Постанова № 74094619, 10.05.2018, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" травня 2018 р. Справа№ 910/21214/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Власова Ю.Л.

Андрієнка В.В.

секретар Ковальчук Р.Ю.

за участю

представників: позивача - Шубак О.І.;

відповідача - Гронь М.А.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс"

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2018 р. (повне рішення складено 20.02.2018 р.)

у справі № 910/21214/17 (суддя - Щербаков С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс"

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"

про розірвання договору поруки № 4Р12253И/П від 08.11.2016 р.

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" (далі - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (далі - відповідач) про розірвання договору поруки від 08.11.2016 р. № 4Р12253И/П.

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що що 08.11.2016 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поруки № 4Р12253И/П до кредитних договорів від 25.06.2013 р. № 4Р3392И, від 21.06.2013 р. № 4Р13391И, від 11.10.2012 р. № 4Р122593И щодо виконання ТОВ "Річ-Ойл" своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами. На вимогу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" позивачем було сплачено грошові кошти у розмірі 676 447 513,76 грн, у зв'язку з чим позивач зазначає, що він став кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" по кредитним договорам від 25.06.2013 р. № 4Р3392И, від 21.06.2013 р. № 4Р13391И, від 11.10.2012 р. № 4Р122593И, однак відповідач не передав позивачу належним чином завірені копії документів, що підтверджують обов'язки боржників за кредитними договорами, внаслідок чого позивач просить розірвати договір поруки від 08.11.2016 р. № 4Р12253И/П з підстав істотного порушення умов договору відповідачем.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.02.2018 р. у справі № 910/21214/17 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, та порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що ним було виконано у повному обсязі умови укладеного договору поруки, в той час як відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ «Річ-Ойл» перед ПАТ КБ «Приватбанк».

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2018 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя), Андрієнко В.В., Власов Ю.Л.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2018 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2018 р. у справі № 910/21214/17 та призначено її до розгляду на 12.04.2018 р.

Разом з цим судове засідання, призначене на 12.04.2018 р., не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Буравльова С.І. у відпустці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 р. справу № 910/21214/17 призначено до розгляду на 10.05.2018 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи і перевіривши їх доказами, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

08.11.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" (далі - поручитель) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі - кредитор) укладено договір поруки № 4Р12253И/П (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1 договору поруки предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" (далі - боржник) своїх зобов'язань за кредитними договорами від 25.06.2013 р. № 4Р13392И (далі - кредитний договір-1), від 21.06.2013 р. № 4Р13391И (далі - кредитний договір-2), від 11.10.2012 р. № 4Р12253И (далі - кредитний договір-3), а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів.

Згідно з п. 2 договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.

Як передбачено п. 4 договору, у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни відповідно до кредитного договору.

Пунктом 5 договору сторони погодили, що у випадку невиконання боржником обов'язку п. 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов'язання.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в п. 5 цього договору (п. 6 договору).

Відповідно до п. 7 договору, у випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого п. 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунках у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізити "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору.

Згідно з п. 8 договору до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

Цей договір укладено/підписано із використанням електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 07.07.2016, укладеної сторонами (п. 17 договору).

