Рішення № 74082754, 18.05.2018, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3378/17

Провадження № 2/545/182/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" травня 2018 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Кіндяк І.С.

з участю секретаря Лабовкіної Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: НАСК «Оранта», про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яку у добровільному (позасудовому) порядку не відшкодована винуватцем ДТП, просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь:

- матеріальну шкоду, у розмірі 2250 ( дві тисячі двісті двадцять п'ять ) гривень;

- моральну шкоду, завдану внаслідок пошкодженням його майна, у розмірі 5000 ( п'ять тисяч ) гривень;

- моральну шкоду у зв'язку з спричиненням тілесних ушкоджень, у розмірі 7000 ( сім тисяч) гривень;

- понесені витрати на отримання правової допомоги.

У судовому засідання позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, надавши пояснення аналогічно викладеному у матеріалах позову.

У судовому засідання відповідач та його представник проти позову заперечували та просили суд відмовити у задоволенні заявленим вимоги ОСОБА_1

Від третьої особи до суду надійшла заява про розгляд справи без участі їх представника при вирішенні справи по суті поклались на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3, дав покази, що після ДТП на позивачу не було видно наявних тілесних ушкоджень.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що не пам’ятає позивача та відповідача, але відповідно медичної документації, позивач дійсно проходив курс лікування.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, заперечення відповідача та його представника, заяву третьої особи, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Стаття 16 Цивільного кодексу України встановлює, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитками, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі, є „...витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права...”. У відповідності до вимог ст. 1192 Цивільного кодексу України, відшкодуванню підлягає завдані збитки у повному обсязі.

У відповідності до вимог ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

ОСОБА_5 ст. 1137 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, поз'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

ОСОБА_5 вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що обов'язок сплати потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, виникає у особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі не достатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди, при цьому Законодавством не передбачено обов'язок страхувальника сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, лише у тому разі, коли розмір шкоди перевищує страхову суму.

Вимогами ст. 1192 ЦК України передбачено, що суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 17 листопада 2016 року, о 10 год. 20 хв., ОСОБА_6 на автодорозі Мачухи-Плоске керуючи автомобілем ВАЗ-2108 д.н.з. ВІ 2731ВВ при виїзді з другорядної дороги на головну, не надав перевагу у русі автомобілю ВАЗ-21013 д.н.з. Е33-15 ІХ під керуванням ОСОБА_1, який рухався по головній дорозі та допустив зіткнення, чим порушив п.16.11, 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. У судовому засідання ОСОБА_2 вину визнав.

ОСОБА_5 постанови Полтавського районного суду від 09.06.2017р. справа № 545/1273/17, - водія ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що мало місце 17.11.2016р. з участю потерпілої особи, - ОСОБА_1

Постанова набрала законної сили - 20.06.2017р.

ОСОБА_5 НАСК «ОРАНТА» на запит адвоката ОСОБА_7, встановлено, що внаслідок дорожньо - транспортної пригоди 17.11.2016р. за участю забезпеченого транспортного засобу ВАЗ 2108, д.р.н. ВІ 2731 ВВ, цивільно-правова відповідальність водія якого застрахована за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 02.12.2015 p. № AI 8586179, а саме:

Відповідно до п.24.1. ст. 24 Закону У зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Витрати, пов’язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров’я.

ОСОБА_1 було надано чеки та квитанції на загальну суму 1 741,38 грн. Не відшкодовується документ ФОП «Гузева H.A.» від 17.11.2016р. на суму 116,00 грн., оскільки не є фінансовим документом. Також не відшкодовується вартість дієтичної добавки «венода» на загальну суму 83,71 грн.

Таким чином, обґрунтованими вважаються витрати на лікування у розмірі 1 541,67 грн.

Відповідно до ст. 26-1 Закону Страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров ’я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров’ю. З урахуванням обґрунтованих витрат на лікування, моральна шкода становить 77,09 грн. (1 541,67 * 5%).

ОСОБА_5 зі страховим актом № ОЦВЗ-16-9994/1 та відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви про страхове відшкодування, HACK «ОРАНТА» буде здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 1 618,85 грн. (1 541,67 + 77,09) на рахунок ПАТ "ОСОБА_8 ДНІПРО". Отримувач платежу - ОСОБА_1.

