Постанова № 74079519, 15.05.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

Справа № 681/1388/17

Провадження № 22-ц/792/625/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Хмельницький

Апеляційний суд Хмельницької області у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.

секретар судового засідання Шевчук Ю.Г.

з участю прокурора

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 681/1388/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Полонського районного суду від 15 лютого 2018 року в складі судді Горгулько Н.А. по справі за позовом заступника керівника Шепетівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Полонської міської ради Хмельницької області до ОСОБА_4 про стягнення збитків за безпідставне використання земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з апеляційною скаргою, суд

в с т а н о в и в :

Прокурор звернувся до суду з позовом у якому просив, стягнути з відповідача на користь Полонської міської ради Хмельницької області 32135 грн. 81 грн. збитків за неотримання орендної плати та витрати по сплаті судового збору.

Зазначав, що рішенням сесії № 12 від 27.12.2012 Полонської міської ради ОСОБА_4 затверджено проект землеустрою щодо відведення йому 0,1353 га земельної ділянки в АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови терміном на 5 років з орендною ставкою в рік 4% від нормативної грошової оцінки. З часу прийняття вказаного рішення, відповідач використовував вказану земельну ділянку без правовстановлюючих документів (без оформлення права користування земельною ділянкою). Незважаючи на повідомлення Полонської міської ради про необхідність укладення договору оренди та сплати орендної плати, відповідачем будь-яких дій щодо укладення договору оренди землі та його реєстрації не вжито.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання по зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача недоотриману орендну плату за землю в розмірі 30819,79 грн. за період з 01 серпня 2014 року по 01 квітня 2017 року.

Рішенням Полонського районного суду від 15 лютого 2018 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Полонської міської ради Хмельницької області 30819 (тридцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 79 коп. збитків за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Вирішено питання судових витрат.

Не погоджуючись із рішенням суду ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу у якій просив скасувати рішення суд та постановити нове, яким відмовити в задоволені позову, послався на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначав, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. Вказував, що умисно не ухилявся від укладення договору оренди земельної ділянки, а навпаки звертався до Полонської міської ради, розробив проект технічної документації, звернувся із заявою про її затвердження, а коли договір не було укладено через бездіяльність міської ради апелянт подав заяву про скасування її рішення від 27 грудня 2012 року за № 12.

_____________

Головуюча у першій інстанції - Горгулько Н. А. Провадження № 22ц/792/625/18

Доповідач - Костенко А.М. Категорія № 34

Крім того, відповідно до Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми переліку орендарів, з якими укладено договір оренди землі державної або комунальної власності» міські ради зобов'язанні самостійно подавати до контрольного органу (державної фіксальної служби) звітність про укладені та зареєстровані договори оренди, а тому на Полонську міську раду покладено обов'язок по укладенню, контролю та звітності договорів оренди.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 375 Цивільного процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так судом встановлено, що ОСОБА_4 є власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1

Ця нежитлова будівля розташована на земельній ділянці площею 0,1353 га за вказаною адресою.

Рішенням Полонської міської ради від 27 грудня 2012 року №12 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в короткострокову оренду фізичним особам або суб'єктам підприємницької діяльності» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано земельну ділянку площею 0,1353 га за адресою АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель в короткострокову оренду відповідачу терміном на 5 років.

Проте, договору оренди відповідач не уклав, орендну плату не платив.

Рішенням Полонського районного суду від 7 березня 2017 року, яке залишене без змін, ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 7 березня 2017 року, стягнути з ОСОБА_4 на користь Полонської міської ради 33307 грн. збитків за використання земельної ділянки площею 0,1353 га за адресою АДРЕСА_1 без правовстановлюючих документів за період з січня 2013 року по липень 2014 року.

Однак, під час обстеження комісією з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, 26 квітня 2017 року було встановлено, що територіальній громаді м. Полонного внаслідок використання ОСОБА_4 земельної ділянки без правовстановлюючих документів за період з серпня 2014 року по квітень 2017 заподіяно збитків в розмірі 30819 грн., що було зафіксовано відповідним актом № 50 та рішенням комісії від 26 квітня 2017 року.

Полонська районна державна адміністрація своїм розпорядженням від 27 квітня 2017 року № 28/23-25-1330/2017 затвердила акт комісії з визначення розміру та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в справі письмовими доказами.

Частинами 1 і 2 статті 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із ч. 1 ст. 1190 ЦК України слідує, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було задано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Підставами настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, Земельним кодексом України.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п. «д» ч. 1 ст. 156 ЗК України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють громадяни, які використовують земельні ділянки, а також громадяни, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється кабінетом Міністрів України.

В силу п. 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 (далі Порядок), відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Вирішуючи цей спір, необхідно брати до уваги загальні положення статті 22, глави 82 ЦК України.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може настати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди, слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні ст. 1193 ЦК України.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 1 липня 2015 року (справа № 3-383гс15), 18 травня 2016 року (справи № 3-194гс16 і № 3-271гс16), 9 листопада 2016 року (справа № 3-1071гс16).

В силу ч. 2 ст. 1166 ЦК України вина заподіювача шкоди призюмується, тому на потерпілого покладається обов'язок доведення факту завдання шкоди та її розміру, а особа, яка завдала шкоди, має довести, що шкоди завдано не з її вини.

Судом достеменно встановлено, що з серпня 2014 по квітень 2017 року ОСОБА_4 користувався земельною ділянкою комунальної власності, що розташована по АДРЕСА_1, використовуючи її для обслуговування належного йому нежитлового приміщення.

При цьому, ОСОБА_4 всупереч норм ст.ст. 93, 96, 116, 120, 124, 125, 126 ЗК України не оформив та не зареєстрував право оренди земельної ділянки та не сплачували власнику землі орендної плати.

Встановлені судом обставини, свідчать про бездіяльність ОСОБА_4 у вчиненні передбачених законом заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, що призвело до неодержання територіальною громадою реальних доходів. Така бездіяльність відповідача знаходиться у прямому причинному зв'язку із завданими власнику землі збитками.

Доводи апеляційної скарги, що позивач умисно не ухилявся від укладення договору оренди земельної ділянки, а навпаки звертався до Полонської міської ради для підписання договору оренди, однак до підписання договору сторони не підходили, оскільки він не був готовий, звертався до Полонської міської ради з проханням повернути раді вказана земельну ділянку, однак йому в цьому було відмолено, до нього не перейшло право користування спірною земельною ділянкою так як так як його право не було зареєстровано в установленому порядку, розрахунок позивача щодо розміру шкоди є припущенням і їх слід відхилити.

Відповідачем не надано жодних доказів того, що він звертався до міської ради для укладення договору оренди земельної ділянки, проте даний договір не був укладений саме з вини міської ради.

Безпідставними також є доводи апелянта, що до нього не перейшло право користування спірною земельною ділянкою, а міська рада безпідставно відмовила йому в його проханні про повернення даної земельної ділянки.

У відповідності до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу, якщо будівля чи споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на цей об'єкт до набувача переходить право користування, на якій він розміщений.

Відповідач є власником нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, що розташована на земельній ділянці площею 0,1353 га за вказаною адресою, а отже до нього на підставі ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу перейшло право користування спірною земельною ділянкою, яке він мав реалізувати шляхом укладення договору оренди та до припинення права власності на нерухоме майно на цій земельній ділянці вказана земельна ділянка з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування інших будівель не може бути повернута міській раді.

При цьому розмір, заподіяних збитків, визначений у відповідності до чинного законодавства та відповідачем іншими доказами не спростований.

Отже, посилання ОСОБА_4 на відсутність в його діях складу цивільного правопорушення, внаслідок чого на нього не може бути покладена відповідальність за спричинену шкоду, суперечать фактичним обставинам справи.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Полонського районного суду від 15 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 травня 2018 року.

Судді : (підпис) А.М. Костенко

(підпис) Л.М. Грох

(підпис) О.І. Ярмолюк

Згідно з оригіналом А.М. Костенко