Рішення № 74091578, 17.05.2018, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.05.2018

Справа № 910/1552/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФРОСТ»

до Міністерства оборони України

про стягнення 24 000,00 грн.

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФРОСТ» до Міністерства оборони України про стягнення 24 000,00 грн. Також позивач просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов’язання за договором про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/2/17/169 від 20.10.2017 щодо сплати за поставлений позивачем товар.

Суд своєю ухвалою від 16.02.2018, на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, залишив позовну заяву без руху.

Позивач у строк, встановлений судом, усунув недоліки позовної заяви.

Суд своєю ухвалою від 13.03.2018 відкрив провадження у справі № 910/1552/18 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що сума позовних вимог заявлених позивачем за договором 2017 року у органах Державної казначейської служби України як бюджетне зобов’язання не була зареєстрована на 2018 рік та не взята на облік.

Позивач зазначив, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також закінчення бюджетного року не є підставами для залишення без реалізації документів на оплату товару.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позовних вимог, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.10.2017 товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФРОСТ» (постачальник) та Міністерство оборони України (замовник) уклали договір про поставку товарів для державних потреб (за кошти Державного бюджету України) № 286/2/17/169 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що постачальник зобов’язується у 2017 році поставити замовнику технологічне обладнання для закладів харчування, 2 найменування (далі - товар), зазначений у специфікації, а замовник забезпечити приймання та оплату товару в кількості, у строки.

Згідно з п.1.2. Договору, ціна, кількість та строки постачання товару визначаються специфікацією.

Загальна сума вартості товару з ПДВ складає 140016,00 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за фактично поставлений товар проводяться протягом 30 (тридцяти) календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформленого рахунка-фактури на відвантажений товар, підписаного керівником та головним бухгалтером підприємства (якщо посада головного бухгалтера не передбачена штатним розписом, то про це зазначається у рахунку-фактурі).

Постачальник протягом 10 календарних днів з дати прийняття товару одержувачем у місцях поставки надає належним чином оформлені документи на оплату.

Відповідно до п. 6.1.1. договору, замовник зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари протягом 30 (тридцяти) календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів передбачених договором.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення (п. 10.1 Договору).

На виконання умов Договору, 30.11.2017 позивач поставив до в/ч А1048 м’ясорубку механічну 300 кг/год., МІМ 300 у кількості - 2 шт. на загальну суму 24 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 336 від 30.11.2017, яка підписана та скріплена печатками обох сторін без заперечень.

Позивач виставив замовнику рахунок-фактуру № 350 від 30.11.2017 на оплату поставленого товару (копія листа-супроводу № 6/7 від 04.01.2018, опису вкладення в поштову кореспонденцію, чеку поштового відділення, повідомлення про вручення поштового відправлення - в матеріалах справи).

Замовник повернув вказані документи без реалізації, у зв’язку з закінченням бюджетного року (лист-супровід від 17.01.2018 № 286/6/266 - в матеріалах справи).

Станом на дату розгляду справи суді відповідач не сплатив позивачеві 24 000,00 грн.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у сумі 24 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

При цьому, відсутність коштів не є відкладальною обставиною у розумінні ст. 212 ЦК України та обставиною звільнення сторони від виконання своїх зобов’язань.

Згідно з ч. 2 ст. 617 ЦК України, ч. 2 ст. 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі № 11/446).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові, витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов’язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивач надав належні докази понесення 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу (договір про надання правової допомоги від 01.02.2018, акт про виплату адвокату гонорару (винагороди) від 01.02.2018, квитанція до прибуткового касового ордера № 32 від 01.02.2018).

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути Міністерства оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код 00034022) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ФРОСТ» (вул. Ломоносова, 23, м. Мелітополь, Запорізька область, 72312, код 36968997) 24 000,00 грн. боргу, 2 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1 762,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України».

Суддя С. А. Ковтун