Ухвала суду № 74091648, 18.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.05.2018Справа № 910/6140/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про забезпечення позову і додані до неї матеріали

Особа, яка отримає статус учасника справи:

відповідач-1: Компанія «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД»,

відповідач-2: Компанія «РЕНСБЕРГ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД»,

відповідач-3: Компанія «ЛЕНДМАКС ТРЕЙДИНГ ЛТД»

Представники: без виклику сторін.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову ПрАТ «Київський річковий порт» до Компанії «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД», Компанії «РЕНСБЕРГ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД», Компанії «ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД» про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомості та витребування цього майна із чужого незаконного володіння, до подання позовної заяви, шляхом:

-накладення арешту на нерухоме майно - нежитлове приміщення - будівлю складу літера «О», загальною площею 4 378, 4 кв.м., розташовану за адресою: вул. Набережно-Лугова, 4, м. Київ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 258169380385);

- заборонити Компанії «ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД» вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження вищевказаного нерухомого майна, в тому числі, але не виключно, шляхом продажу, дарування, міни, передачі в іпотеку, в управління, на зберігання, в оренду, у статутний капітал будь-яких господарських товариств та підприємств, у безоплатне користування будь-яким особам та/або розпорядження цим майном будь-яким іншим способом, здійснювати користування та/або інші дії, спрямовані на реконструкцію, прибудову, будівництво, знесення, зменшення вартості, псування, пошкодження або знищення вказаного нерухомого майна;

- заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно (державним реєстраторам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міській, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; нотаріусам; акредитованим суб'єктам; державним та приватним виконавцям) вносити будь-які зміни (записи) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, окрім запису про накладення арешту, та вчиняти будь-які дії щодо проведення реєстрації, перереєстрації, скасування реєстрації речових прав та їх обтяжень, у тому числі з відкриттям розділу, внесення інших змін до відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно стосовно вищевказаного нерухомого майна.

Заява обгрунтована тим, що 27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт») та Компанією «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД» укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського Київського міського нотаріального округу Побединською В.О., зареєстрований в реєстрі за № 1071, відповідно до якого заявником відчужено нерухоме майно - будівлю складу (літера «О»), загальною площею 4 378,4 кв. м, яка розташована по вулиці Набережно-Лугова в будинку під №4 (чотири) у місті Києві, на користь Компанії «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД» за ціною продажу - 4 162 800, 00 грн.

В свою чергу, зазначений вище об'єкт нерухомості Компанією «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД» відчужено на користь Компанії «РЕНСБЕРГ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу від 31.07.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О. та зареєстровано в реєстрі за №528.

Наразі за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.05.2018 право власності на вказаний об'єкт нерухомого майна зареєстровано за Компанією «ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2017, укладеного з Компанією «РЕНСБЕРГ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за №4228.

Проте, як зазначає заявник, договір купівлі-продажу нерухомості від імені ПрАТ «Київпорт», вчинений т.в.о. голови правління Пушня О.І. з перевищенням своїх повноважень, оскільки, для укладення такого договору необхідно було отримання попередньої згоди - рішення Наглядової ради товариства.

Крім того, заявник посилається на фіктивність спірного договору, оскільки право користування земельною ділянкою, на якій розташована спірна нерухомість - належить заявнику на підставі Акту про право постійного користування землею, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих від 25.04.1963, зареєстрованого в державній книзі реєстрації землекористувань за №51 від 25.04.1963, при цьому, у спірному договорі купівлі-продажу будівлі складу жодним чином не зазначено істотну умову щодо земельної ділянки, на якій розташована спірна нерухомість та переходу прав на неї до нового власника нерухомості Компанії «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД».

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» зазначає, що у разі невжиття судом заходів забезпечення позову, до подання заявником до суду позову про недійсність спірного договору купівлі-продажу та про витребування майна з чужого незаконного володіння і до відкриття провадження у справі, нерухоме майно може бути безперешкодно відчужено останнім набувачем Компанією «ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД» на користь третіх осіб, що унеможливить повернення нерухомого майна у власність Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» та відновлення порушеного права власності останнього, у разі задоволення позову.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд відзначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається, зокрама до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо.

