Рішення № 74091168, 15.05.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1178/18

За позовом Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод", м. Кам'янське Дніпропетровська область

до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат", м. Кам'янське Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості 687 868, 91 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 67-153 від 07.05.2018

від відповідача - Красницька - ОСОБА_2, довіреність № 133 від 09.10.2017

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський коксохімічний завод" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (далі - відповідач) про стягнення суми 635 236, 25 грн. основного боргу, 47 802, 34 грн. пені, 4 830, 32 грн. 3% річних, а всього суми 687 868, 91 грн. заборгованості за договором №17/356/17-0561-02 від 07.08.2017.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов'язань в частині оплати поставленого позивачем товару за договором №17/356/17-0561-02 від 07.08.2017 року.

Ухвалою суду від 26.03.2018 позовну заяву ПАТ "Дніпровський коксохімічний завод" прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження.

16.04.2018 відповідач подав до канцелярії суду відзив на позовну заяву, за змістом якого не заперечує факт укладення договору №17/356/17-0561-02 від 07.08.2017 року та додаткових угод до договору, підписання договору та додаткових угод уповноваженим представником підприємства та факт поставки товару, однак в силу постійного блокування рахунків підприємства, фінансових складнощів, зумовлених невизначеністю ситуації на світових ринках сталі, що супроводжується значним зниженням світових цін на готову продукцію, зменшенням попиту на продукцію, що виготовляється, несприятливою кон'юнктурою на ринку збуту продукції, та іншими чинниками, відповідач не має можливості здійснити розрахунок з позивачем за поставлений за договором товар.

Заявою від 26.04.2018 позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму 635 236, 25 грн. основного боргу, 4 903, 71 грн. 3% річних, 51 142, 43 грн. пені, а всього суму 691 282, 39 грн. заборгованості за договором №17/356/17-0561-02 від 07.08.2017 року.

Ухвалою суду від 26.04.2018 підготовче засідання відкладено.

15.05.2018 від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, за змістом якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму 698 269, 09 грн. заборгованості за договором №17/356/17-0561-02 від 07.08.2017, з якої: 635 236, 25 грн. - основна заборгованість; 5 458, 87 грн. – 3% річних; 57 600, 97 грн. пені.

Ухвалою суду від 13.03.2018 згідно приписів ч.6 ст.183, п.3 ч.2 ст. 185 ГПК України закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 15.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2017 року між позивачем (далі - постачальник) та відповідачем (далі - покупець) укладено договір №17/356/17-0561-02 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити поставлений товар (п.1.1 Договору)

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов’язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Приписами статті 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Замовник зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч.ч.1,2 ст. 692 ЦК України).

Ціна товару погоджується у специфікації до Договору і вказується на умовах відповідно до ІНКОТЕРМС (п.2.1 Договору).

Розрахунки за Договором здійснюються в національній валюті України (п.2.2 Договору).

Оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця відповідно до виставленого рахунку на умовах, зазначених у специфікації, доданої до Договору (п.2.3 Договору).

Специфікацією №9И від 28.09.2018 погоджено поставку товару протягом вересня-жовтня 2017 року з оплатою протягом 20 банківських днів з дати відвантаження товару.

За змістом Додаткових угод № 2,3 до Договору сторонами погоджено встановити еквівалент ціни товару в іноземній валюті – доларах США. Еквівалент ціни поставленого товару в доларах США, визначається сторонами шляхом перерахунку (конвертації) ціни товару в гривнях зазначеної в рахунках (рахунках-фактурах) за офіційним курсом доларів США, що встановлений Національним банком України (НБУ) на день поставки товару (курс UAН/USD). Оплата покупцем товару за Договором має здійснюватись у національній валюті України (гривні) шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, зазначений в Договорі, покупець зобов'язався сплатити продавцю еквівалент грошового зобов'язання (боргу) в доларах США, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок продавця, зазначений в Договорі. Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається покупцем за офіційним курсом доларів США, який встановлений НБУ на день здійснення платежу (курс UAН/USD). Сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається покупцем за офіційним курсом доларів США, який встановлений НБУ на день здійснення платежу (курс UAН/USD). Поставлений товар вважається повністю оплаченими, якщо сума фактично здійснених покупцем платежів в гривнях за поставлену партію товару, перерахована в еквівалент, виражений в доларах США, за офіційним курсом НБУ гривні по відношенню до долара США, встановленого на 0:00 годин дати фактичної оплати цієї партії товару, дорівнює ціні в еквіваленті, вираженому в доларах США, цієї партії товару, розрахованої з урахуванням доплати/знижок, фактичної ваги і фактичних якісних характеристик цієї партії товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок продавця, зазначений в Договорі.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору згідно двосторонніх актів приймання–передачі нафтопродуктів (а.с.35, 37) позивачем протягом серпня-листопада 2017 року поставлено відповідачу обумовлений Договором товар на загальну суму 631 067, 65 грн., що станом на дату поставки - 31.10.2017 року за курсом НБУ в розмірі 26,82939 становить еквівалент 23 521 доларів США 51 центів.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором в частині оплати поставленого товару, за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 635 236, 25 грн., що становить еквівалент 23 521, 51 дол. США.(за курсом НБУ в розмірі 26,82939 станом на 31.10.2017), у зв’язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо задоволення вимог позивача з наступних підстав.

Положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, цивільні та господарські зобов’язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов’язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивачем нараховано до сплати відповідачу пеню за період з 30.11.2017 по 10.05.2018 у розмірі 57 600, 97 грн., 3% річних за той самий період у розмірі 5 458, 87 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування, суд визнає їх обґрунтованими, вірно розрахованими, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Соборна, 18-Б; код ЄДРПОУ 05393043) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" (51901, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Колеусівська, 1; код ЄДРПОУ 05393085) суму 635 236, 25 грн. основного боргу, 5 458, 87 грн. 3% річних, 57 600, 97 грн. пені, 10 474, 44 грн. судового збору

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням пп. 17.5 п.17 ч.1 розділу ХІ ГПК України

Повне рішення складено 21.05.2018

Суддя ОСОБА_3