Рішення № 74091088, 15.05.2018, Господарський суд Дніпропетровської області

Дата ухвалення
15.05.2018
Номер справи
904/493/18
Номер документу
74091088
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018м. ДніпроСправа № 904/493/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І.В.

за участю секретаря судового засідання Пономарьова Є.О.

У справі

за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237)

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (50095, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛ.ОРДЖОНІКІДЗЕ, будинок 1; ідентифікаційний код 24432974)

про стягнення недобору провізної плати у розмірі 281855,04грн.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 довіреність №б/н від 26.10.2017

від відповідача ОСОБА_2 довіреність №14-468юр. від 02.11.2017

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Дніпро (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 281855,04грн. недобору провізної плати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2018 справу №904/493/18 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

Позовні вимоги обґрунтовані недобором провізної плати, про що було складено акт від 03.08.2017. На підставі акту ревізії складено акт загальної форми №6237 від 07.08.2017 та здійснено розрахунок суми недобору провізної плати.

Ухвалою від 12.02.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження; учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 06.03.2018.

26.02.2018 від відповідача отримано відзив.

Ухвалою від 06.03.2018 підготовче судове засідання відкладено на 29.03.2018.

20.03.2018 від позивача отримано відповідь на відзив.

20.03.2018 від позивача отримано доповнення до відповіді на відзив.

28.03.2018 від відповідача отримано заперечення.

Ухвалою від 29.03.2018 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 (тридцять) календарних днів, по 14.05.2018; відклав підготовче судове засідання на 10.05.2018.

Ухвалою від 10.05.2018 господарський суд підготовче провадження закрив; справу призначив до розгляду в засіданні на 15.05.2018.

В судовому засіданні, яке відбулося 15.05.2018, представники сторін підтримали обрані правові позиції.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

В судовому засіданні, яке відбулося 15.05.2018 в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Судовий процес, на виконання статті 222 Господарського процесуального кодексу України, фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 02.01.2008 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" укладено договір №ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги".

Рішенням загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" від 21.04.2011 найменування підприємства змінено на Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".

У 2014 році Державне підприємство "Придніпровська залізниця" реорганізовано шляхом злиття з підприємствами залізничного транспорту. На базі цих підприємств утворено Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", яке стало правонаступником цих підприємств.

У зв'язку зі зміною найменування відповідача та реорганізацією позивача сторони укладали додаткові угоди з метою внесення відповідних змін.

В березні 2017 року позивач здійснював перевезення продукції відповідача у власних вагонах з додатковим обладнанням (знімним дахом), після вивантаження продукції повертав їх у порожньому стані відповідачу.

Станціями відправлення з платника тарифу за перевезення власних порожніх напіввагонів, обладнаних зйомним дахом, які прямували на адресу відповідача по накладним, стягнуто провізну плату розраховану по схемі 14.1 із застосуванням виняткового тарифу 2006.

30.12.2015 між сторонами укладено договір №Н/436а (МО-22/147) на перевезення вантажів на особливих умовах.

22.04.2016 між сторонами укладено додаткову угоду №НЗ-1-18/89 (МО-22/57) до договору №Н/436а (МО-22/147) від 30.12.2015.

Договором №Н/436а (МО-22/147) від 30.12.2015 передбачено, що при перевезенні порожніх вагонів із змінним обладнанням (знімним дахом) тариф має нараховуватися відповідно до пункту 24.1 Розділу П "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів.

Строк дії договору закінчився 31.12.2016.

Отже, з 01.01.2017 плата за перевезення порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням мала нараховуватися за тарифною схемою 1 Розділу П "Правила застосування тарифів" Збірника тарифів, як за перевезення вантажу масою 10т.

У березні 2017 року на адресу відповідача прибували порожні вагони з додатковим обладнанням (знімним дахом), що поверталися на його адресу після вивантаження.

Нарахування провізної плати здійснювалося програмним забезпеченням АРМ ТВК у порядку, передбаченому пунктом 24.1 Розділу П "Правила застосування тарифів". До нарахованих сум також застосовувався коефіцієнт, встановлений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016 №161.

Розрахунок провізної плати за перевезення порожніх власних універсальних вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом) в березні 2017 року стягнуто при відправленні по залізничним накладним №42473660, №42473777, №42473827, №42473728, №42473819, №42473843, №42473686, №42463117, №42473702, №42473652, №42473835, №42455683, №42455691, №42477323, №42473645, №42426684, №42426650, №42426643, №42241023, №42486837, №42486845, №42486829, №42492140, №42492124, №42492132, №42492173, №42492165, №42492157, №42498287, №42498253, №42498204, №42111013, №42111088, №42060954, №42061002, №42060988, №42060996, №42060921, №42061028, №42061473, №42061499, №42060913, №42061481, №42060905, №42061010, №42066860, №42066878, №42066852, №42044297, №42066993, №42067009, №42276279, №42276261, №42276253, №42276287, №42290148, №42290031, №42297598, №42297648, №42297655, №42297630, №42297465, №42297606, №42297663, №42297564 складає 2094,00грн. (без ПДВ). Вказану суму було нараховано та списано з особового рахунку відповідача.

