Постанова № 74094598, 15.05.2018, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 справа № 908/3379/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя судді ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засіданняОСОБА_4 за участю представників сторін: від позивача від відповідача не з'явився ОСОБА_5, за довіреністю, адвокатрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від13.12.2017 (повний текст складено 19.12.2017) у справі№908/3379/16 (суддя Носівець В.В.) за позовом Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжядо відповідачаПублічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, м. Запоріжжяпростягнення 184315,41 грн.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду Запорізької області звернулась Державна екологічна інспекція у Запорізькій області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 184315,41 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що 25.07.2016 р. о 01 год. 00 хв. в районі вул. Хороводна, 16 у м. Запоріжжі стався аварійний порив шламопроводу ПАТ “ЗМК “Запоріжсталь”. Під час виїзду до місця події спеціалістами Держекоінспекції встановлено, що на відстані 150 метрів від житлових будинків стався порив шламопроводу діаметром 1020 мм (тріщина довжиною приблизно 1500 мм), з подальшим витоком зворотних вод у балку Вел. ОСОБА_6 басейну річки ОСОБА_7, про що складено акт обстеження від 25.07.2016. Відповідно до Акту відбору проб вод 25.07.2016 №4 та протоколів вимірювань показників складу та властивостей проб вод №4 від 01.08.2016, виявлено вміст забруднюючих речовин у зворотних водах: азот амонійний, БСК5, завислі речовини, залізо загальне, кальцій, магній, мінералізація, нафтопродукти, нітрати, нітрити, фториди, сульфати, фосфати, хлориди, ХСК, нікель, марганець. На підставі листа ПАТ “Запоріжсталь” від 05.08.2016 про фактично скинуті зворотні води в результаті пориву шламопроводу та відповідно до ОСОБА_5, затв. наказом №389 від 20.07.2009, позивачем здійснено розрахунок шкоди заподіяної державі внаслідок порушення законодавства України у сфері охорони водних ресурсів на загальну суму 184 245,30 грн.

Відповідно до акту відбору проб ґрунтів №24-16 від 25.07.2016 та протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №7-16 від 29.07.2016 виявлено забруднення земель: перевищення у порівнянні з фоновою концентрацією забруднюючої речовини – залізо (рухома форма), розмір шкоди визначено в сумі 70,11 грн.

Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 13, 14 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 95, 108, 110, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 1, 96, 156, 157, 211 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ст. 56 Закону України “Про охорону земель”, ст.ст. 47, 68, 69, Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, позивач просив стягнути з відповідача 184 315,41 грн. шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, у відзиві зазначив, що в результаті пориву 25.07.2016 трубопроводу на ділянці комплексу позамайданчикового шламовидалення ПАТ “Запоріжсталь” (надалі – КПШВ), який транспортував освітлену воду, відбулося попадання вод на територію приватних садиб в районі с. Чкалова, Шевченківського району м. Запоріжжя. Комісією ПАТ “Запоріжсталь” в присутності мешканців приватних садиб та представника організації, яка виконує моніторинг впливу КПШВ на навколишнє середовище (ТОВ НВЦ “Запоріжгідропроект”) здійснено огляд пошкодженого трубопроводу та земельних ділянок, розташованих поруч. За результатами огляду складено акт від 25.07.2016, яким зафіксовано, що увесь обсяг води вбрався в ґрунт на території земельних ділянок приватних садиб, попадання освітлених вод у водний об'єкт відсутнє, на відстані 100 метрів вище по тальвегу балки від місця події знаходиться відстійник (колишній гранітний кар'єр), який огороджений дамбою шириною 10 метрів; в радіусі одного кілометра нижче від місця події по тавельгу балки вода відсутня; найближчий водоток (струмок) знаходиться на відстані 4 км на північній схід вище місця пориву; у зв’язку з відсутністю зважених речовин в освітленій воді, забруднення земель не виявлено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2017 у справі №908/3379/16 судом призначалася судова екологічна експертиза, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені ОСОБА_8 Міністерства юстиції України. На час проведення експертизи провадження по справі зупинялось.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 у справі №908/3379/16 в позові відмовлено.

Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Запорізькій області (69035, місто Запоріжжя, вулиця Незалежної України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388) на користь публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (69008, місто Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) суму 52 080,00 грн. витрат за проведення судової експертизи.

Обґрунтовуючи рішення, суд першої інстанції послався на висновок комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи №4681/4682 від 27.10.2017, який свідчить про безпідставність позовних вимог, заявлених Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області.

