Рішення № 74092901, 03.05.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2018 року м. Житомир справа № 806/1062/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попової О. Г.,

секретар судового засідання Бойко Т.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання призначити та виплатити пенсію,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом, в якому просить:

- визнати протиправною відмову ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити ОСОБА_3 дострокову пенсію за віком, викладену в листі ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №9251/03-10-5 від 03.11.2017;

- зобов'язати Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити, нараховувати, виплачувати ОСОБА_3 дострокову пенсію за віком, відповідно до абзацу 6 частини 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та ч.1 ст. 45 цього ж Закону, починаючи з часу звернення за призначенням пенсії - 25 жовтня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на момент звернення із позовом до суду ОСОБА_3 є працівником Збройних Сил України. Вказує, що 25.10.2017 позивач зверталась до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із письмовою заявою з проханням призначення дострокової пенсії за віком відповідно до абзацу 6 частини 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надала відповідачу весь необхідний пакет документів.

За твердженнями позивача, Бердичівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом вих. №9251/03-10-5 від 03.11.2017 відмовило ОСОБА_3 у призначенні дострокової пенсії за віком із посиланням на те, що позивач є виключно працівником, а не військовослужбовцем Збройних Сил України.

На думку позивача, вказана відмова є протиправною та суперечить нормам чинного законодавства.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.

Відповідач у строк та в порядку, визначеному ст. 162, ч.1 ст, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) надіслав до відділу документального забезпечення суду відзив на позовну заяву вих. №2608/07 від 09.03.2018, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю. (а.с. 22-23)

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 03.04.2018 о 10:00.

В підготовче судове засідання, призначене на 03.04.2018 о 10:00 прибули позивач та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.04.2018 закінчено підготовче провадження та перейдено до розгляду справи по суті, в судовому засіданні оголошено перерву до 24.04.2018 о 12:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 03.04.2018.

Позивачем в порядку ст. 163 КАС України надіслано до відділу документального забезпечення суду відповідь на відзив від 14.04.2018. (а.с. 45-47)

В судове засідання, призначене на 24.04.2018 о 12:00 прибули позивач, представник позивача та представник відповідача. Протокольною ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.04.2018 в судовому засіданні оголошено перерву до 03.05.2018 о 14:00, що зафіксовано секретарем судового засідання у протоколі судового засідання від 24.04.2018.

В судове засідання призначене 03.05.2018 о 14:00 прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив від 14.04.2018 (а.с. 45-47).

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву вих. №2608/07 від 09.03.2018 та зазначав, що оскільки позивач не є військовозовов'язаною, відповідач правомірно відмовив у призначенні дострокової пенсії за віком (а.с. 22-23).

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_3 є працівником Збройних Сил України та працює у військовій частині А3091 у м. Бердичів, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою №498 від 19.02.2018 за підписом ТВО командира військової частини А3091. (а.с. 13)

Встановлено та не заперечується сторонами, що 25.10.2017 позивач зверталась до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із письмовою заявою з проханням призначення дострокової пенсії за віком відповідно до абзацу 6 частини 3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із відповідним пакетом документів.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії рішення ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 01.11.2017 №31, ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до абз. 6 п.3 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV. Зокрема, зазначено, що згідно довідки від 04.09.2017 №650, яка видана військовою частиною А3091, ОСОБА_3 є працівником Збройних Сил України. Вказано, що ОСОБА_3 буде мати право виходу на пенсію за віком на загальних підставах згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (а.с. 38-39)

ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №9251/03-10-5 від 03.11.2017 позивачу повідомлено, що її заяву про призначення пенсії за віком від 25.10.2017 розглянуто.

Зазначено, що ОСОБА_3 звернулась із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до абз.6 п.3 розділу XV Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" та надала документи, зокрема: трудову книжка БТ-І № 3494607 та копію трудової книжки, копію паспорта ВМ042768, який виданий 19.10.1995 ОСОБА_4 МРВ УМВС, копію картки платника податків № 64625 про присвоєння ідентифікаційного номеру, довідку про службу в армії від 07.09.2017 № 487, довідку № 650 від 04.09.2017 про участь в антитерористичній операції, яка видана військовою частиною А у3091, копію посвідчення УБД №113686 учасника бойових дій.

Відповідно до п.19 ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасниками бойових дій визначаються, зокрема: військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Згідно з абз. 6 п. 3 розділу XV Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків надано військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, добровольцям, резервістам, військовозобов’язаним, яким надано статус інваліда війни або учасника бойових дій у зв’язку з безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, безпосереднім перебуванням у районах антитерористичної операції у період її проведення, а в разі загибелі (смерті) таких осіб - членам їх сімей.

Згідно довідки віл 04.09.2017 року № 650, яка видана військовою частиною А3091, ОСОБА_3 є працівником Збройних Сил України.

Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії за віком відповідно до абз.6 п.3 розділу XV Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Зазначено, що позивач буде мати право виходу на пенсію за віком на загальних підставах згідно статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". (а.с. 11-12)

Не погоджуючись із наданою відмовою та вважаючи її протиправною, наголошуючи, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до абз. 6 п.3 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, ОСОБА_3 звернулась із вказаним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи оскаржувану відмову, оформлену листом ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області вих. №9251/03-10-5 від 03.11.2017 на відповідність ч.2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 46 Основного Закону проголошено, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на пенсію: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 визначено, що документом, який визначає особливий статус особи, зокрема, учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про періоди та місце участі в бойових діях.

Згідно з матеріалами справи, станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення дострокової пенсії за віком, позивачу виповнилося 55 років, у неї наявний трудовий стаж більше 20 років, вона безпосередньо брала участь в АТО на території Донецької та Луганської областях та є учасником бойових дій.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантії військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах, сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ)

Відповідно до статті 3 Закону №2011-ХІІ дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов'язок за межами України, та членів їх сімей; військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей.

Згідно з ст. 5 Закону №2011-ХІІ що військовослужбовці - громадяни України, які проходять службу на території України, беруть участь у всеукраїнському і місцевих референдумах, обирають і можуть бути обраними до відповідних місцевих рад та інших виборних державних органів згідно з Конституцією України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни визначено Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Частиною дев'ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ визначено, що щодо військового обов'язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Відповідно до статті 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належать, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період та військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу.

Також вказаною статтею передбачено, що громадяни України, які призвані або добровільно вступили на військову службу, прийняті на службу у військовому резерві, складають Військову присягу на вірність Українському народу. Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд.

Статтею 4 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

За приписами ст. 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається:

1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу, громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період;

2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації;

3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.

За правилами частини першої статті 16 Закону України "Про Збройні Сили України" від 06 грудня 1991 року №1934-XII держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців, резервістів, які виконують обов'язки служби у військовому резерві, та військовозобов'язаних, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України, а також членів сімей військовослужбовців, резервістів та військовозобов'язаних, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час виконання службових обов'язків або постраждали у полоні в ході бойових дій (війни), в умовах надзвичайного стану чи під час виконання службових обов'язків за межами України в порядку військового співробітництва або у складі національного контингенту чи національного персоналу у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

Наведеними нормами матеріального права регламентовано поняття військовослужбовець та військовозобов'язаний, а особи, які працюють у Збройних Силах України як наймані працівники для забезпечення військ не відносяться до військовослужбовців та військовозобов'язаних.

Згідно із пунктом 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Позивач не заперечує, що вона не є військовослужбовцем, особою начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ або поліцейським. Наявність права на дострокове призначення пенсії вона пов'язує з наявністю у неї статусу учасника бойових дій, посилаючись передусім на приписи абз. 6 п. 3 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV.

За змістом абзацу 6 пункту 3 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Редакція норми цього Закону ширша, ніж норми ст. 16 Закону № 1788-XII, та додатково також включає інші категорії осіб, які мають право на дострокове призначення пенсії, зокрема, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6 Закону України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі Закон № 3551-ХІІ), особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 останнього закону.

Наявність у позивача статусу учасника бойових дій не оспорюється відповідачем, знаходить своє підтвердження матеріалами справи (а.с.14, 16, 17).

Таким чином, позивач має статус учасника бойових дій, який набула відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", не перебуваючи на військовій службі, оскільки у вказаний період не проходила військову службу у Збройних силах.

В той же час, абз. 6 п. 3 Розділу ХV Закону № 1058-ІV надає право на призначення достроково пенсії не всім учасникам бойових дій, а лише тим, які отримали такий статус відповідно до пунктів 19 (з числа резервістів і військовозобов'язаних) та 20 статті 6 Закону № 3551-ХІІ.

В судовому засіданні від 24.04.2018 судом було досліджено військовий квиток ОСОБА_3, відповідно до змісту сторінки 13 якого позивач з 1998 року є працівником Збройних Сил України, однак, не є військовозобов'язаною.

Вказані обставини також були підтверджені та визнані представником позивача у судовому засіданні від 03.05.2018.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що оскільки позивач не відноситься до військовослужбовців та військовозобов'язаних, статус учасника бойових дій набула у зв'язку із трудовою діяльністю у військовій частині внаслідок забезпечення Збройних Сил України, положення абз. 6 п. 3 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на позивача не поширюються, а тому відповідач при наданні оскаржуваної відмови діяв у межах, в порядку та на підставах, визначених чинним законодавством.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивачем не доведено, а відповідачем та наявною у матеріалах справи сукупністю належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів спростовано протиправність відмови ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оформленої листом вих. №9251/03-10-5 від 03.11.2017, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 78, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 13302. РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_4 об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Л.Карастоянової, 29, Бердичів, Житомирська область, 13312. Код ЄДРПОУ 37752900) про визнання протиправною відмову, зобов'язання призначити та виплатити пенсію - відмовити у повному обсязі

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.Г. Попова

Повне судове рішення складене: 21 травня 2018 року.