову угоду. Від імені комітету кредиторів право підписати мирову угоду надано голові комітету кредиторів. Рішення про розгляд та укладення мирової угоди оформлено протоколом засідання комітету кредиторів від 02.03.2017р.

Вказаним рішенням було затвердженого наступні умови мирової угоди:

- мирова угода укладається лише щодо вимог другої та наступної черг задоволення вимог кредиторів, визначених законом про банкрутство;

- вимоги кредиторів другої черги в розмірі 232 932,02грн. підлягають погашенню на умовах відстрочення та розстрочення, а саме: початок погашення заборгованості встановлюється не пізніше 31.12.2017 року, та завершення погашення заборгованості встановлюється не пізніше 31.12.2018р., із сплатою 69 876,60грн. в строк до 31.12.2017 року, сплатою 69876,60грн. в строк до 30.06.2017р., та сплатою 93 168,82грн. в строк до 31.12.2018р.;

- вимоги кредиторів третьої черги, а саме, податкового органу, підлягають прощенню (списанню) в розмірі 1 386 137,93 грн., в якості вимог, що виникли у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, та відстроченню сплати вимог в розмірі 6 274,76 грн., в якості вимог, що виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, на умовах погашення в строк до 31.12.2017 року;

- вимоги кредиторів четвертої черги підлягають прощенню в розмірі 4 762 016,11 грн.;

- вимоги кредиторів шостої черги підлягають прощенню в розмірі 1 810 348,51 грн.;

- боржник має надати письмове зобов'язання щодо погашення заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошової компенсації за всі невикористані дні щорічних відпусток та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівнику у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин;

- боржник має надати письмове зобов'язання щодо відшкодування всіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;

- боржник має надати письмове зобов'язання щодо погашення вимог кредиторів першої черги, включених до реєстру кредиторів, які не є предметом цієї мирової угоди.

Згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 6 статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Закону про банкрутство, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Таким чином, на момент укладення та затвердження мирової угоди у справі про банкрутство, спір щодо грошових вимог кредиторів не має існувати (про що свідчить Реєстр вимог кредиторів).

Частинами 3-5 статті 77 Закону про банкрутство передбачено, що рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова Комітету кредиторів.

Згідно частин 1, 2 статті 78 Закону про банкрутство мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг задоволення вимог кредиторів, визначених цим Законом. У разі якщо умови мирової угоди передбачають розстрочку чи відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган стягнення зобов'язаний погодитися із задоволенням частини вимог з податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду, визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену мирову угоду підписує керівник відповідного органу доходів і зборів за місцезнаходженням боржника.

Стаття 79 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає, що мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода повинна містити положення про: розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника; відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини. Крім того, мирова угода може містити умови щодо: виконання зобов'язань боржника третіми особами; задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не суперечать закону.

Мирова угода протягом семи днів від дня прийняття комітетом кредиторів рішення про її укладення схвалюється забезпеченими кредиторами. Для схвалення мирової угоди потрібна згода всіх забезпечених кредиторів (частина 1 статті 80 Закону про банкрутство).

Частиною 3 статті 81 вказаного Закону встановлено, що господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Мирова угода в процедурі банкрутства - це механізм фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства, яка створює баланс інтересів, вона є підсумком всієї процедури банкрутства та результатом всіх проведених спеціальних заходів по фінансовому оздоровленню боржника, передбачених процедурою банкрутства.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми законодавства, слід дійти висновку, що законодавець визначив мирову угоду у справі про банкрутство в першу чергу як відповідну процедуру під час провадження у справі про банкрутство, що передбачає право кредиторів захистити свої інтереси в обсязі, встановленому цією мировою угодою. При цьому, умови мирової угоди щодо порядку та строків погашення боржником кредиторської заборгованості повинні ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу норм Закону про банкрутство, господарський суд, розглядаючи заяву про затвердження мирової угоди, перевіряє відповідність умов мирової угоди чинному законодавству та з'ясовує чи не порушує мирова угода прав кредиторів та інших осіб.

При цьому, господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди. Господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство. Прийняття господарським судом ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами.

