Ухвала суду № 74090893, 15.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження № 11-кп/792/244/18

Справа № 686/13981/16-к Головуючий в 1-й інстанції Слободян В. С.

Категорія: ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України Доповідач Кулеша Л. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

доповідача - судді Кулеші Л.М.,

суддів Бережного С.Д., Матущака М.С.,

з участю секретаря

судового засідання Інжиєвської Ю.А.,

прокурора Бондар Н.Д.,

захисника Возняк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016240010001891 від 01.04.2016 року, за апеляційною скаргою захисника Возняк А.Г., в інтересах обвинуваченого за ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України ОСОБА_3, на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2018 року,

в с т а н о в и л а:

Цим вироком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хмельницького, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, розлученого, проживаючого за адресою АДРЕСА_1, судимого Хмельницьким міськрайонним судом 17.04.2012 року за ст. 307 ч.2, 69, 309 ч.2, 186 ч.1, 70 ч.1 КК України на 3 роки 3 місяці позбавлення волі,

звільненого з місць позбавлення волі 10.06.2014 року на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році»,

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.185 КК України і призначено покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки ;

- за ч.2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

Строк відбуття покарання рахується з моменту приведення вироку до виконання, зараховано у строк відбуття покарання час попереднього ув'язнення з 1.04.2016 року по 8.04.2016 року, включно, із розрахунку один день попереднього увя'знення за два дні позбавлення волі, а також час його перебування у медичному закладі під час проведення стаціонарної судово - психіатричної експертизи з 16.08.2017 року по 29.09.2017 року, включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.

Стягнуто із ОСОБА_3 на користь держави 747 грн. 32 коп. процесуальних витрат. Крім того, цим же вироком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Хмельницького, українця, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, проживаючого за адресою : АДРЕСА_2, судимого Хмельницьким міськрайонним судом :

- 23.12.2015 року за ст. 185 ч.1 КК України до 100 год. громадських робіт (станом на 30.03.2016 року покарання відбув повністю і 11.04.2016 року знятий з обліку),

визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України і призначено покарання :

- за ч.2 ст.186 КК України - у виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ст. 75 КК України від відбування цього покарання його звільнено з випробуванням із встановленням іспитового строку 3 роки.

На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_4 обов'язки :

- періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В строк відбуття покарання зараховано час попереднього ув'язнення з 01.04.2016 року по 02.04.2016 року, включно, із розрахунку один день попереднього увя'знення за два дні позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави 351 грн. 84 коп. процесуальних витрат.

Долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.

За вироком суду, 01.04.2016 року біля 00 год. 20 хв., неподалік кладовища, в с. Лісові Гринівці Хмельницького району, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, повторно, діючи з корисливим мотивом та з метою заволодіння чужим майном, застосувавши до ОСОБА_5 насильство, яке не є небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, відкрито викрали у нього мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy J7» вартістю 5911 грн. 65 коп. за наступних обставин.

Так, прибувши, з метою заволодіння чужим майном, у вказаний час автомобілем «ВАЗ - 21083» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за кермом якого знаходився ОСОБА_3, в зазначене місце, останній вийшов з автомобіля та наказав вийти ОСОБА_5, що той і зробив. Разом з ними вийшов і ОСОБА_4

ОСОБА_3 поставив перед ОСОБА_5 вимогу негайної передачі йому належного потерпілому мобільного телефону, на що той відмовив. Тоді, з метою заволодіння цим телефоном, ОСОБА_3, дерев'яною палицею, яку тримав у правій руці, наніс потерпілому ОСОБА_5 удар по голові та кулаком в обличчя, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді крововиливів м'яких тканин правої тім'яно - потиличної ділянки голови та слизової оболонки верхньої губи зліва, які відносяться до категорії легких, а ОСОБА_4 - удар кулаком правої руки в область тулуба потерпілого, заподіявши йому фізичного болю. Злякавшись, ОСОБА_5 дістав з кишені та віддав ОСОБА_3 свій мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy J7» вартістю 5911 грн. 65 коп., після чого, усі сіли в автомобіль та поїхали в м. Хмельницький, де на вул. Проспект Миру, неподалік клубу «СВ», висадили потерпілого.

