Постанова № 74079566, 18.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/697/18

Номер справи місцевого суду: 522/2202/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Копіца О. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.05.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді Копіци О.В., за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2, розглянувши його апеляційну скаргу на постановуПриморського районного суду м. Одеси від 19.04.2018 року відносно:

ОСОБА_2, який народився 22.01.1994 року в м. Білгород-Дністровський Одеської області, громадянина України, старшого лейтенанта, начальника речової служби тилу в/ч А2238, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,

встановив:

Зазначеною постановою суду 1-ої інстанції ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП і підданий стягненню у вигляді штрафу у розмірі 2465 грн.

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді начальника речової служби тилу військової частини А2238, відповідно до прямо покладених на нього, як на військову посадову особу обов’язків, передбачених ст. 98 Статуту, п. 3.2.5. Положення, Функціональних обов’язків повинен організувати: належне речове забезпечення військової частини А2238 (обмундируванням, взуттям, натільною білизною, тощо) по установленій номенклатурі та відповідним нормам постачання, належний стан обліку матеріальних засобів речової служби, законне і правильне оформлення операцій пов’язаних з рухом і зміною якісного (технічного) стану матеріальних засобів по речовій службі, своєчасне проведення записів у книгах (картках) обліку, правильне оформлення облікових документів по речовій службі, кількісний, якісний та вартісний облік майна на речовому складі, законність, забезпечити постійний контроль за правильним витрачанням засобів і коштів, вживати необхідних заходів для боротьби з нераціональними їх витратами (використанням), втратами, нестачами, псуванням і розкраданням, контролювати строки та якість пошиття військового обмундирування, дотримання технічних умов, опису та методик його виготовлення; відповідний облік та звітність, передбачений Інструкцією з обліку військового майна у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністра оборони України від 17.08.2017 № 440, організовувати отримання і зберігання речового майна. Крім цього, старший лейтенант ОСОБА_2, будучи начальником речової служби тилу військової частини А2238, відповідає за якість пошиття військового обмундирування з дотриманням відповідних вимог.

Між в/ч А2238 та приватними підприємствами «РОСТ-КОМ-БМ» і «ФОП Макарова», 11.10.2017 року були укладені договори №108 та №150 «Про поставку для державних потреб матеріально-технічних засобів речової служби (за кошти Державного бюджету)» 200 одиниць та 190 одиниць курток вітроволого-захисних зимових на суму 356000,00 грн. та 285000,00 грн., відповідно.

Речове майно від ПП РОСТ-КОМ-БМ та ФОП Макарова, відповідно до договорів, 19.12.2017 року було поставлено до військової частини А2238 згідно накладної №31 у кількості 200 одиниць та 20.12.2017 згідно накладної №37 у кількості 190 одиниць і зберігалось на речовому складі частини.

22.12.2017 року, представниками частини за участі представників постачальників були виявлені недоліки, а саме: порушення вимог, встановлених для маркування речового майна, визначних ТУ У 14.1-00034022-2016, тобто відсутність інформаційних етикеток на більш ніж 10% поставленого речового майна, внаслідок чого, згідно з претензією військової частини А2238 від 29.12.2017 року №154/54/4/3370 до ПП «РОСТ-КОМ-БМ» було повернуто 200 одиниць курток, а, згідно з претензією від 29.12.2017 №154/54/4/3371 до «ФОП Макарова» було повернуто 99 комплектів курток та 70 утеплювачів до курток.

Робочою групою Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України, у військовій частині А2238 в період 12-13.01.2018 року, на складі була встановлена наявність 21 комплекту курток та 70 утеплювачів, в яких були виявлені недоліки зазначені у ОСОБА_1 від 12.01.2018.

Отже, начальник речової служби тилу військової частини А2238 старший лейтенант ОСОБА_2 не забезпечив належного виконання своїх службових обов’язків визначених керівними документами та функціональними обов’язками щодо належної організації щодо забезпечення речовим майном, належному стан обліку матеріальних засобів речової служби, кількісному і якісному обліку майна на речовому складі, а також якістю пошиття військового обмундирування, дотримання технічних умов, опису та методик щодо його виготовлення та проігнорував вимоги фінансово-економічного командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України від 24/3-2016 від 15.12.2017 року, щодо здійснення контролю якості товару фахівцями Центру розвитку та супроводження матеріального забезпечення Збройних Сил України.

В апеляційній скарзі, не заперечуючи фактичні обставини справи, ОСОБА_2 зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною з таких підстав:

- на порушення вимог ст. 268 КУпАП суд розглянув справу за його відсутністю, не повідомивши належним чином про час, дату та місце судового розгляду, внаслідок чого, він був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та захистити свої інтереси;

- з постанови суду та матеріалів справи випливає, що постачання речового майна мало місце 12.12.2017 року та 20.12.2017 року, з чого можна зробити висновок, що днями вчинення правопорушення, є саме ці дати, але у такому випадку, на день прийняття судового рішення, закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП.

Посилаючись на наведені доводи, ОСОБА_2 просить скасувати постанову суду, а провадження у справі закрити.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, перевіривши докази у справі, апеляційний суд приходить до висновків про таке.

Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Мотивуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, суддя суду першої інстанції у постанові послався на наступні докази: акт про проведення позапланової перевірки; акт перевірки наявності майна речової служби на складських приміщеннях; письмові пояснення;

- витяг з Положення про функціональні обов’язки особового складу військової частини А2238;

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У зв’язку з тим, що судовий розгляд у суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_2, для забезпечення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, під час апеляційного розгляду, зазначені вище докази були досліджені повторно.

В результаті повторного дослідження доказів, з’ясувалося, що ОСОБА_2 не заперечує проти їх належності, достовірності та допустимості.

Об’єктивно оцінивши докази у справі, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-15 КУпАП, а його дії правильно кваліфіковані, як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про порушення судом першої інстанції приписів ст. 268 КУпАП, апеляційний суд вважає слушними, але під час апеляційного розгляду справи, його права були поновлені. До того ж, ОСОБА_2 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції не заперечував фактичні обставини справи.

Доводи апелянта про те, що на день прийняття судового рішення, закінчився тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, апеляційний суд вважає обгрунтованим з огляду на таке.

Згідно з приписами ч.ч. 2, 3 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.

Адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З матеріалів справи випливає, що за своєю сутністю, адміністративне правопорушення, у вчиненні якого визнаний винуватим ОСОБА_2, є триваючим, але з матеріалів справи випливає, що воно було виявлене 12.01.2018 року, тобто у день складання ОСОБА_1 проведення позапланової перевірки (а.с. 6-9), що для відповідного органу є датою виявлення правопорушення.

Таким чином, притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, могло відбутись не пізніше 12.04.2018 року.

Постанова суду першої інстанції датована 19.04.2018 року, що свідчить про те, що на той час, тримісячний строк, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення, - закінчився.

Приписом п. 7 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 7, 38, 247, 280, 294 КУпАП апеляційний суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 19.04.2018 року відносно ОСОБА_2 у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, – скасувати, а провадження у справі – закрити на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв’язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Постанова є остаточною й оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Одеської області О.В. Копіца