Рішення № 74081336, 11.05.2018, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1610/16-ц

Провадження № 2/288/89/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року. смт.Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Зайченко Є. О.,

секретаря судового засідання - Мітніцької О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника Позивача - ОСОБА_2,

представника Відповідача - Мельник Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Попільня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Попільнянське лісове господарство» про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення та скасування його, нарахування та виплати премії та стягнення моральної та матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Державного підприємства «Попільнянське лісове господарство» (далі - Відповідач) про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення та скасування його, нарахування та виплати премії та стягнення моральної та матеріальної шкоди в якому вказує, що 27 березня 2003 року він був прийнятий на роботу до ДП «Попільнянське лісове господарство» та працює на посаді менеджер /управитель/ зі збуту 2 категорії. За час роботи на підприємстві він добре справлявся з дорученою дільницею роботи, за що йому постійно нараховували преміальні виплати та керівництво нагороджувало Грамотами.

29 вересня 2016 року наказом директора підприємства № 346 від 29 вересня 2016 року, Позивачу було оголошено догану за нібито недоліки в роботі, оговорені в констатуючій частині наказу та попереджено, що в разі повторення подібних випадків в подальшій роботі, буде ставитись питання про перебування на займаній посаді. В даному наказі вказано, що 22 вересня 2016 року в ДП «Попільнянське лісове господарство» було проведено обшук документів по відпуску лісопродукції по фірмах «ОсунаХолдінг» та «ТрайдХолдінг». В ході обшуку у верхній шухляді столу, яким користуюся Позивач, було знайдено чисті аркуші паперу з відтисками печаток іноземних фірм. В даному ящику стола знаходився і поштовий конверт, яким надійшли дані документи до ДП «Попільнянське лісове господарство». Позивач кореспонденцію підприємства не отримує і ніколи не отримував. Кореспонденцію отримує секретар підприємства і надає директору на підпис та для призначення виконавців. Хто передав йому дані чисті аркуші і коли, він не пам'ятає. Таким чином дані чисті аркуші паперу з відтисками печаток іноземних фірм потрапили до нього в стіл, Позивач їх ніяким чином не використовував та й не думав використовувати. Відповідач не роз'яснив йому, які саме недоліки в роботі було допущено Позивачем, з його вини. Наявність у верхній шухляді столу, яким він користується, чистих аркушів паперу з відтисками печаток іноземних фірм, не є порушенням трудової дисципліни та недоліками в його роботі.

Позивач вказує, що він не порушив ні Правил внутрішнього трудового розпорядку, ні вимог своєї посадової інструкції та його діями ніякої матеріальної шкоди підприємству не заподіяно. Вважає вказаний наказ № 346 від 29 вересня 2016 року незаконним і таким, що винесений з особистих мотивів директора підприємства, оскільки він не вчиняв жодних дисциплінарних проступків, непорушував трудової дисципліни та належним чином і в повному об'ємі виконував всі свої посадові обов'язки. Керівник відділу збуту ніяких докладних записок директору підприємства, за недоліки в його роботі, ніколи не писав і перевірки по них не проводились.

Керівництво державного підприємства «Попільнянське лісове господарство» запропонувало йому надати пояснення з приводу того, де взялися бланки фірми, і він повідомив, що отримав бланки фірми по пошті, а яким чином вони перебували у його столі йому не відомо. Будь-яких пояснень з приводу порушення Позивачем трудової дисципліни йому не пропонували написати. Будь-які дані, що свідчили б про порушення ним обов'язків працівника, визначених законом, у Відповідача відсутні. Застосування до Позивача стягнення у вигляді догани накладене не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства, в зв'язку з чим спірний наказ № 346 від 29 вересня 2016 року підлягає скасуванню як незаконний.

Наказом директора підприємства № 469 від 26 грудня 2016 року, в зв'язку із досягненнями позитивних результатів у роботі, знято догани з 85 працівників підприємства, в тому числі і з Позивача, проте цей наказ не виправдовує його, не реабілітує і не дає підстав для нарахування йому преміальних коштів, позбавлених в зв'язку з накладенням на нього стягнення.

