Рішення № 74091739, 21.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.05.2018Справа № 910/2567/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Якименко М.М., при секретарі судового засідання Мартинюк М.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРОВА ІВАНА, будинок 32 ЛІТ.А; код ЄДРПОУ 30859524)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 86-Н; код ЄДРПОУ 33637321)

про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу 100 000,00 грн.

Представники учасників судового процесу:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу 100 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ОСОБА_1 (який є страхувальником позивача) завдано матеріальної шкоди страхувальником відповідача, яка відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 100 00,00 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 762,00 грн. - судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання); визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

Відповідачем без поважних причин письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.

При цьому судом встановлено, що у відповідності до наявного рекомендованого повідомлення відповідачем ухвалу суду від 13.03.2018 року в даній справі отримано 30.03.2018 року.

У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами ( ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.02.2017 року між ОСОБА_1 (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі по тексту - страховик, позивач) укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-1509-17-00034 (далі за текстом - Договір), за умовами якого застраховано транспортний засіб марки «Audi», державний номер НОМЕР_1 (далі по тексту - застрахований транспортний засіб).

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 29.11.2017 року о 10 год. 25 хв. по вул. Центральний аеропорт, 25 у м. Одесі сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб та транспортний засіб марки «Ніссан» державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_2, у результаті чого застрахованому транспортному засобу завдано пошкодження.

Відповідно до Страхового акту № ПСКА-7651 від 06.12.2017 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 107 924,14 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 107 924,14 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Малинського районного суду міста Одеси (суддя О.В. Іщенко) від 18.01.2018 року справа №521/21531/17 (номер провадження 3/521/582/18) винним у ДТП визнано ОСОБА_2

Відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент скоєння ДТП була застрахована в Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (далі по тексту - відповідач) відповідно до Полісу серія АМ №1381466, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик (позивач) виконав своє грошове зобов'язання та сплатив страхове відшкодування в розмірі 107 924,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №33663 від 07.12.2017 року на суму 107 924,14 грн. (належним чином завірена копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Відповідно до Полісу АМ №1381466 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 200 000,00 грн., за шкоду по майну 100 000,00 грн., франшиза 0,00 грн. Таким чином ліміт відповідальності відповідача (за шкоду майну) перед позивачем становить 100 000,00 грн.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (ст. 9 Закону України «Про страхування»).

Верховним судом України у листі від 19.07.2011 року «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» висловлено правову позицію, згідно якої визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення розміру заподіяної шкоди, як правило, виходять із фактичної (реальної) суми, встановленої висновком судової автотоварозначної експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Суд звертає увагу, що матеріалами справи підтверджено фактичну (реальну) суму завданих збитків застрахованому транспортному засобу в розмірі 107 924,14 грн., однак ліміт відповідальності відповідача (за шкоду майну) перед позивачем становить 100 000,00 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 100 00,00 грн. (страхового відшкодування в порядку регресу), нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 73-80, 86, 129, 233-238, 240, 241, 255, 256 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово» (03680, м. Київ, ВУЛИЦЯ КАЗИМИРА МАЛЕВИЧА, будинок 86-Н; код ЄДРПОУ 33637321) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, ВУЛИЦЯ ФЕДОРОВА ІВАНА, будинок 32 ЛІТ.А; код ЄДРПОУ 30859524) 100 00 (сто тисяч) грн. 00 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 Господарського процесуального кодексу України)

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (абзац 2 ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 року №147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя М.М. Якименко