Рішення № 74094336, 21.05.2018, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2018 року Чернігів Справа № 825/1468/18

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_1до Головного управління ДФС у Чернігівській областіпропро скасування податкових повідомлень-рішень У С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1.) звернулась до суду з адміністративним позовом до головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ГУ ДФС у Чернігівській області) та просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року №00011731309 на суму 33773,95 грн., податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року №00011741309 на суму 2521,06 грн., та податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року №00011781309 на суму 37165 грн, а також вимогу про сплату боргу від 23.03.2018 року № 00011791309 на суму 36718,29 грн., рішення про застосування штрафних санкцій на донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.02.2018 року №00011801309 на суму 5622,12 грн., на загальну суму боргу 115800,42 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 26.12.2017 року по 10.01.2018 року Головним управлінням ДФС у Чернігівській області була проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, про що складено акт від 24.01.2018 року №33/13/НОМЕР_1. Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №275 5-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 22515,97 грн., в тому числі за 2015 рік - 8430,64 грн., за 2016 рік - 14085,33 грн.

- 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в результаті чого донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу за 2015 рік у розмірі 34,7%) - 19502,89 грн., за 2016 рік у розмірі 22% - 17215,4 грн.

- ст. 187, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, п.198.5 ст.198 та п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 29732 грн.

- п.161 підрозділу 10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2016,84 грн., в т.ч. за 2015 рік на 843,06 грн. та за 2016 рік на 1173,78 грн.

Із висновками, викладеними в акті перевірки позивач не погоджується, оскільки під час своєї діяльності опиралася на П(С)БО 9 "Запаси" п.7 стандарту, п. 14.1.80, п. 14.1.131 ст.14 Податкового кодексу України та лист Мінфіну СРСР від 30.04.74 №103, відповідно до яких вона мала право об'єднати в групи товарів, які відповідають критеріям вищезазначених положень і віднести ці товари на витрати, тобто товари, вчасності лиштва, були об'єднані в групи згідно таблиці відповідності найменувань, що додавалася з запереченням, та згідно артикулів, присвоєних виробником, які мають право змінювати маркування товарів, але не артикул. Відповідно до вищевикладеного, ФОП ОСОБА_1 не завищувала витрати за 2015 рік на суму 71776,46 грн., за 2016 рік на суму 103019,33 грн., що потягло за собою визнання вчинення порушень, зазначених у акті від 24.01.2018 року №33/13/НОМЕР_1.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлений судом строк відповідачем направлено відзив на позов, відповідно якого позовні вимоги відповідач не визнає та в їх задоволенні просить відмовити в повному обсязі, оскільки відповідно до наданих на перевірку документів, книги обліку доходів і витрат, банківської виписки по розрахунковому рахунку, оборотних відомостях по реалізації, руху товару за періоди 2015-2016 років, встановлено включення ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат сум витрачених коштів на придбання лиштви розміру 70*8 в асортименті, придбаної у ТОВ «ТД ВОСТОК-Н» (код ЄДРПОУ 37049649). ФОП ОСОБА_1 на перевірку не було надано документів, які б підтверджували фактичне використання в господарській діяльності вищезазначених матеріалів, а саме лиштви розміру 70*8. Відповідно до наданих на перевірку документів, ФОП ОСОБА_1 протягом 2015 - 2016 років не отримувала доходу від реалізації лиштви розміру 70*8 в асортименті, придбаної у ТОВ «ТД ВОСТОК-Н» (код ЄДРПОУ 37049649). Таким чином, позивачем завищено витрати через включення до їх складу суми витрачених коштів на придбання лиштви розміру 70*8 в асортименті, чим порушено вимоги п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України. Щодо посилання Позивача на те, що лиштва розміру 70*8 в асортименті була реалізована як лиштва розміру 70*10 в асортименті, представник відповідача зазначає, що лиштва розміру 70*8 в асортименті та лиштва розміру 70*10 в асортименті не мають однакові фізичні характеристики (ознака ідентичних товарів) та не можуть вважитися комерційно взаємозамінними (ознака однорідних товарів), то під визначення, викладені в пп. 14.1.80 та пп. 14.1.131 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, вони не підпадають.

Крім того, представник відповідача звернув увагу на те, що під час проведення перевірки встановлені порушення ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, та занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 3847,97 грн. через ненарахування податкових зобов'язань за фактом перевищення ціни придбання товарів/послуг над ціною їх реалізації, про що детально зазначено на сторінках 30 - 36 акту перевірки.

Відповідач вказує на те, що дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (в редакції до 01.01.2018 року, оскільки перевірка розпочиналась до 01.01.2018 року) не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами.

Позивач, скориставшись свої правом надала відповідь на відзив, відповідно до якого вважає, що твердження відповідача, що лиштва 70*8 та лиштва 70*10 не мають однакових фізичних характеристик та не можуть вважатися комерційно взаємозамінними, є такими, що не відповідають дійсності. Відповідно до листа виробника, лиштва 70*8 та лиштва 70*10 мають однакові фізичні властивості (довжину та ширину). Оскільки лиштва необхідна для закриття дверного отвору, то основними параметрами є довжина та ширина лиштви і ніяким чином не її товщина. Фактично фізичні властивості лиштви, під час її виготовлення, вимірюються погонними метрами (довжина та ширина). Також, так як країна виробництва (походження) та виробник є ТМ «НОВИЙ СТИЛЬ», тобто одним і тим же, лиштва 70*8 та лиштва 70*10 підпадають під визначення, викладені в п. 14.1.80 та п. 14.1.131 ст.14 Податкового кодексу України. Також зазначила, що, звернення уваги відповідача на те, що під час проведення перевірки встановленні порушення ст.187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, та не наведення аргументів щодо цього, не є доцільними. Наголосила, що Головне управління ДФС у Чернігівській області неправильно визначило фізичні характеристики лиштви 70*8 та лиштви 70* 10 та, виходячи з цього, не вважає їх комерційно взаємозамінними, і саме це стало причиною встановлення порушення ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України, які є такими, що не відповідають дійсності.