Позивач вважає, що незаконно притягнутий до дисциплінарної відповідальності і порушено його права та гарантії, як працівника. Ці дії керівника підприємства призвели до значних моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні, побоюваннях його незаконного звільнення з займаної посади, необхідності прикладання ним додаткових зусиль по організації свого життя та звернення до медичних закладів. Також,його позбавили преміальних коштів за вересень 2016 року, що також призвело до значних душевних страждань. Йому ще більше неприємно від того, що Відповідач не визнає своєї вини. Протиправні дії Відповідача призвели до того, що його здоров'я різко погіршилося і він змушений був звертатися за медичною допомогою до Попільнянської ЦРЛ. Для свого лікування він витратив кошти в сумі 601,00 гривень.

Також, для захисту своїх інтересів по скасуванню даного наказу та захисту своїх прав, Позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката, на що витратив певну суму коштів.

На підставі вищевикладеного, Позивач просить визнати незаконним наказ № 346 від 29 вересня 2016 року державного підприємства «Попільнянське лісове господарство» «Про недоліки в роботі менеджера (управителя) із збуту 2 категорії лісгоспу ОСОБА_1.» про застосування до нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани, за нібито виявлені недоліки в роботі, з моменту його видання, тобто з 29 вересня 2016 року та скасувати його, як незаконний, зобов'язати Відповідача нарахувати та виплатити йому преміальні кошти за позбавлений вересень місяць 2016 року, стягнути з Відповідача на свою користь моральну шкоду в сумі 5 000 гривень, стягнути з Відповідача на свою користь матеріальну шкоду на лікування в сумі 601,00 гривень та понесені ним судові витрати.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх в повному обсязі.

Представник Відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, 13 січня 2017 року надав відзив на позовну заяву в якому вказав, що Позивач прийнятий на роботу на підприємство та 29 вересня 2016 року йому було оголошено догану за виявлені недоліки в роботі. Згідно наданих Позивачем пояснень він вказав, що вищевказані бланки з печатками були залишені по причині заміни печатки, з метою попередження вказаних порушень, а саме недотримання порядку зберігання документів, Позивачу і було винесено догану. Позовна заява є безпідставною, оскільки в подальшому вказана догана з працівника була знята та він отримав премію в кінці календарного року. Підтверджень завдання йому діями Відповідача матеріальної та моральної шкоди, Позивач не надав, на підставі вищевикладеного просив відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. /а.с.29-33/

Суд,заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства, розглянувши справу на засадах змагальності сторін, приходить до наступного висновку.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановлену цим кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених,невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Відповідно до копії додатку в трудову книжку серії НОМЕР_1 від 12 липня 1995 року, ОСОБА_1 з 27 березня 2003 року прийнятий на роботу до державного підприємства «Попільнянське лісове господарство» на посаду інженера - економіста відділу збуту, 03 травня 2006 року переведений на посаду інженера по експорту продукції лісгоспу, 26 січня 2015 року назву вказаної посади змінено на - менеджер /управитель/ із збуту ІІ категорії. /а.с.4-11/

Судом встановлено, що згідно Наказу № 346 від 29 вересня 2016 року, виданого державним підприємством «Попільнянське лісове господарство», «Про недоліки в роботі менеджера /управителя/ із збуту ІІ категорії лісгоспу ОСОБА_1.», а саме 22 вересня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Богунського районного суду від 12 вересня 2016 року в ДП «Попільнянське лісове господарство» було проведено обшук документів по відпуску лісопродукції по фірмах «Осуна Холдинг» та «Трайд Холдинг», в ході обшуку у верхній шухляді столу, яким користується менеджер /управитель/ із збуту ІІ категорії ОСОБА_1 було знайдено чисті аркуші паперу з відтисками печаток іноземних фірм, враховуючи вищевикладене, з метою недопущення подібних випадків в подальшій роботі, за виявлені недоліки в роботі, оговорені в констатуючій частині наказу, менеджеру /управителю/ із збуту ІІ категорії ОСОБА_1 оголошено догану, попереджено ОСОБА_1, що а разі повторення подібних випадків в подальшій роботі, буде ставитись питання про перебування на займаній посаді. /а.с.12/