Також судом встановлено, що у зв’язку з вище наведеними обставинами Страховик НАСК «ОРАНТА» на виконання своїх договірних зобов’язань за вказаним страховим полісом № АІ/8586179 здійснив виплату страхового відшкодування відповідно до положень Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2014 року № 1961-IV (надалі - «Закон України № 1961-IV»), зокрема:

- на користь ОСОБА_9 - власника транспортному засобу «ВАЗ- «21013», д.р.н. Е 3315 IX, у сумі 8 567,12 гри. у відшкодування шкоди, пов’язаної з пошкодженням вказаного автомобіля відповідно до положень ст. 29 Закону України № 1961-IV;

- на користь потерпілого ОСОБА_1 у сумі 1 618,85 гри. за шкоду, пов’язану з його лікуванням відповідно до положень п. 24.1 ст. 24 Закону України № 1961 -IV та 77,09 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди відповідно до положень ст. 26-1 Закону України № 1961-IV.

Також слід зазначити, що витрати Позивача з оплати послуг стоянки та вивезення пошкодженого транспортного засобу зі стоянки, підтверджені квитанціями ФОП ОСОБА_10 від 02 лютого 2017 року № 080110 та № 080111, відповідно до умов страхування, зокрема, п. 30.2 ст. 30 Закону України № 1961-IV, не підпадають під страхове відшкодування і відносяться до непрямих збитків.

ОСОБА_5 ст. 9 Закону України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР: «Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування».

Отже, вище наведеними обставинами доводиться виконання вказаним Страховиком (ПАТ «НАСК «ОРАНТА») своїх договірних зобов’язань з відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю та майну третіх осіб за страховим випадком, що стався 17 листопада 2016 року за страховим полісом № АІ/8586179.

Відповідно положень ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)».

Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6-2808цс15 зазначає, що «Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов’язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов’язання згідно з договором обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника в договірному зобов’язанні ним є страховик.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов ’язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов’язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страхової виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика».

Суд вважає, що винуватець ДТП - ОСОБА_6 повинен відшкодувати, потерпілій особі – ОСОБА_1 понесені ним витрати за послуг стоянки та вивезення зі стоянкипошкодженого внаслідок ДТП автомобіля ВАЗ 21013, днз. Е 33-15 IX, так як страховик НАСК «Оранта», не відшкодувала ці витрати потерпілій особі, виходячи з того, що вони не передбачені договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, який з СК був укладений ОСОБА_6

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Отже суд вважає, що загальна сума понесених невідшкодованих витрат потерпілим ОСОБА_1, згідно виданих квитанцій №080110 та №080111 ФОП ОСОБА_10 за послуги евакуації та зберігання ТЗ становить 2250.00 грн., що підлягають стягненню у судовому порядку на його користь з винуватця ДТП.

Крім цього, суд вважає, що позивачу, як потерпілому внаслідок завданих тілесних ушкоджень, було заподіяно також моральної шкоди, на відшкодування він має законне право відповідно до вимог ст. 23 ЦК України.

Моральна шкода, заподіяна позивачу, полягає, у завданню йому легких тілесних ушкоджень, що потягло за собою його фізичні та моральні страждання, що у свою чергу, викликало інші негативні наслідки, зокрема, порушення звичайних життєвих зв’язків та душевних переживань та спричинило порушення нормального укладу його життя.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” - „...Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб”. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв’язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

При визначені розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини справи, характер діяння відповідача, ступінь моральних та психічних переживань позивача з приводу неправомірних дій відповідача, та вважає, що сума 7000 грн. в повній мірі зможе компенсувати заподіяну позивачу моральну шкоду, що настала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень у ДТП.

В іншій частині позовних вимоги: щодо стягнення завданої моральної шкоди внаслідок пошкодженням майна, у розмірі 5000 ( п'ять тисяч ) гривень, слід відмовити за безпідставністю, так як власником пошкодженого транспортного засобу є інша особа, а не особа позивач, а тому у даному випадку у позивача відсутні законні підстави для таких вимог за даними матеріалами справи.

Витрати на правову допомогу слід відшкодувати позивачу з відповідача відповідно до пропорційно задоволених вимог.

Судові витрати по справі на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 15, 16, 23, 1166-1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди», п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ст.ст. 9-13, 17, 81, 137, 141, 200, 235, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: НАСК «Оранта», про відшкодування шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 наступну суму:

– 2 250.00 грн. витрати понесені за евакуацію та зберігання транспортного засобу;

– 6 922.91 грн. моральну шкоду заподіяну здоров’ю;

– 3 000.00 грн. витрати на правову допомогу;

всього –12 172,91 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір за розгляд справи за кожною задоволеною позовною вимогою (640.00 х 3 = 1920.00), а всього до стягнення судового збору – 1920.00 грн.

В іншій частині позовних вимоги, - відмовити.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Полтавського районного суду І.С. Кіндяк