Постанова № 74088423, 17.05.2018, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №484/2701/16-ц 17.05.2018

Провадження №22-ц/784/787/18

Справа № 484/2701/16-ц Головуючий суду першої інстанції Максютенко О.А.

Провадження № 22ц/ 784/787/18 Суддя-доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2018 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого Царюк Л.М.,

суддів: Прокопчук Л.М., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання - Лептугою С.С.,

за участю представників відповідача -Хабловської О.В., Островської Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського обласного центру зайнятості на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 березня 2018 року постановлену під головуванням судді Максютенко О.А. в залі судового засідання в м. Первомайськ, об 11:13 год. за його заявою про поворот виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Миколаївського обласного центру зайнятості про визнання незаконним і скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2016 року рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області в задоволенні позову ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди відмовлено.

Рішенням суду апеляційної інстанції від 21 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Наказ директора Миколаївського обласного центру зайнятості від 26 серпня 2016 року в частині оголошення догани визнано незаконним та скасовано. Стягнуто з Миколаївського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_5 на підставі ст. 237-1 КЗпП України компенсацію моральної шкоди у розмірі 200 грн., а також витрати по сплаті судового збору на суму 1 389 грн. 02 коп.

Постановою Верховного суду від 25 січня 2018 року скасовано рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 листопада 2016 року, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 вересня 2016 року залишено без змін.

15 лютого 2018 року Миколаївський обласний центр зайнятості звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 листопада 2016 року, яким з нього на користь ОСОБА_5 стягнуто 200 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1389 грн. 02 коп. судового збору та які були ним сплачені позивачу 16 грудня 2016 року, про що свідчить меморіальний ордер № 1612 (№ 94542231).

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 березня 2018 року в задоволенні заяви Миколаївського обласного центра зайнятості про поворот виконання рішення відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вказаної заяви місцевий суд виходив із того, що правовідносини, що склалися між заявником та боржником випливають з трудового законодавства, при цьому постановою Верховного Суду від 25 січня 2018 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області скасовано не у зв'язку з встановленням повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або обґрунтування на підроблених документах, що покладені в основу рішення.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою місцевого суду, Миколаївський обласний центр зайнятості подав апеляційну скаргу, в якій просив суд її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити їх заяву про поворот виконання рішення суду.

Свої доводи скаржник мотивував тим, що відповідно до Положення про Миколаївський обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державної служби зайнятості (Центрального апарату) від 15 червня 2017 року № 80, Миколаївський обласний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, підпорядкованою та підзвітною Державній службі зайнятості. Доходи отримані Миколаївським обласним центром зайнятості використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації мети (цілей) та виконання завдань за напрямами діяльності, визначеними законодавством. Отримані доходи або їх частини не розподіляються серед засновників, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Отже, примусове виконання рішень суду щодо стягнення коштів у безспірному порядку здійснюється через органи Державної казначейської служби України виключно на підставі Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845.

Крім того, стягнута за рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 21 листопада 2016 року з Миколаївського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_5 сума не відноситься до заробітної плати чи інших виплат, які випливають із трудових відносин, що виникли між Миколаївським обласним центром зайнятості та ОСОБА_5, а є лише сплатою судового збору у розмірі 1389 грн. 02 коп. та відшкодуванням моральної шкоди у розмірі 200 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_5 не погодився з доводами скарги, посилаючись на те, що відповідно до норм ч. 5 ст. 444 ЦПК України питання про поворот виконання рішення здійснюється виключно на підставі поданої позовної заяви сторони та право подання такої заяви відповідна сторона повинна реалізувати на стадії апеляційного або касаційного розгляду, тобто така заява повинна бути подана до апеляційного або касаційного суду, що не було зроблено заявником. Отже, вимога заявника щодо стягнення з позивача «безпідставно стягнутих коштів», не відповідає вимогам ст. 444 ЦПК України, оскільки останнє регламентовано нормами ЦПК і вирішується за правилами окремого провадження за наявності такого спору, тощо. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу місцевого суду без змін.

Відповідно до пункту 9 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України у редакції Закону України N 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - ЦПК України) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального Кодексу України в редакції Закону України № 2147-УШ від 3 жовтня 2017 року, що набув чинності 15 грудня 2017 року, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 вересня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_5 до Миколаївського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди відмовлено в повному обсязі (а.с.70-72).

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 21 листопада 2016 року вказане рішення місцевого скасовано та ухвалено нове рішення, яким наказ директора Миколаївського обласного центра зайнятості № 376-к від 26 серпня 2016 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_5.» в частині оголошення догани ОСОБА_5 визнано незаконним та скасовано. Стягнуто з Миколаївського обласного центру зайнятості на користь ОСОБА_5 200 грн. на відшкодування моральної шкоди та 1389 грн. 02 коп. судового збору (а.с.119-126).

