Рішення № 74087427, 17.05.2018, Приазовський районний суд Запорізької області

Провадження № 2/325/190/2018

Справа № 325/342/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року Приазовський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Пантилус О.П., за участю секретаря судового засідання Орманджи Ф.К., розглянувши в смт.Приазовське Запорізької області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором;

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ “ПриватБанк"звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 червня 2012 року у розмірі 19467,17 грн., з підстав, передбачених ст.ст. 526, 610, 1054 ЦК України та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування вимог в позові зазначено, що 20 червня 2012 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №б/н, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 5000,00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач, згідно ч.1 ст.634 ЦК України, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із “Умовами та правилами надання банківських послуг” та “Тарифами банку”, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (договір приєднання), що підтверджується підписом у заяві. Згідно пунктів 2.1.1.2.3., п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач надав згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і надав право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Договором, який є укладеним відповідно до ч.2 ст.639, ч.2 ст.638, ч.2 ст.642 ЦК України, передбачені порядок та умови погашення кредиту і заборгованості по ньому, сплата нарахованих в період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат, а також наслідки невиконання умов договору. ПАТ КБ “ПриватБанк” свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач ОСОБА_1 не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов’язаннями. У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 18 лютого 2018 року ОСОБА_1 має заборгованість у розмірі 19467,17 гривень, яка складається із: 9705,59 грн. - заборгованість за кредитом; 3115,06 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 5243,32 грн. - заборгованість за пенею; а також штрафів відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина) і 903,20 грн. - штраф (процентна складова). Позивач зазначив, що на теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов’язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав та інтересів ПАТ КБ “ПриватБанк” .

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, при подачі позову подала до суду клопотанням про розгляд справи за відсутності представника банку, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного вирішення справи не заперечує.

Згідно повідомлення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області від 16 березня 2018 року № 516, в Приазовській селищній раді відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 відсутні.

Повістка з викликом на 19.04.2018 року, та позовна заява з доданими до неї документами, які надіслані ОСОБА_1 за адресою зазначеною в заяві: вул. Квіткова, 167, смт. Приазовське Приазовського району Запорізької області, та повістка з викликом на 17 травня 2018 року повернуті до суду без вручення з довідкою підприємства “Укрпошти” про причини повернення наступного змісту: “адресат не проживає”.

ОСОБА_1 викликаний до суду в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом опублікування судової повістки на сайті Приазовського районного суду Запорізької області та вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не надав.

Оскільки судом вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, враховуючи вимоги закону щодо розумності вирішення судових справ, згідно статей 280, 281 ЦПК України суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із досліджених документів судом встановлено, що 20 червня 2012 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, шляхом підписання сторонами заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, укладений договір, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5000 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, обумовивши пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг, право банку на зміну (збільшення або зменшення) кредитного ліміту в будь-який момент.

Зазначені обставини підтверджуються анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, названими Умовами та Правилами, витягом з тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна”.

Згідно п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

У разі невиконання зобов’язань за договором позичальник зобов’язався на вимогу Банку виконати зобов’язання з повернення кредиту ( у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати Винагороди Банку. ( п.2.1.1.5.6 договору)

Пунктами 2.1.1.12.1, 2.1.1.12.2, 2.1.1.12.6.1 Умов передбачена відповідальність боржника в разі невиконання умов договору, в тому числі пеня відповідно до встановлених тарифів у разі виникнення прострочених платежів за кредитом.

Пункт 2.1.1.7.6. Умов передбачає, що при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлюється тарифами договору.

Відповідно до витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна” (Універсальна, 30 днів пільгового періоду), штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань складає - 500 гривень +5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Розмір обов'язкових щомісячних платежів, згідно витягу з тарифів обслуговування кредитних карт “Універсальна”, повинен складати 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Строк внесення щомісячних платежів — до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, ОСОБА_1 скористався коштами в межах встановленого кредитного ліміту, але зобов’язання по сплаті кредиту належним чином не виконував, оскільки платежі вносив не в повному розмірі та несвоєчасно. Останній платіж за кредитом відбувся 23 травня 2017 року на суму 1000,00 гривень. З того часу відповідач не здійснив жодного платежу.

Позивачем відповідно до умов договору та у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань нараховувалася пеня 01 липня 2017 року-50 гривень, а в період з 01 серпня 2017 року по 18 лютого 2018 року - в розмірі по 100,00 гривень щомісячно. За вказаний період сума пені склала 5243,32 гривень.

Доказів належного виконання зобов’язань по сплаті кредиту, заперечень чи інших заяв щодо позовних вимог відповідачем суду не надано.

Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525-527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону або договору, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За ч.1ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст.638 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч.2 ст.642 ЦК).

Відповідно до наведених норм закону та встановлених обставин між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір за вказаних позивачем обставин і умов.

В силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України), позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Наслідки порушення договору позики, які відповідно до ст.1054 ЦК України, застосовуються до відносин за кредитним договором, передбачені ст.1050 ЦК України, згідно якої, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ст.625 ЦК України) та, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ст.624 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами укладений кредитний договір.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань з погашення кредиту за договором № б/н від 20 червня 2012 року станом на 18 лютого 2018 року, відповідно до розрахунку позивача, утворилась заборгованість за кредитом в розмірі 9705,59 гривень і заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 3115,06 грн., які підлягають стягненню із наведених підстав.

Заборгованість з пені згідно розрахунку станом на 18 лютого 2018 року складає 5243,32 гривень, яка заявлена в позовних вимогах, не заперечена відповідачем, і підлягає стягненню в повному розмірі, згідно ст.624 ЦК України.

Позивачем нарахований штраф в розмірі 500 грн. та 903,20 грн (5% від суми заборгованості з тіла кредиту, не сплачених процентів та пені).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21 жовтня 2015 року.

У зв’язку зі стягненням на користь позивача суми пені, то стягнення суми штрафів, які нараховані також за прострочення виконання грошового зобов’язання, суперечить ст.61 Конституції України, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 9705,59 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 3115,06 грн., заборгованості за пенею — 5243,32 гривень, а всього в сумі 18063, 97 гривень.

На підставі ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім і документально підтверджені (платіжним дорученням №PROM1BEL02 від 21 лютого 2018 року) судові витрати, а саме судовий збір в розмірі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить: 1762,00 грн.(судовий збір сплачений при подачі позову) х 18063,97 гривень (сума задоволених вимог позову) : 19467,17 грн.(сума пред'явлених вимог) = 1634,99 гривень.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, останнє відоме місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111, МФО № 305299) юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 20 червня 2012 року станом на 18 лютого 2018 року в розмірі 18063 (вісімнадцять тисяч шістдесят три) гривні 97 копійок, яка складається із: 9705,59 гривень - заборгованості за кредитом; 3115,06 гривень - заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 5243,32 грн. - заборгованості з пені.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” судові витрати в розмірі 1634 (одну тисячу шістсот тридцять чотири) гривні 99 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, а саме в частині стягнення штрафу в розмірі 500 грн. та 903,20 грн., відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Запорізької області через Приазовський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя О.П. Пантилус