Ухвала суду № 74086913, 18.05.2018, Запорізький районний суд Запорізької області

Провадження № 1-кс/317/448/2018

Справа № 317/404/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2018 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Запорізького районного суду Запорізької області Сакоян Д.І., за участю секретаря судового засідання Ніколаєнко Г.О., розглянувши клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_1, на підставі матеріалів досудового розслідування за № 42018081060000009, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів,-

ВСТАНОВИВ:

У провадження слідчого судді Запорізького районного суду Запорізької області надійшло клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів обґрунтоване наступним.

До Запорізької місцевої прокуратури № 2 надійшло звернення ОСОБА_2, згідно якого директор ТОВ «Азов-Стиль» ОСОБА_3 вчинює незаконні дії щодо розпорядження майном товариства.

За вказаним фактом 18.01.2018 р. Запорізькою місцевою прокуратурою № 2 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018081060000009 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України. Здійснення досудового розслідування доручено Запорізькому РВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

У ході досудового розслідування допитано ОСОБА_2, який зазначив, що з 2004 року він є засновником ТОВ «Азов-Стиль» та власником 1/2 частки в статутному капіталі підприємства. Власником іншої частки в статутному капіталі підприємства є громадянин ОСОБА_4 Протоколом Загальних зборів засновників від 01.10.2004 року було прийнято рішення про призначення ОСОБА_5’я М.І. директором підприємства. Пунктом 8.1.3 Статуту ТОВ «Азов-Стиль» передбачено, що директор товариства підзвітний Зборам учасників та організовує виконання їх рішень. Приблизно у 2016 році між ним та ОСОБА_4 виник спір з приводу майна товариства та порядку управління ним. У подальшому розвитку зазначений спір переріс в конфліктну ситуацію, що мала своїм наслідком усунення його від участі в управлінні підприємством (в тому числі шляхом позбавлення доступу до банківських рахунків підприємства) та блокування доступу до майна товариства за допомогою озброєної охорони. При цьому, вчиняючи вищенаведені протиправні дії, ОСОБА_3, якого призначено директором підприємства, діє в інтересах ОСОБА_4 та за його вказівкою. Згідно із п. 7.1 Статуту вищим органом товариства є Збори учасників, які складаються із учасників або призначених ними представників. Пунктом 7.2 Статуту передбачено, що збори скликаються за необхідності, але не менш ніж один раз на рік. На даний час, він, як учасник товариства, який володіє 50% статутного капіталу, вже понад рік позбавлений можливості приймати участь в управління товариством. У той же час, відповідно до п. 13.2 Статуту товариства, чистий прибуток товариства утворений із надходжень від господарської діяльності та залишається у повному його розпорядженні після покриття витрат, сплати відсотків по кредитах банків, а також внесення до бюджету передбачених законодавством податків та платежів. Пунктом 13.6 Статуту передбачено, що розподіл дивідендів здійснюється на підставі рішення учасників, пропорційно розподілу їх часток у статутному капіталі товариства. Сплата дивідендів здійснюється один раз на рік. Основним видом діяльності підприємства ТОВ «Азов-Стиль» є надання послуг у сфері відпочинку в літній період, у зв’язку із чим основний дохід від діяльності підприємство отримує саме в літній період. Незважаючи на це, директор підприємства ОСОБА_3, який, будучи службовою особою, згідно із п.8.1 Статуту товариства керує його поточною діяльністю (в т.ч. розпоряджається грошовими коштами товариства) та несе персональну відповідальність за виконання покладених на товариство завдань, не лише не надає ОСОБА_2, як учаснику товариства, жодної інформації з приводу господарської діяльності підприємства та його фінансових результатів, а й позбавив можливості доступу до банківських рахунків підприємства (шляхом їх зміни) та розпоряджається коштами підприємства на власний розсуд. Збори учасників товариства в порушення вимог п. 7.2 Статуту не скликаються. За наявною інформацією, валовий дохід підприємства від здійснення статутної діяльності за 2016 рік складає понад 5 млн. грн., за 2017 рік – понад 8,5 млн. грн. Разом з тим, розподіл прибутку підприємства між учасниками ані за 2016 рік, ані за 2017 рік не здійснювався. Крім того, наявні підстави стверджувати, що ОСОБА_3 вчинив дії, спрямовані на незаконне привласнення майна ТОВ «Азов-Стиль», оскільки в середині листопада 2017 року ОСОБА_3, діючи всупереч вимогам законодавства та Статуту підприємства, уклав угоду із громадянином ОСОБА_5 (на суму 800000,00 грн.), в забезпечення якої був укладений договір іпотеки № 168 від 16.11.2017 р. Предметом вказаного договору іпотеки виступало майно підприємства ТОВ «Азов-Стиль». При цьому, відповідно до Статуту підприємства, а саме п.7.7, вирішення питання про розпорядження майном підприємства належить до компетенції Зборів учасників товариства. При цьому, Збори учасників підприємства протягом останнього року не скликались, рішення про розпорядження майном підприємства шляхом надання його в якості забезпечення виконання умов договорів не приймалось. Жодних повноважень на укладення будь-яких угод, предметом яких було б майно товариства, ОСОБА_5’ю М.І. не надавалось. Вказана угода укладена директором товариства з метою створення фіктивної заборгованості підприємства та подальшого незаконного відчуження майна ТОВ «Азов-Стиль» шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У ході досудового розслідування встановлено, що 16.11.2017 р. між ОСОБА_6, який діє в інтересах ТОВ «Азов-Стиль» (іпотекодавець) та ОСОБА_7, яка діє в інтересах ОСОБА_8 (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки.

