Рішення № 74093937, 18.05.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/695/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області (надалі також відповідач 1, ГУНП в Полтавській області), Ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області (надалі також відповідач 2, Ліквідаційна комісія УДАІ УМВС в Полтавській області) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

1. визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції у Полтавській області, оформлену листами № 2244/115/29/01-2016 від 16.12.2016 року, №666/115/29/01-2017 від 24.11.2017 року, а також листами управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області № 11/5-12 від 31.01.2018 року, № 11-5-74аз від 22.02.2018 року у призначенні ОСОБА_1 одноразової допомоги як особі, що отримали інвалідність під час виконання службових обов"язків;

2. Зобов"язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у зв"язку з подією, що сталася 23.07.2010 року, під час виконання нею службових обов"язків, у розмірі, встановленому підпунктом б) пункту 3 частини 1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію" для інвалідів 2 групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, а саме у сумі 528 600 грн.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2018 року ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, Ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала наступним. ОСОБА_1 23.07.2010 року, перебуваючи на службі та виконуючи свої службові обов"язки, отримала травму голови, у зв"язку з чим перебувала на лікуванні.

За даним фактом УДАІ УМВС України в Полтавській області проводилося службове розслідування, складено акт № 54 від 01.10.2010 року про нещасний випадок з висновком про те, що нещасний випадок трапився в період проходження служби при виконанні службових обов"язків.

Внаслідок отриманої травми в наступному у зв'язку з погіршенням стану здоров'я проходила військово-лікарську комісію МВС України, яка 25.05.2016 року провела огляд та встановила пов'язаність отриманої травми, погіршення стану здоров'я з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Визнана також непридатною до військової служби в мирний час, обмежено придатною у військовий час.

В подальшому на підставі акту огляду медико-соціальної експертної комісії АВ №0551997 позивачу з 14.07.2016 року встановлено другу групу інвалідності у зв'язку з травмою, пов'язаною із виконанням службових обов'язків.

24.10.2016 року позивач звернулася до ГУНП в Полтавській області з заявою про нарахування й виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням другої групи інвалідності внаслідок травми при виконанні службових обов'язків.

Листом № 2244/115/29/01-2016 від 16.12.2016 року ГУНП в Полтавській області відмовило позивачу у виплаті цієї одноразової допомоги, мотивувавши таку відмову тим, статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» не зазначені випадки, за яких така допомога призначається поліцейським, яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, поранення, отриманого під час виконання службових обов'язків та пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. При цьому ГУНП посилалося на очікування внесення змін до законодавства, після чого питання позивача буде розглянуто.

24.11.2017 року ГУНП в Полтавській області листом №666/115/29/01-2017 повідомило ОСОБА_1 про те, що у виплаті одноразової допомоги їй відмовлено на підставі того, що матеріали розслідування нещасного випадку, що стався з нею, не відповідають вимогам Порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 року. Зокрема, акт форми Н-1* про нещасний випадок складено з недоліками, а саме не встановлене медичною документацією перебування чи неперебування потерпілої в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, відсутні особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Рекомендовано звернутися до керівництва підрозділу, який склав висновок службового розслідування та акти Н-1, Н-5, для усунення недоліків.

З цим питанням ОСОБА_1 звернулася до Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Полтавській області, яка у відповідь на її звернення листами від 31.01.2018 року та від 22.02.2018 року повідомила, що звернулася зі запитами, до лікувальних установ, куди були госпіталізована ОСОБА_1 після отримання травми. Згідно отриманих повідомлень, стан алкогольного сп'яніння, вживання наркотичних засобів чи психотропних речовин не підтверджено. У зв'язку з цим відсутні підстави для складення нових актів форми Н-1, Н-5, оскільки нові обставини відсутні.

Отримавши вказані відмови відповідачів, позивач звернулася до суду з даним позовом.

У підготовчому судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала. Надала пояснення, яке ідентичне за змістом викладеним вище обставинам. На задоволенні своїх позовних вимог наполягала та додаткове пояснення своєї позиції по справі надала у відповіді на відзив відповідача 1 (а.с.85-89). У судове засідання, у якому був призначений розгляд справи по суті, не з'явилася, направивши до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачі проти задоволення позовних вимог заперечували.