Згідно з платіжними дорученнями № 23 від 09.11.2016 р. на суму 17 757 175,08 грн, № 22 від 09.11.2016 р. на суму 31 000 010,83 грн, № 23 від 09.11.2016 р. на суму 627 690 327,85 грн через Інтернет-банкінг Приват 24 позивачем перераховано відповідачу кошти у загальному розмірі 676 447 513,76 грн, в графі "призначення платежу" яких зазначено: виконання зобов'язань по кредитним договорам від 25.06.2013 р. № 4Р13392И, від 21.06.2013 р. № 4Р13391И, від 11.10.2012 р. № 4Р12253И згідно договору поруки № 4М12137И/П від 26.10.2016 р.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, ним як поручителем було виконано обов'язок боржника за кредитними договорами, а саме сплачено заборгованість у розмірі 676 447 513,76 грн, у зв'язку з чим позивач став кредитором ТОВ "Річ-Ойл" за кредитними договорами від 25.06.2013 р. № 4Р13392И, від 21.06.2013 р. № 4Р13391И, від 11.10.2012 р. № 4Р12253И, а тому ПАТ КБ "Приватбанк" у відповідності до умов договору поруки повинно було передати ТОВ "Софт-Альянс" документи, які підтверджують обов'язок ТОВ "Річ-Ойл" за кредитними договорами від 25.06.2013 р. № 4Р13392И, від 21.06.2013 р. № 4Р13391И, від 11.10.2012 р. № 4Р12253И. Позивач вважає, що такими діями відповідач істотно порушив умови договору поруки від 08.11.2016 р. № 4Р12253И/П.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як передбачено ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ст. 554 ЦК України).

Як передбачено ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п. 8 укладеного договору поруки до поручителя, що виконав обов'язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за кредитним договором у частині виконаного зобов'язання.

На виконання умов договору поруки позивачем через інтернет-банкінг Приват 24 було перераховано відповідачу кошти у загальному розмірі 676 447 513,76 грн, а саме: платіжними дорученнями № 23 від 09.11.2016 р. на суму 17 757 175,08 грн, № 22 від 09.11.2016 р. на суму 31 000 010,83 грн, № 23 від 09.11.2016 р. на суму 627 690 327,85 грн.

В графі "призначення платежу" вказаних платіжних доручень зазначено: виконання зобов'язань по кредитним договорам від 25.06.2013 р. № 4Р13392И, від 21.06.2013 р. № 4Р13391И, від 11.10.2012 р. № 4Р12253И згідно договору поруки № 4М12137И/П від 26.10.2016 р.

Згідно з п. 10 договору поруки кредитор зобов'язаний у випадку виконання поручителем обов'язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п'яти) робочих днів Банку з моменту виконання обов'язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов'язки боржника за кредитним договором.

Як передбачено п. 1 договору поруки, предметом останнього є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" (далі - боржник) своїх зобов'язань за кредитним договорам від 25.06.2013 р. № 4Р13392И, від 21.06.2013 р. № 4Р13391И, від 11.10.2012 р. № 4Р12253И, а саме: з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитних договорів.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні достатні докази на підтвердження того, що на момент сплати позивачем грошових коштів заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ-Ойл" перед банком за кредитними договорами від 25.06.2013 р. № 4Р13392И, від 21.06.2013 р. № 4Р13391И, від 11.10.2012 р. № 4Р12253И становила саме 676 447 513,76 грн та було в повному обсязі погашено заборгованість боржника за вказаними вище кредитними договорами.

Статтею 188 ГК України визначено порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено п. 14 договору поруки, дострокове розірвання цього договору здійснюється за письмовою згодою сторін.

Однак у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження дотримання сторонами порядку розірвання договору поруки № 4Р12253И/П від 08.11.2016 р. відповідно до норм чинного законодавства України та умов укладеного договору поруки.

Відповідно до ч. ч 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, приписи ст. 651 ЦК України пов'язують можливість розірвання договору у зв'язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 01.04.2013 р. у справі № 5002-21/2895-2012 та від 18.04.2013 р. у справі № 5023/4499/12.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором, який в свою чергу значною мірою позбавив позивача того, на що він розраховував при укладенні вказаного договору.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що він не отримав необхідні документи для стягнення грошових коштів з боржників та не має можливості використовувати правочини, які забезпечували виконання зобов'язань з боку боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Однак, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження звернення позивача до відповідача з відповідними вимогами про надання документів, передбачених п. 8 договору поруки № 4Р12253И/П від 08.11.2016 р.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про розірвання договору поруки від 08.11.2016 р. № 4Р12253И/П є необгрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2018 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Софт-Альянс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.02.2018 р. у справі № 910/21214/17 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.05.2018 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді Ю.Л. Власов

В.В. Андрієнко