Постанова № 74094844, 16.05.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/195/18Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів: Принцевської Н.М.; Величко Т.А.,

секретар судового засідання Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, ордер ОД №316666 від 15.03.2018р.;

Від відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 05.01.2018 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року (суддя Петренко Н.Д., м. Одеса)

у справі №916/195/18

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ”

до відповідача: фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення заборгованості у розмірі 2 773 006,24 грн.,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2018 року товариство з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 13.10.2016 року № ПФД13/10-2016-01Д у розмірі 2 228 666,67 грн.; нарахованої пені у розмірі 282 094,24 грн.; інфляційних втрат у розмірі 208 391,37 грн.; процентів у розмірі 58 854,36 грн.; судові витрати.

У позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016 року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.02.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/195/18.

12.03.2018 року через канцелярію до суду надійшла зустрічна позовна заява фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю до товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ” про стягнення заборгованості у розмірі 3 695 159,48 грн. за договором транспортно-експедиторського обслуговування №22/15 ТЄО від 22.06.2015 року, разом із заявою про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.03.2018 року (суддя Петренко Н.Д.) зустрічну позовну заяву фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю до товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ” про стягнення заборгованості у розмірі 3 695 159,48 грн. разом із заявою про вжиття заходів забезпечення позову повернуто позивачу з усіма доданими до них документами.

Повернуто з Державного бюджету України УК у м. Одесі/Приморський район на користь фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю судового збору у загальному розмірі 56 308,4 грн.

Ухвала обґрунтована тим, що спільний розгляд зустрічного позову фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю з первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ”, є недоцільним, так як вимоги за первісним та зустрічним позовами виникають з різних правовідносин, а саме договору поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016 року та договору транспортно-експедиторського обслуговування № 22-15 ТЭО від 22.06.2015 року, а також задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Не погодившись з винесеною ухвалою, фірма “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Одеської області від 15.03.2018 скасувати, справу направити до суду для вирішення питання щодо прийняття зустрічного позову фірми «Давос» у формі ТОВ для спільного розгляду з первісним позовом.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зауважує, що заборгованість ТОВ «ВІМЕКСІМ» по договору транспортно-експедиторського обслуговування №22-15 ТЭО від 22.06.2015 року (3 695 159,48 грн.) є більшою, ніж заборгованість фірми «Давос» у формі ТОВ перед ТОВ «ВІМЕКСІМ» по договору поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016 року (2 773 006,24 грн.).

Отже, на думку апелянта, зустрічний позов фірми «Давос» про стягнення з ТОВ «ВІМЕКСІМ» заборгованості по договору транспортно-експедиторського обслуговування №22-15 ТЭО від 22.06.2015 року підлягає спільному розгляду з первісним позовом ТОВ «ВІМЕКСІМ», оскільки задоволення зустрічного позову повністю виключає задоволення первісного позову.

Апелянт вважає, що при постановленні ухвали судом першої інстанції не було повно та всебічно з’ясовано обставини справи та обґрунтування позовних вимог, не досліджена в повному обсязі наявність взаємопов’язаності первісного та зустрічного позовів.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.04.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року у справі №916/195/18.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Додаткових заяв чи клопотань заявлено не було.

16.05.2018 року до суду надійшла заява Фірми «Давос» у формі ТОВ про відкладення розгляду справи, в якій просив відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами справи.

В судове засідання 16.05.2018 року з’явились представники сторін, представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник ТОВ «Вімексім» заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

В судовому засіданні представник апелянта не наполягав на задоволенні заяви про відкладення розгляду справи.

Порадившись на місці, судовою колегією відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення справи, у зв’язку з відмовою апелянта, а також стислими строками розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Правила пред’явлення зустрічного позову регулюються ст.180 ГПК України, відповідно до якої відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Судова колегія роз’яснює, що зустрічний позов - це позов, що подається відповідачем до позивача для одночасного розгляду з первісним позовом.

Зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). Право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред'являється він до первісного позивача.

Крім того, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.

в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом. Найчастіше це - позов про визнання договору недійсним або позов про визнання права. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю чи частково.

З матеріалів справи вбачається та судовою колегією встановлено, що підставою та предметом первісного позову є вимоги ТОВ «Вімексім» до Фірми «Давос» у формі ТОВ про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 13.10.2016 року № ПФД13/10-2016-01Д, за яким Фірма «Давос» прийняла від позивача поворотну фінансову допомогу та зобов’язався повернути грошові кошти в обумовлений строк та на умовах, передбачених договором.

Натомість, підставою та предметом зустрічного позову є вимоги Фірми «Давос» у формі ТОВ до ТОВ «Вімексім» про стягнення заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування №22/15 ТЄО від 22.06.2015 року, мотивовані порушенням ТОВ «Вімексім» своїх зобов’язань по оплаті транспортно-експедиторського обслуговування вантажу.

Отже, дослідивши підстави та предмети первісного та зустрічного позовів, судова колегія доходить висновку про те, що договори про надання поворотної фінансової допомоги від 13.10.2016 року № ПФД13/10-2016-01Д, та транспортно-експедиторського обслуговування №22/15 ТЄО від 22.06.2015 року між собою не пов’язані, регулюються різними нормами законодавства, що свідчить про те, що вимоги за позовами між собою не пов’язані, а задоволення первісного позову не виключає задоволення зустрічного, і навпаки.

Наявність заборгованості за договором транспортно-експедиторського обслуговування №22/15 ТЄО від 22.06.2015 року не спростовує наявності заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 13.10.2016 року № ПФД13/10-2016-01Д .

Вимоги сторін підтверджуються різними доказами, та не можуть бути зараховані шляхом заліку однорідних вимог в рамках одного судового процесу.

Доводи апелянта про те, що заборгованість ТОВ «ВІМЕКСІМ» по договору транспортно-експедиторського обслуговування №22-15 ТЭО від 22.06.2015 року (3 695 159,48 грн.) є більшою, ніж заборгованість фірми «Давос» у формі ТОВ перед ТОВ «ВІМЕКСІМ» по договору поворотної фінансової допомоги № ПФД13/10-2016-01Д від 13.10.2016 року (2 773 006,24 грн.), судова колегія відхиляє та зазначає, що вимоги фірми «Давос» у формі ТОВ можуть бути предметом окремого позову.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що спільний розгляд зустрічного позову фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю з первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ”, є недоцільним, так як вимоги за первісним та зустрічним позовами виникають з різних правовідносин, а задоволення зустрічного позову не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вказані обставини виключають можливість об’єднання зустрічного позову фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю в одне провадження із первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ВІМЕКСІМ”. Враховуючи викладене, судом першої інстанції обґрунтовано повернуто зустрічну позовну заяву фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю з доданими до неї матеріалами на підставі п.6 ст.180 ГПК України заявнику.

У зв’язку з викладеним, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, ухвалу Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року у справі №916/195/18 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю - без задоволення.

Керуючись статтями 180, 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фірми “ДАВОС” у формі товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15 березня 2018 року у справі №916/195/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду в строки, передбачені ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови підписаний 21.05.2018 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Т.А. Величко

Суддя Н.М. Принцевська