Відповідач 1, ГУНП в Полтавській області, у відзиві на позов, як і представник цього відповідача у підготовчому судовому засіданні, а також і у запереченні по справі, вказував на невідповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги Порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 року. А саме, акт форми Н-1* про нещасний випадок складено з недоліками: не встановлене медичною документацією перебування чи неперебування потерпілої в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, відсутні особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці, відсутні в матеріалах справи протокол огляду місця події та ескіз нещасного випадку. Посилався на те, що недоліки допущені УДАІ УМВС України в Полтавській області. Позовну вимогу про зобов'язання прийняти рішення та виплатити одноразову грошову допомогу зі вказанням її розміру розцінював як втручання у його дискреційні повноваження (а.с. 43-48).

Відповідач 2, Ліквідаційна комісія УДАІ УМВС України в Полтавській області, письмового відзиву на позов не надав. Представник відповідача 2 у підготовчому судовому засіданні повідомив про свою позицію по справі: вважав необґрунтованими позовні вимоги саме до Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Полтавській області.

Представники обох відповідачів з'являлися у підготовче судове засідання, надали пояснення щодо свого ставлення до позову та обставин справи. У судове засідання, у якому був призначений розгляд справи по суті, надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, у цих заявах заперечували проти задоволення позову у повному обсязі.

Таким чином, по закриттю стадії підготовчого судового засідання та призначення справи до розгляду по суті подальший розгляд справи відбувся у письмовому провадженні.

Фактичні обставини

ОСОБА_1 з 27.11.2006 року прийнята на службу до органів внутрішніх справ України, на службі перебувала до 06.11.2015 року. З 07.11.2015 року перебувала на службі Національної поліції. 31.05.2016 року звільнена з Національної поліції через хворобу на підставі п. 2 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Учасниками справи не оспорювалося та матеріалами справи підтверджено, що 23.07.2010 року в приміщенні УДАІ УМВС України в Полтавській області зі ОСОБА_1, державтоінспектором відділу ДАІ з обслуговування м.Полтава та АТІ, стався нещасний випадок: падіння, внаслідок якого отримана травма. Після отримання травми ОСОБА_1 доставлена до Полтавської центральної районної лікарні, де проходила лікування.

04.08.2010 року ОСОБА_1 звернулася до керівництва з рапортом щодо проведення службового розслідування за фактом отримання нею травми.

За наслідками проведеного службового розслідування УДАІ УМВС України в Полтавській області складено акт форми Н-1 від 01.10.2010 року № 54, де викладені обставини травмування ОСОБА_1, пунктом 9 якого встановлено відсутність перебування потерпілої у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, порушень законодавства з питань охорони праці не виявлено. За висновком цього акту, нещасний випадок стався в період служби при виконанні службових обов'язків (а.с.23).

Також складено акт від цієї ж дати, 01.10.2010 року форми Н-5* розслідування нещасного випадку, що стався зі ОСОБА_1; висновок службового розслідування від 30.09.2010 року, які містять ті ж дані: нещасний випадок стався зі ОСОБА_1 під час проходження служби у зв'язку із виконанням службових обов'язків (а.с.24, 25).

25.05.2016 року ОСОБА_1 проведено медичний огляд військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Полтавській області». Наслідки огляду оформлені свідоцтвом про хворобу № 144-с (а.с.26).

Відповідно оглядом встановлено та свідоцтвом про хворобу підтверджено наявність у ОСОБА_1 захворювання, викликаного травмою, яка «Так, пов'язана з виконанням службових обов'язків» ( а.с. 26 зворотній бік). За висновком ВЛК, ОСОБА_1 внаслідок діагностованого захворювання є непридатною до військової служби у мирний час, є обмежено придатною у військовий час.

У подальшому на підставі отриманих захворювань 14.07.2016 року ОСОБА_1 медико-соціальною експертизою встановлена друга група інвалідності на підставі отримання травми, пов'язаної із виконанням службових обов'язків. Вказане підтверджується випискою з акту огляду МСЕК серії АВ № 0551997 (а.с.28).

24.10.2016 року ОСОБА_1 звернулася із рапортом до начальника ГУНП в Полтавській області, у якому порушила питання про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності внаслідок травми, отриманої при проходженні служби в органах внутрішніх справ.

Листом № 2244/115/29/01-2016 від 16.12.2016 року ГУНП в Полтавській області повідомило позивачу, що статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію» не зазначені випадки, за яких така допомога призначається поліцейським, яким інвалідність встановлена внаслідок захворювання, поранення, отриманого під час виконання службових обов'язків та пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Повідомило, що триває процес внесення змін до цієї статті Закону та питання виплати їй допомоги буде вирішено після внесення змін до законодавства (а.с.30).

