Рішення № 74093825, 07.05.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2018 р. Справа №818/1283/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Заіченко А.М.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Васильченко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №№818/1283/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (далі по тексту - відповідач-1, Міноборони України), Сумського обласного військового комісаріату (далі по тексту - відповідач-2, СОВК), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міноборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного у п.37 протоколу №121 від 24.11.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги;

- зобов'язати Міноборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, у зв'язку із встановленням мені другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01.01.2017, та надіслати вказане рішення СОВК для видання наказу про виплату такої допомоги ОСОБА_1;

- зобов'язати СОВК повторно направити документи ОСОБА_1 щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міноборони України.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 02.09.2013 йому вперше було встановлено III групу інвалідності, причина інвалідності: поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. З тих же підстав 01.06.2017 йому встановлено ІІ групу інвалідності. У зв'язку з цим позивач подав до СОВК (через Кролевецький РВК) заяву з пакетом документів про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку із встановленням II групи інвалідності. Рішенням Комісії Міноборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум від 24.11.2017 №121 п. 37 позивачу було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, одночасно, було зазначено, що зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.

Вищевказане рішення про відмову у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги позивач вважає протиправним, оскільки має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності згідно Порядку №975 в розмірі, визначеному у п.п.3 пункту 6 вказаного Порядку - 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 0101.2017.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник Міноборони України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві проти позову заперечував та зазначив, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги, враховуючи те, що він був звільнений зі строкової військової служби 11.05.1987 та інвалідність встановлена з підстав поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а не з підстав захворювання, то Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на позивача не розповсюджується (а.с.44-46).

Представник СОВК у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, викладених у запереченні та зазначила, що військоматом було здійснено всі передбачені законом дії, які відносяться до його компетенції відповідно до порядку №975. Одночасно зазначила, що зміна групи інвалідності позивача відбулась понад дворічний термін, що не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності (а.с.29-30).

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходив строкову військову службу з 16.04.1985 по 11.05.1987, приймав участь у бойових діях в Республіці Афганістан з 11.08.1985 по 11.05.1987 у складі військової частини п/п 93992, що підтверджується записами у військовому квитку (а.с.9).

Позивач з 03.03.1986 по 28.03.1986 перебував на лікуванні у військовому шпиталі в/ч 94777/650 ЦВШ Кабул ДРА у зв'язку з отриманням черепно-мозкової травми, контузії середньої тяжкості та осколкових поранень. Вказані травми бойові, отримані при виконанні обов'язків військової служби, а саме при виконанні завдання - автомобіль підірвався на міні. Наведені обставини підтверджуються військовим квитком, архівною довідкою філіалу Центрального архіву військово-медичних документів МО РФ від 10.09.2015 №6/2/0-734 (а.с.18).

02.09.2013 ОСОБА_1 було встановлено III групу інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК Серії 10 ААВ № 591105 (а.с.20). Причина інвалідності - поранення пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

З тих же підстав 01.06.2017 позивачу встановлено ІІ групу інвалідності, що підтверджуються довідкою МСЕК серія 12 AAA №668714 від 23.06.2017 (а.с.24).

На підставі викладеного вище, позивач подав до СОВК (через Кролевецький РВК) заяву з пакетом документів про виплату одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у зв'язку із встановленням II групи інвалідності.

Рішенням Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги і компенсаційних сум від 24.11.2017 № 121 пункт 37 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що ч. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції, яка діяла на час первинного встановлення інвалідності, а також згідно п.п.4 п.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних та навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №499, одноразова грошова допомога військовослужбовцям строкової служби призначається у разі, якщо інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мало місце в період проходження військової служби, настала не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби (а.с.15).

Одночасно було зазначено, що зміна групи інвалідності відбулася понад дворічний термін, що згідно з ч. 4 ст. 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, не дає підстав для здійснення доплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною групи інвалідності.

Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.

Соціальний захист військовослужбовців визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту - Закон), де зазначено що це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Частиною 1 ст. 16 Закону встановлено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до ч. 6 ст. 16 Закону (в редакції чинній на час встановлення первинно III групи інвалідності - 02.09.2013) - у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби під час проходження військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі, що визначається у відсотках від загальної суми допомоги на випадок загибелі (смерті), встановленої п.5 цієї статті.

На час встановлення ОСОБА_1 II групи інвалідності (01.06.2017) спірні правовідносини регулювалися п. 6. ч. 2 ст. 16 Закону в редакції, відповідно до якої одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) чи спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

Виходячи з тлумачення статті 16 Закону, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві.

Аналогічна правова позиція викладена і у рішенні Верховного Суду України від 27.02.2018 по справі №822/6118/15, від 21.04.2015 по справі №21-135а15.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримав травму під час проходження строкової військової служби, у зв'язку з чим 02.09.2013 було встановлено III групу інвалідності, тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом.

Позивач зазначив, що він не отримував одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням III групи інвалідності. Дана обставина також підтверджується листом Сумського обласного військового комісаріату від 17.05.18 № 516 (а.с. 49). Другу групу інвалідності позивачу встановлено 01.06.2017.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.

Пунктом 3 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975 передбачено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Як вже зазначалося вище, II групу інвалідності позивачу встановлено 01.06.2017 (довідка МСЕК серія 12 ААА №668714 від 23.06.2017) у зв'язку з пораненням пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби в країні, де велись бойові дії.

На день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги, 01.06.2017, діяв Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (далі - Порядок №975). Отже, норми Порядку №975 поширюються на спірні відносини, оскільки вони набрали чинності з 24.01.2014, тобто до дати встановлення другої групи інвалідності.

Така правова позиція викладена і в ухвалі Вищого адміністративного Суду від 30.05.2016 по справі №К/800/11300/16.

За таких умов позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності згідно Порядку №975 в розмірі, визначеному у п.п.3 п. 6 вказаного Порядку - 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року.

Одночасно, помилковим є посилання відповідача на відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 4 ст. 16-3 Закону, оскільки вказана норма регулює питання доплати одноразової грошової допомоги. Як вже було зазначено, жодних виплат раніше позивач не отримував і звернувся із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням II групи інвалідності вперше, а не її доплати.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

З огляду на викладені вище обставини, рішення Комісії Міноборони України, викладеного у п.37 протоколу №121 від 24.11.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги є протиправним та підлягає скасуванню, а тому вимога про зобов'язання Міноборони України прийняти рішення про призначення такої допомоги - підлягає задоволенню.

Разом з тим, на переконання суду, достатнім та допустимим є задоволення вказаних вище позовних вимог для поновлення прав позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги про зобов'язання СОВК повторно направити документи щодо призначення одноразової грошової допомоги розпоряднику бюджетних коштів - Міноборони України - є похідними від вказаних вище вимог, у зв'язку з чим суд відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Сумського обласного військового комісаріату про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, викладеного у п.37 протоколу №121 від 24.11.2017 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги.

Зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у відповідності з Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975, у зв'язку із встановленням йому другої групи інвалідності в розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня 2017 року.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Соколов

Повний текст рішення складено 17.05.2018 року.