Дослідивши додані до заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви б/н від 16.05.2018 документи, а саме договір купівлі-продажу від 27.12.2013 укладений між Приватним акціонерним товариством «Київський річковий порт» та Компанією «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД», посвідчений приватним нотаріусом Київського Київського міського нотаріального округу Побединською В.О., зареєстрований в реєстрі за № 1071, суд відзначає, що об'єкт нерухомості, що відчужено за договором - будівля складу (літера «О») розташований по вул. Набережно-Лугова в будинку під № 4 у місті Києві.

Так, відповідно до ч. 10 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, позови до відповідача, який не має в Україні місцезнаходження чи місця проживання, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна.

Крім того, згідно ч. 3 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.

Таким чином, враховуючи, що предметом майбутніх позовних вимог є визнання недійсним договору купівлі-продажу від 27.12.2013 та витребування нерухомого майна - будівлі складу (літера «О»), загальною площею 4 378,4 кв. м, яка розташована по вулиці Набережно-Лугова в будинку під №4 (чотири) у місті Києві із чужого незаконного володіння, суд, приходить до висновку, що спір виникає з приводу нерухомого майна та підлягає розгляду господарським судом за місцезнаходженням майна.

Згідно зі ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви, 27.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Київський річковий порт» (змінено найменування на Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт») (продавець) та Компанією «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О., зареєстрований в реєстрі за № 1071, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність, а покупець зобов'язався прийняти об'єкт нерухомості - будівлю складу (літера «О»), загальною площею 4 378,4 кв. м, яка розташована по вулиці Набережно-Лугова в будинку під №4 (чотири) у місті Києві, та зобов'язався сплатити за них грошову суму, визначену договором та пройти державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п. 2.1. договору, продаж нежитлових приміщень за домовленістю сторін вчиняється за 4 162 800, 00 грн., з яких 2 081 400, 00 грн. буде сплачена покупцем продавцю не пізніше 10.01.2014, а 2 081 400, 00 грн. буде сплачена покупцем продавцю не пізніше ніж 31.03.2014.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 31.07.2014 між Компанією «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД» та Компанією «РЕНСБЕРГ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД» укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Побединською В.О. та зареєстровано в реєстрі за №528, відповідно до якого Компанією «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД» передано у власність, а Компанією «РЕНСБЕРГ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД» прийнято об'єкти нерухомості - будівлю складу (літера «О»), загальною площею 4 378,4 кв. м, яка розташована по вулиці Набережно-Лугова в будинку під №4 (чотири) у місті Києві.

При цьому, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 14.05.2018 право власності на об'єкт нерухомого майна - будівля складу (літера «О»), загальною площею 4 378,4 кв. м, яка розташована по вулиці Набережно-Лугова в будинку під №4 (чотири) у місті Києві, зареєстровано за Компанією «ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД» на підставі договору купівлі-продажу від 11.10.2017, укладеного з Компанією «РЕНСБЕРГ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клітко В.В. за №4228.

Як вбачається з преамбули договору купівлі-продажу від 27.12.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариства «Київський річковий порт» та Компанією «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД», від імені ПАТ «Київський річковий порт» договір вчинений т.в.о. Пушня О.І., який діяв на підставі Статуту та протоколу засідання Наглядової ради від 04.10.2013

Так, відповідно до п. 7.1. Статуту Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт», затвердженого рішенням Загальних Зборів акціонерів ВАТ «Київський річковий порт», протокол б/н від 17.06.2011, органами управління товариством є: Загальні збори акціонерів Товариства (Загальні збори), Наглядова рада, Правління Товариства (Правління), Ревізійна комісія.

Вищим органом Товариства є Загальні збори (п. 8.1. Статуту).

Відповідно до п. 10.1. Статуту, до компетенції Наглядової ради, належить вирішення питань, передбачених законом та Статутом, а також переданих для вирішення Наглядовою радою Загальним зборам.

Згідно підпункту 31 пункту 10.2 Статуту, до виключної компетенції Наглядової ради належить попереднє погодження на укладення Головою правління договорів відчуження нерухомості.

Підпунктом 31 пункту 12.4 Статуту встановлено, що до компетенції Правління (виконавчий орган Товариства, що здійснює керівництво його поточною діяльністю) належить вирішення всіх питань, пов'язаних з керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції Загальних зборів та Наглядової ради. Зокрема до компетенції Правління належить підготовка попередніх висновків та подання на розгляд Наглядової ради проектів договорів відчуження нерухомості, що плануються до укладення від імені товариства.

Голова правління має повноваження на укладення від імені товариства за умови отримання попередньої згоди Наглядової ради товариства правочинів (договори) відчуження нерухомості (якщо інше не буде передбачено рішенням Наглядової ради) - підпункт 22 пункту 12.7 Статуту.

У поданій заяві Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» посилається на те, що договір купівлі-продажу нерухомості від імені ПрАТ «Київпорт», вчинений т.в.о. голови правління Пушня О.І. з перевищенням своїх повноважень, оскільки загальні збори акціонерів товариства та Наглядова рада товариства будь-яких дій на схвалення спірного правочину не вчиняли, а також зазначає про фіктивність спірного договору, оскільки право користування земельною ділянкою, на якій розташована спірна нерухомість - належить заявнику на підставі Акту про право постійного користування землею.

Відповідно до ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, як стверджує заявник, внаслідок вчинення спірного договору, із власності ПрАТ «Київпорт» вибув актив значної вартості, який використовується у його господарській діяльності - нерухоме майно (будівля складу), у зв'язку з чим завдано значної шкоди майновим інтересам та праву власності заявника.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, враховуючи підстави та предмет майбутніх позовних вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна із чужого незаконного володіння, приймаючи до уваги, що Компанія «ЛЕНДМАКС ТРЕЙДИНГ ЛТД» може, як новий власник, вчинити дії спрямовані на відчуження вищевказаного нерухомого майна, шляхом продажу, дарування, міни, передачі в заставу тощо, суд приходить до висновку, що подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову визнається судом обґрунтованою в частині накладення арешту на об'єкт нерухомого майна - будівлю складу (літера «О»), загальною площею 4 378,4 кв. м, яка розташована по вулиці Набережно-Лугова в будинку під №4 (чотири) у місті Києві, оскільки невжиття таких заходів може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

В частині решти вимог заявника суд відмовляє, оскільки забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно є достатнім, адекватним та ефективним способом забезпечення майбутніх позовних вимог.

У зв'язку з наведеним, подана заява щодо вжиття заходів до забезпечення позову визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню частково.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до частини третьої статті 138 Господарського процесуального кодексу України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів. За правилам статті 145 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на нерухоме майно - нежитлове приміщення - будівлю складу літера «О», загальною площею 4 378, 4 кв.м., розташовану за адресою: вул. Набережно-Лугова, 4, м. Київ (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 258169380385).

Стягувач: Приватне акціонерне товаристо «Київський річковий порт» (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 70, ідентифікаційний код - 03150071).

Боржник 1: Компанія «Б.А.С.С. ФЕРНІЧЕ ЕНД ЕКВІПМЕНТ ЛІМІТЕД» (B.A.S.S. FURNITURE AND EQUIPMENT LIMITED), юридична особа Республіки Кіпр, зареєстрована за адресою: Іфігенеіас, 24 Третій поверх. Кімната/офіс 303, Строволос, 2007, Нікосія, Кіпр, ідентифікаційний код нерезидента відсутній.

Боржник 2: Компанія «РЕНСБЕРГ МЕНЕДЖМЕНТ ЛТД» (RENSBERG MANAGEMENT LTD), юридична особа Республіки Сейшельські Острови, зареєстрована за адресою: Саламат Хауз, провулок JIa Поудрієре, Вікторія, Має, Республіка Сейшельські Острови, ідентифікаційний код нерезидента відсутній.

Боржник 3: Компанія «ЛЕНДМАКС ТРЕЙДІНГ ЛТД» юридична особа Республіки Сейшельські Острови, зареєстрована за адресою: Саламат Хауз, провулок Ла Поудрієре, Вікторія, Має, Республіка Сейшельські Острови, ідентифікаційний код нерезидента відсутній.

Ухвала про вжиття заходів забезпечення позову набирає законної сили з 18.05.2018 та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 18.08.2021.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков С.О.