Згідно п. 1.1 вказаного договору іпотеки, іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю належне іпотекодавцю на праві особистої приватної власності наступне нерухоме майно: база відпочинку «Федотова коса», що розташована за адресою: Запорізька область, Якимівський район, смт. Кирилівка, вул. Коса Федотова, 181.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що іпотека за цим договором є засобом забезпечення повернення іпотекодавцем іпотекодержателю грошових коштів у сумі 800000,00 грн., згідно договорів поворотної фінансової допомоги на безпроцентній основі № 10 від 04.10.2017 р., № 11 від 12.10.2017 р., № 12 від 23.10.2017 р., № 13 від 30.10.2017 р., № 14 від 06.11.2017 р. між іпотекодержателем та ТОВ «Азов-Стиль».

Відповідно до п. 1.5 договору, згідно звіту про оцінку, складеного ТОВ «Меркурій Партнере» 14.11.2017 р. вартість предмету іпотеки становить 800003,00 грн.

В пункті 1.8 договору зазначено, що строк виконання зобов’язання, забезпеченого цим договором встановлено до 07.12.2017 р.

Згідно п. 4.1 іпотекодержатель має право звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, у разі порушення іпотекодавцем будь-якого зобов’язання за цим договором за договорами поворотної фінансової допомоги, в забезпечення якого укладається даний договір.

При цьому, ОСОБА_7 (дівоче прізвище ОСОБА_4) є донькою другого співзасновника ТОВ «Азов-Стиль» ОСОБА_4

Так, 04.10.2017 р. між ТОВ «Азов-Стиль» в особі директора ОСОБА_8’я М.І. (позичальник) та ОСОБА_5 (позикодавець) укладено договір поворотної фінансової допомоги на безпроцентній основі № 10. Згідно умов вказаного договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 145000,00 грн, а позичальник зобов’язується повернути кошти до 04.11.2017 р.

З банківської виписки по рахунку ТОВ «Азов-Стиль» встановлено, що 04.10.2017 р. на вказаний рахунок зараховані кошти в сумі 145000,00 грн. від ОСОБА_5, з призначенням платежу: зворотна фінансова допомога.

Однак, в цей же день, 04.10.2017 р. грошові кошти в розмірі 125000,00 грн. з рахунку ТОВ «Азов-Стиль» перераховані на рахунок ПП ОСОБА_9, призначення платежу: сплата за транспортні послуги згідно рахунку № 8 від 19.05.2017 р. від 04.05.2017 р.

12.10.2017 р. між ТОВ «Азов-Стиль» в особі директора ОСОБА_5’я М.І. (позичальник) та ОСОБА_5 (позикодавець) укладено договір поворотної фінансової допомоги на безпроцентній основі № 11. Згідно умов вказаного договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 36000,00 грн., а позичальник зобов’язується повернути кошти до 12.11.2017 р.

При цьому, згідно акту про виконання договору поворотної фінансової допомоги на безпроцентній основі № 11 від 12.10.2017 р. директор TOB «Азов-Стиль» підтвердив отримання від ОСОБА_5 грошових коштів в розмірі 36000,00 грн.

Однак, згідно банківської виписки вказана сума на рахунок ТОВ «Азов-Стиль» за вказаний період не надходила.

23.10.2017 р. між ТОВ «Азов-Стиль» в особі директора ОСОБА_5’я М.І. (позичальник) та ОСОБА_5 (позикодавець) укладено договір поворотної фінансової допомоги на безпроцентній основі № 12. Згідно умов вказаного договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 310000,00 грн., а позичальник зобов’язується повернути кошти до 23.11.2017 р.

З банківської виписки по рахунку ТОВ «Азов-Стиль» встановлено, що 23.10.2017 р. на вказаний рахунок зараховані кошти в сумі 310000,00 грн. від ОСОБА_5, з призначенням платежу: поворотна фінансова допомога.

Однак, в цей же день, 23.10.2017 р. грошові кошти в розмірі 281780,00 грн. з рахунку ТОВ «Азов-Стиль» перераховані на рахунок ПП ОСОБА_9, призначення платежу: сплата за будівельні послуги згідно рахунку № 9 від 23.05.17 р., 4 від 15.05.17 р., 3 від 11.05.17 р., 18 від 19.05.2017 р.

