Ухвала суду № 74094753, 21.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"21" травня 2018 р. Справа№ 910/1548/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Чорногуза М.Г.

Мальченко А.О.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" та Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

на рішення господарського міста Києва

від 26.02.2018 (повний текст рішення складено 06.03.2018)

у справі №910/1548/17 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія"

2) Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

про визнання недійсним договору та стягнення 55000,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 26.02.2018 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" задоволено частково. Визнано недійсним договір про спільну діяльність від 26.07.2016, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та товариством з обмеженою відповідальністю "Крупенія". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" грошові кошти за безпідставне використання майна у розмірі 55 000 (п'ятдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 2 400 (дві чотириста) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору за подачу касаційної скарги в розмірі 2 880 (дві тисячі вісімсот вісімдесят) грн. 00 коп. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крупенія" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі №910/1548/17 та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2018 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова О.В. судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі №910/1548/17 залишено без руху.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі №910/1548/17 в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 відкрито провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі 910/1548/17, призначено розгляд справи.

10.04.2018 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2018 відкрито провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" на рішення господарського суду міста Києва від 26.02.2018 у справі 910/1548/17 для спільного розгляду з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", призначено розгляд справи.

15.05.2018 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2018 передано справу №910/1548/17 для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України та розгляду заяви про відвід

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2018 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В. передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Згідно з п. п. 7, 11 ст. 39 ГПК України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Колегія суддів, розглянувши заяву про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В. у справі №910/1548/17, дійшла висновку про його необґрунтованість, з огляду на наступне.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні по справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Згідно зі ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.

У рішенні у справі "Білуха проти України" зазначено: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Як уже було зазначено, право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Водночас, згідно з п. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Проаналізувавши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" суд дійшов висновку, що основною підставою для відводу на думку заявника є те, що колегія суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді Тарасенко К.В., Тищенко О.В. може бути упередженою у розгляді даної справи, посилаючись на те, що колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді: Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Куксова В.В. постановою від 16.01.2018 у справі №911/2129/17 відмовлено в задоволенні апеляційних скарг AT "Ощадбанк" та ТОВ "Нагваль-Фіш" у справі за позовом TOB "ТЛК "Арктика" до ТОВ "Нагваль-Фіш", ТОВ "Крупенія" про визнання недійсними договорів №23/05-КП1 від 23.05.2016, №1/06-1КП-ОБ від 01.06.2016 та витребування майна у власність позивача. При цьому заявник зазначає, що позовні вимоги ТОВ "ТЛК "Арктика" як у справі №910/1548/17 так і у справі №911/2129/17 ґрунтуються на наявності припущень позивача про наявність "зловмисної домовленості" керівників сторін правочинів, а підставою апеляційного оскарження рішень судів першої інстанції скарги в обох випадках є недопустимість застосування приписів ст. 232 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин, з огляду на той факт, що такі дії вчинялись керівником підприємства, який наділений повноваженнями у відповідності до статуту, що не є відносинами представництва в розумінні ст. 232 ЦК України. На думку заявника, відмова в задоволенні апеляційних скарг у справі №911/2129/17 свідчить про наперед сформоване ставлення колегії суддів до правовідносин, що існують між сторонами спору, та виключають можливість неупередженого розгляду справи №910/1548/17, зважаючи на той факт, що колегія суддів вже вирішувала подібний спір та має наперед сформовану точку зору щодо його вирішення.

Як уже зазначалося, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина 4 статті 35 ГПК України).

Відтак, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В., колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування, в розумінні статей 35, 36 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути підставою для відводу вказаного судді від розгляду даної справи. Заява про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В. не містить даних про наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів.

За таких обставин, керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Крупенія" про відвід колегії суддів у складі: головуючого судді Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В. у справі №910/1548/17 відмовити.

2. Матеріали справи №910/1548/17 повернути колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., суддів Тарасенко К.В., Тищенко О.В. у справі №910/1548/17.

Ухвала якою вирішується питання про відвід відповідно до ст. 39 та ч. 2 ст. 235 ГПК України набирає законної сили, з моменту її підписання суддями та з урахуванням положень ч. 3 ст. 287 ГПК України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.Г. Чорногуз

А.О. Мальченко