Ухвала суду № 74094867, 21.05.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"21" травня 2018 р. Справа № 922/491/17

Суддя – доповідач: Гребенюк Н.В.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача (вх. №906 Х/3) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №922/491/17

за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області (Харківська обл., м. Чугуїв) в інтересах держави, в особі Печенізької районної державної адміністрації Харківської області (Харківська обл., смт.Печеніги) та Харківської обласної державної адміністрації (м. Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (м. Харків)

про внесення змін до договору оренди,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" звернулося до господарського суду Харківської області з зустрічним позовом до Печенізької районної державної адміністрації Харківської області, Печенізької районної ради Харківської області, Харківської обласної державної адміністрації, в якому просить прийняти для спільного розгляду з первісним позовом по справі даний зустрічний позов та зобов’язати Печенізьку районну державну адміністрацію Харківської області усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою загальною площею 9,9 га, кадастровий номер 6324655100:01:009:0004, що розташована на території Печенізького району

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №922/491/17 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю фірма “Ідалія” зустрічний позов та додані до нього документи на підставі ч. 6 ст. 180 ГПК України.

Відповідач, не погоджуючись із вказаною ухвалою, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду в суді першої інстанції.

При дослідженні матеріалів оскарження та апеляційної скарги судом апеляційної інстанції встановлено, що подана відповідачем апеляційна скарга не відповідає вимогам статті 258 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, оскільки заявником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору та доказів надсилання її копії іншій стороні у справі.

Вказане є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Так, відповідно до пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Згідно вимог, викладених у статті 259 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Відповідно до частини другої статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Однак, відповідачем до апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії іншим сторонам у справі, а саме, Чугуївській місцевій прокуратурі Харківської області, Печенізькій районній державній адміністрації Харківської області, Печенізькій районній раді Харківської області, Харківській обласній державній адміністрації.

Також, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” передбачено, що за подання до господарського суду апеляційних скарг на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1762,00 грн.

Проте, апелянтом в порушення п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

В апеляційній скарзі відповідач просить звільнити його від сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги з посиланням на скрутне матеріальне становище.

Розглянувши клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору, колегія суддів відхиляє його з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 8 Закону України “Про судовий збір“ передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, частиною 1 статті 8 Закону України “Про судовий збір“ унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім’ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров’ю.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені частиною першою статті вищезазначеного Закону.

Водночас слід зазначити, що цією статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, із апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то самі лише обставини, пов'язані з важким фінансовим становищем та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таку ж правову позицію викладено і в підпункті 3.1 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”.

З урахуванням вказаного та оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому посилання ТОВ фірма "Ідалія" на скрутний фінансовий стан, не можуть слугувати безумовною підставою для звільнення його від сплати судового збору.

Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України “Про судовий збір”, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.

Крім того, скаржник не довів суду апеляційної інстанції той факт, що він належить до кола суб’єктів, на яких розповсюджується дія статті 8 Закону України “Про судовий збір” щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Під час розгляду клопотання ФОП ОСОБА_1 суд також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі “Пелевін проти України” та від 30.05.2013 у справі “ОСОБА_2 проти України”, в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Креуз проти Польщі” від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини положення пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення суду від 28.10.1998 року у справі “Ейрі проти Ірландії”, серія А, N 32, п. 25 - 26).

Суд також враховує, що право на доступ до суду не є абсолютним, а вимога процесуального закону про сплату судового збору не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Підсумовуючи все вищенаведене, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №922/491/17 з викладених скаржником мотивів слід відмовити.

Згідно частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини першої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

У зв'язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу належить у строк, визначений цією ухвалою, надати докази надсилання копії скарги іншим сторонам у справі та сплати судового збору у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (1762,00 грн).

Враховуючи вищевикладене, суддя-доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства та підлягає залишенню без руху на підставі статті 174, частини другої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись статтями 174, 234, пунктами 2, 3 частини третьої статті 258, статтями 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя-доповідач Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (м. Харків) про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №922/491/17.

2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ідалія" (м. Харків) на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.05.2018 у справі №922/491/17 залишити без руху.

3. Протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали відповідачу усунути недоліки, а саме подати до Харківського апеляційного господарського суду докази надсилання копії скарги іншим сторонам у справі та сплати судового збору у встановленому відповідним законодавством порядку та розмірі (1762,00 грн).

4. Роз'яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Cуддя - доповідач Гребенюк Н.В.