Постанова № 74088222, 15.05.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5999/17

Провадження № 2-а/487/61/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді -Нікітіна Д.Г.,при секретарі - Плетенчук О.О.,за участю: позивач - ОСОБА_3представник відповідача -Бондарєв Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язанню вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_3 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не проведення перерахунку пенсії позивачу з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, постанови КМУ від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, постанови КМУ від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року.

Позов обґрунтований позивачем тим, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ України, якому призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900-VІІІ до ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» внесені зміни щодо проведення перерахунку пенсій пенсіонерам МВС відповідно до грошового забезпечення встановленого для поліцейських. Враховуючи зазначені обставини, Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Миколаївській області складено довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу станом на 01.01.2016 року та направлено її до ГУ ПФУ в Миколаївській області, однак відповідач не провів перерахунок пенсії з посиланням на відсутність в Державному бюджеті України грошових коштів, що і стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Наказом ГУМВС України в Миколаївській області від 30 серпня 2015 року №236 о/с, у відповідності до «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України», майора міліції ОСОБА_3, оперуповноваженого карного розшуку лінійного відділення в порту Миколаїв Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області звільнено у відставку за п. 64 «а» (за віком).

Відповідно до довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №02446 від 27.04.2017 року розмір грошового забезпечення за нормами чинними на 01 січня 2016 року ОСОБА_3 за посадою оперуповноваженого карного розшуку лінійного відділення в порту Миколаїв Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області становить 6461,66 грн., в тому числі: посадовий оклад 2400 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням - 2000 грн.; надбавка за стаж служби 45% - 1980 грн.; премія 1,28% -81,66 грн.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Миколаївській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №02446 від 27.04.2017 року.

Листом №1094-І-07 від 20.09.2017 року ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомило позивача про те, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, а тому Пенсійним фондом України направлено до Міністерства соціальної політики України інформацію про виникнення обставин, що тягнуть за собою необхідність виділення додаткових асигнувань, необхідних для проведення перерахунку пенсій. Враховуючи зазначене, перерахунок пенсії позивача буде проведений після надходження коштів з Державного бюджету України.

Позивач не погодився з правомірністю такої відмови відповідача у перерахунку пенсії та звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 46 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, тощо.

ОСОБА_3 є пенсіонером органів внутрішніх справ України, пенсія якому призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

29.12.2015 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900-VІІІ, яким внесено зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зокрема в ст. 43 цього Закону, яка передбачає, що у разі, якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку, а також ст. 63 цього Закону доповнена ч. 3, яка передбачає, що перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Таким чином, після набуття чинності змін, внесених до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.12.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», ОСОБА_3 набув право на перерахунок пенсії, з урахуванням видів та розміру грошового забезпечення, встановлених для поліцейських.

Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Миколаївській області на адресу ГУ ПФУ в Миколаївській області направлена довідка №02446 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3, відповідно до якої станом на 01.01.2016 року розмір грошового забезпечення ОСОБА_3 за посадою оперуповноваженого карного розшуку лінійного відділення в порту Миколаїв Миколаївського міського управління УМВС України в Миколаївській області становить 6461,66 грн., в тому числі: посадовий оклад 2400 грн.; оклад за військовим (спеціальним) званням - 2000 грн.; надбавка за стаж служби 45% - 1980 грн.; премія 1,28% -81,66 грн..

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

При цьому, відповідно до п. 1 «Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №45 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції, яке складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Відповідно до абз. 2 п. 15 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.

Згідно з ст. 102 Закону України «Про Національну поліцію» пенсійне забезпечення поліцейських здійснюється в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином підставою для проведення перерахунку пенсій особам, які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом встановлювати чи змінювати види грошового забезпечення.

Підставою для видачі ОСОБА_3 довідки №02446 від 27.04.2017 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, серед іншого, стала Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11.11.2015 року №988, яка набула чинності з 02.12.2015 року та встановлює складові грошового забезпечення поліцейських, схеми окладів за відповідним званнями поліцейських, тощо.

