Рішення № 74090292, 17.05.2018, Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/524/18

Провадження № 2/674/400/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд

Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Артемчук В. М.

за участю:

секретаря судового засідання Мудрицької Л.В.

справа № 674/524/18

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду м. Дунаївці, в порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 79488 грн.),

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2018 року позивачка, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовними вимогами до Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 79488 грн.) посилаючись на те, що 27.05.2017 року помер її батько - ОСОБА_2 та відкрилась спадщина на належне йому майно. Заповіт батько не залишав, тому спадщина відкрилась за законом.

Позивачка та її сестра ОСОБА_3 являються спадкоємицями майна померлого першої черги за законом та в установленому законом порядку прийняли спадщину після смерті батька. Інших спадкоємців майна померлого, які би прийняли спадщину та претендували на неї, нема.

Позивачка з сестрою уклали договір про розподіл спадкового майна від 13.12.2017 року , згідно з яким сестра успадкувала належну батькові земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а позивачка - житловий будинок в с.Підлісний Мукарів вул.Святкова, 18 Дунаєвецького району Хмельницької області. Цей будинок належав матері спадкодавця, бабусі позивачки - ОСОБА_4, спадщину після смерті якої 07.12.2005 року батько прийняв та оформив свої спадкові права на частину спадкового майна, а саме: земельну ділянку. На житловий будинок батько свідоцтво про право на спадщину не отримував. Позивачка успадковує будинок в порядку спадкової трансмісії.

На теперішній час позивачка бажає оформити свої спадкові права на будинок та отримати свідоцтво про право на спадщину на будинок.

Позивачка звернулась до державного нотаріуса Дунаєвецької державної нотаріальної контори ОСОБА_5 з приводу видачі їй свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок після смерті батька - ОСОБА_2, оскільки є спадкоємцем за законом та у встановленому законом порядку прийняла спадщину.

Але коли позивачка надала наявні у неї документи для отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок на її ім’я, то отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної нотаріальних дії від 28.02.2018 року з посиланням на таке: ОСОБА_1 у видачі свідоцтва проправо на спадщину за законом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, розташований в с. Підлісний Мукарів по вул.Святкова, 18 Дунаєвецького району Хмельницької області, який залишився після померлої 07.12.2005 року ОСОБА_4, спадкоємцем якої був її син ОСОБА_2, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав, та помер 27 .05.2017 року відмовити, так як відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане майно .

Позивачка вважає, що має всі підстави отримати житловий будинок в порядку спадкування, але так як нотаріус не має змоги видати їй свідоцтво про право на спадщину, то за нею має бути визнано право власності на будинок в порядку спадкування судом, а тому позивачка завернулася з даним позовом до суду.

Представник позивачки ОСОБА_6 в підготовче засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву про слухання справи у її відсутності, просила задовольнити позов у підготовчому засіданні, оскільки відповідач визнає позов.

Відповідач: представник Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області в підготовче засідання не з‘явився, однак подав заяву, в якій проти задоволення позову не заперечує і просить справу розглядати без його участі.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Враховуючи, що відповідачем визнано позов в повному обсязі, про що свідчить повідомлення від 25.04.2018р. і визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд ухвалює про винесення рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Суд ухвалив проводити розгляд даної справи у відсутності сторін по наявних матеріалах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 07 грудня 2005 року померла ОСОБА_4, спадкоємцем першої черги після смерті якої був ОСОБА_2, який прийняв спадщину, однак своїх спадкових прав не оформив і помер 27 травня 2017 року, що підтверджується копіями свідоцтв про смерть та народження та копією спадкової справи №84-06 заведеної 16 лютого 2006 року по заяві ОСОБА_2 після смерті своєї матері ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України позивачка є дочкою та спадкоємцем за законом першої черги після смерті батька ОСОБА_2, яка прийняла спадщину, подавши у встановлений законом строк до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, що підтверджується копією свідоцтва про народження позивачки, копією свідоцтва про одруження та копією спадкової справи №57-2017, заведеної 06 вересня 2017 року за заявою ОСОБА_1 та її сестри ОСОБА_3 після смерті їх батька ОСОБА_2, померлого 27 травня 2017 року.

До маси спадкового майна, після смерті ОСОБА_2, входить житловий будинок площею 106,4 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами вартістю 79488 грн., що підтверджується зведеним актом вартості будівель і споруд, технічним паспортом на житловий будинок.

Згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 27 лютого 2018 року приватний нотаріус Дунаєвецького районного нотаріального округу не може видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що розташований в с.Підлісний Мукарів по вул.Святкова,18 Дунаєвецького району Хмельницької області та належав ОСОБА_4, яка померла 07 грудня 2005 року, спадкоємцем якої був її син – ОСОБА_2, який прийняв спадщину, але не оформив свої спадкових прав, помер 27 травня 2017 року, в зв’язку з тим, що у неї відсутні правовстановлюючі документи на вищевказане майно.

Згідно з довідкою Дунаєвецького КП “Інвентарбюро” від 08 лютого 2018 року видно, що акт про завершення будівництвом житлового будинку с.Підлісний Мукарів по вул.Святкова,18 Дунаєвецького району Хмельницької області не складався, свідоцтво про право власності на домоволодіння Дунаєвецькою районною радою на ім’я ОСОБА_4 не видавалося.

Як вбачається з виписки з погосподарської книги за 1991-2005 рр., та довідки №61106 виданих Дунаєвецькою селищною радою Дунаєвецького району Хмельницької області житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями, розташований за адресою: с.Підлісний Мукарів по вул.Святкова,18 Дунаєвецького району Хмельницької області з 1991 року зареєстрований за померлою 07 грудня 20105 року ОСОБА_4, яка і є головою домогосподарства, рік побудови будинку та господарських будівель 1968, розмір земельної ділянки , який виділено біля домоволодіння - 0,48 га.

Виникнення права власності у спадкодавця ОСОБА_4 регулювалось зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Проте, незважаючи на внесення записів у погосподарські книги, померла ОСОБА_4 своє право власності в БТІ не оформила.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Тому, ОСОБА_4 набула право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в с.Підлісний Мукарів по вул.Святкова,18 Дунаєвецького району Хмельницької області.

Відповідно до ч.4 ст. 25, п. 11 ч. 4 ст. 346 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті; право власності припиняється у разі смерті власника, у зв‘язку з чим позивач позбавлений можливості іншим чином, ніж у судовому порядку визнати за собою право власності на спадкове майно.

Відповідно до ст.ст.1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця); до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За таких обставин позов слід задовольнити та визнати за позивачкою ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2, померлого 27 травня 2017 року, який останній успадкував після смерті матері ОСОБА_4, померлої 07 грудня 2005 року.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 200, 247, 263, 265, 268 ЦПК України, ч.4 ст. 25, ст.ст.346, 1216, 1218, 1261, 1268-1270 ЦК України, п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5 ,суд –

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1, ідент.номер НОМЕР_1 ) до Дунаєвецької селищної ради Дунаєвецького району Хмельницької області (місцезнаходження: смт.Дунаївці вул.Чорнновола,19 Дунаєвецького Хмельницької області, код ЄДРПОУ 04406414) про визнання права власності на спадкове майно (ціна позову 79488 грн.) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться с.Підлісний Мукарів по вул.Святкова,18 Дунаєвецького району Хмельницької області,як за спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого 27 травня 2017 року, який належав померлій 07 грудня 2005 року ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17 травня 2018 року.

Головуюча:/підпис/

Вірно:

Суддя Дунаєвецького районного суду В. М. Артемчук