Недобір провізної плати за перевезення порожніх власних універсальних вагонів становить138320,00грн. (без ПДВ).

Розрахунок провізної плати за перевезення порожніх власних універсальних вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом) в березні 2017 року стягнуто при відправленні по залізничним накладним №42175018, №42199281, №42199182, №42199299, №42188409, №42188425, №42458257, №42458281, №42455501, №42455493, №42455659, №42458208, №42522839, №42522847, №42518217, №42518225, №42458273, №42458240, №42341156, №42332684, №42299982, №42299966, №42299958, №42303958, №42303966, №42303974, №42303982, №42303990, №42304006, №42304014, №42304022, №42297523, №42297515, №42297499, №42297622, №42301838 складає 3316,80грн. (без ПДВ). Вказану суму було нараховано та списано з особового рахунку відповідача.

Недобір провізної плати за перевезення порожніх власних універсальних вагонів становить 95559,20грн. (без ПДВ).

Отже, загальна сума недобору плати за перевезення порожніх універсальних вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом) становить 234879,20грн. (без ПДВ). ПДВ становить 46975,84грн.

Таким чином, загальна сума, яку позивач нарахував до стягнення складає 281855,04грн.

Недобір провізної плати виявлено під час ревізії, що проводилася ревізорами відділу комерційної роботи та маркетингу Криворізької дирекції залізничних перевезень регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", про що складено Акт від 03.08.2017.

На підставі Акту ревізії складено акт загальної форми ГУ-23 №6236 від 07.08.2017 та здійснено розрахунок суми недобору провізної плати.

15.11.2017 на адресу відповідача засобами Нової пошти за експрес-накладною №59000296237193 направлено лист з проханням надати дозвіл на списання з особового рахунку відповідача суми недобору за березень 2017 року, серед яких і спірна заборгованість.

За даними Нової пошти вказане поштове відправлення доставлено та вручено адресату 16.11.2017.

Однак, лист позивача залишено без відповіді та задоволення.

26.01.2018 повторно направлено лист-вимогу щодо списання вказаних вище сум недобору за №ДНЮ-2/370. Вказане відправлення залишено без відповіді та задоволення.

Позивач заперечує проти застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

Спір про право виник не раніше настання події, що є підставою для звернення з позовними вимогами, а саме: виявлення остаточної суми недобору провізної плати, зафіксованої актом ревізії від 03.08.2017 та актом загальної форми ГУ-23 №6236 від 07.08.2017, який є документальною підставою для матеріальної відповідальності вантажовласника.

На думку позивача, строк позовної давності, передбачений статтею 137 Статуту залізниць України, спливає 07.02.2018.

Згідно опису вкладення та поштової квитанції позовну заяву №НЮс-01/17 від 30.01.2018 направлено до господарського суду 01.02.2018.

Отже, шестимісячний строк позовної давності позивачем не було пропущено.

Відповідач скористався наданим йому правом на судовий захист, надав відзив на позов та повідомив наступне.

Відповідач звертає увагу, що відповідно до пункту 2.3 договору укладеного між сторонами обов'язок по обліку нарахованих і сплачених грошових коштів покладено на позивача. Саме позивачу надано інструменти для перевірки правомірності нарахування та сплати грошових коштів за послуги та проведення звірки розрахунків.

Послуги, які є предметом позовних вимог надано в березні 2017 року. Посилаючись на статтю 315 Господарського процесуального кодексу України та статтю 137 Статуту Залізниць строк позовної давності сплив 27.09.2017.

Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Господарського суду Дніпропетровської області по справам №904/7033/16, №904/6847/16 та рішеннях Верховного Суду України по справам №904/7033/16, №904/6847/16.

Крім того, відповідач звертає увагу, що акт загальної форми №6237 від 07 серпня 2017 року, складено не по факту виявлення недобору, а лише для фіксування результатів ревізії, яка проведена 03.08.2017, що не відповідає Правилам складання актів, оскільки особи, які підписали Акт загальної форми №6237 від 07 серпня 2017 року не виявили факт недобору і фактично не могли засвідчити обставини, що стали підставою для складання актів.