24.11.2017 року ГУНП в Полтавській області направило на адресу ОСОБА_1 лист №666/115/29/01-2017, яким повідомило про те, що у виплаті одноразової допомоги відмовлено на підставі того, що матеріали розслідування нещасного випадку, що стався з нею, не відповідають вимогам Порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України № 1346 від 27.12.2002 року. Зокрема, акт форми Н-1* про нещасний випадок складено з недоліками, а саме перебування потерпілої в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння (тверезість) невстановлене відповідною медичною документацією; відсутні особи, які допустили порушення законодавства про охорону праці. Крім того, матеріали не містять протоколу та ескізу місця події. Рекомендовано звернутися до керівництва підрозділу, який склав висновок службового розслідування та акти Н-1, Н-5, для усунення недоліків.

З приводу усунення таких недоліків ОСОБА_1 10.01.2018 року звернулася до голови Ліквідаційної комісії УДАІ УМВС України в Полтавській області зі письмовою заявою про приведення актів Н-1, Н-5* у відповідність з вимогами ГУНП в Полтавській області.

Листом № 11/5-12 від 31.01.2018 року Ліквідаційна комісія УДАІ УМВС України в Полтавській області повідомила ОСОБА_1, що звернулася з відповідними запитами до лікувальних установ та за результатами надходження запитуваної інформації повідомить додатково.

На такі запити Полтавський обласний наркологічний диспансер відповів, що не має можливості надати інформацію, оскільки відповідна медична документація знищена по закінченню строку зберігання.

Полтавська ЦРЛ повідомила, що після звернення ОСОБА_1 за лікуванням, їй було видано лікарняний лист. Роз'яснила, що про отримання працюючою особою травми у стані алкогольного чи іншого сп'яніння лист непрацездатності видається зі спеціальною про це відміткою (а.с.36).

До матеріалів справи позивачем ОСОБА_1. додано лист непрацездатності, що виданий їй 04.08.2010 року Полтавською ЦРЛ. У цьому листі відсутні будь-які відмітки щодо перебування хворої у стані алкогольного чи іншого сп'яніння (а.с. 27).

Листом № 11/5-74аз від 22.02.2018 року Ліквідаційна комісія УДАІ УМВС України в Полтавській області повідомила ОСОБА_1, що у зв'язку з тим, що за отриманими на запити відповідями відсутні нові обставини, повторне розслідування нещасного випадку та виготовлення нових актів Н-1 та Н-5 недоцільне (а.с.37).

Після отримання цих листів позивач звернулася до суду з даним позовом.

Нормативно-правове регулювання

Призначення та виплата одноразової грошової допомоги працівникам Національної поліції, яким встановлена інвалідність внаслідок травми (захворювання), отриманої у зв'язку із виконанням службових обов'язків під час несення служби, врегульована законодавством наступним чином.

Відповідно до положень статті 1 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про національну поліцію» (надалі - Закон № 580-VIII), Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом убезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.

Пунктом 3 частини першої статті 97 Закону № 580-VIII визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання у разі визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Відповідно до положень частини другої зазначеної статті порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до статей 97-101 Закону України «Про Національну поліцію» з метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського наказом Міністерства внутрішніх справ України № 4 від 11.01.2016 року затверджено Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Вказаний Порядок визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського та випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського: пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зокрема, вказаним Порядком визначено серед інших обставин - захворювання або поранення (контузії, травми або каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ (підпункт 4 пункту 4 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.

Випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського визначені пунктом 4 розділу І «Загальні положення» Порядку, зокрема: 2) під час виконання службових обов'язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов'язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Умови виплати ОГД» зазначеного Порядку є:

1) у разі загибелі (смерті) поліцейського - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;

2) у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії;

3) у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках.

Як встановлено судом раніше інвалідність позивачеві встановлена з 14.07.2016 року.

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги визначено у розділі IV «Призначення і виплата ОГД» Порядку.

Відповідно до пункту 1 зазначеного розділу Порядку, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Відповідно до пункту 3 зазначеного розділу Порядку, рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Розрахунок потреби в коштах для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається органами поліції до фінансового підрозділу центрального органу управління поліції, навчальними закладами до фінансового підрозділу Міністерства внутрішніх справ за встановленою формою.

Одноразова грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п'яти робочих днів після їх надходження, в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органів поліції або навчальних закладів (пункт 7 розділу IV Порядку).

