Рішення № 74089286, 27.04.2018, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/495/18

Провадження № 2/515/944/18

Татарбунарський районний суд Одеської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року. Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого – судді Тимошенка С.В.

за участю: секретаря Коренчук О.Е.

представника позивачів – адвоката ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

представника третьої особи – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Татарбунарської міської ради Одеської області, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_6,

про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

05 квітня 2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 пред’явили вказаний позов, посилаючись на наступні обставини.

З кінця 1997 року вони почали проживати у ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишня Кото- вського),3 у м.Татарбунари Одеської області зі згоди власників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які виїхали на постійне проживання до Ізраїлю, та довірили їм доглядати за квартирою. Після трива- лого часу користування квартирою вони вирішили придбати її, але у зв’язку з тим, що власники квартири померли – ОСОБА_8 25.03.2011 р., ОСОБА_7 04.05.2013 р., а їх син, який успадкував частину спірної квартири – ОСОБА_9 помер 30.09.2017 р. Укласти договір купівлі продажу не мають можливості. Залишилась ОСОБА_6, яка може претендувати на спірну квартиру як спад- коємець, але вона не заперечує проти визнання права власності за ними на квартиру. Оскільки вони більше 21 року проживають у квартирі, більше десяти років безперервно та відкрито володі- ють квартирою, їх місце проживання зареєстроване за вказаною адресою з 2003 р. та з 2005 р., просили визнати за ними право власності на цю квартиру за набувальною давністю, оскільки ін- ших способів захистити їх право власності законом не передбачено.

Представник позивачів у судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив справу роз- глянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав, відзиву на позовну заяву не надав.

Представник третьої особи також в судове засідання не з’явився, надав заяву, в якій просив сп- раву розглядати за його відсутності, надав пояснення, в якому зазначив, що заявлені вимоги не по- рушують права та законні інтереси ОСОБА_6, тому просив їх задовольнити.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження, у відповідності до ст. 279 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за від- сутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального тех- нічного засобу не здійснюється.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Ко- дексом випадках.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

З копій паспортів серії КМ № 171160 та серії КМ № 301991 (а.с.4,6) видно, що ОСОБА_4 народився 30.04.1985 р. у м.Одеса, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_2 04.12.2003 р., ОСОБА_5 народилась 28.07.1956 р. в с.Анастасіївка Миколаївсь- кого району Оденської області, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3 25.07.2005 р.

Згідно з копіями свідоцтв про смерть серії І-ЖД № 517004 та серії І-ЕД № 370375 (а.с.7-8) ОСОБА_10 помер 30.09.2017 р. у м.Молодогвардійськ Луганської області, ОСОБА_7 помер 04.05. 2013 р. у м.Краснодон Луганської області.

З копії свідоцтва про право особистої власності на житло від 30.08.1994 р. (а.с.10) вбачається, що власниками квартири АДРЕСА_1 зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Як вбачається з копії посвідчувального напису приватного нотаріуса Краснодонського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_11 (а.с.11), 31.08.2017 р. нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку квартири на ім’я ОСОБА_9 після померлої 25.03.2011 р. ОСОБА_8

Копією технічного паспорту виготовленого за станом на 08.04.2013 р. (а.с.9) підтверджується, що власниками квартири АДРЕСА_2 зазначені ОСОБА_7 – 3/4 частки та ОСОБА_9, 1/4 частки.

Як слідує з копії домової книги для реєстрації громадян, які проживають ІНФОРМАЦІЯ_4 по вул.Котовського у м.Татарбунари Одеської області (а.с.13-15), ОСОБА_7 та ОСОБА_8 зняті з реєстрації у даній квартирі 15.04.1983 р. у зв’язку з виїздом в Ізраїль. ОСОБА_4 зареєстрова- ний 04.12.2003 р., ОСОБА_5 зареєстрована 25.07.2005 р.

Вартість зазначеної двокімнатної квартири складає 109383 грн., що вбачається з звіту про неза- лежну оцінку ринкової вартості житлового будинку, виготовленого ТОВ «Імперіал-777» (а.с.16- 17).

Копіями квитанцій за електроенергію, особовий рахунок 270000/0344 ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3 (а.с.18-19), підтверджується, що позивач сплачував рахунки за використану електроенергію з 2007 по 2014 роки.

Відповідно до ст.316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здій- снює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Як передбачено ч.1 ст.317 ЦК України, власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності, згідно ч.1 ст.328 ЦК України, набувається на підставах, що не заборонені за- коном, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і про- довжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є добросовісними набу- вачами квартири АДРЕСА_2, проживають та ко- ристуються нею з 1997 року, тобто добросовісно заволоділи нерухомим майном і продовжують ві- дкрито, безперервно ним володіти. Власники спірної квартири ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 померли, а ОСОБА_6 яка має право успадкувати квартиру, не має наміру розпоряджа- тися вказаним майном, не заперечує проти визнання права власності за позивачами на квартиру.

За таких обставин, вважає суд, за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 може бути визнано право вла- сності на зазначену квартиру за набувальною давністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.316, 317, 344 ЦК України, ст.ст.76-80, 82, 211, 258, 259, 263-265, 268, 279, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_12, ОСОБА_5 до Татарбунарської міської ради Одеської області про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5, яка народилася 28.07.1956 р. в с.Анастасіївка Микола- ївського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_12, який народився 30.04.1985 р. у м.Одеса, ідентифікаційний код НОМЕР_2, право спільної сумісної часткової власності по 1/2 частині квартири АДРЕСА_4 (колишня Котовського) у м.Татарбунари Одеської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Тимошенко