Отже, відповідач просить суд:

- застосувати до спірних правовідносин позовну давність;

- відмовити в задоволенні позовних вимог;

- судові витрати по справі покласти на позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів господарський суд дійшов наступних висновків.

02.01.2008 між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (вантажовласник) укладено договір № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Предметом цього договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору).

Договір укладено строком на один рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням всіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги. Кожна сторона вправі розірвати цей договір до закінчення терміну його дії з попереднім повідомленням іншої сторони не менше ніж за десять діб (п. 8.4 договору).

Згідно умов пункту 2.1 вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляється ним або прибувають на його адресу.

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати від навантаження вагони (контейнери), згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2 договору).

Протягом березня 2017 року на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" надходили власні вагони з додатковим обладнанням, а саме - відправником у графі 20 накладної "Найменування вантажу" зазначено: "Вагоны железнодорожные перевозимые на своих осях, не поименованные в алфавите. Обладнання 1650 кг. Крыша сьемная металлическая. Перевозка на особых условиях распоряжение УЗ от 03.12.2015 нр ЦЗЛ-8/310. Льготньй габарит. Следует под погрузку".

Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №42473660, №42473777, №42473827, №42473728, №42473819, №42473843, №42473686, №42463117, №42473702, №42473652, №42473835, №42455683, №42455691, №42477323, №42473645, №42426684, №42426650, №42426643, №42241023, №42486837, №42486845, №42486829, №42492140, №42492124, №42492132, №42492173, №42492165, №42492157, №42498287, №42498253, №42498204, №42111013, №42111088, №42060954, №42061002, №42060988, №42060996, №42060921, №42061028, №42061473, №42061499, №42060913, №42061481, №42060905, №42061010, №42066860, №42066878, №42066852, №42044297, №42066993, №42067009, №42276279, №42276261, №42276253, №42276287, №42290148, №42290031, №42297598, №42297648, №42297655, №42297630, №42297465, №42297606, №42297663, №42297564 №42175018, №42199281, №42199182, №42199299, №42188409, №42188425, №42458257, №42458281, №42455501, №42455493, №42455659, №42458208, №42522839, №42522847, №42518217, №42518225, №42458273, №42458240, №42341156, №42332684, №42299982, №42299966, №42299958, №42303958, №42303966, №42303974, №42303982, №42303990, №42304006, №42304014, №42304022, №42297523, №42297515, №42297499, №42297622, №42301838. Дати приймання вантажу до перевезення, номер залізничних накладних та вагонів, код платника, коди станцій відправлення та призначення, суми стягненої при відправленні провізної плати зазначено у Додатку № 1 до позовної заяви.

Відповідно до пункту 3.1 договору розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень, додаткових послуг на підставі діючих тарифів, з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, та послуг за вільними тарифами.

Сторони погоджують суму попереднього перерахування грошових коштів на особовий рахунок вантажовласника за дві доби до надання транспортних послуг.

Розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін та зазначається в додатку до договору.

При відправленні станціями з платників тарифу за перевезення стягнуто провізну плату розраховану відповідно до п. 24.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, в редакції до 26.04.2016, при перевезенні порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням, яке не входить до тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення власного (орендованого) вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання. Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшується на 20%.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016 № 161 внесено зміни до Збірника тарифі на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.

При перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням (перевізним пристосуванням), маса якого не включена до маси тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання (перевізного пристосування). Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшується на 20 % (пункт 24.1 Збірника, в редакції, що діє з 26.04.2016).

Разом з тим, за договором перевезення на особливих умовах № НЗ-1-18/89, укладеного сторонами 22.04.2016 перевезення здійснювалось по коду СТСНВ-421034 як за порожній рейковий рухомий склад. Строк дії вказаного договору закінчився 31.12.2016.

Згідно статті 62 Статуту залізниць України остаточні розрахунки між залізницями та одержувачами за перевезення вантажів здійснюються на станціях призначення.

Позивач вважає, у зв'язку зі змінами у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, провізна плата за перевезення за залізничними накладними підлягає донарахуванню за рахунок одержувача в сумі 281855,04грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

15.11.2017 на адресу відповідача засобами Нової пошти за експрес-накладною №59000296237193 направлено лист з проханням надати дозвіл на списання з особового рахунку відповідача суми недобору за березень 2017 року, серед яких і спірна заборгованість.

За даними Нової пошти вказане поштове відправлення доставлено та вручено адресату 16.11.2017.

Однак, лист позивача залишено без відповіді та задоволення.

26.01.2018 повторно направлено лист-вимогу щодо списання вказаних вище сум недобору за №ДНЮ-2/370. Вказане відправлення залишено без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, вантажобагажу визначає Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 №457.