Разом з тим, слід звернути увагу на те, укладення мирової угоди, як одна з стадій процедури банкрутства, направлене на відновлення що платоспроможності боржника, а відтак, умови такої угоди мають містити положення, які вказують на можливість сталого функціонування господарюючого суб'єкта, за результатами виконання мирової угоди її учасниками.

Як вбачається з рішення про укладення спірної мирової угоди, яке було прийнято 02.03.2017р. на засіданні Комітету кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" про укладення відповідної мирової угоди проголосував лише ТОВ "Динеро-Капітал" який діяв як голова комітету кредиторів.

Так, на час проведення зборів зазначений кредитор володів більш ніж 90% голосів кредиторів, таким чином приймав рішення одноосібно.

При цьому, у матеріалах даної справи наявні заперечення кредиторів, вимоги яких включені до Реєстру вимог кредиторів, щодо затвердження мирової угоди у справі, а саме: Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (правонаступник ТОВ "Західметалгруп", т. 26, а.с. 34-38), ОСОБА_10 (т.26, а.с. 58), ОСОБА_11 (т. 26, а.с. 92-94).

Крім того, як уже зазначалося, постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2017р. залишено в силі ухвалу господарського суду Рівненської області від 12.01.2016р. по справі №918/111/15, згідно якої відхилено грошові вимоги ТОВ "Динеро-Капітал" до ПАТ "Завод "Технопривод" у розмірі 4 735 643,58грн. Таким чином, в укладенні мирової угоди приймав участь лише кредитор, вимоги якого є, на час розгляду заяви про затвердження мирової угоди у справі, не визнаними в тому розмірі який зазначений в мировій угоді.

Враховуючи вимоги Закону про банкрутство та виходячи зі змісту мирової угоди, якою передбачено прощення (списання) вимог Рівненською ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області, така мирова угода має бути підписана керівником податкового органу.

Однак, в матеріалах справи наявні письмові заперечення Рівненської ОДПІ ГУ ДФС у Рівненській області (т.22, а.с. 66-67), в яких ініціюючий кредитор не погоджується з умовами мирової угоди від 02.03.2017р. та просить суд відмовити в її затвердженні.

Таким чином, всупереч вимогам частини 2 статті 78 Закону про банкрутство мирова угода не погоджена та не підписана керівником Рівненської ОДПІ ГУ ДФС в Рівненській області, що свідчить про недотримання передбаченої Законом про банкрутство процедури погодження мирової угоди керівником податкового органу, яка передує поданню такої мирової угоди на затвердження господарському суду.

Разом з тим, умовами мирової угоди від 02.03.2017р. (пункт 2.3) визначено, що джерелом погашення Боржником заборгованості на умовах відстрочки та розстрочення зазначено - власні кошти боржника, отримані від господарської діяльності.

Із матеріалів справи №918/111/15 вбачається, що ПАТ "Завод "Технопривод" протягом 2016-2017 років не здійснювало будь якої господарської діяльності, а протягом 2014-2015 років діяльність підприємства була збитковою, що вбачається з пояснень податкового органу та наявних у справі доказів (т. 23, а.с. 127-135). Докази на підтвердження інших обставин щодо здійснення господарської діяльності боржником у матеріалах справи відсутні.

Таким чином, боржником не доведено можливість реального погашення кредиторської заборгованості боржника із зазначеного в мировій угоді джерела, мирова угода не містить заходів, спрямованих на відновлення платоспроможності боржника, що сприятимуть фінансовому оздоровленню підприємства, підвищенню ефективності виробництва, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, а лише передбачає списання та розстрочення грошових зобов'язань боржника. Умови мирової угоди також не вказують на можливість сталого функціонування даного господарюючого суб'єкта, за результатами виконання мирової угоди її учасниками.

