Ухвала суду № 74091359, 21.05.2018, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

від "21" травня 2018 р. Справа № 906/365/17

Господарський суд Житомирської області у складі судді Макаревича В.А., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства "Теплосервіс" до державного реєстратора Чернявської Ірини Володимирівни про скасування рішення державного реєстратора Чернявської І.В. Коростишівської міської ради від 28.02.2018 про державну реєстрацію права власності за Коростишівською міською радою на адміністративне приміщення загальної площі 205,3 м.кв. у межах справи №906/365/17

За заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

До боржника Комунального підприємство "Теплосервіс" (м. Коростишів, Житомирська область)

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/365/17 про банкрутство Комунального підприємства "Теплосервіс" (Житомирська область, м. Коростишів).

Постановою суду від 10.10.2017 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Яворського Володимира Миколайовича.

17.05.2018 до господарського суду Житомирської області від Комунального підприємства "Теплосервіс" надійшла позовна заява до державного реєстратора Чернявської Ірини Володимирівни про скасування рішення державного реєстратора Чернявської І.В. Коростишівської міської ради від 28.02.2018 про державну реєстрацію права власності за Коростишівською міською радою на адміністративне приміщення загальної площі 205,3 м.кв.

Дослідивши подану позовну заяву Комунального підприємства "Теплосервіс", суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

За приписами ч.6 ст.12 ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, зокрема, у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визнання та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання едійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Вказані норми кореспондуються з положеннями ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно інформаційного листа ВГСУ від 21.07.2016 № 01-06/2511/16 такі майнові спори розглядаються та вирішуються судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ.

Системний аналіз положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дає підстави для висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом у межах справи про банкрутство.

Разом з тим відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, зокрема, щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Як вбачається з поданої заяви відповідачем у справі зазначено державного реєстратора Коростишівської міської ради Чернявську Ірину Володимирівну та третьою особою на стороні відповідача без самостійних вимог - Коростишівську міську раду. При цьому предметом позову визначено скасування рішення державного реєстратора Чернявської І.В. Коростишівської міської ради від 28.02.2018 про державну реєстрацію права власності за Коростишівською міською радою на адміністративне приміщення загальної площі 205,3 м.кв.

Отже, суд приходить до висновку, що за суб'єктним складом зазначений спір не відноситься до юрисдикції господарських судів.

Також необхідно зазначити, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. якщо інше не передбачено цим Кодексом ( ст. 21 ГПК України).

Стаття 164 ГПК України, в редакції в чинній з 15.12.2017, передбачає, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується у 1 розмірі прожиткового мінімума для працездатних осіб.

Згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць у розмірі 1762,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, що підлягає сплаті позивачем до Державного бюджету України при зверненні до господарського суду із позовною заявою становить 1762,00 грн.

У своїй позовній заяві позивач просить, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем підприємства банкрута КП "Теплосервіс" відстрочити оплату судового збору за подання позовної заяви до закінчення розгляду даної позовної заяви.

При цьому, слід зазначити, що в силу вимог статті 8 Закону України "Про судовий збір", особа, яка заявляє клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законом порядку і розмірі. Також, цією статтею передбачено право суду (а не обов'язок) щодо звільнення від сплати судового збору.

Оскільки, статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то зазначення позивачем про скрутне фінансове становище позивача, не може вважатися підставою для звільнення від такої сплати або відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи, що звільнення від сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку заявником не доведено, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Вказана позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №910/13314/17.

Судом враховуються норми ч.1 ст.174 ГПК України, в редакції, чинній з 15.12.2017, якою визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.2 ст.174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановлюється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне встановити позивачу строк до 01.06.2018 для усунення виявлених недоліків позовної заяви, в тому числі, доказів сплати судового збору за подання до господарського суду позовної заяви, розмір якого має становити 1762,00 грн.

Також заявнику слід звернути увагу на необхідність зазначити відповідні правові підстави та обгрунтувувати конкретними правовими нормами чинного законодавства позовні вимоги, зокрема, про визнання права власності на нерухоме майно.

Суд звертає увагу заявника, що в разі неусунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась до суду з заявою.

Керуючись ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 12, п.8 ч. 1 ст. 20, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, в редакції, чинній з 15.12.2017, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити КП "Теплосервіс" у задоволенні клопотання про відстрочення оплати судового збору за подання позовної заяви до закінчення розгляду даної позовної заяви.

2. Позовну заяву Комунального підприємства "Теплосервіс" до державного реєстратора Чернявської Ірини Володимирівни про скасування рішення державного реєстратора Чернявської І.В. Коростишівської міської ради від 28.02.2018 про державну реєстрацію права власності за Коростишівською міською радою на адміністративне приміщення загальної площі 205,3 м.кв. залишити без руху.

3. Встановити Комунальному підприємству "Теплосервіс" строк до 01.06.2018 для усунення виявлених недоліків позовної заяви, в тому числі надання доказів сплати судового збору на суму 1762,00 грн. за подання до господарського суду позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/.

Суддя Макаревич В.А.

Відомість розсилки:

1 - в справу

2 - Комунальному підприємству "Теплосервіс" (12501, м. Коростишів, вул. Миру, 3) (рек. з пов .)

3 - а/к Яворському В. М.( рек. з пов.) та на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1