Рішення № 74082022, 14.05.2018, Яремчанський міський суд

Справа № 354/280/18

Провадження по справі № 2-а/354/31/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2018 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого – судді: Іванова А.П.

при секретарі: Калинчук І.О.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яремче справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3, Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про скасування постанови АР №651050 від 08.03.2018 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

27 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3, Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області, в якому просив скасувати постанову інспектора Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР №651050 від 08 березня 2018 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він 08 березня 2018 року о 02 години 30 хвилин, знаходився в автомобілі «Фольксваген Пассат» на автомобільній стоянці біля готелю «Надія» у м.Івано-Франківськ по вул.Незалежності, 40. При цьому він не керував автомобілем. До нього підійшли двоє незнайомих йому чоловіків, назвались працівниками поліції і попросили пред’явити для перевірки водійські документи. Свої службові посвідчення на вимогу позивача не надали. На час звернення до нього поліцейських, автомобілем він не керував, автомобіль знаходився на стоянці готелю, тобто водієм він не був, і тому незаконну вимогу працівників поліції надати водійські документи для перевірки він не виконав. В подальшому працівниками поліції була складена постанова про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень за ч.1 ст.126 КУпАП за невиконання вимог п.2.4 ПДР України, а саме за не пред’явлення на вимогу працівника поліції документів, зазначених у п.2.1 ПДР України, зокрема посвідчення водія. Вказана постанова надійшла на його адресу 22 березня 2018 року.

Позивач вважає оскаржувану постанову незаконною, оскільки автомобілем він не керував, водієм не являвся, ніякого правопорушення не скоював, вимагати від нього для перевірки водійські документи поліцейські не мали права. Стверджує, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме така ознака, як об’єктивна сторона адміністративного правопорушення за ч.1 ст.126 КУпАП у вигляді керування транспортним засобом особою, яка не пред’явила для перевірки посвідчення водія. Крім того, на думку позивача, поліцейськими при винесенні постанови, порушені вимоги ст. ст.245, 278, 280, 283 КУпАП, а саме не з’ясовані

належним чином усі обставини справи, в постанові описана суть не скоєного правопорушення, внесені дані, які не відповідають дійсності. З огляду на викладене позивач просить суд скасувати вказану постанову інспектора Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3, як незаконну.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили скасувати спірну постанову по справі про адміністративне правопорушення. Позивач та його представник пояснювали, що ОСОБА_1 08 березня 2018 року о 02 години 30 хвилин автомобілем не керував, водієм не був, тому давати водійські документи на перевірку не був зобов’язаний. Протокол про адміністративне правопорушення складено значно пізніше і в іншому місці, що на їх думку є порушенням з боку працівників поліції.

Інспектор Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти задоволення позову. Будучи допитаним в якості свідка, ОСОБА_3 пояснив, що 08 березня 2018 року ніс службу в м. Івано-Франківську разом із ОСОБА_4, і приблизно о 02 годині, коли вони на службовому автомобілі рухалися по вул. С.Бандери, тоді побачили, що по вул.Незалежності, з порушенням ПДР, не по тій смузі, рухався автомобіль «Фольксваген Пасат» білого кольору. Вони, включивши звуковий та світловий спецсигнали, прослідували за автомобілем-правопорушником. В свою чергу автомобіль «Фольксваген Пасат» повернув ліворуч, до готелю «Надія», де на автостоянці зупинився. Вони прослідували за ним та зупинили свій службовий автомобіль позаду автомобіля «Фольксваген Пасат». Він з ОСОБА_4 підійшли до автомобіля «Фольксваген Пасат». Із автомобіля вийшов чоловік, ним був ОСОБА_1 Вони представились йому та запропонували надати для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи на автомобіль, оскільки він порушив правила дорожнього руху. Водій відмовився надати документи, пояснював, що не керував автомобілем. Водій мав ознаки алкогольного сп’яніння. В подальшому водій був доставлений до відділку поліції, де на нього було винесено постанову за ненадання для перевірки документів водія за ч.1 ст.126 КУпАП.

Представник Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області в судове засідання не з’явився.

Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з камер відео спостереження, наданих ОСОБА_3, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

Так, свідок ОСОБА_4 в судовому засідання дав пояснення, аналогічні поясненням, допитаного в якості свідка ОСОБА_3, та підтвердив, що дійсно 08 березня 2018 року близько 02 години по вул.Незалежності, ОСОБА_1, керуючи автомобілем «Фольксваген Пасат» порушував правила дорожнього руху, а саме рухався не по тій полосі. Після виявлення порушення, вони разом з ОСОБА_3 прослідували за автомобілем «Фольксваген Пасат» до готелю «Надія», намагаючись його зупинити, включивши світлові та звукові спецсигнали на службовому автомобілі. Біля готелю «Надія» «Фольксваген Пасат» зупинився. Із нього вийшов ОСОБА_1, який мав ознаки алкогольного сп’яніння. На вимогу пред’явити для перевірки водійські документи ОСОБА_1 відмовився. Заперечував проти того, що він керував автомобілем. В подальшому ОСОБА_1 був доставлений до відділку поліції, де ОСОБА_3 виніс щодо ОСОБА_1 постанову про накладення адмінстягнення за ч.1 ст.126 КУпАП.

Так, згідно постанови серії АР №651050 від 08 березня 2018 року, 08 березня 2018 року о 02 годині 30 хвилин у м. Івано-Франківськ по вул. Незалежності, 40, ОСОБА_1 не пред’явив посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив п.2.4 ПДР України, за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.

Посилання позивача та його представника на те, що постанова винесена не на місці скоєння правопорушення та в інший час не може бути прийнято судом до уваги, оскільки згідно Рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 справа № 1-11/2015 "справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення", в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому

словосполучення "за місцем його вчинення" визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Тому винесення постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у відділку поліції, через незначний проміжок часу, не може бути визнано судом порушенням з боку поліцейських і не може бути підставою для скасування постанови.

При перегляді в судовому засіданні відеозапису з камер відеоспостереження поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 видно, що біля готелю «Надія» в м.Івано-Франківську по вул. Незалежності, 40, із автомобіля білого кольору виходить ОСОБА_1 Працівники поліції пропонують йому надати для перевірки посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб, однак ОСОБА_1 відмовляється, водійські документи не надає, пояснює, що він нікуди не їхав та не є водієм.

На думку суду відеозапис цілком узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які, на думку суду, є правдивими, вказані докази відповідають даним, що внесені до постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення.

Суд вважає, що інспектором Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 при розгляді справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вірно з’ясовані обставини адміністративного правопорушення: правильно встановлено, що ОСОБА_1 було вчинено адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.126 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не пред’явив на вимогу поліцейського для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, встановлена вина ОСОБА_1, який діючи умисно не надав для перевірки затребувані документи, з метою уникнення адміністративної відповідальності за скоєні адмінправопорушення. Інспектором правильно було з’ясовано, що підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності не було та накладено адміністративне стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до ст.51 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів відповідно до ст.252 КУпАП здійснюється посадовою особою за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Зміст постанови про накладення на ОСОБА_5 адміністративного стягнення відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Оскільки постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, тому немає підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було.

В свою чергу показання ОСОБА_1, в яких він стверджує, що не керував автомобілем, не являвся водієм, суд вважає неправдивими. На думку суду, даючи такі пояснення ОСОБА_1 намагається уникнути покарання за скоєні ним 08 березня 2018 року грубі адміністративні правопорушення. Тому такі покази ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги судом.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і

підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову про скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП за безпідставністю.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено, при подачі позовної заяви до суду позивачем не був сплачений судовий збір, тому згідно вимог ст.139 КАС України такий судовий збір підлягає стягненню із позивача.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 73-77, 79, 90, 139, 241- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

в и р і ш и в:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області ОСОБА_3, Галицького відділу поліції ГУНП України в Івано-Франківській області про скасування постанови АР №651050 від 08.03.2018 року у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 126 КУпАП – відмовити за безпідставністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України, місце знаходження: вул.Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795, з зарахуванням на рахунок 31215256700001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача ГУДКС України в м.Києві, код банку отримувача 820019, код класифікації доходів бюджету 22030106 – 704, 80 (сімсот чотири гривні 80 копійок) гривні несплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 18.05.2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Іванов