Відповідачем, в свою чергу, надано заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначено, що ФОП ОСОБА_1 не були виписані податкові накладні на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною (договірною вартістю) їх постачання, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму -3847.97 грн. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 3847,97 грн. через ненарахування податкових зобов'язань за фактом перевищення ціни придбання товарів/послуг над ціною їх реалізації.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77, ст. 82 Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відповідно до наказу від 15.12.2017 року № 1988 «Про проведення документальної планової перевірки» та направлень від 26.12.2017 року № 2686, від 05.01.2018 року № 9, виданого Головним управлінням ДФС у Чернігівській області та плану - графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання Головного управління ДФС у Чернігівській області, проведена документальна планова виїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

За результатами планової документальної перевірки Головним управлінням ДФС у Чернігівській області було складено акт планової документальної перевірки від 24.01.2018 № 33/13/НОМЕР_1, відповідно до якого встановлено порушення:

- п.177.2, п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, в результаті чого донараховано податку на доходи фізичних осіб за актом перевірки - 22515,97 грн., в тому числі за 2015 рік - 8430,64 грн., за 2016 рік - 14085,33 грн.

- 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в результаті чого донараховано єдиного соціального внеску, нарахованого з чистого оподаткованого доходу за 2015 рік у розмірі 34,7%) - 19502,89 грн., за 2016 рік у розмірі 22% - 17215,4 грн.

- ст. 187, п.188.1 ст.188, п.193.1 ст.193, п.198.5 ст.198 та п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме: ФОП ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 29732 грн.

- п.16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму військового збору, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2016,84 грн., в т.ч. за 2015 рік на 843,06 грн. та за 2016 рік на 1173,78 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року №00011731309 на суму 33773,95 грн., податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року №00011741309 на суму 2521,06 грн., податкове повідомлення-рішення від 23.02.2018 року №00011781309 на суму 37165 грн, а також вимога про сплату боргу від 23.03.2018 року № 00011791309 на суму 36718,29 грн., рішення про застосування штрафних санкцій на донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 23.02.2018 року №00011801309 на суму 5622,12 грн., на загальну суму боргу 115800,42 грн.

Вважаючи висновки акту перевірки такими, що не відповідають дійсності, а податкові повідомлення-рішення, прийняті на підставі вказаних висновків такими, що підлягають скасуванню, позивач звернулась до суду за захистом свої прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Згідно п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Згідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п.п. 14.1.80 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки.

При цьому під ідентичними розуміються товари, що мають однакові ознаки з оцінюваними товарами, у тому числі такі, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва (походження); виробник.

Згідно п.п. 14.1.131 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України - однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення товарів однорідними (подібними) враховуються такі ознаки: якість та ділова репутація на ринку; наявність торговельної марки; країна виробництва (походження); виробник; рік виробництва; новий чи вживаний; термін придатності.

Однак, оскільки лиштва розміру 70*8 в асортименті та лиштва розміру 70*10 в асортименті не мають однакові фізичні характеристики (ознака ідентичних товарів) та не можуть вважитися комерційно взаємозамінними (ознака однорідних товарів), то під визначення, викладені в пп. 14.1.80 та пп. 14.1.131 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, вони не підпадають.

Перевіркою встановлено включення ФОП ОСОБА_1 до складу валових витрат сум витрачених коштів на придбання лиштви розміру 70*8 в асортименті, придбаної у ТОВ «ТД ВОСТОК-Н» (код ЄДРПОУ 37049649).

ФОП ОСОБА_1 протягом 2015 - 2016 років не отримувала доходу від реалізації лиштви розміру 70*8 в асортименті, придбаної у ТОВ «ТД ВОСТОК-Н» (код ЄДРПОУ 37049649), у зв'язку з чим завищено витрати через включення до їх складу суми витрачених коштів на придбання лиштви розміру 70*8 в асортименті, чим порушено вимоги п. 177.2, п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Перевіркою, на підставі зареєстрованих податкових накладних, наданих видаткових накладних, оборотних відомостях по реалізації, руху товару за періоди 2015-2016 роки встановлено, що ФОП ОСОБА_1 протягом перевіряємого періоду було реалізовано товари за ціною нижче ціни придбання (детальний перелік товарів та їх ціни наведений в акті перевірки).

З огляду на матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 не були виписані податкові накладні на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною (договірною вартістю) їх постачання, у зв'язку з чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3847,97 грн.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 в порушення ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму ПДВ 3847,97 грн. через ненарахування податкових зобов'язань за фактом перевищення ціни придбання товарів/послуг над ціною їх реалізації.

Щодо посилання позивача на Закон України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», то слід зазначити, що наказ та направлення на перевірку були видані в грудні 2017 року і сама перевірка розпочалась 26.12.2017, а відповідно до ст. 6 вказаного Закону (в редакції до 01.01.2018) дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю), зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, та його територіальними органами. Оскільки Головне управління ДФС у Чернігівській області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, то на нього не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Чернігівській області прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2018 року.

Суддя Ю.О. Скалозуб