Таким чином, факт введення (зміни) Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 грошового забезпечення поліцейських є підставою для перерахунку пенсії пенсіонеру органів внутрішніх справ ОСОБА_3

Більше того, пенсійним органом не заперечується право позивача на здійснення спірного перерахунку пенсії, а лише зазначається про неможливість його здійснення у зв'язку з відсутністю належного бюджетного фінансування, відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Однак, відповідно до ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Цією нормою законодавства не передбачена можливість не здійснення перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування. Факт відсутності бюджетного фінансування не є підставою для відмови у здійсненні певних соціальних виплат, що передбачені чинним законодавством.

Європейський суд з прав людини у справах «Кечко проти України», «Ромашов проти України», «Шевченко проти України» зауважив, що реалізація особою права, яке повязане з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань є безпідставним. Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Крім того, вирішуючи спір, суд враховує, що 15.02.2018 року Верховним Судом винесено рішення у зразковій справі № Пз/9901/8/18 (820/6514/17), яка відповідає ознакам даної справи, у якому суд дійшов висновку, що відповідно до Закону України від 23 грудня 2015 року № 900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», збільшення грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі постанови №988, яка набрала чинності 02 грудня 2015 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії.

Щодо визначення дати, з якої слід провести відповідний перерахунок, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Враховуючи вищевикладене, оскільки орган пенсійного фонду не виконує свого обов'язку щодо проведення позивачу перерахунку раніше призначеної пенсії у зв'язку із зміною грошового забезпечення відповідної категорії осіб, в тому числі безпосередньо за заявою позивача, суд вважає, що наявні підстави для зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити ці дії з дня виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме з 01.01.2016 року.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області у встановлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, подати звіт про виконання судового рішення, слід зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є засобом судового контролю за виконанням судового рішення, який застосовується судом за власною ініціативою та розсудом і не може бути предметом позовних вимог, проте в даному випадку суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю.

В іншій частині позову щодо стягнення моральної шкоди в сумі 20000,00 грн., суд вважає за необхідне відмовити, з огляду на наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно ч.1 та ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Ст. 1167 Цивільного кодексу України зазначає, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Пунктом 3 Постанови Пленум Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4 (далі - Постанова) встановлено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Пунктами 4,5 Постанови визначено, що у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, яким неправомірними діями чи бездіяльністю заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами підтверджується. Обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суди, зокрема, повинні з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно з пунктом 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що позивачем не обґрунтовано наявності причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, відповідно до яких заподіяно шкоду. Тобто, позивач повинен довести факт завдання йому моральної шкоди, надати належні докази того, що саме дії та бездіяльність відповідача призвела до матеріальних втрат і душевних страждань, що вимагає від позивача додаткових зусиль для організації його життя.

В обґрунтування наявності підстав для стягнення моральної шкоди позивач зазначає лише, що протиправною бездіяльністю Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області як суб'єкта владних повноважень порушено його права, оскільки така бездіяльність завдала йому моральних страждань, які визвали підвищення тиску, безсоння, головний біль.

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів заподіяння йому або членам його сімї душевних страждань протиправною бездіяльністю відповідача по справі, зокрема, доказів погіршення здоровя або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, що настали внаслідок незаконних дій або бездіяльності відповідача.

Крім того, позивач жодним чином не обґрунтовує розмір моральної шкоди в сумі 20000,00 грн., а також залишає вирішення даного питання на розсуд суду.

Позивачем має бути доведено, а судом оцінено наявність та розмір такої шкоди в кожному окремому випадку.

Враховуючи те, що позивачем належним чином не доведені факт заподіяння відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 20000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження частково і підлягають задоволенню частково.

Частиною 1 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 139, 243-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов'язанню вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_3 з 01 січня 2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, постанови КМУ від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Миколаївській області №02446 від 27.04.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести ОСОБА_3 перерахунок та виплату пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VІІІ, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII, постанови КМУ від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та довідки Ліквідаційної комісії ГУМВС України в Миколаївській області №02446 від 27.04.2017 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Позивач: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1 виданий Заводським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 24 березня 1998 року, мешкає АДРЕСА_1).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття рішення апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 КАС України, учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 295 КАС України, учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Апеляційна скарга подається відповідно до п. 15.5 ч. 1 розділу VІІ Перехідних положень КАС України учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Д.Г. Нікітін