Рішення № 74083236, 17.05.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5404/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року

Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Тимощука О.Я.,

при секретарі – Рибачик О.А.,

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в мiстi Рiвне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного Акціонерного Товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот», в якому просить стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з моменту звільнення по день прийняття судом рішення у справі.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що вона працювала на ПрАТ «Рівнеазот». 19 квітня 2017 року була звільнена з роботи за ч. 3 ст. 38 КЗпП України за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю. При звільненні з роботи їй не була виплачена заробітна плата за період січень-квітень 2017 року на загальну суму 14 070,27 грн. Станом на момент подання позовної заяви заборгованість по заробітній платі не виплачена. Посилаючись на вимоги статті 117 КЗпП України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.04.2017 року по день прийняття судом рішення у справі.

11.05.2018 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником ПрАТ «Рівнеазот» за довіреністю ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 вважає необґрунтованими і позов не визнає з підстав, наведених у відзиві. Крім того, вказує, що вини ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" у невиплаті належних звільненому працівникові сум немає, оскільки ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не отримало всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеобводоканал». Крім того, з 07 березня 2017 року на підприємстві повністю обмежили поставку природного газу, не давши змоги виробити продукцію. Вважає, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ", порушуючи строки розрахунку із звільненими працівниками діє у стані крайньої необхідності, а тому на підставі ч. 2 ст. 1171 ЦК України просить суд звільнити ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" від відшкодування шкоди заподіяної затримкою розрахунку при звільненні позивача в повному обсязі.

Позивач в судове засідання не з»явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином, причину неявки суду не повідомив. 17.05.2018 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представником позивача – адвокатом ОСОБА_3 подано клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі, просить їх задоволити.

Відповідач в судове засідання не з»явився, повідомлявся про час та дату розгляду справи належним чином. 11.05.2018 року через канцелярію Рівненського міського суду Рівненської області представник ПрАТ «Рівнеазот» за довіреністю ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до висновку, що позов пiдлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала на ПрАТ «Рівнеазот». Наказом від 18 квітня 2017 року № 1164-ВК позивач звільнена з роботи за статтею 38 КЗпП України (за власним бажанням у зв’язку з невиконанням власником законодавства про працю) з 19 квітня 2017 року. При звільненні з роботи їй не були виплачені заробітна плата за період з січня по квітень 2017 року на загальну суму 14 070,27 грн, що підтверджується довідкою відповідача.

Відповідно до вимог статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до розяснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з нею остаточний розрахунок по заробітній платі і розмір такої заборгованості сторонами не оспорюється, що підтверджується довідкою відповідача про розмір заборгованості із заробітної плати перед позивачем, суд приходить до висновку що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 20.04.2017 року, тобто з дня наступного за днем звільнення по 17.05.2018 року у розмірі 42 528,92 грн., згідно з розрахунку наданого представником позивача.

Що стосується вини відповідача, суд враховує, що саме на відповідача покладається обов’язок доведення відсутності вини у затримці розрахунку при звільненні. Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів, які б свідчили про те, що невиплата позивачу при звільненні всіх належних йому сум мала місце не з вини відповідача.

Посилання представника відповідача на те, що ПрАТ «Рівнеазот», порушуючи строки розрахунку зі звільненими працівниками, діє у стані крайньої необхідності, суд визнає недоречним.Вчинення дій у стані крайньої необхідності передбачає вчинення їх для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Обставини, які б свідчили про дій відповідача у стані крайньої необхідності представником відповідача не наведені і судом такі обставини не встановлені.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по справі понесені позивачем по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

Керуючись статями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Рівнеазот" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного Акціонерного Товариства «Рівнеазот» (33017, м. Рівне -17, код ЄДРПОУ 05607824) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МЮ № 140874, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 26.07.2007 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, адреса проживання: 35331, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, вул. Б.Штейнгеля, 71А) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 42 528 (сорок дві тисячі п»ятсот двадцять вісім) гривень 92 копійки.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» 33017, м. Рівне -17, код ЄДРПОУ 05607824) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії МЮ № 140874, виданий Рівненським РВ УМВС України в Рівненській області 26.07.2007 року, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, адреса проживання: 35331, с. Городок, Рівненський район, Рівненська область, вул. Б.Штейнгеля, 71А) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського

міського суду ОСОБА_4