Рішення № 74086956, 18.05.2018, Василівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/868/18

Провадження № 2/311/551/2018

18.05.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2018 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Задорожка Д.А.

секретаря судового засідання Листопад В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

В позові ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказали, що є рідними братом та сестрою. Батьками співпозивачів були: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які перебували у шлюбі з 03 грудня 1962 року.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. На час смерті він постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_2. Разом з ним були зареєстровані: з 1965 року дружина - ОСОБА_5, з 16 січня 2002 року по теперішній час син - ОСОБА_1, проте фактично з померлим проживала лише дружина.

Після смерті ОСОБА_4 лишилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,74 га на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер - НОМЕР_3, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право власності на землю серія НОМЕР_4.

Дружина померлого спадкодавця ОСОБА_4 - ОСОБА_5, яка фактично вступила у володіння й управління спадковим майном, вчасно звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, не була обмежена строком у праві на отримання свідоцтва про право на спадщину, проте за життя ОСОБА_5 такого свідоцтва не оформила.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4. На час смерті вона була зареєстрована по АДРЕСА_2. На час її смерті з нею був зареєстрований син - ОСОБА_1 та проживала без реєстрації донька - ОСОБА_2

Постановою державного нотаріуса від 17 січня 2018 року позивачам було відмовлено у вчинені нотаріальних дій, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 у зв'язку з відсутністю документа, що посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку розміром 7,74 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Враховуючи викладене, позивачі просять визнати за ними у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5, право власності по Ѕ частині кожному вищевказаної земельної ділянки.

В судове засідання позивачі не з'явилися, проте надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, просили позов задовольнити.

Представник відповідача - Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника. Відзиву на позов не надав.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно вимог ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1); докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (частина 5).

Відповідно до ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивачів - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5, виданим повторно 27 квітня 2010 року (а.с.12).

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла мати позивачів - ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6, виданим 17 січня 2006 року (а.с.13).

Той факт, що померлі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 доводились позивачам матір'ю та батьком підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1, серія НОМЕР_7, виданим повторно 14 березня 2018 року (а.с.9), свідоцтвом про народження ОСОБА_2, серія НОМЕР_8 від 03 грудня 1962 року (а.с.10) та свідоцтвом про укладення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2, серії НОМЕР_9 від 15 липня 1989 року, після укладення якого позивач набула прізвище «ОСОБА_2» (а.с.11).

Згідно довідки № 202 від 08 лютого 2018 року, виданої Малобілозерською сільською радою Василівського району Запорізької області, ОСОБА_4 проживав та постійно був прописаний з 01 серпня 1965 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2, разом з ним за даною адресою була зареєстрована та проживала з 1965 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 дружина ОСОБА_5 та був зареєстрований з 16 січня 2002 року, але не проживав син ОСОБА_1 (а.с.17, 18).

Відповідно до довідки № 201 від 08 лютого 2018 року, виданої Малобілозерською сільською радою Василівського району Запорізької області, ОСОБА_5 проживала та постійно була прописана з 01 серпня 1965 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_2, разом з нею за даною адресою з 16 січня 2002 року був зареєстрований, але не проживав син ОСОБА_1 та з 2000 року та протязі 6-ти місяців після смерті ОСОБА_5 її донька ОСОБА_2 (а.с.20, 21).

Після смерті ОСОБА_5 лишилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,74 га на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер - НОМЕР_3, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серія НОМЕР_4 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2304180442018 (а.с.34 зворот-35, 48-52).

Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,74 га на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер - НОМЕР_3, станом на 16 березня 2018 року її вартість становить 67 000 (шістдесят сім тисяч) грн. (а.с.24, 25).

Як вбачається з матеріалів справи, державним нотаріусом Василівської державної нотаріальної контори Запорізької області Косаревською М.В. постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії №40/02-31 від 27 січня 2018 року, було відмовлено позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку, у зв'язку з тим, що ним не надано документів, які б посвідчували право власності та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку (а.с.15).

З матеріалів чинної спадкової справи №126, заведеної Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою Запорізької області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 (а.с.34), вбачається, що із заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті ОСОБА_4, 09 квітня 2003 року звернулася ОСОБА_5.(а.с.59). 13 грудня 2011 року до нотаріальної звернулися ОСОБА_1 (а.с.58 зворот) та ОСОБА_2 (а.с.59 зворот) із заявами про відмову від прийняття спадщини після смерті батька.

З матеріалів чинної спадкової справи №212-10/02-14 заведеної Дніпрорудненською державною нотаріальною конторою Запорізької області після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 (а.с.67), вбачається, що з заявою про прийняття спадщини за законом, після смерті ОСОБА_5, 13 грудня 2011 року звернувся ОСОБА_1 (а.с.67 зворот) та ОСОБА_2 (а.с.68) та 02 серпня 2012 року отримали свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 по Ѕ частці земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,74 га на території Малобілозерської сільскої ради Василівського району Запорізької області, кадастровий номер - НОМЕР_10 (а.с.82 зворот, 83).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, які не заборонені законом.

Відповідно до ст.. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги, що померла мати позивачів належним чином прийняла спадщину у вигляді земельної ділянки площею 7,74 га на території Малобілозерської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, після смерті чоловіка ОСОБА_4, а позивачі є єдиними спадкоємцями після смерті матері та батька, звернулися із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, але у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, позбавлені можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, враховуючи визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.263-268, 273 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Василівська державна нотаріальна контора Запорізької області, про визнання права власності у порядку спадкування за законом, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ІПН НОМЕР_1), який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 7,7400 га на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_3, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право власності на землю серія НОМЕР_4.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (ІПН НОМЕР_2), яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності на Ѕ частину земельної ділянки площею 7,7400 га на території Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером НОМЕР_3, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акта на право власності на землю серія НОМЕР_4.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області (згідно п.п.15.5 п.15 Розділу ХІІI Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу).

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області Д.А. Задорожко