Вирок № 74080085, 18.05.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5324/18

Провадження № 1-кп/161/594/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 18 травня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Сівчука А.Є.

за участю секретаря Федьо Н.І.

прокурора Шубіна Д.В.

захисника ОСОБА_1

представника потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030010000931 від 04.04.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого:

-03.12.2014 року Орджонікідзівським міським судом м. Харкова за ст.ст.15 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.2, 70 ч.1 КК України до 2-х років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбуття призначеного покарання, із встановленням іспитового строку на 1 рік, 15.12.2014 року постановою Орджонікідзівського міського суду м. Харкова звільнений по закінченню іспитового строку;

-05.08.2015 року Северодонецьким міським судом Луганської області за ст.ст.185 ч.2, 71 КК України до 2-х років 2 місяці позбавлення волі, постановою Синельнівського міського суду Дніпропетровської області від 14.11.2016 року звільнений умовно-достроково на 6 місяців 12 днів;

-за ст.185 ч.1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3, 01.04.2015 року о 18:37 год., перебуваючи в торговому залі супермаркету «Театральний», що знаходився по вул. Лесі Українки, 67 в м. Луцьку Волинської області, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів та керуючись метою незаконного заволодіння чужим майном, шляхом вільного доступу, повторно таємно викрав із полиці вказаного супермаркету три банки розчинної кави «Якобс Монарх», ємністю 190 г., вартістю 97,30 грн., кожна, чим завдав ТОВ «Клевер сторс» матеріальну шкоду на загальну суму 291,90 грн..

Умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.185 ч.2 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно. У відкритому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Завдані збитки представнику потерпілого відшкодовані в повному обсязі.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 подав угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 18.05.2018 року. Згідно з угодою сторони погоджуються, про відсутність на час складання угоди матеріальних і моральних претензій з боку представника потерпілого та на об’єм визнання вини обвинуваченим. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_3 буде призначене покарання за ст.185 ч.2 КК України у виді арешту строком на 2 місяці.

Заслухавши думку учасників процесу, зокрема, прокурора, який не заперечував щодо затвердження даної угоди про примирення, думку представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника, які просили затвердити зазначену угоду про примирення, дослідивши матеріали судового провадження, суд вважає, що дану угоду про примирення, слід затвердити.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ст.469 ч.3 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, віднесений до категорії злочинів середньої тяжкості.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ст.474 ч.5 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 погоджується на призначення узгодженого покарання, що зазначено в межах даної угоди.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення укладену між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.373, 374, 475 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Угоду від 18.05.2018 року по кримінальному провадженні № 12015030010000931 від 04.04.2015 року про примирення, укладену між представником потерпілого ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_3 – затвердити.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України та призначити узгоджене покарання у виді арешту строком на 2 (два) місяці.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання, тобто з 20.03.2018 року.

Відповідно до ст.72 ч.1 п.1 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання термін перебування під вартою з 20.03.2018 року по 18.05.2018 року включно.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 – скасувати.

Звільнити ОСОБА_3, з-під варти із залу суду негайно у зв’язку з повним відбуттям призначеного покарання.

Речовий доказ – диск з відеозаписом, що знаходиться в матеріалах кримінального провадження – залишити при матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Волинської області, шляхом її подачі через Луцький міськрайонний суд, протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧИЙ: