Рішення № 74093895, 18.05.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1569/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гусева О.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Селімової О.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Погожого Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 подала позов до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одеса, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одеса від 30.03.2018 року №133/0-1 про відмову у перерахунку пенсії;

- зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одеса здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.01.2018 року у розмірі 87 % від заробітної плати в сумі 6800 гривень з урахуванням усіх її складових, на які нараховані страхові внески, вказані у довідці, виданої 13.03.2018 року №400/01.01.-25 Миколаївською облдержадміністрацією.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач перебуває на обліку на обліку в Малиновському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одеса та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993.

Позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України та отримала рішення відповідача про відмову в перерахунку. Вказану відмову Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м.Одеса позивач вважає протиправною.

Також, позивач зазначає, що має право на перерахунок пенсії, оскільки таке право є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань, у зв'язку з чим має застосовуватися законодавство, що було чинним на момент виникнення спірних правовідносин - призначення позивачеві пенсії, адже вона відпрацювала на державній службі необхідний для її отримання час і сподівалася що право на її перерахунок в подальшому гарантоване державою.

В письмовому відзиві на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю зазначивши при цьому, що оскільки чинним законодавством України (Закон України "Про державну службу" від 01.12.2015 № 889-VІІІ, постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2015 № 1013) скасовано право на перерахунок призначених пенсій у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу у зв'язку з підвищенням розміру посадового окладу працюючого державного службовця.

Відповідач наголошує, що відмова об'єднаного управління не є звуженням обсягу вже набутих прав Позивача та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, заслухавши пояснення сторін суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що позивач перебуває на обліку в Малиновському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одесі та отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" у розмірі 87% заробітної плати.

ОСОБА_1 22.03.2018 року звернулась до Малиновського об'єднаного управління ПФУ в м.Одеса із заявою про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", у зв'язку зі збільшенням посадових окладів державних службовців згідно постанови КМУ від 09.12.2015 року №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» та Постанови КМУ від 25.01.2018 року №24 «Про впорядкування структури заробітної плати працівників державних органів, судів та установ системи правосуддя у 2018р.». Також позивачем було надано довідку надану департаментом економічного розвитку та регіональної політики Миколаївської державної адміністрації від 13.03.2018 року №400/1.01-25 про складові заробітної плати по посаді провідного спеціаліста департаменту, з якої позивачу була призначена пенсія.

30 березня 2018 року Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одеса надіслало позивачеві лист № 133/0-1, відповідно до якого повідомило ОСОБА_1, що відповідно до пункту 13 Прикінцевих положень розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій» від 03.10.207 року №2148-VIII (далі Закон №2148) у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до Закону №3723 «Про державну службу», її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсії, встановлений до набрання чинності Закону №2148, не переглядається та пенсія не індексується. Для перерахунку позивачу пенсії на цей час підстави відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною сьомою статті 21 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" в редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Відповідно до частини 2 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року (далі - Закон № 3723-XII), в редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Згідно із частиною четвертою статті 37 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.

Статтею 37-1 Закону № 3723-XII, в редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

З метою вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії Кабінет Міністрів України 31 травня 2000 року прийняв постанову № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії", згідно з пунктами 4 та 5 якої, в редакції, чинній на момент призначення позивачеві пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", за винятком працюючих, визначається на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсії провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

В подальшому вказані правові норми зазнали змін як щодо права особи на отримання пенсії, так і щодо її розміру у відсотках до заробітку та порядку її призначення та перерахунку.

Так, з 01 січня 2015 року стаття 37-1 Закону № 3723-XII була чинною в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України", згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 змін, що вносились до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", яка набрала чинності 15 грудня 2015 року, у постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії" пункт 4 виключено, абзац перший пункту 5 викладено в такій редакції: "Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Відтак, з 01 січня 2015 року в Законі № 3723-XII, а з 15 грудня 2015 року в постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітної плати для обчислення пенсії" відсутні норми, які б регламентували умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям.

Окрім цього, з 01 травня 2016 року набрав чинності новий Закон України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким встановлено інші правила щодо пенсійного забезпечення державних службовців.

Зокрема, згідно із статтею 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який не містить норм щодо перерахунку пенсій, аналогічних тим, що втратили чинність.

Окрім цього, 01 квітня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII (далі - Закон №2 13-VIII), пунктом п'ятим Прикінцевих положень якого передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Закон № 213-VIII чинний, а до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, прийнято не було, то, відповідно, з вказаної дати скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються, зокрема, відповідно до Закону № 3723-XII.

Відповідно до абз 3 ст. 22 Конституції України Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод повинні визначатися виключно законами України. При визначенні прав людини і громадянина в законі розкривається насамперед їх зміст і, як правило, обсяг.

Згідно зі статтею 21 Конституції України, згідно з якою права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Отже, Конституція України не допускає порушення прав і свобод людини, в тому числі і права на соціальний захист, закріпленого у її статті 46 і віднесеного до основоположних прав і свобод (абзац другий підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-рп/2009). Таким чином, обмеження права на соціальний захист з таких підстав як неможливість його фінансового забезпечення і необхідність запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України не є „конституційно допустимим".

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що оскільки, на момент виходу позивача на пенсію в серпні 2002 року стаття 37-1 Закону № 3723-XII діяла і передбачала пов'язане із цим право на перерахунок раніше призначених пенсій, то зазначена норма зберігає юридичну силу як для позивача, так і для відповідача.

З огляду на зазначене, суд вважає необхідним задовольнити частково позовні вимоги Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема, в частині визнання протиправною відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії, і зобов'язання відповідача провести такий перерахунок та виплату пенсії з 30.03.2018 р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295 підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 до Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії, зобов'язання вчинити певні дії.

Визнати протиправним та скасувати рішення Малиновського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі від 30.03.2018 року №133/0-1 про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одеса здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії починаючи з 30.03.2018 року у розмірі 87 % від заробітної плати в сумі 6800 гривень з урахуванням усіх її складових, на які нараховані страхові внески, вказані у довідці, виданої 13.03.2018 року №400/01.01.-25 Миколаївською облдержадміністрацією.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Гусев

.