Відповідно до копії Наказу № 469 від 26 грудня 2016 року, виданого державним підприємством «Попільнянське лісове господарство», «Про зняття дисциплінарних стягнень», у зв'язку з досягненням позитивних результатів в роботі працівниками підприємства, до яких були застосовані дисциплінарні стягнення (догана) та які проявили себе як сумлінні працівники, а також недопущення ними порушень трудової дисципліни, у відповідності до частини другої статті 151 КЗпП України, наказано зняти накладені в 2016 році наказами по ДП «Попільнянське ЛГ» дисциплінарні стягнення (догана) з наступних працівників: - ОСОБА_1 - менеджер (управитель) із збуту (наказ № 346 від 29 вересня 2016 року). /а.с.34-38/

Згідно протоколу обшуку від 22 вересня 2016 року, в кабінеті відділу збуту у верхній шухляді столу, яким користується менеджер зі збуту ОСОБА_1, знаходяться чисті аркуші паперу з відтисками печаток іноземних фірм. /а.с.39-43/

Як вбачається з пояснювальної записки ОСОБА_1 від 29 вересня 2016 року, бланки з печатками фірм зберігались у шухляді по тій причині, що їх залишили в нього на столі клієнти та були прислані поштою. Бланки з печатками підприємств були залишені по причині заміни печатки. /а.с.44/

Відповідно до наданих розрахункових листів за жовтень, листопад та грудень 2016 року, премію ОСОБА_1 не було нараховано лише в жовтні 2016 року, до розрахунку за жовтень включено виплату за вересень 2016 року. /а.с.46-48/

Відповідно до пункту 3 розділу «Порядок позбавлення премій» Положення про преміювання керівних працівників, спеціалістів, службовців, лісової охорони за основні результати господарської діяльності на 2016 рік, затвердженої директором ДП «Попільнянське лісове господарство», працівникам, яким наказом оголошена догана, премія за той місяць, в якому винесена догана, не нараховується. /а.с.49-52/

Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників ДП «Попільнянське лісове господарство», пп. «е» пункту 1 розділу ІІІ «Основні обов'язки працівника» зазначено, що працівники ДП «Попільнянське лісове господарство» зобов'язані: дотримуватись встановленого порядку зберігання матеріальних цінностей та документів, пунктом 2 розділу VІІІ Правил встановлено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосоване тільки одне із наступних стягнень: 1) догана; 2) звільнення. /а.с.53-61/

До матеріалів справи Позивачем додано грамоту, якою його нагороджено з нагоди професійного свята - Дня працівника лісу за вересень 2015 року та диплом за третє місце в обласному конкурсі фоторобіт, присвяченому Дню працівників лісу від 20 квітня 2012 року. /а.с.70, 71/

Відповідно до довідок Попільнянської ЦРЛ від 24 січня 2017 року та повідомлення Попільнянської центральної районної аптеки № 58 вих. № 3 від лютого 2017 року, ОСОБА_1 був на прийомі у лікаря терапевта Попільнянського ЦПМСД - 07 листопада 2016 року та йому було призначено ліки, загальна вартість яких становить - 601.00 гривень. /а.с.81-83/

Відповідно до копії Наказу № 442 від 30 листопада 2016 року, виданого державним підприємством «Попільнянське лісове господарство», «Про нарахування премії керівним працівникам, спеціалістам, службовцям за жовтень 206 року», ОСОБА_1 було нараховано премію за жовтень 2016 року в розмірі - 1726.35 гривень. /а.с.119-120/

Відповідно до копії Наказу № 196 від 29 липня 2014 року, виданого державним підприємством «Попільнянське лісове господарство», на ОСОБА_1 покладено персональну відповідальність за збереження та використання печаток та штампу - додаткової круглої печатки ДП «Попільнянське лісове господарство» «Для документів № 2». /а.с.121/

Статтею 139 КЗпП України передбачено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Відповідно до частини першої статті 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Згідно частини першої статті 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано стягнення у строки та в порядку, встановленими статтями 148-149 вказаного Кодексу.

