Постанова № 74088351, 08.05.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 459/1062/17 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д.І.

Провадження № 22-ц/783/6159/17 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.

Категорія: 19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючої судді - Копняк С.М.

суддів - Бойко С.М., Ніткевича А.В.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю представника апелянта - Гнатишака О.В., представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 серпня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

18 квітні 2017 року представник позивача звернувся до суду з позовом у якому просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.03.2008 року у сумі 37707, 18 грн., що складається із: 3929, 87 грн. - заборгованість за кредитом; 28743, 63 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3000,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1783, 68 грн. - штраф (процентна складова).

В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.03.2008 року відповідач отримав кредит у розмірі 5150, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При цьому сторони передбачили право банку у будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Умов укладеного договору відповідач належним чином не виконав, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 28.02.2017 року становить 37707, 18 грн., що складається із: 3929, 87 грн. - заборгованість за кредитом; 28743, 63 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3000,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1783, 68 грн. - штраф (процентна складова).

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 09 серпня 2017 року в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 серпня 2017 року оскаржив ПАТ КБ "ПрниватБанк", подавши апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги покликаються на те, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи та із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.03.2008 року відповідач отримала кредит у розмірі 5150, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 36,00% річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При цьому сторони передбачили право банку у будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Умов укладеного договору відповідач належним чином не виконала, у зв'язку із чим утворилася заборгованість, яка станом на 28.02.2017 року становить 37707, 18 грн.

Звертає увагу на те, що відповідач здійснювала платіж 26 квітня 2014 року в розмірі 400 грн. 00 коп., 07 травня 2014 року в розмірі 300 грн. 00 коп. та 12 червня 2014 року в розмірі 300 грн. 00 коп., що свідчить про визнання нею свого боргу, відтак і переривається термін позовної давності. Крім того, позивачем надано належні та допустимі докази по справі, зокрема розрахунок заборгованості в якому зазначені і відсотки, пеня, відповідачем ці докази не спростовано. Укладаючи Кредитний договір відповідач не мала сумнівів щодо його розумності та справедливості та своїм підписом ствердила, що погоджується зі всіма умовами банківського договору.

Просить рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція ЦПК України, відповідно до п. 9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Таким чином, дана справа розглядається Апеляційним судом Львівської області за правилами ЦПК України в редакції Закону №2147-У111 від 03.10.2017 року, яка набрала чинності з 15.12.2017 року.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною 2 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Пленум Верховного Суд України у п. 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів.

Ухвалюючи оскаржуване рішення та відмовляючи в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції виходив з того, що кінцевий термін повернення кредиту відповідає строку дії картки, який закінчився 26.03.2009 року, а з позовом до суду банк звернувся у квітні 2017 року, що свідчить про пропуск строку позовної давності про що заявлено суду представником відповідача. З такими висновками суду колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. У ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з п. 1.27 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні, зокрема, платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

У пунктах 14.1., 14.8 та 14.12 ст. 14 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що електронний платіжний засіб може існувати в будь-якій формі, на будь-якому носії, що дає змогу зберігати інформацію, необхідну для ініціювання електронного переказу. Банк та користувач укладають договір щодо порядку та умов використання електронного платіжного засобу. Банк перед укладенням договору зобов'язаний ознайомити користувача з умовами договору про використання електронного платіжного засобу (далі у цій статті - договір), ознайомити з тарифами на обслуговування електронного платіжного засобу та правилами користування електронним платіжним засобом. Банк зобов'язаний забезпечити викладення цієї інформації в доступній формі й розмістити її в доступному для користувача місці, а також надати на його вимогу в письмовій або електронній формі.

З заяви-анкети, підписаної відповідачем 05.03.2008 року вбачається, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг (надалі - Умови), а також Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг.

Відповідач ознайомився і погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді (Умови та правила надання банківських послуг розміщені на офіційному сайті ПриватБанк), зобов'язується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку.

З цієї ж заяви-анкети, підписаної відповідачем 05.03.2008 року вбачається, що сторонами обумовлено: тип картки; валюту зобов'язання - гривня; тип кредитного ліміту - фінансовий; базова процентна ставка - 36 % із розрахунку 360 днів у році; строк дії кредитного ліміту - відповідає строку дії картки; порядок погашення заборгованості - щомісячними платежами в розмірі 7% від суми заборгованості.

Отже, в силу положень ч. 1 ст. 634 ЦК України, між сторонами укладено договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у стандартних формах.

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи встановлено, що підписавши про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ «Приват Банк», відповідач користувався кредитним лімітом, отже, погодився з такими умовами, розміром процентів за користування кредитом та штрафними санкціями, що передбачені п. 2.1.1.7.6 Умов.

При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову (пункт 2.1.1.7.6 Умов та правил).