Відповідно до меморіального ордеру № 1612 (№ 94542231) від 16 грудня 2016 року, на виконання зазначеного рішення апеляційного суду Миколаївським обласним центром зайнятості сплачено ОСОБА_5 1 389 грн. 02 коп. судового збору та 200 грн. у відшкодування моральної шкоди (а.с.177).

Постановою Верховного Суду від 25 січня 2018 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 листопада 2016 року скасовано, а рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 27 вересня 2016 року залишено в силі. Крім того, понесені Миколаївським обласним центром зайнятості судові витрати за подання касаційної скарги в розмірі 1 653 грн. 60 коп. покладені на позивача (а.с.159-163).

До того ж, в указаній постанові Верховного Суду зазначено, що учасниками справи не заявлено до відшкодування інших судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції (а.с.159-163).

Поворот виконання рішення суду - це спосіб захисту майнових прав особи, який полягає у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням. Поворот виконання можливий у разі, якщо позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти, а виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог у меншому розмірі.

За положеннями п. 3 ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо скасувавши рішення, він відмовляє в позові повністю.

Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області було правильно вирішено питання про відкриття провадження та розгляд заяви Миколаївського обласного центру зайнятості про поворот виконання рішення суду.

В ч. 2 ст. 445 ЦПК України зазначено, що у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Таким чином категорія справ, щодо яких не допускається поворот виконання рішення, визначається такими умовами: предметом спору є вимога про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших витрат, що випливають із трудових правовідносин (подібне правило щодо обмеження повороту виконання рішень у трудових справах міститься в ст. 239 КЗпП України); скасоване та виконане рішення ґрунтувалося на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

Під підробленням документа потрібно розуміти як повне виготовлення сфальсифікованого документа, так і часткову фальсифікацію змісту справжнього документа.

Жодної такої дії ОСОБА_5 не вчиняв і документів ні повністю, ні частково не підробляв.

Як встановлено спір з приводу відшкодування моральної шкоди, яка була стягнута на підставіьст. 237-1 КЗпП України, виник у зв'язку з перебуванням ОСОБА_5 в трудових відносинах з Миколаївським обласним центром зайнятості, а тому таке відшкодування охоплюється поняттям «інших виплат, що випливають із трудових відносин» зазначеним ч. 2 ст. 445 ЦПК України, а тому твердження скаржника про те, що виплати, зроблені за рішенням апеляційного суду не випливають з трудових правовідносин, є безпідставними.

Встановивши, що скасування рішення суду, внаслідок якого позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани та стягнення моральної шкоди, пов'язано з виплатами, що випливають з трудових правовідносин та не пов'язано з повідомленням позивачем завідомо неправдивих відомостей та рішення суду не ґрунтувалося на підроблених документах, суд першої інстанції набув правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 листопада 2016 року в частині відшкодування моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на не врахування районним судом тих обставин, що Миколаївський обласний центр зайнятості є неприбутковою державною установою, підпорядкованою та підзвітною Державній службі зайнятості, а тому доходи отримані Миколаївським обласним центром зайнятості використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання, реалізації мети (цілей) та виконання завдань не можуть бути взяті до уваги, оскільки не змінюють визначений процесуальний порядок повороту виконання рішення.

Між тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставного не повернення витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 389 грн. 02 коп. з огляду на те, що витрати, пов'язані зі сплатою судового збору не є позовними вимогами, а відносяться відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України до судових витрат. Оскільки постановою Верховного Суду України від 25 січня 2018 року рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 21 листопада 2016 року скасовано, а рішення суду першої інстанції від 27 вересня 2016 року, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 повністю відмовлено, залишено в силі, то судові витраті, сплачені заявником, підлягають поверненню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що ухвала Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 березня 2018 року підлягає скасуванню в частині відмови повороту виконання рішення щодо повернення судового збору та слід ухвалити в цій частині нове судове рішення про стягнення з ОСОБА_5 1 389 грн. 02 коп. судового збору. В іншій частині зазначену ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Миколаївського обласного центру зайнятості задовольнити частково.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 березня 2018 року скасувати в частині відмови повороту виконання рішення щодо повернення судового збору та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь Миколаївського обласного центру зайнятості 1 389 грн. 02 коп. судового збору.

В іншій частині зазначену ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.М. Царюк

Судді Л.М. Прокопчук

Н.В. Самчишина

Повний текст постанови складено 18 травня 2018 року.