Рішення № 74091799, 14.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2018Справа № 910/2184/18

Господарський суд міста Києва у складі: судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/2184/18

за позовом Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Служби автомобільних доріг у Київській області

про стягнення 1 380 016,99 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сажко Г.В. довіреність №07 «д» від 16.01.2018;

від відповідача: не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення вартості виконаних будівельних робіт в сумі 1 380 016,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення умов укладеного договору №53М-17 від 20.02.2017 не здійснив оплату наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим виникла, заявлена до стягнення, заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/2184/18, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 27.04.2018, виходячи з того, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті на 07.05.2018.

В судовому засіданні 07.05.2018, у відповідності до ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 14.05.2018.

Відповідач в судові засідання не з'являвся та відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час і місце судових засідань направлялися судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи зворотних поштових повідомлень про вручення поштового відправлення всі ухвали суду, якими повідомлялось про дату, час та місце проведення судових засідань по розгляду даної справи, були вручені представнику відповідача за довіреністю.

Приписами частини 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України унормовано, якщо копію судового рішення (ухвали, рішення, постанови, судового наказу) вручено представникові, вважається що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відтак, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду жодного разу про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.

Приписами ч.2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений судом, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 14.05.2018 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 14.05.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На виконання приписів ст. 223 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2017 між Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - виконавець, позивач) та Службою автомобільних доріг у Київській області (далі замовник, відповідач) укладено договір №53М-17 про надання послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення загального користування у Київській області: Баришівський район, Білоцерківський район, Богуславський район, Бородянський район, Володарський район, Згурівський район, Києво-Святошинський район, Кагарлицький район, Макарівський район, Миронівський район, Обухівський район, Переяслав-Хмельницький район, Рокитнянський район, Сквирський район, Ставищенський район, Таращанський район, Тетіївський район, Фастівський район, Яготинський район, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик та/або з залученням субпідрядних організацій надати послуги поточного дрібного ремонту та з експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення, згідно з технічним завданням замовника, а замовник зобов'язується прийняти надані послуги після перевірки фізичних та вартісних показників та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів передбачених на ці цілі на його рахунок.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили найменування послуг: 42.11.20-00.00 Будування автомобільних доріг і автомагістралей, інших доріг, елементів доріг, злітно-посадкових смуг летовищ. Послуги з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення загального користування у Київській області: Баришівський район, Білоцерківський район, Богуславський район, Бородянський район, Володарський район, Згурівський район, Києво-Святошинський район, Кагарлицький район, Макарівський район, Миронівський район, Обухівський район, Переяслав-Хмельницький район, Рокитнянський район, Сквирський район, Ставищенський район, Таращанський район, Тетіївський район, Фастівський район, Яготинський район. Кількість послуг: протяжність 4356,6 км.

За умовами п.п. 3.1, 3.3 договору ціна договору становить 180496576,20 грн.; вартість послуг визначається як фактична вартість виконаних і прийнятих замовником послуг.

Розрахунки проводяться замовником шляхом поетапної оплати за надані послуги, при надходженні коштів з державного та місцевого бюджетів від головного розпорядника коштів. Замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі акту наданих послуг (форма № КБ-2в), довідки про вартість наданих підрядних послуг (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін ( п.4.1 договору).

При цьому, умовами пункту 4.2 договору сторони визначили, що акти (форми № КБ-2в) та довідки (форми № КБ-3) надання послуг готує виконавець і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення звітного періоду. Уповноважений представник Замовника, в свою чергу, протягом трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично наданих обсягів послуг.

Здавання-приймання послуг здійснюється у відповідності з чинними нормативними документами. Якщо при здаванні-прийманні послуг будуть виявлені факти неякісного надання послуг, замовник не приймає таких послуг до їх усунення (п.п. 5.11.1, 5.11.2 договору).

Оплата здійснюється в межах фактичного надходження бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування не з вини замовника, оплата за надані послуги здійснюється протягом 5 банківських днів з дати отримання замовником бюджетного фінансування на свій реєстраційний рахунок (п. 4.13.1 договору).

Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати виконавцю надані послуги (по мірі надходження коштів з державного бюджету) та приймати надані послуги згідно з формами акту № КБ-2в та № КБ-3 (п.п. 6.1.1, 6.1.2 договору).

Строк надання послуг, відповідно до п.п. 5.1., 5.2 договору - протягом 2017 року, який може бути продовжений у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє по 31.12.2017.

