Ухвала суду № 74094155, 16.05.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/1360/18

УХВАЛА

іменем України

16 травня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В.

за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника позивача: ОСОБА_1, представника третьої особи: ОСОБА_2 розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" до Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АПК Колос-Агро" про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 ТОВ "Лендком Симонів" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Білогірської РДА Хмельницької області, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача про реєстрацію права оренди на земельні ділянки.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що спірні рішення підлягають скасуванню, оскільки державний реєстратор Реєстраційної служби Білогірського районного управління юстиції Хмельницької області ОСОБА_3 усупереч вимогам чинного законодавства повторно зареєструвала право оренди на ті ж самі земельні ділянки за ТОВ "АПК Колос-Агро" під час дії укладених договорів оренди землі з ТОВ "Лендком Симонів", які є чинними та в судовому порядку недійсними не визнавалися, про що прийняті відповідні рішення від 15.03.2016 №28729323, № 28741488; від 17.03.2016 №28795797.

ТОВ "Лендком Симонів" просить скасувати зазначені рішення, оскільки відповідач фактично здійснила подвійну реєстрацію договорів оренди землі з тими самими фізичними особами щодо належної їм земельної ділянки, проте з різними юридичними особами.

На обґрунтування своєї позиції ТОВ "Лендком Симонів" зазначило, що між ним та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у 2012 укладено договори оренди землі на 10 років. Ці договори були зареєстровані в Державному реєстрі земель, а тому у відповідача були відсутні підстави для реєстрації аналогічних прав за третьою особою, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без участі представника, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив врахувати надані ним пояснення та при розгляді даної адміністративної справи поклався на думку суду.

Дослідивши наведені в позові доводи, перевіривши матеріали справи суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п.24 рішення від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза "судом встановленим законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12.10.1978 у справі "Занд проти Австрії" зазначив, що поняття "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України та ст.5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

Згідно із п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За приписами п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

За правилами ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

З огляду на те, що спірні правовідносини пов'язані з невиконанням умов цивільно-правової угоди, цей спір не є публічно-правовим, а випливає з договірних відносин і має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Таку правову позицію висловила ОСОБА_7 Верховного Суду, яка викладена в постанові від 04.04.2018 у справі №817/1048/16, і суд не вбачає правових підстав відступити від цієї позиції.

Крім того, незважаючи на те, що ТОВ "Лендком Симонів" не має на меті висувати вимоги щодо визнання свого права на користування земельною ділянкою, однак питання правомірності укладення цивільно-правової угоди, на підставі якої відбулася реєстраційна дія, обов'язково стане перед судом, який вирішуватиме цей спір.

Скасування рішення державного реєстратора з проведення реєстраційної дії за договором оренди землі, обов'язково буде впливати на майнові права тієї юридичної особи, щодо якої ця реєстраційна дія буде скасована.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що зазначена категорія спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів, і вважає, що провадження в цій справі з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.238 КАС України необхідно закрити.

Разом з тим, відповідно до ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п.1 ч.1 ст.238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Враховуючи викладене, суд роз'яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.

Повторне звернення з тією самою позовною заявою до Хмельницького окружного адміністративного суду не допускається.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

провадження у справі №822/1360/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лендком Симонів" до Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішеннь закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 21 травня 2018 року

Головуючий суддя ОСОБА_8