Статтею 148 КЗпП України передбачено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Нормами статті 150 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судом необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статі 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо.

Системний аналіз вищенаведених норм Кодексу законів про працю України вказує на те, що керівництву підприємства надано право обирати вид стягнення, але разом з тим зобов'язує його враховувати при цьому цілу низку факторів: 1) ступінь тяжкості вчиненого проступку. Ступінь тяжкості включає форму вини, хоча лише до вини і не зводиться; 2) заподіяну порушенням шкоду; 3) обставини, за яких вчинено проступок; 4) попередню роботу працівника. Працівник має право оскаржити до суду застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення, посилаючись на те, що власник не врахував перелічені фактори.

Оскаржити ж за цими обставинами догану не можна, оскільки це - найменш суворий вид стягнення, який власник має право застосовувати за будь-яке порушення трудової дисципліни. Зобов'язати власника при оголошенні догани враховувати тяжкість проступку та інших обставин означало б позбавити власника права застосовувати стягнення при наявності порушення.

З досліджених доказів вбачається, що Позивач порушив умови Посадової інструкції, а саме: допустив порушення порядку зберігання документів та керівництвом підприємства при притягненні Позивача до дисциплінарної відповідальності було враховано ступінь тяжкості проступку.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи, що в судовому засіданні Позивачем не доведено належними доказами відсутність вчинення порушення посадових обов'язків, а надані Відповідачем докази свідчать про те, що ОСОБА_1 дійсно було допущено вказане порушення. При цьому Відповідачем було дотримано вимоги закону при накладенні дисциплінарного стягнення, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для оспорювання накладеного стягнення у виді догани та визнання незаконним наказу, наслідком чого є також відсутність підстав для задоволення позовної вимоги щодо зобовязання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу преміальні кошти за вересень 2016 року.

Стосовно вимог про відшкодування моральної шкоди в розмірі 5000 гривень, суд зазначає наступне.

Згідно статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, передбачені частиною першою статті 1167 ЦК України, якою визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно роз'яснень, які містяться в пункті третьому постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (далі - Постанова № 4), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною другою пункту п'ятого вказаної Постанови визначено, що відповідно до загальних підставах цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші підстави, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до частини третьої пункту дев'ятого Постанови, визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової шкоди) суд повинен наводити у рішенні відповідні мотиви.

Позивачем на обґрунтування завданої йому моральної шкоди, додано до матеріалів справи підтвердження його звернення у листопада 2016 року до лікаря - терапевта та довідку про вартість ліків, які було призначено лікарем, що не є підставою для стягнення з Відповідача моральної шкоди, оскільки, як це зазначалось вище, необхідно три складові - наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Таким чином, Позивачем не надано суду доказів, які б підтверджували наявність порушення зі сторони Відповідача законодавства про працю та безпосередніх прав Позивача, на підставі, яких він набув право на відшкодування моральної шкоди, а тому за наведених обставин позовні вимоги вважаються необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою, другою статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на вищевказане, не підлягають стягненню з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу, оскільки в задоволенні вимог Позивача відмовлено та він не є стороною, на користь якої ухвалено судове рішення.

Керуючись статтями 147, 148, 149, 150 КЗпП України; Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів»; статтями ст. ст. 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства «Попільнянське лісове господарство» про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення та скасування його, нарахування та виплати премії та стягнення моральної та матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Є. О. Зайченко