Як зазначає позивач, на виконання умов даного договору, ним у грудні 2017 року надані відповідачу узгоджені послуги щодо поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення загального користування у Київській області на загальну суму 1380016,99 грн., про що були складені, у відповідності до п. 4.2 договору, акти (форми № КБ-2в) та довідки (форми № КБ-3), які передані на підписання відповідачу нарочно супровідним листом від 09.02.2018 №09/1111.

Згаданим листом позивач просив відповідача підписати вказані акти або зазначити причини відмови від їх підписання, а також, оскільки умовами договору не було визначено конкретного строку здійснення замовником оплати наданих послуг, у відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, була викладена вимога про оплату наданих послуг протягом семи днів з дня отримання даного листа.

Проте, відповідач надані йому акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт не підписав, причин відмови від їх підписання не зазначив та у визначений в листі строк оплату наданих послуг не здійснив, що й стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 875 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем були виконані узгоджені роботи щодо поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення загального користування у Київській області та складені, у відповідності до п. 4.2 договору, відповідні акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 1380016,99 грн.

За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

Відповідно до ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання виконаних робіт, зобов'язаний негайно розпочати за свій рахунок їх приймати. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Пунктами 4.2, 5.11.2, 6.2.1 договору сторони визначили, що акти (форми № КБ-2в) та довідки (форми № КБ-3) надання послуг готує виконавець і передає для підписання уповноваженому представнику замовника у строк не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення звітного періоду. Уповноважений представник Замовника, в свою чергу, протягом трьох днів перевіряє реальність акту і підписує його в частині фактично наданих обсягів послуг. Замовник зобов'язаний приймати надані послуги згідно з формами акту № КБ-2в та № КБ-3. Якщо при здаванні-прийманні послуг будуть виявлені факти неякісного надання послуг, замовник не приймає таких послуг до їх усунення.

Як вбачається з матеріалів справи, акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2017 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат на загальну суму 1380016,99 грн., які підписані позивачем були передані відповідачу нарочно 09.02.2018, про що свідчить вхідний штамп Служби автомобільних доріг у Київській області за №01-06/499 на супровідному листі позивача.

Отже, відповідно до умов договору відповідач зобов'язаний був протягом трьох днів перевірити реальність акту і підписати його в частині фактично наданих обсягів послуг або ж надати мотивовану відмову від їх підписання.

Однак, відповідач свої обов'язки по прийняттю виконаних робіт не виконав, акти та довідки залишив не підписаними без будь-яких пояснень.

За таких обставин, оскільки замовником не підписано акти виконаних будівельних робіт (наданих послуг) та довідки форми КБ-3 без поважних причин протягом 3-х днів після отримання їх від виконавця та не надано письмової мотивованої відмови від їх підписання, за висновком суду виходячи з аналізу вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору, роботи виконані позивачем вважаються прийнятими відповідачем без зауважень, а відтак підлягають оплаті в повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки умовами договору не було узгоджено конкретний строк (термін) здійснення оплати за виконані роботи позивач листом від 09.02.2018 №09/1111 звернувся до відповідача з вимогою оплатити виконані роботи в семиденний строк з моменту отримання даного листа.

Втім, відповідач, отримавши вимогу позивача в цей же день нарочно, оплату виконаних робіт не здійснив.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що строк оплати виконаних за договором від 20.02.2017 №53М-17 послуг з поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг місцевого значення загального користування у Київській області настав.

Судом враховано, що договір підряду є оплатним, і обов'язку підрядника виконати певну роботу кореспондується обов'язок замовника цю роботу прийняти та оплатити. Таким чином, обов'язок відповідача як замовника по договору оплатити надані послуги виникає згідно з положеннями закону та умовами договору. При цьому, суд не приймає до уваги умови договору, якими порядок розрахунків за договором поставлений в залежність від наявності бюджетного фінансування замовника, оскільки відсутність бюджетних коштів не виправдовує бездіяльність замовника і не є підставою для звільнення від обов'язку оплатити отримані послуги, про що вказано в рішеннях Європейського суду з прав людини у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 та у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005, які в силу приписів ч. 4 ст. 11 ГПК України є джерелом права.

Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Отже, відповідач, як юридична особа, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за договором, і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, в тому числі і органів державного казначейства. Між сторонами виникли господарські відносини, а приписи Господарського кодексу України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт виконання позивачем визначених договором робіт та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати виконаних робіт, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач же під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 202, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення 1380016,99 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, ідентифікаційний код 26345736) на користь Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 11-А, ідентифікаційний код 33096517) основний борг в розмірі 1380016 (один мільйон триста вісімдесят тисяч шістнадцять) грн. 99 коп. та судовий збір в розмірі 20700 (двадцять тисяч сімсот) грн. 25 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 21.05.2018.

Суддя Т.В.Васильченко