Рішення № 74093887, 15.05.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р. № 820/1608/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рубан В.В., розглянувши у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції в Харківській області (64309, Харківська обл., м.Ізюм, вул. Покровська, 32, ідентифікаційний код 41430594) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківській області, у якому просить суд:

- визнати бездіяльність Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківської області щодо не скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, застосоване до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Ізюм Харківської області, зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, в межах виконавчого провадження № 37715132 - протиправною;

- зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському. Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківської області, місцезнаходження якого 64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська, 32, ідентифікаційний код 41430594, скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилась місто Ізюм Харківської області, зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, застосоване в межах виконавчого провадження № 37715132.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року задоволено позов Ізюмської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.12.2012 року по справі № 2016/5034/2012, подання державного виконавця виконавчої служби міськрайонного управління юстиції Харківської області задоволено, тимчасово обмежено боржника громадянина України ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання судових зобов`язань в межах виконавчого провадження № 37715132. Позивачем зазначено, що на даний час, погашено податкову заборгованість перед державою, проте питання про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України відповідачем не вирішено. Вважає, що такі дії відповідача призводять до порушення прав позивача на свободу пересування.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, часта місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, часта місце розгляду справи повідомлений належним чином, у письмових запереченнях на позов зазначив, що у зв`язку з виконанням зобов`язань перед органами доходів і зборів боржником лише у лютому 2018 року, про що свідчить довідка Головного управління ДФС у Харківській області № 1801 від 22.02.2018 року у державного виконавця відсутні підстави для скасування заходів примусового виконання рішення, в тому числі і тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.10.2011 року задоволено позов Ізюмської об`єднаної державної податкової інспекції Харківської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості; стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь держави заборгованість перед бюджетом у розмірі 114502.00 грн.

У Відділі державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області перебувало виконавче провадження № 37715132 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-12288/11/2070, виданого 09.12.2011 року Харківським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави заборгованість перед бюджетом у розмірі 114502,00 грн.

У грудні 2012 року державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області Харіна Я.І. звернулася до Ізюмського міськрайонного суду з поданням, погодженим з начальником ВДВС, про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань ОСОБА_1

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.12.2012 року по справі № 2016/5034/2012 подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі задоволено; Тимчасово обмежено боржника громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка міста Ізюм Харківської області, зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа (паспорт НОМЕР_2, виданий Ізюмським МРВ УМВС України в Харківській області 23.08.2001 року) до виконання судових зобов`язань.

27.02.2014 року постановою старшого державного виконавця Думенко Ю.В. Відділу державної виконавчої служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області виконавчий лист № 2а-12288/11/2070, виданий 09.12.2011 року Харківським окружним адміністративним судом повернуто стягувачу - Ізюмській об`єднаній державній податковій інспекції ГУ Міндоходів у Харківській області на підставі п.2 ч.1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язк із відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

21.02.2018 року ОСОБА_1 звернулася до відділу з заявою про зняття обмеження у праві виїзду за межі України у зв`язку зі сплатою заборгованості, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів Головного управління ДФС у Харківській області № 1741/ФОП/20-40-17-04-22. Листом від 22.02.2018 року № 4700 Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм повідомлено, що відсутні підстави для зняття тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України .

У відзиві на позов відповідач повідомив, що на виконанні у відділу перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-12288/11/2070, виданого 09.12.2011р. Харківським окружним адміністративним судом. Згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення від 27.02.2018р., затвердженого начальником відділу 27.02.2018р. виконавче провадження № 371532 знищене.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч.1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч.1,2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV, який діяв станом на 10.12.2012р., державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджено, що на час розгляду справи в суді, у позивача відсутня заборгованість про стягнення якої було відкрите виконавче провадження, як і відсутнє на виконанні у відповідача виконавче провадження № 37715132 відносно ОСОБА_1 як боржника, однак наявне тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України, застосоване відносно позивача на підставі ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 19.12.2012 року, за поданням державного виконавця при виконанні виконавчого провадження № 37715132.

Таким чином, у спірних правовідносинах наразі немає підстав для чинності застосованих обмежень відносно позивача як боржника, наявність якого обмежує права позивача, отже суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку що позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції в Харківській області про бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Барвінківському, Борівському, Ізюмському районах та місту Ізюм Головного територіального управління юстиції у Харківської області (64300, Харківська область, м. Ізюм, вул. Покровська, 32, ідентифікаційний код 41430594) вчинити дії по скасуванню тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа громадянину України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Ізюм Харківської області, зареєстрована і мешкає за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, застосованого в межах виконавчого провадження № 37715132.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рубан В.В.