Частиною 1 статті 57 Статуту визначено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно статті 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше непередбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 затверджені Правила розрахунків за перевезення вантажів. Згідно пункту 1.3 Правил остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.

Сплата додаткових провізних платежів, зборів та штрафів, які виникли при перевезенні або на станції призначення, провадиться в такому самому порядку через розрахунковий підрозділ незалежно від терміну видачі вантажу станцією (п. 2.7 Правил).

Усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку (п. 2.10 Правил).

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016 № 161 внесено зміни до Збірника тарифі на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, у т.ч. у пункт 24.1, який викладено в наступній редакції: "При перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням (перевізним пристосуванням) маса якого не включена до маси тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання (перевізного пристосування). Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшується на 20 %".

Проте, за договором перевезення на особливих умовах між позивачем та відповідачем від 22.04.2016 № НЗ-1 -18/89 перевезення здійснювалось, як за порожні вагони із знімним обладнанням (знімним дахом). Строк дії вказаного договору скінчився 31.12.2016.

Згідно п. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь одержувача.

Належним чином оформлена залізнична накладна є угодою на перевезення вантажів залізничним транспортом, і на надання послуг по її візуванню укладення окремого договору не потрібно.

Згідно залізничних накладних, які містяться в матеріалах справи, залізницею прийнято до перевезення вантаж з зазначенням у графі 23 "код вантажу" коду "421034".

Відповідно Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) в період після закінчення строку дії договору мав застосовуватися код вантажу - "693176" який застосовується до знімного обладнання (турникети, стійки, касети, призми, хлібні щити, стяжки, стропи, та ін.).

Відповідно до п. 3.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що Застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги при виявленні на станції призначення, що найменування вантажу не відповідає фактичному, неповне або неясне (неточне), то уточнення з метою перевірки правильності нарахування тарифу здійснюється до видачі вантажу з ініціативи станції (перевізника) або на вимогу одержувача шляхом унесення до перевізних документів у графі "Найменування вантажу" ("Наименование груза") під попереднім неточним найменуванням уточненого найменування. Унесене до перевізних документів уточнене найменування завіряється підписами працівників станції (перевізника) та одержувача.

Таким чином, для добору тарифу за перевезення вантажів у випадку виявлення неправильно зазначеного коду необхідні обов'язкові умови: виявлення такого факту та відповідно внесення уточнюючих даних до перевізного документу.

Недодержання процедури в частині внесення відповідних змін фактично виключає можливість в подальшому заявляти вимоги про стягнення донарахованої провізної плати, оскільки порушений порядок визначення та нарахування таких платежів.

Оскільки зміни провізної плати у встановленому порядку позивачем до залізничної накладної не вносилися, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення недобору провізної плати.

Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідач заявляє про пропуск позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

В частині 5 статті 315 Господарського кодексу України передбачено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Відповідно до пункту 137 Статуту залізниць позови залізниць до вантажовідправників, вантажоодержувачів і пасажирів, що випливають із цього Статуту, можуть бути подані відповідно до установленої підвідомчості чи підсудності до суду за місцем знаходження відповідача протягом 6 місяців. Зазначений шестимісячний термін обчислюється:

а) щодо стягнення штрафу за невиконання плану перевезень - після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для сплати штрафу;

б) в усіх інших випадках - з дня настання події, що стала підставою для подання позову.

Подія, що стала підставою для звернення з позовом настала з моменту надання послуги з перевезення вантажів, а саме у березні 2017 року, у зв’язку з чим строк позовної давності сплив у вересні 2017 року.

Разом з цим, позивач звернувся з позовом до суду у лютому 2018 року, тобто з пропуском строку позовної давності. Але, за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. Тому позовна давність не підлягає застосуванню, у зв’язку з необґрунтованістю позову.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення недобору провізної плати через невнесення змін щодо розміру провізної плати до перевізних документів, а отже встановлено відсутність порушеного права позивача, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АРСЕЛОРМІТТАЛ КРИВИЙ РІГ" (50095, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, ВУЛ.ОРДЖОНІКІДЗЕ, будинок 1; ідентифікаційний код 24432974) про стягнення недобору провізної плати у розмірі 281855,04грн. (двісті вісімдесят одна тисяча вісімсот п'ятдесят п'ять грн. 04 коп.) відмовити у повному обсязі.

Судові витрати покласти на ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі РЕГІОНАЛЬНОЇ ФІЛІЇ "ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (49602, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, Кіровський район, ПРОСПЕКТ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складано 21.05.2018.

Суддя ОСОБА_3

Попередній документ : 74074386
Наступний документ : 74091092