Також, судом встановлено, що відповідач неодноразово використовувала кредитний ліміт, а також непоодиноко вносила кошти на погашення кредиту, що підтверджується розрахунком заборгованості та свідчить про часткове виконання грошових зобов'язань.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Відповідно положень ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Статтею 204 ЦК України встановлений принцип правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 530 цього ж Кодексу передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки (пені).

Таким чином, відповідач взятих на себе зобов'язань належним чином не виконала, відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 25.03.2008 року за відповідачем станом на 28.02.2017 року рахується заборгованість у сумі 37707, 18 грн., що складається із: 3929, 87 грн. - заборгованість за кредитом; 28743, 63 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3000,00 грн. - заборгованість за комісією; 250,00 грн. - штраф (фіксована частина); 1783, 68 грн. - штраф (процентна складова).

Доказів, які б спростовували вказану позивачем суму боргу суду не представлено, заперечень не висловлено.

Відповідно до п. 6.5 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов'язаний погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, оплачувати комісії на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з пунктом 9.12 Правил надання банком послуг договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не заявить про припинення його дії, договір вважається пролонгованим на такий самий строк.

Строк дії кредитного договору відповідає строку дії картки.

Згідно з пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік); вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця.

У пункті 5.4 Правил користування платіжною карткою зазначено, що строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі - останнім днем місяця, указаного на картці.

Пунктом 3.1.3 Правил користування платіжною карткою передбачено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступила письмова заява держателя про закриття рахунку.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд необґрунтовано застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, які врегульовують питання позовної давності заслуговують на увагу.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).

Суд апеляційної інстанції при розгляді справи здійснює перевірку й оцінку фактичних обставин справи та їх юридичну кваліфікацію в межах доводів апеляційної скарги, які вже були предметом розгляду в суді першої інстанції. Нові матеріально-правові вимоги, які не були предметом розгляду в місцевому суді, не приймаються та не розглядаються судом апеляційної інстанції.

Мотиви суду про те, що термін дії кредитної картки закінчився 26 березня 2009 року, а картка не поновлювалась та в подальшому не використовувалась, також не заслуговують на увагу.

Відповідач користувалася кредитними коштами і після 26 березня 2009 року, а нові кредитні картки до цього ж договору видані із строком дії таких: 03/12, 03/12, 01/16, 04/17, що підтверджується наявними при справі знімками відповідних сторінок з програмного комплексу банку, в т.ч. й фото відповідачки, яка сфотографована з картками та розрахунком заборгованості за період з 25 березня 2008 року по 28 лютого 2017 року.

Розрахунком заборгованості стверджується, що мали місце непоодинокі, проте недостатні, фактично щомісячні оплати боргу, котрі відображені в останній вертикальній колонці розрахунку заборгованості "Сума погашення за наданим кредитом".

Згідно п. 9 розділу VIІ "Загальні правила документообігу за операціями з використанням електронних платіжних засобів" Постанови Національного банку України № 705 від 05.11.2014 року "Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних засобів" якщо власник рахунку має заперечення щодо операцій за рахунком, то він має право звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду.

Натомість, стороною відповідача не представлено в розпорядження суду доказу того, що ОСОБА_4 звертались із запереченнями до ПАТ КБ «ПрниватБанк», або із позовом до суду з приводу видаткових та прихідних операцій, що мали за кредитним рахунком після 26 березня 2009 року, відтак, до таких покликань сторони позивача колегія суддів відноситься критично.

Остання сплата мала місце 12.06.2014 року в розмірі 300,00 грн., така перервала строк позовної давності, а з врахуванням дати подання позову 18 квітні 2017 року свідчить про дотримання кредитором строку звернення до суду.

За приписами п. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно положень п. 2 ст. 376 ЦПК України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції при ухваленні рішення порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 необхідно стягнути в користь позивача ПАТ КБ «Приват Банк» сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) та при подачі апеляційної скарги судовий збір у сумі 1760 грн. 00 коп. ( одна тисяча сімсот шістдесят грн. 00 коп.).

Керуючись ст. ст. 259 ч. 6, 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити.

Рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 09 серпня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 25 березня 2008 року, що утворилась станом на 28 люте 2017 року в сумі 37707 грн. 18 коп. і складається із:

- заборгованості за кредитом в сумі 3929 грн.87 коп.;

- заборгованості по процентам за користуванням кредитом в сумі 28 743 грн. 63 коп.

- заборгованості за пенею в сумі 3000 грн. 00 коп.,

- штрафу (фіксована частина) в сумі 250 грн. 00 коп.

- штрафу (процентної складової) в сумі 1783 грн. 68 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» сплачений ним при подачі позову до суду судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) та при подачі апеляційної скарги судовий збір у сумі 1760 грн. 00 коп. ( одна тисяча сімсот шістдесят грн. 00 коп.).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено 18 травня 2018 року.

Головуюча Копняк С.М.

Судді: Бойко С.М.

Ніткевич А.В.