Як зазначено судом, всупереч вимогам ст. 1166 Цивільного кодексу України позивачем не доведено та не надано суду належних і допустимих доказів вчинення відповідачем правопорушення, наявності причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою, а також правильності розрахунків розміру шкоди, відповідно, відсутні підстави для покладення на відповідача обов’язку відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, що дало підстави суду дійти висновку про відмову в задоволенні позову.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просила поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 по справі №908/3379/16, рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 по справі №908/3379/16 скасувати та постановити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” 184 315,41 грн. шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в тому числі 184 245,30 грн. шкоди, завданої водним ресурсам, та 70,11 грн. шкоди, завданої земельним ресурсам.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено про незаконність та неправомірність прийнятого судом рішення, оскільки судом першої інстанції не враховано документи і доводи, надані позивачем на підтвердження позовних вимог, а взято до уваги лише висновок комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи №4681/4682 від 27.10.2017.

Наполягає, що в результаті аварійного пориву шламопроводу ПАТ «Запоріжсталь», що стався 25.07.2016 у нічний час 01:00 год. в районі вул. Хороводна, 16 у м. Запоріжжя, відбувся скид забруднюючих речовин зі зворотними водами у водний об’єкт – річку ОСОБА_7, яка є одним з притоків Дніпра, та відбулось забруднення землі забруднюючими речовинами, в результаті розливу зворотних вод у місці пориву, що є порушенням природоохоронного законодавства. Крім того, судом проігноровано протизаконне розміщення трубопровідного транспорту Відповідача на землях сільськогосподарського призначення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 02.04.2018 поновлено Державній екологічній інспекції у Запорізькій області пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 у справі №908/3379/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 року у справі №908/3379/16.

Відповідач проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими та такими, що не знаходять свого підтвердження. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 у справі №908/3379/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області без задоволення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.04.2018 призначено розгляд апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Запорізькій області на рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 (повний текст складено 19.12.2017) у справі №908/2310/16 на 15.05.2018.

Представник відповідача в судовому засіданні 15.05.2018р. заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Просив рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Позивач не скористався правом участі представника в засіданні суду апеляційної інстанції, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою.

Законом України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів” від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017р.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу начальника Державної екологічної інспекції у Запорізькій області №291 від 25.07.2016р. «Про направлення на обстеження», прийнятого за результатами інформації, викладеної у мережі Інтернет про порив з витоком зворотних вод, що стався в ніч з 24.07.2016р. на 25.07.2016 р на шламоводі ПАТ «Запоріжсталь» у місті Запоріжжя, з метою з’ясування можливого впливу на навколишнє природне середовище, спеціалістами з охорони навколишнього природного середовища Запорізької області 25.07.2016р. о 10-25 здійснено виїзд на ділянку пориву шламопроводу ПАТ «Запоріжсталь», що знаходиться біля вул. Хороводна, 16 у Шевченківському районі м. Запоріжжя поблизу житлових будинків поруч з водним об’єктом р. ОСОБА_7, за результатами якого складено Акт обстеження (довідка) б/н від 25.07.2016.

Як зазначено в Акті, під час візуального огляду території виявлено порив шламопроводу діаметром труби 1020 мм (тріщина довжиною приблизно 1500мм) з подальшим витоком зворотних вод по рельєфу місцевості, площа земельної ділянки, яка зазнала впливу від пориву шламопроводу складає 779 м2. Заміри здійснювалися держповіреною рулеткою у світлий час доби. Для встановлення впливу на навколишнє природне середовище, спеціалістами відділу інструментально-лабораторного контролю навколо розливу відібрані об’єднані проби ґрунтів (акт відбору проб ґрунтів від 25.07.2016 №24-16) та точкові проби води у р.ОСОБА_7 ( акт відбору проб вод від 25.07.2016 №26).

З посиланням на Акт відбору проб вод 25.07.2016 №4, складений Управлінням охорони навколишнього середовища ПАТ “Запоріжсталь”, акредитованим на право виконання вимірювань, та протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб вод №4 від 01.08.2016, позивач зазначав про виявлення вмісту забруднюючих речовин у зворотних водах, а саме: азот амонійний, БСК5, завислі речовини, залізо загальне, кальцій, магній, мінералізація, нафтопродукти, нітрати, нітрити, фториди, сульфати, фосфати, хлориди, ХСК, нікель, марганець.

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складений розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об’єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного або самовільного скиду забруднюючих речовин із зворотними водами ПАТ «Запоріжсталь», розмір яких склав 184 245,30 грн.

В розрахунку зазначено, що останній проведено згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, 2009 рік.

Як зауважено позивачем у позові, в підставу Розрахунку також покладено лист ПАТ «Запоріжсталь» від 05.08.2016р. №84/2053102.

Також, відповідно до акту відбору проб ґрунтів №24-16 від 25.07.2016 та протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №7-16 від 29.07.2016 відділу інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Запорізькій області виявлено забруднення земель, а саме: перевищення у порівнянні з фоновою концентрацією забруднюючої речовини – залізо (рухома форма).

Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області складені розрахунки від 26.09.2016р. №1 та №2 розміру шкоди, зумовленої забрудненням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (при наявності інформації про забруднюючу речовину за результатами інструментально-лабораторного контролю) за результатом пориву шламопроводу ПАТ «Запоріжсталь» на земельній ділянці за адресою м. Запоріжжя, вул. Хороводна, розмір якої склав 59,76 грн. (за розрахунком №1) та 10,35 грн. ( за розрахунком №2).

В розрахунках зазначено про їх проведення на підставі ОСОБА_8 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням та засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007р. №149.

На адресу Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» направлено лист-претензію №3327/12 від 28.09.2016, якою Державна екологічна інспекція у Запорізькій області пропонувала добровільно сплатити шкоду, заподіяну державі у розмірі 184245,30 грн., а також лист-претензію №3328/12 від 28.09.2016 на суму 70,11 грн., якою запропоновано добровільно сплатити шкоду, заподіяну державі у розмірі 70,11 грн.

ПАТ «Запоріжсталь» в листах-відповідях №84/2073611, №84/2073616 від 27.10.2016 повідомило, що порив стався на трубопроводі освітленої води, а не на шламопроводі, як зазначено в претензіях; попадання освітлених вод у водний об’єкт відсутнє та забруднення земель не виявлено, виток освітленої води при прориві трубопроводу КПШВ не призвів до забруднення або погіршення стану ґрунтів і не вплинув на їх властивість та врожайність. Зазначило про відсутність підстав для задоволення претензій Держекоінспекції у Запорізькій області.

Суму спричиненої шкоди відповідач в добровільному порядку не сплатив, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відповідно до ст.ст.1, 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, зокрема, здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища, здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб (ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до ст.95 Водного кодексу України усі води (водні об'єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров'ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об'єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Виходячи з положень ст.108 Водного кодексу України в аварійних ситуаціях на водних об'єктах, пов'язаних з їх забрудненням, що може шкідливо вплинути на здоров'я людей і стан водних екосистем, підприємство, установа чи організація, з вини яких сталася аварія або які виявили її, повинні негайно розпочати ліквідацію її наслідків і повідомити про аварію відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у вчиненні порушення водного законодавства. Підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, в т.ч. у разі забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин та фізико-хімічних показників (далі - забруднюючі речовини) із зворотними водами або забруднюючих речовин у чистому вигляді, у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів, встановлюється Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затв. наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 р. N 389, яка застосовується державними інспекторами України з охорони навколишнього природного середовища та державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами природоохоронного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" псування земель - це порушення природного стану земель, яке здійснюється без обґрунтованих проектних рішень, погоджених та затверджених в установленому законодавством порядку, забруднення їх хімічними, біологічними та радіоактивними речовинами, в тому числі тими, що викидаються в атмосферне повітря, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, неочищеними стічними водами, порушення родючого шару ґрунту, невиконання вимог встановленого режиму використання земель, а також використання земель у спосіб, що погіршує їх природну родючість.

В статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", пункті 2 ОСОБА_8 визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 року №171, із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.2007 року №149, визначено, що забруднення земель полягає у накопиченні в ґрунтах і ґрунтових водах внаслідок антропогенного впливу пестицидів і агрохімікатів, важких металів, радіонуклідів та інших речовин, вміст яких перевищує природний фон, що призводить до їх кількісних або якісних змін.

Землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення) (п.3.1. Методики).

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об'єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення (п.п.3.3.,3.4. Методики).

При цьому, в пункті 4.1. Методики передбачено, що розміри шкоди внаслідок забруднення земель обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з приписами ст.211 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Відповідно до ст.ст.68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у вчиненні порушень. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Враховуючи наявність в матеріалах справи суперечливих документів, наданих сторонами, а саме: акту обстеження (довідки) від 25.07.2016, складеного за результатами обстеження місця події державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, згідно з яким під час візуального огляду території виявлено порив шламопроводу діаметром труби 1020 мм, з подальшим витоком зворотних вод по рельєфу місцевості, а також акту обстеження, складеного 25.07.2016р. представниками ПАТ «Запоріжсталь», ТОВ НВЦ «Запоріжгідропроект» та мешканцями вулиці Хороводної, в якому зафіксовано, що вода з пошкодженого трубопроводу (який транспортував освітлену воду) потрапила на земельні ділянки приватного сектору і попадання вод у водний об'єкт не відбулось, забруднення земель не виявлено, - для роз'яснення питань, що виникли у суду при вирішенні господарського спору і потребували спеціальних знань, ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.03.2017 призначено у справі №908/3379/16 судову екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені ОСОБА_8 Міністерства юстиції України.

На вирішення експерта поставлені наступні питання:

1) Чи відбувся виток зворотних вод у балку ОСОБА_6 басейну річки ОСОБА_7 та чи призвів цей виток до забруднення водного об’єкту – річки ОСОБА_7?

2) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розміру збитків в розмірі 184245,30 грн., виконаний Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, завданих водному об’єкту - річці ОСОБА_7 - внаслідок прориву шламопроводу та витоком зворотних вод, який відбувся 25.07.2016 р.?

3) Чи підтверджується нормативно та документально розрахунок розміру збитків в розмірі 70,11 грн., виконаний Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, завданих забрудненням ґрунту внаслідок прориву шламопроводу та витоком зворотних вод, який відбувся 25.07.2016 р.?

За результатами проведеної експертизи судом отримано висновок №4681/4682 комплексної комісійної інженерно-екологічної та судової економічної експертизи, складений 27.10.2017.

Ухвалою суду експерт у встановленому законом порядку попереджався про кримінальну відповідальність за ст.ст. 365, 366 КК України.

З висновку №4681/4682 комплексної комісійної інженерно-екологічної та судової економічної експертизи вбачається наступне:

“1. Визначена позивачем належність події, що сталася 25.07.2016 на трубопроводі ПАТ “Запоріжсталь”, до категорії, за якою ним здійснювався розрахунок збитків, не відповідає дійсності. Витоку зворотних вод у балку ОСОБА_6 басейну річка ОСОБА_7 не відбувалося. Причинно-наслідкового зв'язку між аварійним витоком та забрудненням водного об'єкту - річки ОСОБА_7 - не виявлено. Конкретні інженерно-екологічні ознаки події, справжні характеристики витоку та його впливу на водний об’єкт наведено у дослідницькій частині.

В синтезуючій частині Висновку експертом зазначено, що події, що сталася 25.07.2016р. на трубопроводі ПАТ «Запоріжсталь» слід надати таке інженерно-екологічне визначення: «Аварійний виток освітленої води з наземного напірного трубопроводу діаметром 1020 мм КПШВ ПАТ «Запоріжсталь», що стався 25.07.2016р. через поздовжній розрив (довжиною 1500 мм) трубопроводу освітленої води в районі ПК98, вул. Хороводна, 16 м. Запоріжжя, з короткочасним гідродинамічним впливом на прилеглу зі східного боку територію».

2. Умови використання методики розрахунку розміру збитків, виконаного Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, завданих водному об'єкту - річці ОСОБА_7 - внаслідок прориву трубопроводу освітленої води та її витоку, який відбувся 25.07.2016 не підтверджується. Використані Державною екологічною інспекцією вихідні дані для розрахунку збитків є необґрунтованими, мають принципові і технічні помилки. Визначити показники Мі (маси наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об'єкт) неможливо. Виходячи з цього, підтвердити “Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (крім морських вод) внаслідок аварійного скиду забруднюючих речовин зі зворотними водами” ПАТ “Запоріжсталь” на суму 184 245, 30 грн. неможливо.

3. Забруднення ґрунту внаслідок прориву трубопроводу освітленої води та її витоку, який відбувся 25.07.2016, не сталося. Умови використання методики розрахунку, виконаного Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області, завданих забрудненням ґрунту внаслідок прориву трубопроводу освітленої води та її витоку, який відбувся 25.07.2016 не підтверджуються. Вихідні дані для визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природного законодавства для умов та обставин аварійного витоку освітленої води з наземного напірного трубопроводу радіусом 1020 мм КПШВ ПАТ “Запоріжсталь”, що стався 25.07.2016, а саме, нормативну грошову оцінку земельної ділянки, коефіцієнт еколого-господарського значення визначити неможливо. Виходячи з цього, підтвердити “Розрахунок розміру шкоди від 26.09.2016 року №1” та “Розрахунок розміру шкоди від 26.09.2016 року №2” на загальну суму 70,11 грн., неможливо.”.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України ( в редакції до 15.02.2017р.) господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди (збитків); 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитками); 4) вини заподіювача шкоди.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Висновок комплексної комісійної судової інженерно-екологічної та судової економічної експертизи №4681/4682 від 27.10.2017 свідчить про відсутність повного складу правопорушення, що є необхідним для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди.

Відповідно до ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не доведено наявності всіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову позивачеві у задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, у зв’язку з чим відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 (повний текст складено 19.12.2017) у справі №908/3379/16.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 у даній справі покладаються на заявника.

Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Запорізькій області, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 (повний текст складено 19.12.2017) у справі №908/3379/16 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.12.2017 (повний текст складено 19.12.2017) у справі №908/3379/16- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

У судовому засіданні 15.05.2018р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 21.05.2018р.

Головуючий суддя Н.М. Дучал

Судді: Т.Д. Геза

ОСОБА_3

Надруковано 4 екз.

1 - позивачу; 1 – відповідачу;

1 – ГСЗО; 1 - у справу.