З урахуванням наведеного та положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також того, що учасниками порушено порядок укладення мирової угоди, а її умови не вказують на можливість фінансового оздоровлення неплатоспроможного підприємства, мирова угода схвалена комітетом кредиторів 02.03.2017р. у справі №918/111/15 про банкрутство ПАТ "Завод "Технопривод" не може бути затверджена господарським судом, відповідно заява ПАТ "Завод "Технопривод" про її затвердження не підлягає до задоволення.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2017р. ПАТ "Завод "Технопривод" подано до господарського суду скаргу на бездіяльність розпорядника майна, згідно якої боржник просить зобов'язати розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод" арбітражного керуючого Ткачука Д.В. негайно передати новообраному директору ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_13 усі печатки, штампи, бухгалтерські та інші документи, матеріальні та інші цінності ПАТ "Завод "Технопривод".

25.01.2017р. ПАТ "Завод "Технопривод" подало доповнення до скарги, в яких просить усунути арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича від виконання обов'язків розпорядника майна ПАТ "Завод "Технопривод", доручити комітету кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" надати на розгляд суду кандидатуру арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника.

В обґрунтування своїх вимог у скарзі, зокрема, щодо порушення майнових інтересів ПАТ "Завод "Технопривод" та кредиторів боржника, скаржник зазначає, що арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. під час виконання обов'язків керівника, розпорядника майна та ліквідатора ПАТ "Завод "Технопривод" допущені порушення, що свідчать про його незаконні дії, які полягали у:

- порушені "Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)", оскільки останній, всупереч закону ухиляється від передання директору ПАТ "Завод "Технопривод" бухгалтерської та іншої документації ПАТ "Завод "Технопривод", матеріальних та інших цінностей товариства, отриманих ним під час виконання обов'язків керівника та ліквідатора ПАТ "Завод "Технопривод";

- протиправному привласненні коштів ПАТ "Завод "Технопривод" в загальному розмірі 118 246,60 грн., оскільки арбітражним керуючим проводились, за рахунок належних боржнику коштів, безпідставні, такі, що не підтверджені відповідними документами витрати, а також зняття готівкових коштів без наявності відповідних підстав;

- порушенні чинного законодавства, що регулює обіг готівкових коштів в межах України, зокрема Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року №637, Постанови Національного банку України "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" від 06.06.2013 року №210;

- незаконному виведенні, з метою привласнення грошових коштів, належних ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 133 250,00 грн. перерахованих на користь Якиміва Ю.Б. за відповідними договорами надання послуг;

- самостійному, без участі господарського суду, розгляді поточних грошових вимог кредитора банкрута у ліквідаційній процедурі, їх визнання та погашення шляхом переведення боргу на третю особу (укладення договору між ПАТ "Завод "Технопривод", ПАТ "Рівнеобленерго" та ТОВ "Технопривод" про переведення боргу від 31.07.2016р., за яким первісний боржник ПАТ "Завод "Технопривод" переводить на нового боржника ТОВ "Технопривод" заборгованість перед кредитором ПАТ "Рівнеобленерго" в сумі 83 108,48 грн.).

В матеріалах справи наявні письмові пояснення кредитора ТОВ "Динеро-Капітал" від 02.02.2018р. щодо скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна, в яких кредитор підтримує подану скаргу та вважає, що остання повинна бути задоволена з підстав аналогічних викладеним у скарзі ПАТ "Завод "Технопривод".

Розглянувши вказану скаргу на дії (бездіяльність) розпорядника майна, з урахуванням доповнень до неї, дослідивши подані скаржником докази та документи, в її обґрунтування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 98 Закону про банкрутство визначені права та обов'язки арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), зокрема, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право: 1) звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом; 2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу; 3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом; 4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їхньої діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами та інше.

При цьому, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства та інше.

Відповідно до частини 3 статті 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що кредитор у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" звертався до Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України (т. 27, а.с. 34-36) зі скаргою на дії арбітражного керуючого Ткачука Д.В., в якій порушено питання аналогічні викладеним у скарзі ПАТ "Завод "Технопривод" на дії (бездіяльність) арбітражного керуючого у даній справі.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведеної перевірки, уповноваженими особами сектору з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Рівненській області складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 29.03.2017р. №3 (т.27, а.с. 38-45).

У вказаній довідці вказано вимоги Закону про банкрутство, які було порушено арбітражним керуючим Ткачуком Д.В.

На підставі довідки про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 29.03.2017р. №3, 07.04.2017р. складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №3 (далі акт перевірки) (т.27, а.с. 46-48).

