Рішення № 74077769, 16.05.2018, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 16.05.2018

Справа № 501/2380/17

2-а/501/60/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Чорноморськ

Суддя Іллічівського міського суду Одеської області Смирнов В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій, стягнення суми боргу компенсаційних виплат пенсії та виплати грошових коштів в повному обсязі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій, стягнення суми боргу компенсаційних виплат пенсії та виплати грошових коштів в повному обсязі, в якому просить суд;

- визнати протиправними дії Головного управління ПФУ в Одеській областіщодо відмови в здійснені компенсації несвоєчасно одержаних ОСОБА_1 сум пенсії;

- Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області суму компенсації витрати частини доходів станом на 01.02.2016 року у розмірі 72 277 гривень 46 копійок;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити певні дії щодо розрахунку та виплати суми компенсації втрати частини доходів ОСОБА_1 станом на наступний час, тобто станом на червень 2017 року, та виплатити грошові кошти у повному обсязі;

- Відповідно вимог п.6 ст.161 КАС України, допустити негайне виконання рішення.

При цьому ОСОБА_1 посилається на те, що він пенсіонер Міністерства оборони України, який знаходиться на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області.

07.03.2018 року позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, просив суд:

- стягнути з Головного управління ПФУ в Одеській області на його користь 30 000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок) у якості моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 надав до суду письмову заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності (а.с. 69).

Відповідач надав суду відзив на позов, заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити позивачу в задоволенні позову та надав письмову заяву, якою просив суд розглянути справу за його відсутності (а.с.89-91).

Згідно ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд вважає за можливе розглянувши справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження та приходить до наступного.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду 23.03.2017 по справі №501/2172/15-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного управління Фонду про визнання протиправними дій,зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів прийнято нову постанову про часткове задоволення позову (а.с.6-11).

Визнано протиправною бездіяльність головного управління Фонду у не перерахунку та не виплаті ОСОБА_1 пенсії відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29.09.2011 за №14/1029. з урахуванням процентної надбавки за вислугу років підполковника ОСОБА_1, а саме: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня. починаючи з 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року.

Зобов'язано головне управління Фонду здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29.09.2011 за №14/1029. з урахуванням процентної надбавки за вислугу років підполковника ОСОБА_1, а саме: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня, починаючи з 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року з урахуванням перерахованих та виплачених сум пенсії.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, а саме: стягнення компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії відповідно до вимог Законе України «Про компенсацію громадянам втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат»' від 19,10.2000 №2050-111: стягнення з головного управління Фонду на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у сумі 30 000 грн та понесені ним виграти на експертне дослідження відмовлено.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 по справі №501/2172/15-а було проголошено у відкритому судовому засіданні, та відповідно до вимог ст.254 КАС України (в редакції до 14.12.2017 включно) вона набрала чинності 23.03.2017. Повний текст постанови суду головним управлінням Фонду отримано 05.04.2017 (а.с. 93).

На виконання вимог вищевказаної постанови суду від 23.03.2017, головним управлінням Фонду 06.04.2017 здійснено відповідний перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 13.08.2008 по 30.09.2010 (а.с. 94-103).

Доплату за період з 13.08.2008 по 30.09.2010 в сумі 80676 грн. було виплачено 06.05.2017 разом із пенсією за травень місяць 2017 р. (а.с. 104).

Згідно ч.4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі Закон № 2050-111) компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії: соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

З метою реалізації Закону № 2050-ІІІ, Кабінет Міністрів України 21 лютого 2001 року прийняв постанову № 159. якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Пунктом 2 Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно абз. 1 п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Отже, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії), порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання) та затримка виплати доходів один і більше календарних місяців.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.

Виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Виплата пенсій через поточні рахунки у банках та поштові відділення починається з 4 числа кожного місяця. Іншого чинним пенсійним законодавством не передбачено.

Враховуючи те. що доходи, а в даному випадку пенсія, виплачуються позивачу вчасно, без затримки; оскільки зобов'язання здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до подання Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУ МВС України в Одеській області від 29.09.2011 за №14/1029. з урахуванням процентної надбавки за вислугу років підполковника ОСОБА_1, а саме: у календарному обчисленні - 21 рік 4 місяці 28 днів, у пільговому обчисленні - 29 років 8 місяців 23 дня, починаючи з 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року з урахуванням перерахованих та виплачених сум пенсії у головного управління Фонду виникло тільки 23.03.2017: головним управлінням Фонду вказану постанову суду виконано в наступний день після отримання її повного тексту 05.04.2018. перерахунок пенсії здійснено 06.04.2018. зазначену доплату в сумі 80676 грн. здійснено 06.05.2017р., тобто не було затримки у виплаті вказаної суми, а тому це ніяким чином не може були використано в контексті ст. 2 Закону № 2050-111. підстав для виплати компенсації немає.

Отже, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.

Позивач просить стягнути компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати з огляду на судові рішення, якими було зобов'язано пенсійний орган провесні перерахунок пенсії. Тобто дана сума заборгованості не нараховувалась, а була визначена судом.

Виплату компенсації, яку головним управлінням Фонду було розраховано 06.04.2017 в розмірі 80676 грн., виплачено 06.05.2017р.. Здійснення виплати одночасно із здійсненням розрахунку компенсації не є можливим через відсутність фінансування з Державного бюджету.

Позовна вимога позивача ОСОБА_1 щодо виплати конкретної суми компенсації не підлягає задоволенню, оскільки лише до компетенції головного управління входить повноваження розрахунку пенсійних виплат та відповідних похідних від них сум, а втручання в дискреційні повноваження суб'єкта влади буде виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Крім того, суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб'єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Стосовно позовних вимог про стягнення моральної шкоди Позивач не надав доказів, що з вини відповідача йому завдано моральну шкоду.

Статтею 23 Цивільного кодексу України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 31 березня 1993 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди " (із змінами та доповненнями) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).

При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовими або службовими особами, судам слід виходити з того, що зазначений орган має бути відповідачем у такій справі, якщо це передбачено відповідним законом. Якщо ж відповідним законом чи іншим нормативним актом це не передбачено або в ньому зазначено, що шкода відшкодовується державою (за рахунок держави), то поряд із відповідним державним органом суд має притягнути як відповідача відповідний орган Державного казначейства України (пункт 10-1 Постанови).

Крім того, позивач отримував пенсійні виплати щомісячно. ОСОБА_1 не був позбавлений права на пенсійне забезпечення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Позовну вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення на його користь з головного управління Фонду 30 000,00 грн. в якості моральної шкоди за порушення строків виплати пенсії за період 13 серпня 2008 року по 30 вересня 2010 року розглянуто та відмовлено у задоволенні Одеським апеляційним адміністративним судом по справі №501/2172/15-а в постанові від 23.03.2017р. в якій судом зазначено, що оскільки позивач не обґрунтував наявність у нього обставин, визначених у вищенаведених правових нормах, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 30 000 грн. (а.с. 6-11).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 44, 47, 118, 205, 242-246, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій, стягнення суми боргу компенсаційних виплат пенсії та виплати грошових коштів в повному обсязі- відмовити.

У разі прийняття рішення у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області В.В.Смирнов