Ухвала суду № 74082010, 18.05.2018, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/672/16-ц

провадження № 2-р/361/9/18

18.05.2018

У Х В А Л А

18 травня 2018 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі головуючого судді Селезньової Т.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи заяву ОСОБА_1 про роз’яснення ухвали про визнання таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа, виданого у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

У даній справі № 361/672/16-ц (провадження № 2/361/1029/16) судом 8.04.2016р. ухвалено рішення, яким позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, 2007р.н., на користь ОСОБА_1 у розмірі ј частини доходів, щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на місяць, починаючи з 5.02.2016р. і до досягнення дитиною повноліття. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 9.08.2016р. рішення залишено без змін, рішення набрало законної сили.

Виконавчий лист за рішенням виданий судом 29.08.2016р. За даним виконавчим листом Відділом ДВС Броварського МРУЮ відкрито виконавче провадження № 52141600.

18.11.2016р. боржник ОСОБА_2 подав суду заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2017р. заяву ОСОБА_2 було задоволено частково, виконавчий лист Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2016 року визнано таким, що не підлягає виконанню після 30 вересня 2016 року, у задоволенні решти вимог відмовлено.

10.05.2018р. стягувач ОСОБА_1 подала суду заяву про роз’яснення даного судового рішення - ухвали від 30.01.2017р. Стягувач просить роз’яснити, в якій саме частині виконавчий лист не підлягає виконанню, і зокрема роз’яснити, що даною ухвалою передбачається припинення стягнення аліментів з ОСОБА_2 за період, який починається з 30.09.2016р. і до повноліття сина ОСОБА_3; і що аліменти, які підлягають стягненню за виконавчим листом з дати, вказаної у рішенні суду про стягнення аліментів (з дати подання позову до суду) і до 30.09.2016р. підлягали і підлягають стягненню у повному обсязі. Підставою такого звернення стало неправильне - на думку заявника – тлумачення державним виконавцем і боржником судового рішення (ухвали), що призвело до закінчення виконавчого провадження без стягнення аліментів за період з лютого 2016 року по 30.09.2016р.

Згідно ст.258 ЦПК України ухвала суду є видом судового рішення.

Згідно ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, виконавця суд роз’яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз’яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред’явлене до примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття викликаних осіб не перешкоджає розглядові заяви про роз’яснення рішення. Про роз’яснення або відмову у роз’ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

Строк виконання рішення і відповідно ухвали, яка роз’яснюється, не закінчився, заява подана в порядку, визначеному законом, тому перешкод для її розгляду суд не вбачає.

Справа про стягнення аліментів розглядається за правилами ЦПК в чинній редакції - в спрощеному позовному провадженні, і може розглядатись без повідомлення та виклику учасників справи. Суд вважає можливим розглянути заяву про роз’яснення ухвали суду без виклику учасників справи за наявними у справі документами, виходячи виключно зі змісту вказаної ухвали і рішення суду, за яким був виданий виконавчий документ.

Розглядаючи заяву стягувача , суд виходить з наступного:

Підставою для звернення боржника до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню і відповідно підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню з 30.09.2016р., було укладення 30 вересня 2016 року між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 договору про припинення права на аліменти, посвідченого нотаріусом ОСОБА_4, за яким платник аліментів ОСОБА_2 з метою припинення обов’язку зі сплати аліментів на користь малолітнього сина ОСОБА_5, передав у його власність 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 (колишня – Кірова) у місті Бровари Київської області, а ОСОБА_1 прийняла зазначену нерухомість для малолітнього сина ОСОБА_5, який є набувачем права власності на нерухоме майно. Батьки малолітнього ОСОБА_5 домовилися, що після передачі нерухомості у власність дитини право на аліменти на дитину, які мають сплачуватися ОСОБА_2 в інтересах сина ОСОБА_5 вважається припиненим.

В ухвалі, що роз’яснюється, зазначено, що оскільки зобов’язання боржника по сплаті аліментів на користь стягувача на утримання дитини припинене на підставі правочину від 30 вересня 2016 року, то виконавчий лист не підлягає виконанню після 30 вересня 2016 року. Також в ухвалі суд дійшов висновку, що до укладення правочину із боржника правомірно стягувалися аліменти на підставі виконавчого листа, і що у випадку визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню із дати присудження стягнення аліментів, той із батьків, на утриманні якого перебувала дитина, буде фактично позбавлений права на одержання присуджених аліментів, стягнення заборгованості по ним, компенсацій та інших штрафних санкцій за невиконання судового рішення в цих правовідносинах, саме тому заява боржника була задоволена частково.

Дану ухвалу слід розуміти так, що стягнення аліментів припиняється з 30 вересня 2016 року, і виконавчий лист не підлягає виконанню з вказаної дати. Виконавчий лист про стягнення аліментів в частині їх стягнення за період з 5 лютого 2016 року по вказану дату (30.08.2016р.) є такий, що підлягає виконанню. Саме до такого висновку прийшов суд при розгляді заяви боржника, і саме таке розуміння вказаної ухвали узгоджується з положеннями закону, що регулює дані правовідносини, а саме зі статтею 190 СК України та з загального правила, що за правочином правовідносини встановлюються з моменту його укладення і надалі, якщо інше не обумовлено правочином.

Тому суд вважає можливим в цій частині роз’яснити судове рішення, і таке роз’яснення не змінює по суті прийнятого рішення.

Керуючись ст.271 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Роз’яснити Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 30.01.2017р., якою виконавчий лист Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 серпня 2016 року визнано таким, що не підлягає виконанню після 30 вересня 2016 року;

а саме роз’яснити, що за даною ухвалою виконання за виконавчим листом і відповідно стягнення аліментів припиняється з 30 серпня 2016 року; виконавчий лист в іншій частині, тобто в частині стягнення аліментів, присуджених у рішенні за період з 5 лютого 2016 року до 30 серпня 2016 року, вказаною ухвалою не був судом визнаний таким, що не підлягає виконанню, а тому підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала не вручена у день її складення, має право на поновлення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга буде ним подана протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала складена 18 травня 2018р.

Суддя Т.В. Селезньова