В акті перевірки комісія вказала на порушення, що підлягають усуненню, а саме:

- вимог частини 3 статті 98 Закону про банкрутство, пункту 1 частини 2 статті 98 Закону про банкрутство в частині відсутності доказів погодження (схвалення) комітетом кредиторів ПАТ "Завод "Технопривод" звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, відповідно до норм частини 7 статті 115 Закону про банкрутство, за період з 11.06.2016р. по 19.10.2016 р.

- вимоги пункту 4 частини 2 статті 98 Закону про банкрутство в частині ненадання, відповідно до положень абз. 4 пункту 3.4 Порядку, підтверджуючих документів щодо розрахунку в законодавчо визначеному порядку ліміту залишку готівки в касі по ПАТ "Завод "Технопривод".

- вимог пункту 1 частини 2 статті 98 Закону про банкрутство в частині неналежного виконання повноважень, визначених абз. 6 частини 2 статті 41 Закону про банкрутство.

В акті перевірки також зазначено, що використання коштів підприємства - банкрута за відсутності доказів погодження (схвалення) комітетом кредиторів ПАТ "Завод Технопривод" звітів арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат, відповідно до норм частини 7 статті 115 Закону про банкрутство, за період з 11.06.2016р. по 19.10.2016р. призвело до порушення інтересів кредиторів підприємства-боржника та виявлені в своїй сукупності порушення, на думку комісії з перевірки, є підставою для внесення державним органом з питань банкрутства до дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень.

Так, наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2017р. № 2226/7 (т. 27, а.с. 49) на арбітражного керуючого Ткачука Д.В. накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

В подальшому даний наказ був оскаржений арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. в порядку адміністративного судочинства.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.10.2017р. у справі №817/980/17 (залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.03.18р.) визнано протиправним і скасовано наказ Міністерства юстиції України №2226/7 від 26.06.2017 "Про накладення на арбітражного керуючого Ткачука Д.В. дисциплінарного стягнення у вигляді попередження", зобов'язано Міністерство юстиції України внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України відомості про скасування наказу №2226/7 від 26.06.2017р. "Про накладення на арбітражного керуючого Ткачука Д.В. дисциплінарного стягнення у вигляді попередження".

Приймаючи відповідне рішення, адміністративний суд дійшов висновку про те, що жодних доказів того, що дії арбітражного керуючого можна кваліфікувати як винне невиконання чи неналежне виконання обов'язків, покладених на нього Законом, і тим більше як такі, що спричинили грубе порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника, Міністерство юстиції України у своєму розпорядженні не мало і не має, а тому притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності здійснено з порушенням вимог чинного законодавства.

В обґрунтування порушення арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. "Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" скаржник, зазначає, що останній ухиляється від передання директору ПАТ "Завод "Технопривод" бухгалтерської та іншої документації ПАТ "Завод "Технопривод", матеріальних та інших цінностей товариства, отриманих ним під час виконання обов'язків керівника та ліквідатора ПАТ "Завод "Технопривод".

Так, згідно ухвали господарського суду Рівненської області від 31.07.2015р. у справі №918/111/15 та до 22.03.2016р. розпорядник майна Ткачук Д.В. виконував обов'язки директора ПАТ "Завод "Технопривод".

Постановою господарського суду Рівненської області від 22.03.2016р. ПАТ "Завод "Технопривод" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ткачука Д.В.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.10.2016р. зокрема, постанову господарського суду Рівненської області від 22.03.2016р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області.

Частиною 6 статті 41 Закону України про банкрутство, визначено, що протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України.

Так, скаржник у скарзі зазначає, що оскільки постанову господарського суду Рівненської області від 22.03.2016р. скасовано, а 17.11.2016р. Наглядовою радою призначено нового директора, арбітражний керуючий зобов'язаний був передати останньому бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута, однак Ткачук Д.В. від такого передання ухиляється.