25.02.2017 року біля 17 год. 35 хв. ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні гіпермаркету «Епіцентр - К», що по вул. Зарічанській, 11/4, в м. Хмельницькому, повторно, діючи з корисливим мотивом, з прилавків торгівельної зали намагався таємно викрасти вітровку чоловічу чорного кольору марки «Nike SS16» вартістю 960 грн. та викрутку - ручку + 6 біт для точних робіт марки «Montero XD -8918» вартістю 21 грн. 08 коп., а всього майна, загальною вартістю 981 грн. 08 коп., проте свій намір не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, так як при виході з приміщення гіпермаркету був затриманий працівниками охорони.

18.04.2017 року біля 3 год. 15 хв. ОСОБА_3, повторно, діючи з корисливим мотивом, таємно викрав належний ОСОБА_7 велосипед марки «Kros Hexagon X8» вартістю 8740 грн., з пристебнутим на рамі велосипедним замком вартістю 161 грн. 76 коп., який знаходився біля ресторану «Силістра», що по вул. Свободи, 1 «а», в м. Хмельницькому, а всього майна ОСОБА_7 загальною вартістю 8901 грн. 76 коп.

Захисник Возняк А.Г., в поданій апеляційній скарзі просить змінити вирок місцевого суду та перекваліфікувати дії ОСОБА_3 з ч.2 ст.186 КК України на ч.1 ст.126 КК України.

В частині визнання його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України вирок суду просить скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

Посилається на:

-відсутність у ОСОБА_3 умислу на викрадення майна в ОСОБА_5, оскільки в останнього, перед обвинуваченим були грошові зобов'язання, а передача телефону була гарантією виконання даних зобов'язань в майбутньому. Про це свідчить той факт, що ОСОБА_3 не залишив потерпілого в с.Лісові Гринівці, а відвіз його в м.Хмельницький.

- суперечливість показань свідка ОСОБА_8, яка не бачила, що відбувалось між потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим, а бачила лише як потерпілий передав ОСОБА_3 мобільний телефон.

- недопустимість показань свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10, так як вони є показаннями з чужих слів, а саме зі слів потерпілого.

- суперечливість висновків суду висновкам судово-медичних експертиз, оскільки експертом не було встановлено яким способом, були заподіяні тілесні ушкодження потерпілому, він висловлює припущення щодо механізму їх спричинення.

- не підтвердженість факту нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 палицею по голові.

По епізоду викрадення велосипеда в діях її підзахисного відстутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.185 КК України, так як ОСОБА_3 мав достатні підстави вважати, що велосипед був покинутий його власником.

Інші учасники процесу апеляційних скарг не подавали. Вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_4 не оскаржувався.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника Возняк А.Г., на підтримку поданої апеляційної скарги, з посиланням на зазначені у ній доводи, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості

ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і підтверджуються наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно та об'єктивно дослідив, дав належну правову оцінку.

Доводи захисника, в апеляційній скарзі, про невинуватість ОСОБА_3 у вчиненні, інкримінованого йому злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та невірну кваліфікацію його дій за ч.2 ст.186 КК України, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження і є безпідставними.

Так, обвинувачені ОСОБА_3 і ОСОБА_4, кожен окремо, в суді першої інстанції підтвердили, що, у вказаний день та час, ОСОБА_3 автомобілем «ВАЗ - 21083», в якому знаходились ОСОБА_4 та ОСОБА_8, відвіз потерпілого ОСОБА_5 до кладовища, що в с. Лісові Гринівці Хмельницького району, де хотів його залишити. Там ОСОБА_3, двічі, вдарив потерпілого долонею в голову, а ОСОБА_4, - кулаком в живіт. Коли повертались в місто, то потерпілий віддав ОСОБА_3 свій мобільний телефон. На вул.Проспект Миру (неподалік «СВ») потерпілий вийшов з автомобіля, а через декілька хвилин їх затримали працівники поліції. В автомобілі поліцейських знаходився потерпілий, якому ОСОБА_3 повернув телефон.

Обвинувачений ОСОБА_4, крім того, вказав на те, що в автомобілі, між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 намагався палицею вдарити останнього по руках. Біля кладовища вони вдвох вийшли з автомобіля. Бачив, як ОСОБА_3 стояв біля потерпілого та тримав у руці палицю.