Статтею 99 Закону № 580-VIII визначено розміри одноразової грошової допомоги.

Відповідно до частини 1 статті 99 Закону № 580-VIII, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Згідно підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 99 Закону № 580-VIII визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності: II групи - 200 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Стаття 101 Закону № 580-VIII передбачає підстави, за яких призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Суд наголошує на тому, що перелік підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Аналогічно пунктом 5 розділу І «Загальні положення» Порядку встановлено, що ОГД не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону.

Висновки щодо правозастосування

Вище викладені фактичні обставини справи, встановлені судом. Зокрема, встановлений та не піддається сумніву, у тому числі відповідачами, факт отримання позивачем ОСОБА_1 травми у ході виконання своїх службових обов'язків (акти Н-1,Н-5, висновок службового розслідування а.с.23-27); дата набуття інвалідності - 14.07.2016 року (підтверджується випискою до акта МСЕК, а.с.28). Ця ж дата, з огляду на зміст наведених вище норм, є датою набуття ОСОБА_1 права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до п. 3 ст.97 Закону № 580-VIII.

Фактично відповідач 1, який уповноважений на прийняття рішення про виплату ОГД, поставив під сумнів перебування ОСОБА_1 в момент отримання травми, пов'язаної зі здійсненням своїх службових обов'язків, у стані алкогольного або ж наркотичного сп'яніння. Вважав, що медична документація не доводить відсутності такого стану. Крім того, додатково вказував на окремі недоліки, які, як на його думку, містяться у матеріалах службового розслідування (відсутність винних осіб, відсутність протоколу огляду місця події та ескізу).

З даного приводу суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вказані критерії, відповідач 1, уповноважений на прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги, мав право відмовити у такій виплаті тільки на підставах, встановлених законом та за доведеності фактичних даних, що вказують на такі підстави.

Як зазначалося вище, перелік підстав для відмови виплати одноразової грошової допомоги і вичерпним і включає в себе лише чотири випадки: якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність, часткова втрата працездатності без визначення інвалідності поліцейського є наслідком:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Суд зауважує, що жодна з цих підстав для відмови у виплаті допомоги не встановлена і не доведена.

Окремі недоліки, на які вказував відповідач 1: відсутність винних осіб, відсутність протоколу огляду місця події та ескізу - взагалі не є підставами для можливої відмови у виплаті.

Фактично ГУНП в Полтавській області ставило під сумнів перебування ОСОБА_1 в момент отримання травми, пов'язаної зі здійсненням своїх службових обов'язків, у стані алкогольного або ж наркотичного сп'яніння.

Суд зауважує, що задля прийняття правомірного рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги, не позивач (ОСОБА_1.) має доводити відсутність такого стану, а відповідач повинен мати беззаперечні докази перебування особи у стані алкогольного або ж наркотичного сп'яніння. Такі докази відсутні. Крім того, матеріали справи, зокрема, лист непрацездатності ОСОБА_1, листи-повідомлення Полтавської ЦРЛ, акти Н-1, Н-5 є достатніми доказами того, що ОСОБА_1 в момент отримання травми, пов'язаної зі здійсненням своїх службових обов'язків, не перебувала у стані алкогольного або ж наркотичного сп'яніння.

Отже, суд приходить до висновку, що відмова ГУНП в Полтавській області у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги вчинена без достатньої на те підстави, необґрунтовано - а тому протиправно.

При цьому суд звертає увагу, що фактично відмова у виплаті одноразової допомоги вчинена ГУНП в Полтавській області листом від 24.11.2017 року №666/115/29/01-2017.

Тому суд, констатувавши порушення права позивача, задовольняє відповідну позовну вимогу у частині, та цю відмову (рішення) визнає протиправною і скасовує.

У той же час лист ГУНП в Полтавській області № 2244/115/29/01-2016 від 16.12.2016 року не є відмовою й не вказує на прийняття відповідачем жодного рішення за заявою ОСОБА_1 про виплату їй допомоги.

ОСОБА_1 звернулася зі заявою про виплату допомоги 24.10.2016 року. Фактично рішення за її заявою було прийнято тільки 24.11.2017 року, тобто більше ніж через рік.

Згідно пункту 1 розділу IV Порядку, у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою. У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення ОГД, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Відповідно до положень пункту 3 розділу IV Порядку, рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п'ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку.

Суд констатує порушення відповідачем 1, ГУНП в Полтавській області, вказаних строків.