24.10.2017 р. на рахунок ПП ОСОБА_9 перераховано ще 25000,00 грн. за будівельні послуги, призначення платежу: сплата за будівельні послуги згідно рахунку № 10 від 31.05.2017 р.

30.10.2017 р. між ТОВ «Азов-Стиль» в особі директора ОСОБА_5’я М.І. (позичальник) та ОСОБА_5 (позикодавець) укладено договір поворотної фінансової допомоги на безпроцентній основі № 13. Згідно умов вказаного договору позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти в сумі 160000,00 грн., а позичальник зобов’язується повернути кошти до 30.11.2017 р.

З банківської виписки по рахунку ТОВ «Азов-Стиль» встановлено, що 30.10.2107 р. на вказаний рахунок зараховані кошти в сумі 160000,00 грн. від ОСОБА_5, з призначенням платежу: поворотна фінансова допомога.

Однак, 31.10.2017 р. грошові кошти в розмірі 50000,00 грн. з рахунку ТОВ «Азов-Стиль» перераховані на рахунок ПП ОСОБА_9, призначення платежу: сплата за будівельні послуги згідно рахунку № 27 від 30.09.2017 р.

06.11.2017 р. на рахунок ТОВ «Азов-Стиль» зараховано 149000,00 грн. від ОСОБА_5, з призначенням платежу: фінансова допомога згідно договору № 14 від 06.11.2017 р.

Однак, в цей же день, 06.11.2017 р. грошові кошти в розмірі 25751,00 грн. з рахунку ТОВ «Азов-Стиль» перераховані на рахунок ПП ОСОБА_9, призначення платежу: сплата за транспортні послуги згідно рахунку №36 від 18.09.17 р., 29 від 01.09.17 р.

При цьому, жодні будівельні роботи ФОП ОСОБА_9 не проводились, транспортні послуги не надавались.

З вищенаведеного вбачається, що вказані договори щодо фінансової допомоги та інші мають ознаки фіктивності та укладені з метою виведення грошових коштів та привласнення майна ТОВ «Азов-Стиль».

Наразі стало відомо про те, що на території дитячого оздоровчого центру «Лісова пісня», розташованого за адресою: Запорізька область, Якимівський район, с. Богатир, вул. Лісна, 21, який належить ТОВ «Азов-Стиль» на праві приватної власності, проводяться будівельні роботи з метою підтвердження перерахування коштів ФОП ОСОБА_9 за будівельні послуги.

При цьому, ОСОБА_9 на виклики слідчого та прокурора для участі у слідчих діях не з’являється.

На переконання прокурора виникла необхідність у дослідженні шляхом вилучення у ФОП ОСОБА_9 оригіналів наступних документів: договорів із додатками та додатковими угодами, укладених із ТОВ «Азов-Стиль» (код ЄДРПОУ 33210999); відповідних актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних (товарно-транспортних, видаткових, податкових тощо), розрахунково-касових документів тощо; проектно-кошторисної документації на виконання будівельних робіт (робочий проект, ескізний проект, техніко-економічний розрахунок, робоча документація, техніко-економічне обґрунтування, кошторисна документація тощо); переліку осіб, які безпосередньо виконували будівельні роботи із зазначенням ПІБ, домашньої адреси, контактних телефонів; висновку експертизи та документів щодо погодження проектної документації; дозвільних документів на виконання підготовчих та будівельних робіт (повідомлення, декларації, дозволи тощо); документів щодо введення об’єкту в експлуатацію (декларації, сертифікати тощо); договорів із сертифікованими особами на здійснення авторського та технічного нагляду; переліку осіб та транспортних засобів, за допомогою яких надавались транспортні послуги із зазначенням ПІБ, домашньої адреси, контактних телефонів осіб, реєстраційних номерів, марки, моделі автомобілів.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання прокурор Хлистов О.А. до суду не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 КПК України, сторона кримінального провадження має право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування із клопотанням, про тимчасовий доступ до речей і документів, окрім тих, до яких відповідно до ст. 161 КПК України заборонено доступ.

Вимоги до такого клопотання передбачені ч. 2 ст. 160 КПК України.

За приписами ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв’язку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і оригіналів або копій документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, та у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

У відповідності до ч. 4 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання за участю сторони кримінального провадження, яка подала клопотання, та особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

Кримінальний процесуальний кодекс України не містить конкретної вказівки слідчому судді на те, яким чином необхідно діяти в разі неявки на розгляд клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та їх вилучення сторони кримінального провадження, якою таке клопотання було подане.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом (ч. 1 ст. 22 КПК України).

Неявка без поважної причини сторони кримінального провадження, якою подане клопотання про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів та їх вилучення свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та не доведення обставин зазначених в клопотанні, що свідчить про наявність правових підстав для відмови у задоволенні такого клопотання.

Керуючись ст.ст. 3, 22, 31, 36, 40, 93, 131, 132, 160, 163 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області ОСОБА_1, на підставі матеріалів досудового розслідування за № 42018081060000009, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2018 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 191 КК України, про тимчасовий доступ до речей і документів – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Д.І. Сакоян