Наведені твердження скаржника спростовується наявними у справі копіями листів, з якими арбітражний керуючий звертався до директора ПАТ "Завод "Технопривод" з проханням організувати передачу бухгалтерської та іншої документації ПАТ "Завод "Технопривод", матеріальних та інших цінностей банкрута, а саме від 19.12.2016р. за вих. №01-34/306 та від 05.01.2017р. за вих. №01-34/324.

Однак, як встановлено матеріалами справи жодних дій директором вчинено не було.

Крім того, як вбачається з пояснень розпорядника майна, останній вказує, що документи зберігаються на ПАТ "Завод "Технопривод", однак, з 17.11.2016р., в зв'язку з призначенням директором ПАТ "Завод "Технопривод" ОСОБА_13, розпорядник майна відповідно до частини 2 статті 4 Закону про банкрутство хоч і прирівнюється до посадової особою товариства, однак потрапити на територію може лише за погодженням керівника.

Щодо порушень арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. "Правил організації діловодства та архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)" слід зазначити, що відповідні твердження скаржника не знайшли свого підтвердження, з урахуванням пункту 3.1 вказаних Правил, оскільки документи з часу створення (надходження) і до передачі до архіву арбітражного керуючого зберігаються за місцем їх формування.

Отже, документи, які видавалися арбітражним керуючим не підлягають передачі керівнику боржника.

Питання протиправного привласнення коштів ПАТ "Завод "Технопривод" в загальному розмірі 118 246,60 грн. арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. було предметом дослідження Комісії Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, та відображено в довідці про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 29.03.2017р. №3.

При цьому, комісією встановлено лише порушення, яке полягало у неналежному веденні касових документів, а отже порушення порядку ведення операцій з готівкою.

Доказів проведення за рахунок належних боржнику коштів безпідставних витрат, зняття готівкових коштів без наявності відповідних підстав та протиправне привласнення коштів арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. матеріали справи не містять.

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. у відзиві та письмових поясненнях спростовано доводи скаржника, зокрема доведено, що: кошти у розмірі 14000,00 грн. були використані для оплати послуг на охорону, що підтверджується видатковими касовими ордерами № 3 від 17.02.2016 року та № 4 від 18.02.2016 року; кошти у розмірі 97 500,00 грн. спрямовані на оплату послуг охорони за договором укладеним між ПАТ "Завод "Технопривод" та ТОВ "Вінар Плюс" (оплата підтверджується видатковими касовими ордерами); використання коштів у розмірі 6 160,00 гри. підтверджується договором від 06.04.2016 року укладеним між ПАТ "Завод "Технопривод" та ОСОБА_14 та актом виконаних робіт, які доводились до відома комітету кредиторів; використання коштів у розмірі 15 000,00 грн. підтверджується договором про надання юридичних та консультаційних послуг від 01.06.2016 року та актами виконаних робіт (т. 21, а.с. 70-89).

Щодо порушення арбітражним керуючим, чинного законодавства, що регулює обіг готівкових коштів в межах України, як це стверджує скаржник у скарзі, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Пунктом 2.1 Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті" передбачено, що підприємства (підприємці), які відкрили поточні рахунки в банках і зберігають на цих рахунках свої кошти, здійснюють розрахунки за своїми грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, пріоритетно в безготівковій формі, а також у готівковій формі (з дотриманням чинних обмежень) у порядку, установленому законодавством України.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013р. № 210 "Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою" на виконання вимог статті 1087 Цивільного кодексу України та відповідно до статей 33 та 40 Закону України "Про Національний банк України" Правління Національного банку України постановило установити граничну суму розрахунків готівкою підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня в розмірі 10 000 (десяти тисяч) гривень.

Пунктом 2.3. вказаної НБУ від 06.06.2013р. №210 передбачено, що підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою між собою та/або з фізичними особами протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами в межах граничних сум розрахунків готівкою, установлених відповідною постановою Правління Національного банку України.

Як вбачається із копій видаткових касових ордерів, які долучені до матеріалів справи (т. 21, а.с. 73-82), суми розрахунків готівкою в межах одного платіжного документу не перевищували 10 000,00 грн.

Крім того, пунктом 5.2. Положення №637 визначено, що установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі, що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі. Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Матеріалами справи встановлено, що наказом №1 від 04.01.2016р., встановлено на підприємстві ліміт каси у розмірі 30 000,00грн. на підставі прогнозованого середнього надходження готівки до каси або її середньої видачі з каси.

Таким чином, арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. не порушено чинного законодавства, враховуючи що Положенням № 637 підприємствам надано право самостійно розраховувати ліміт, та затверджувати його розмір внутрішнім наказом (розпорядженням).

Щодо твердження ПАТ "Завод "Технопривод" про незаконне виведення арбітражним керуючим грошових коштів з метою їх привласнення, належних ПАТ "Завод "Технопривод" в розмірі 133250,00грн. перерахованих на користь Якимів Ю.Б. за відповідними договорами надання послуг слід зазначити наступне.

В матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії договорів про надання послуг укладених з ФОП Якимів Ю.Б., які є чинними та не оспорюються у встановленому законом порядку скаржником, а також акти приймання передачі наданих послуг (т. 21 а.с. 91-115).

Відповідно, такі твердження та доводи є лише припущеннями скаржника, які не підтверджені належними доказами.

Крім того, скаржник посилається на самостійний, без участі господарського суду, розгляд поточних грошових вимог кредитора банкрута у ліквідаційній процедурі, їх визнання та погашення шляхом переведення боргу на третю особу.

Вказані висновки ПАТ "Завод "Технопривод" випливають з укладення договору між ПАТ "Завод "Технопривод", ПАТ "Рівнеобленерго" та ТОВ "Технопривод" про переведення боргу від 31.07.2016 року, за яким первісний боржник ПАТ "Завод "Технопривод" переводить на нового боржника ТОВ "Технопривод" заборгованість перед кредитором ПАТ "Рівнеобленерго" в сумі 83 108,48 грн.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 15.03.2016р. між ПАТ "Завод "Технопривод" (орендодавець) та ТОВ "Технопривод" (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (т.21, а.с. 116), пунктом 1.1. якого передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах цього договору нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: вул. Б.Штейнгеля, 4-а, с. Городок, Рівненського району, Рівненської області, а саме: комплекс, дільниця збирання тросів, дільниця термообробки, дільниця мехообробки, їдальня, будівля управління.

Вказані приміщення передавалися в користування з метою їх використання для господарської діяльності Орендаря (п 1.З Договору оренди).

Отже, Орендар - ТОВ "Технопривод" здійснював господарську діяльність в результаті чого використовував електроенергію.

Пунктом 1.3 договору про переведення боргу від 31.07.2016р. між ПАТ "Завод "Технопривод" (Первісний боржник), ПАТ "Рівнеобленерго" (Кредитор) та ТОВ "Технопривод" (Користувач) передбачено, що електроенергія згідно "Основного договору" поставляється Кредитором по мережах, що належать Кредитору та Первісному кредитору та використовується Користувачем для своїх виробничих потреб.

Згідно пункту 1.2 договору про переведення боргу Первісний боржник переводить на Користувача борг (грошове зобов'язання), в розмірі 83108,48грн. що виник на підставі пункту 2.3.3 Основного договору.

Разом з тим, як вбачається з преамбули договору про переведення боргу ТОВ "Технопривод" є користувачем.

Відповідно до пункту 2.3.3 Основного договору споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків" та "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".

Додатком № 4 "Порядок розрахунків за активну електроенергію" передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати за рахунками, що направляються Споживачу Постачальником електричної енергії у розрахунковому періоді, що передує звітному.

Таким чином, слід дійти висновку, що заборгованість про яку зазначає скаржник у скарзі не є заборгованістю ПАТ "Завод "Технопривод", так як боржник не здійснює господарську діяльність.

Враховуючи наведені обставини, у діях арбітражного керуючого Ткачука Д.В. з укладення Договору про переведення боргу від 31.07.2016р. не вбачається допущення будь яких порушень вимог чинного законодавства.

При цьому, слід зазначити, що даний факт також досліджувався сектором з питань банкрутства Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, яким було встановлено, що ПАТ "Рівнеобленерго" впродовж провадження процедури банкрутства по справі №918/111/15 не зверталось у встановленому порядку з грошовими вимогами до ПАТ "Завод "Технопривод", а відтак не є кредитором у справі №918/111/15 в розумінні приписів абзацу 8 частини 1 статті 1 Закону про банкрутство.