Як наслідок, суд вважає за необхідне надавати правову оцінку зазначеному порушенню строків прийняття рішення і тому визнає протиправною бездіяльність ГУНП в Полтавській області, що виразилася у неприйнятті будь-якого рішення за заявою ОСОБА_1 від 24.10.2016 року про виплату їй одноразової грошової допомоги і була допущена з 25.10.2016 року по 24.11.2017 року.

Суд вказує, що УДАІ УМВС України в Полтавській області (Ліквідаційна комісія) не приймало жодних рішень щодо виплати чи відмови у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, та й на прийняття відповідних рішень не уповноважене. Листи про відсутність підстав для повторного службового розслідування та складення нових актів Н-1, Н-5 є обґрунтованими та за суттю своєю не є відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги. Тому Відповідач 2 не порушив і не міг порушити права позивача на виплату ОГД в даній справі, а відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо УДАІ УМВС України в Полтавській області.

Щодо способу захисту порушеного права.

Позивач просила зобов'язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області нарахувати та виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв'язку з подією, що сталася 23.07.2010 року, під час виконання нею службових обов'язків, у розмірі, встановленому підпунктом б) пункту 3 частини 1 ст. 99 Закону України "Про Національну поліцію" для інвалідів 2 групи - 300 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, а саме у сумі 528 600 грн.

Відповідачі вважали, що прийняття судом такого рішення є втручанням до їх дискреційних повноважень.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право особи на суд передбачає можливість отримати не лише формальний захист (визнання і підтвердження порушених прав), але й фактичний захист (тобто дійсне й ефективне поновлення порушених прав).

За наявності визначених законом умов, обставин справи, у суду виникають підстави для ефективного захисту порушеного права позивача шляхом, зокрема, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушеного права, або шляхом зобов'язання прийняти рішення. Це цілком узгоджується з положеннями Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

"Ефективний засіб правового захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Аналіз зазначених норм, у їх взаємозв'язку з нормами Кодексу адміністративного судочинства України, свідчить про те, що такі повноваження суд реалізує у разі встановленого факту порушення прав, свобод чи інтересів позивача, що зумовлює необхідність їх відновлення належним способом у тій мірі, у якій вони порушені. Зміст вимог адміністративного позову, як і, відповідно, зміст рішення, має виходити з потреби захисту саме порушених прав, свобод та інтересів у цій сфері.

Суд звертає увагу, що сам відповідач 1, ГУНП в Полтавській області, у своєму відзиві вказує (а.с.46 абз.4), що відповідно до Порядку та умов № 4 ГУНП наділено повноваженнями обрати з двох юридично допустимих рішень: прийняти рішення про виплату або про відмову в призначенні грошової допомоги.

Вище судом викладено висновки щодо відсутності підстав для рішення про відмову в призначенні грошової допомоги. Підстави з вичерпного переліку, визначеного статтею 101 Закону № 580-VIII - відсутні.

Таким чином, єдиним допустимим варіантом правомірної поведінки відповідача залишається прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги; інших варіантів правомірної поведінки ГУНП в даній ситуації закон не передбачає.

З огляду на вказане суд відхиляє доводи відповідача 1 про наявність у нього в даній ситуації дискреційних повноважень з приводу виплати позивачу допомоги та вважає за необхідний і єдино допустимий спосіб захисту порушеного права позивача - зобов'язання ГУНП в Полтавській області прийняти рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. У вчиненні такого зобов'язання з посиланням на конкретні суми, належні до виплати, суд не вбачає необхідності, оскільки розміри допомоги визначені законом.

З урахуванням всього викладеного, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул.Пушкіна, 83 м.Полтава ЄДРПОУ 40108630) та до Ліквідаційної комісії Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області (вул.Стешенка, 6 м. Полтава ЄДРПОУ 08682677) задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Полтавській області, що була допущена з 25.10.2016 року по 24.11.2017 року щодо неприйняття рішення з приводу призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі, яка отримала інвалідність під час виконання службових обов'язків.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Національної поліції у Полтавській області у призначенні та виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі, яка отримала інвалідність під час виконання службових обов'язків, вчинену у формі листа від 24.11.2017 року №666/115/29/01-2017.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції у Полтавській області прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги як особі, яка отримала інвалідність під час виконання службових обов'язків, на підставі підпункту «Б» пункту 3 частини 1 статті 99 Закону України «Про Національну поліцію».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Головуючий суддя І.С. Шевяков