За показаннями потерпілого ОСОБА_5, він домовився з ОСОБА_4 про зустріч біля універмагу «Юність». Той приїхав на автомобілі разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_8 За кермом був ОСОБА_3 Протягом дня вони їздили по своїх питаннях. Вночі ОСОБА_3 запропонував йому оплатити вартість витраченого пального, на що він відмовився, мотивуючи тим, що вони їздили по власних справах. Тоді між ним і ОСОБА_3 виникла суперечка, останній взяв палицю і вдарив його по руках. Потім ОСОБА_3 відвіз їх в с. Лісові Гринівці, зупинився біля кладовища, взяв ту ж палицю, вийшов з автомобіля і наказав виходити. Коли він вийшов, ОСОБА_3 поставив перед ним вимогу віддати йому мобільний телефон, на що він не погодився. Після цього ОСОБА_3 наніс йому удар палицею по голові та кулаком по обличчю, ОСОБА_4 наніс йому удар кулаком в живіт, від якого він також відчув фізичний біль. Потім ОСОБА_3 ще наніс йому удар, від якого він впав на землю. Злякавшись, він дістав з кишені свій мобільний телефон марки «Samsung» моделі «Galaxy J7», вийняв з нього сім карту та віддав ОСОБА_3 Останній хотів залишити його на місці, проте на прохання ОСОБА_4 підвіз в місто. Висадили його біля клубу «СВ», де він зупинив автомобіль поліції і про все розповів. Поліцейські наздогнали та затримали обвинувачених, тоді ж ОСОБА_3 і віддав йому телефон, в якому вже було змінено пароль.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_8, вона бачила, як потерпілий передав ОСОБА_3 мобільний телефон, біля кладовища в с.Лісові Гринівці.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що під час несення ними служби на вул. Проспект Миру, неподалік бару «СВ», їх зупинив потерпілий, повідомив, що двоє знайомих хлопців його побили і забрали у нього мобільний телефон, та показав на автомобіль, яким ті поїхали. Коли вони наздогнали обвинувачених, ОСОБА_11 підійшов до них і кинув потерпілому мобільний телефон, але той не міг включити його, через зміну пароля.

По епізоду крадіжки майна в потерпілого ОСОБА_7 вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується його ж показаннями про те, що в одну з ночей весни 2017 року, біля ресторану «Силістра», він знайшов велосипед, який був без нагляду, сів на нього та поїхав додому. Через тиждень цей велосипед у нього вилучили працівники поліції.

Згідно з показаннями потерпілого ОСОБА_7, він, у вказаному місці, залишив свій велосипед і відійшов на декілька хвилин. Коли повернувся, його вже не було.

Ці показання потерпілих та свідків узгоджуються між собою, є послідовними, тому суд першої інстанції правильно визнав їх за достовірні, оскільки вони повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження, вказаними в реєстрі матеріалів досудового розслідування, зокрема даними:

- висновку судово - товарознавчої експертизи № 563т від 25.05.2016 року, згідно з якими вартість мобільного телефону марки «Samsung» моделі «Galaxy J7», станом на 01.04.2016 року, становила 5911 грн. 65 коп.;

- протоколу огляду місця події від 01.04.2016 року, відповідно до якого місцем події є відкрита ділянка місцевості, біля кладовища с. Лісові Горинівці Хмельницького району. Під час огляду автомобіля «ВАЗ - 21083» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на передньому пасажирському сидінні виявлено дерев'яну палицю;

-висновку судово - медичної експертизи №382 від 12.04.2016 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлено тілесні ушкодження у вигляді крововиливу м'яких тканин правої тім'яно - потиличної ділянки голови, що міг утворитися як від удару твердим тупим предметом, так і від удару об такий з висоти власного зросту; крововиливу слизової оболонки верхньої губи зліва, що міг утворитись від удару твердим тупим предметом з обмеженою контактуючою поверхнею. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися від ударів кистями, стиснутими в кулаки, взутими ногами чи подібними до них предметами не менше ніж від дворазової травмуючої дії, не виключається у строк та за обставин, вказаних у постанові про призначення експертизи і відносяться до категорії легких;

-протоколу слідчого експерименту від 19.06.2016 року, де зафіксовано, що потерпілий ОСОБА_5 розповів та показав яким чином ОСОБА_3 спричинив йому тілесні ушкодження;

-висновку додаткової судово - медичної експертизи №694 від 03.06.2016 року, згідно з яким, механізм утворення тілесних ушкоджень у ОСОБА_5 може відповідати його показам під час проведення слідчого експерименту;

- результатів проведення, на підставі ухвал слідчих суддів апеляційного суду Хмельницької області №787 т від 16.05.2016 року та 788т від 16.05.2016 року, негласних слідчих (розшукових) дій (протоколи №94т, №95т від 25.05.2016 року, протокол огляду від 4.06.2017 року), згідно з якими ОСОБА_4 розповідав, що ОСОБА_3 наносив потерпілому ОСОБА_5 удари палицею, а він рукою;

