Рішення № 74087830, 18.05.2018, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1975/18

Провадження № 2-а/462/121/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року Залізничний районний суд м. Львова

в складі головуючого судді – Гедз Б.М.

з участю секретаря – Рущак Т.О.

за участю представника позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та інспектора Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 906254 від 18.03.2018 року. Позов обґрунтовує тим, що 18.03.2018 року його притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. та винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серія БР № 906254 за те, що він 18.03.2018 року о 01.10 год. в Городоцькому районі Львівської області, керував автомобілем марки ОСОБА_4», д.н.з. НОМЕР_1, у якого в темну пору доби не світила ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушив п. 31.4.3(в) ПДР України. Вважає винесену постанову протиправною, внаслідок допущення відповідачем грубих порушень під час здійснення провадження в справі про адміністративне правопорушення, оскільки поліцейський безпідставно відмовив йому у реалізації права на відкладення розгляду справи та отримання правової допомоги. Крім того, працівники поліції його не повідоми про прийняте рішення і не вручили примірника постанови. Про винесення такої дізнався лише 22.03.2018 року, тому просить поновити строк для звернення до суду та постанову скасувати.

Представник позивач в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи,в судове засідання не прибули, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. При цьому, в силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані в справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з наступного.

З постанови серії БР № 906254 від 18.03.2018 року, копія якої долучена до матеріалів справи (а.с. 10), вбачається, що ОСОБА_2 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., за те, що він 18.03.2018 року о 01.10 год. в Городоцькому районі Львівської області, керував автомобілем марки ОСОБА_4», д.н.з. НОМЕР_1, у якого в темну пору доби не світила ліва фара в режимі ближнього світла, чим порушив п. 31.4.3(в) ПДР України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Так, згідно п. 31.4.3 (в) ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.

У відповідності до ч.1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимогам цієї норми, відповідачем не подано жодного доказу на підтвердження тієї обставини, що позивач керував транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів.

Отже, норми КАС України покладають на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов'язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. При цьому, ЄСПЛ у справі «ОСОБА_1 де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Таким чином, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відомості, що містяться у постанові про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сама по собі постанова, за відсутності інших доказів вини, не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», оскільки відомості, зазначені в постанові, не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

Крім того, за правилами ст. 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити в тому числі відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.

Таких відомостей оскаржувана постанова не містить, що в сукупності, характеризує її як незаконну та вказує на обґрунтованість позовних вимог.

Тому, оскаржувана постанова як така, що винесена з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права не може залишатись в силі та підлягає скасуванню, а позов відповідно, задоволенню, оскільки в діях позивача відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За правилами п. 3 п. 3 ст. 286 КУпАП, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки даним рішенням суду оскаржувана постанова скасована, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Крім того, позивач просить про поновлення строку для звернення до суду, вважаючи що такий пропущено з поважних причин.

Так, частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч.2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Судом встановлено, що оскаржувана постанова винесена 18.03.2018 року, однак копію такої позивач отримав поштовим відправленням 22.03.2018 року, тому з даним позовом звернувся до суду лише 04.04.2018 року.

Відповідно до ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відтак, суд вважає за необхідне поновити позивачу пропущений строк на звернення до суду, оскільки про існування оскаржуваної постанови дізнався лише 04.04.2018 року, що підтверджується матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 44, 47, 77, 241, 243-246, 271, 286 КАС України, ст. ст. 9, 17, 18, 33, 122, 247, 268, 283, 286 КУпАП, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області та інспектора Городоцького відділення поліції Яворівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БР № 906254 від 18.03.2018 року відносно ОСОБА_2.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП закрити у зв’язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя: (підпис) ОСОБА_5

З оригіналом згідно.

Суддя: Б. М. Гедз