Згідно статті 114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника визнання його банкрутом" усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі:

1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

3) подання до суду неправдивих відомостей;

4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;

5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора);

6) наявності конфлікту інтересів.

Як уже зазначалося, скаржник у скарзі, серед іншого, заявляє вимогу про усунення арбітражного керуючого.

Однак, з аналізу статті 114 Закону про банкрутство вбачається, що ініціювати питання усунення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків може, зокрема, комітет кредиторів, а не боржник чи окремий кредитор.

Матеріалами справи підтверджується, що інші кредитори внесені до Реєстру вимог кредиторів боржника, крім ТОВ "Динеро-Капітал" зауважень до роботи арбітражного керуючого Ткачука Д.В. не мають.

Разом з тим, враховуючи норми вказаного Закону, суд може з власної ініціативи усунути арбітражного керуючого від виконання своїх обов'язків за наявності підстав передбачених статтею 114 Закону про банкрутство, зокрема, невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання до суду неправдивих відомостей; тощо.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини даної справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. від 12.01.2017р. з урахуванням доповнень до скарги від 25.01.2017р. є безпідставними, необґрунтованими; у даному випадку не вбачається підстав наведених у статті 114 Закону про банкрутство, з якими закон пов'язує необхідність усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.

В задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. від 12.01.2017р. з урахуванням доповнень до скарги від 25.01.2017р. слід відмовити.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим Ткачуком Д.В. надано до суду лист адресований Сектору з питань банкрутства Головного управління юстиції в Рівненській області №01-20/86 від 27.07.2017р. з поясненнями на підтвердження виконання розпорядження Головного управління юстиції в Рівненській області №2 від 21.06.2017р. про усунення виявлених комісією порушень.

Згідно частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 79 ГПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (частини 1, 2 статті 86 ГПК України).

Скаржник ПАТ "Завод "Технопривод" не подав у встановленому законом достатніх доказів, які б свідчили про неналежне виконання арбітражним керуючим Ткачуком Д. В. повноважень розпорядника майна.

Враховуючи вище викладене, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарським судом Рівненської області правомірно прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. від 12.01.2017р. з урахуванням доповнень до скарги від 25.01.2017р. та відмову у задоволенні заяви ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження мирової угоди між кредиторами та ПАТ "Завод "Технопривод".

Доводи апеляційної скарги ТОВ "Динеро-Капітал" щодо відмови у задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. від 12.01.2017 року з урахуванням доповнень до скарги від 25.01.2017 року та відмови в задоволенні заяви ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження мирової угоди між кредиторами та ПАТ "Завод "Технопривод" є необґрунтованими, безпідставними, не підтверджені належними доказами, спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи та не можуть бути підставами для скасування ухвали суду першої інстанції в оскаржуваній частині та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній ТОВ "Динеро-Капітал" частині прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" від 15.02.2018р. до задоволення не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Динеро-Капітал" від 15.02.18р. в частині скасування ухвали господарського суду Рівненської області від 12.02.18р. про:

- відмову у задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. від 12.01.2017 року з урахуванням доповнень до скарги від 25.01.2017 року (пункт 1 резолютивної частини ухвали);

- відмову в задоволенні заяви ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження мирової угоди між кредиторами та ПАТ "Завод "Технопривод" (пункт 1 резолютивної частини ухвали) - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 12 лютого 2018 року у справі №918/111/15 в частині відмови у задоволенні скарги ПАТ "Завод "Технопривод" на бездіяльність розпорядника майна Ткачука Д.В. від 12.01.2017 року з урахуванням доповнень до скарги від 25.01.2017 року (пункт 1 резолютивної частини ухвали); відмови в задоволенні заяви ПАТ "Завод "Технопривод" про затвердження мирової угоди між кредиторами та ПАТ "Завод "Технопривод" (пункт 1 резолютивної частини ухвали) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №918/111/15 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "21" травня 2018 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Тимошенко О.М.