-повідомлення голови апеляційного суду Хмельницької області про те, що ухвалами слідчих суддів апеляційного суду Хмельницької області від 16.05.2016 року надавались дозволи на проведення негласних слідчих (розшукових дій), а саме аудіо-, відео контроль особи терміном 16 діб з 17 травня по 1 червня 2016 року, включно, стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_4;

-відеозапису, зробленого із камер відео спостережень, встановлених на приміщення СОК «СВ», який міститься на DVD -R диску, з яких видно, що 18.04.2017 року в період з 3 год. 05 хв. до 3 год. 19 хв., у вказаному місці, проїжджає чоловік на велосипеді;

-речовим доказом - велосипедом марки «Kros Hexagon X8» з пристебнутим на рамі велосипедним замком, якого добровільно видав обвинувачений ОСОБА_3;

- висновку судово - товарознавчої експертизи №390т від 29.05.2017 року, згідно з яким вартість велосипеда марки «Kros Hexagon X8», станом на 18.04.2017 року, могла становити 8740 грн.;

- довідки ТОВ «Епіцентр - К» з якої слідує, що закупівельна вартість велосипедного замка становить 161 грн. 76 коп.

При перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом досліджені всі обставини, з'ясування яких мало істотне значення для правильного його вирішення. Проявів упередженості щодо ОСОБА_3 під час судового розгляду не встановлено.

Ці, та інші, наведені у вироку докази, переконливо свідчать про те, що ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, (за епізодом викрадення майна потерпілої ОСОБА_7) та відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, повторно, (за епізодом викрадення майна потерпілого ОСОБА_12). Кваліфікуючою ознакою вчинення грабежу за попередньою змовою групою осіб обвинуваченому не інкриміновано.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.185 та ч.2 ст.186 КК України, відповідно, є правильною.

Посилання захисника на суперечливість показань свідка ОСОБА_8, недопустимість показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, суперечливість висновків суду висновкам судово-медичних експертиз, на увагу колегії суддів не заслуговують, оскільки вказані докази оцінені місцевим судом відповідно до вимог ст.94 КПК України.

Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у правдивості показань потерпілих і свідків та об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, захисником не надано.

Уся сукупність зібраних доказів була ретельно проаналізована судом першої інстанції, що дало можливість дійти обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчинених злочинах.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що докази вчинення злочинів обвинуваченим ОСОБА_3, які покладені судом в основу обвинувального вироку, були отриманні з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства.

Твердження захисника про те, що у ОСОБА_3 не було умислу на заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5, а передання телефону виступило гарантією виконання грошових зобов'язань потерпілого в майбутньому, пароль якого він не змінював, спростовуються показаннями цього потерпілого і свідків, зокрема ОСОБА_9 та ОСОБА_10, про зворотнє, і підстав не вірити їм у суду першої інстанції не було, не вбачає таких і колегія суддів.

Посилання апеляційної скарги захисника на те, що ОСОБА_3 вважав велосипед покинутим його власником, умислу на викрадення не мав, не заслуговують на увагу суду, з урахуванням того, що вказаний велосипед знаходився пристебнутим до рами замком, в публічному місці, біля закладу, де відпочивали люди, а тому в обвинуваченого були підстави вважати, що за ним прийде власник.

Покарання за ці злочини, у виді 4 років позбавлення волі ОСОБА_3 призначено у відповідності до положень ст.ст.65, 70 КК України та у межах санкції ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, з наведенням у вироку обґрунтувань такого рішення.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України метою покарання є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Положеннями ст.65 КК України визначено, що при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи таке покарання, судом враховані фактичні обставини справи, особа обвинуваченого, ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, думка потерпілих, а також пом'якшуючі і обтяжуючі покарання обставини.

Зокрема, судом враховано, що ОСОБА_3 раніше судимий, в тому числі і за вчинення грабежу, відбував покарання у виді позбавлення волі, характеризується посередньо, пом'якшуючу покарання обставину - добровільне відшкодування заподіяних збитків ОСОБА_4, наявність на утриманні малолітнього сина.

Призначене ОСОБА_3 покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, підстав визнати його надмірно суворим колегія суддів не знаходить.

Враховуючи вказані обставини, підстав для скасування чи зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст.407, ч.1 ст.418, ст.419 КПК України, колегія суддів судової палати, -

п о с т а н о в и л а :

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 09 січня 2018 року щодо ОСОБА_3 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Возняк А.Г. - без задоволення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Касаційного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: (підписи)

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Л.М.Кулеша