Рішення № 74080704, 20.03.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.03.2018 Єдиний унікальний номер 205/714/18

Провадження № 2а/205/60/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку термінової справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 7 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Саєнка Євгена Юрійовича про скасування постанови і закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 2 лютого 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача інспектора роти № 7 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції Саєнка Є.Ю. про скасування постанови і закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 7 лютого 2018 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано усунути недоліки з додержанням вимог п.п. 1, 2, 11 ч. 5, ч. 8 ст. 160 КАС України, з метою усунення яких 26 лютого 2018 року позивачем було подано до суду виправлений позов.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 2 березня 2018 року адміністративний позов було прийнято до розгляду суду та відкрито провадження у справі в порядку термінової адміністративної справи.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 20 березня 2018 року у задоволенні клопотання УПП в Дніпропетровській області ДПП про залучення його до участі у справі в якості співвідповідача було відмовлено.

Позивач у своєму позові посилався на те, що 26 січня 2018 року постановою в справі про адміністративне правопорушення його було притягнуто до адміністративної відповідальності за проїзд перехрестя вул. Набережної Заводської та вул. Ударників у м. Дніпрі на червоний сигнал світлофора та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки проїзд перехрестя ним було здійснено на жовте світло світлофора, фіксацію нібито скоєного правопорушення було здійснено на несертифікований відео записуючий прилад, інспектором позивачу не було надано можливості отримати юридичну допомогу, інспектор не міг бачити сигнал світлофора, на який проїхав позивач, оскільки патрульний автомобіль знаходився в місці, з якого неможливо було бачити сигнал світлофора, яким керувався позивач. Позивач у своєму позові просив суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 26 січня 2018 року та закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення. У своїй заяві позивач просив справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач інспектор роти № 7 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Саєнко Є.Ю. у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 26 січня 2018 року інспектором роти № 7 батальйону № 4 УПП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Саєнком Є.Ю. відносно ОСОБА_1 було винесено постанову по справі про адміністративні правопорушення серії ЕАА № 275299, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 4).

У постанові зазначено, що ОСОБА_1 26 січня 2018 року о 16 годині 09 хвилин, керуючи автомобілем Kia Seed, держномер НОМЕР_2 здійснив проїзд перехрестя вул. Набережної Заводської та вул. Ударників у м. Дніпрі на забороняючий червоний сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР України.

Зазначену постанову в справі про адміністративне правопорушення після її винесення було вручено позивачу як правопорушнику.

Правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності у відповідача існувало переконання про порушення позивачем ПДР України.

Пункт 1 статті 247 КУпАП визначає обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності наявність події і складу адміністративного правопорушення, а наявність такої події доводиться шляхом надання доказів.

На підставі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 3 статті 283 КУпАП визначено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Абзацом 4 пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

За таких обставин, достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами, одним з яких є фото чи відеозапис.

Крім того, оскаржувана постанова не містить як відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, так і відомості про наявність такого відеозапису на момент притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в ній відсутні посилання на інші докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбачені ст. 251 КУпАП.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у встановлений законом спосіб не доведено правомірність прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а враховуючи заперечення позивачем факту порушення ним ПДР України та відсутності посилань на будь-які докази вчинення адміністративного проступку в оскаржуваній постанові, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача по справі.

Також слід зазначити, інспектором нечітко було визначено об'єктивну сторону правопорушення, оскільки зі змісту постанови незрозуміло, в якому напрямку рухався позивач, лише зазначено, що правопорушення було скоєно на перехресті вул. Набережної Заводської та вул. Ударників у м. Дніпрі, що перешкоджає з'ясуванню механізму скоєння правопорушення.

Судом не приймаються до уваги та не оцінюються як докази надіслані до суду відзив на адміністративний позов та диск з відеозаписом, оскільки вони направлені УПП в Дніпропетровській області ДПП, яке не є стороною по справі.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що постанову серії ЕАА № 275299 від 26 січня 2018 року по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП слід вважати винесеною бездоказово, в порушення прав позивача, такою, що ґрунтується на припущеннях, тому вона підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Таким чином суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Абзацом 2 частини 5 статті 139 КАС України передбачено, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач при поданні позову до суду на підставі ч. 4 ст. 288 КУпАП був звільнений від сплати судового збору, позовні вимоги, заявлені позивачем, судом було задоволено, а тому, оскільки відповідач є посадовою особою УПП в Дніпропетровській області ДПП, судовий збір у розмірі 704 гривень 80 коп підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Дніпропетровській області ДПП в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ст. 247, ст. 251, ч. 3 ст. 283 КУпАП, п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», ст. ст. 9, 14, 73, 74, 77, 90, 242-246, 286 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАА № 275299 від 26 січня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1) до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, місце знаходження за адресою: 49000, м. Дніпро, Троїцька площа, 2-а) в дохід держави судовий збір у розмірі 704 гривень 80 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: